Ухвала суду № 26238236, 05.07.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 липня 2012 року м. Київ К-16527/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17.09.2007 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 02.12.2008

у справі № 2а-177/07

за позовом Споживчого кооперативного товариства „Агні"

до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси

про скасування податкових повідомлень -рішень

ВСТАНОВИВ:

Споживче кооперативне товариство „Агні" звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси про скасування податкових повідомлень -рішень.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 17.09.2007 позовні вимоги задоволено у повному обсязі, скасовано податкові повідомлення - рішення: №0001242301/0 від 07.03.2007, №0001242301/1 від 20.04.2007, №0001242301/2 від 25.05.2007.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 02.12.2008 постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02.12.2008 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку.

В скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Касаційна скарга вмотивовані тим, що судом першої та апеляційної інстанцій при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, відповідачем проведена виїзна позапланова перевірка позивача з питання правомірності нарахування податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ „Будівельний світ" за період з 01.11.2005 по 01.12.2006 та складено акт №13/23-214/32416600 від 26.02.2007.

За результатами перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення -рішення №0001242301/0 від 07.03.2007, яким визначено позивачу суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 97571 грн.

В порядку адміністративного оскарження скарги позивача залишено без задоволення, а податкові повідомлення -рішення без змін.

Перевіркою встановлено порушення позивачем пп. 7.2.4 п.7.2., пп. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7, пп. 7.4.5 п.7.4 ст. 7, п.9.8 ст. 9 Закону України „Про податок на додану вартість".

Судами встановлено, що фінансово-господарські взаємовідносини між СКТ „Агні" та ТОВ „Будівельний світ" будувалися на підставі договорів, які були досліджено судами.

Суми податку на додану вартість включені до податкового кредиту у січні 2006 року, відображені у реєстрі отриманих податкових накладних, та відображені у декларації по податку на додану вартість за січень 2006 року.

Пунктом 1.8 ст. 1 Закону України „Про податок на додану вартість" визначено, що бюджетне відшкодування -це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку в разі продажу товарів (робіт, послуг) покупцю на його вимогу.

Згідно з пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) -в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 цього самого Закону, не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат зі сплати податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) -актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Також судами встановлено, що позивачем на підтвердження обґрунтованості віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість у перевіряємому періоді були надані податкові накладні, які не мали будь-яких недоліків та порядок заповнення яких відповідав встановленому чинним законодавством.

На час укладення угоди з позивачем та видачі податкових накладних ТОВ „Будівельний світ", було зареєстровано платником податку і мало право видавати податкові накладні.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права при встановленні фактичних обставин справи.

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17.09.2007 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 02.12.2008 у справі № 2а-177/07 слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 2201, 221 ,223 ,230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси на відхилити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17.09.2007 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 02.12.2008 у справі № 2а-177/07 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. ФедоровСудді С.Е. Острович О.І. Степашко