Постанова № 26237910, 12.09.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 вересня 2012 року 10:44 № 2а-9976/12/2670

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Кіра Пластініна Україна»до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва ДПСпроПро визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 11.01.2012 року №0000162304, від 11.01.2012 року №0000172304 Суддя: Вовк П.В.

Секретар судового засідання: Вишняк В.С.

Представники:

від позивачаГарагуц В.С.від відповідача Макар О.З.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАСУ в судовому засіданні 11.09.2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст складено і підписано 14.09.2012 року.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кіра Пластініна Україна»(далі -позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва (далі -відповідач або податковий орган) та Державної податкової служби у м. Києві, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11.01.2012 року №0000162304, від 11.01.2012 року №0000172304; а також рішення про результат розгляду первинної скарги від 20.03.2012 року №1398/10/12-114;

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.07.2012 року відмовлено позивачу у відкритті провадження в адміністративній справі щодо позовних вимог, заявлених до Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення про результат розгляду первинної скарги від 20.03.2012 року №1398/10/12-114.

Таким чином, предметом розгляду даної справи є лише правомірність податкових повідомлень-рішень від 11.01.2012 року №0000162304, від 11.01.2012 року №0000172304.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.07.2012 року відкрито провадження у справі в частині позовних вимог, заявлених до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11.01.2012 року №0000162304, від 11.01.2012 року №0000172304, закінчене підготовче провадження та призначено судовий розгляд справи на 22.08.2012 року.

Представник позивача позов підтримав, в обґрунтування позовних вимог зазначив, що ціна укладеного позивачем договору оренди приміщення, відповідає рівню звичайних цін на ринку нерухомості, відтак, висновок податкового органу про порушення позивачем п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року №168/97 ВР (далі -Закон №168) в результаті віднесення позивачем у вересні-грудні 2008 року до складу податкового кредиту податку на додану вартість в розмірі 521 422 грн., сплаченого у складі вартості послуг з оренди приміщення - є протиправним.

Представник відповідача, заперечуючи проти позову, зазначив, що висновок податкового органу про не відповідність ціни договору оренди приміщення, укладеного позивачем, рівню звичайних цін, ґрунтується на висновках організацій, до спектру послуг яких входить надання в оренду приміщень та розміщення оголошень щодо пропозицій орендувати/взяти в оренду приміщення, як то ТОВ «Агенство нерухомості «Благовіст», ДП «Держзовнішінформ»та періодичне видання ». Відтак, висновок податкового органу щодо завищення позивачем суми податкового кредиту та, як наслідок, визначення позивачеві податкового зобов'язання з податку на додану вартість є правомірним.

Дослідивши матеріали справи, суд -

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва було проведено документальну планову виїзну перевірку з питань дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю «Кіра Пластініна Україна»вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період 01.10.2008 року по 30.09.2011 року.

Під час проведення вказаної перевірки, податковим органом, окрім іншого, встановлено порушення позивачем п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону №168, що призвело до завищення позивачем суми від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту з ПДВ у червні 2010 року в розмірі 263 969 грн. та заниження суми ПДВ за червень 2010 року в розмірі 257 453грн.

Зазначене порушення виникло в результаті того, що позивачем в жовтні -грудні 2008 року віднесено до складу податкового кредиту ПДВ з вартості оренди нежитлового приміщення, ціна якого перевищує рівень звичайних цін.

За результатами вказаної перевірки був складений Акт №1659/23-4/35427609 від 26.12.2011 року, на підставі висновків якого відповідачем були прийняті податкові повідомлення -рішення від 11.01.2012 року №0000162304, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість: за основним платежем -257 453 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) -64 363 грн.; від 11.01.2012 року №0000172304, яким позивачеві зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 263 969 грн.

Як встановлено та як свідчать матеріали справи, 01.10.2007 року між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ніра»(далі - ТОВ «Нірі») було укладено договір оренди нежитлового приміщення №78 в літ «А»за адресою: вул. Хрещатик, 13 м. Київ, загальною площею 363,6 кв. м., яке є пам'яткою архітектури місцевого значення (охор. № 161, рішення Київського виконкому від 21.01.1986 р. №49). Орендна плата сплачується в національній валюті та складає 771 195,60 грн. (в т.ч. 128 532,60 грн.),що на момент укладення договору складає 152 712 дол. США (1 дол. США = 5,05 грн.).

Згідно з договором відступлення прав та обов'язків від 02.07.2008 року за договором оренди нежитлового приміщення від 01.10.2007 року, ТОВ «Ніра»(первісний орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дівіна»(далі - ТОВ «Дівіна») (новий орендодавець) уклали договір, за яким первісний орендодавець передає, а новий орендодавець приймає на себе права та обов'язки за договором оренди нежитлового приміщення, укладеного між ТОВ «Ніра»та позивачем.

На виконання умов договору за період з 01.09.2008 року по 31.12.2008 року ТОВ «Дівіна»виписано на адресу позивача податкові накладні на загальну суму 3 128 529,86 грн. (в т.ч. ПДВ 521 421,65 грн.). Позивачем було перераховано вказану суму на розрахунковий рахунок ТОВ «Дівіна».

Під час проведення перевірки, податком органом встановлено, що суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладеними відображені у додатках №5 до декларацій з податку на додану вартість за жовтень 2008 року на суму 129667 грн., за листопад 2008 року -255 088 грн., за грудень 2008 року -136 667 грн. та відповідають даним податкових декларацій з податку на додану вартість відповідних періодів.

Окрім цього, під час проведення перевірки податковим органом, для перевірки відповідності ціни договору оренди нежитлового приміщення рівню звичайних цін, було направлено до ТОВ «Агенство нерухомості «Благовіст», ДП «Держзовнішінформ»та використано інформацію періодичного видання ».

Так, ТОВ «Агенство нерухомості «Благовіст» було надано відповідь (лист 88/АН від 20.12.2011 року), в якій зазначено, що середньозважений розмір орендної плати нежитлових приміщень торгівельного призначення, що розташовані в центральній частині міста в період з 01.09.2008 року по 31.12.2008 року складав 800/1 050 грн./кв.м. (крім того ПДВ 160-210 грн. кв. м.); ДП «Держзовнішінформ»листом 12/41від 12.01.2012 року повідомлено, що загальний рівень цін з оренди офісних приміщень у центральних районах м. Києва для нерезидентів у 2008 році склав 35-50 доларів США за 1 кв. м. приміщення.

Окрім цього, під час перевірки податковим органом було використано інформацію періодичного видання », розміщеної на WEB сайті .aviso.ua»за період з 01.09.2008 року по 31.12.2008 року, відповідно до якої, середній розмір орендної плати за 1 кв.м. становив 136 -200 дол. США.

Між тим, розмір орендної плати за 1 кв. м. за договором оренди нежитлового приміщення склав 2 121 грн./кв.м. (в. т.ч. ПДВ 359,50 грн./кв.м.), що є еквівалентом 420 дол. США.

Враховуючи викладене вище, податковим органом зроблено висновок про перевищення позивачем розміру орендної плати за договором оренди нежитлового приміщення від 01.10.2007 року більше ніж на 20% в порівнянні зі звичайними цінами.

Суд погоджується з таким висновком податкового органу, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 4.1. ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, що діяла станом на момент виникнення правовідносин), база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни.

Згідно з п.п. 7.4.1. п.7.4 ст.7 цього ж Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п. 1.18 ст. 1 вказаного Закону, звичайні ціни розуміються та застосовуються за правилами, визначеними пунктом 1.20. ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, що діяла станом на момент виникнення правовідносин), у відповідності до приписів якого, якщо не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг.

Ідентичні товари (роботи, послуги) - товари (роботи, послуги), що мають однакові характерні для них основні ознаки. Під час визначення ідентичності товарів беруться до уваги, зокрема, їх фізичні характеристики, які не впливають на якісні характеристики і не мають суттєвого значення для визначення ознак товару, якість і репутація на ринку, країна походження та виробник. Незначні відмінності в їх зовнішньому вигляді можуть не враховуватись.

Підпунктом 1.20.2. п. 1.20 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну.

При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована. При цьому враховуються звичайні при укладанні угод між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни. Зокрема, але не виключно, враховуються знижки, пов'язані з сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низьколіквідних товарів; маркетинговою політикою, у тому числі при просуванні товарів (робіт, послуг) на ринки; наданням дослідних моделей і зразків товарів з метою ознайомлення з ними споживачів.

Відповідно до пп. 1.20.8. ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абзацу першого підпункту 1.20.1. цього пункту.

Аналіз зазначених норм дає змогу зробити висновок про те, що при визначенні рівня звичайних цін слід враховувати висновки установ, організацій, що спеціалізуються у відповідній сфері діяльності, щодо рівня звичайних, ринкових цін на вказані ідентичні послуги у відповідний період та інформацію про укладені на момент надання послуг договори з ідентичними послугами у співставних умовах

Як вже зазначалося вище, під час проведення перевірки податковим органом використана інформація, надана профілюючими в сфері нерухомості організаціями, зокрема: ТОВ «Агенство нерухомості «Благовіст», періодичного видання », а також ДП «Держзовнішінформ».

В судовому засіданні представник позивача вказав, що ціна договору оренди нежитлового приміщення від 01.10.2007 відповідає рівню звичайних цін, що підтверджується звітом-опінією про ретроспективну ринкову орендну ставку на торгові приміщення компанії «DTZ»(копія в матеріалах справи). Між тим, представник позивача не надав суду жодних доказів з приводу статусу компанії »на ринку нерухомості України, виходячи з чого судом не приймається до уваги вищевказане твердження представника позивача.

Натомість, судом приймаються посилання відповідача на дані, отримані від ДП «Держзовнішінформ», ТОВ «Агенство нерухомості «Благовіст»та періодичного видання »при визначені рівня звичайних цін, виходячи з того, що ТОВ «Агенство нерухомості «Благовіст»та періодичне видання »є відомими широкому загалу споживачів на ринку нерухомості України, що працюють в цій сфері понад 10 років. Окрім цього, ДП «Держзовнішінформ»є провідним інформаційно-аналітичним та експертним центром України у сфері зовнішньої торгівлі, створений Міністерством зовнішньоекономічних зв'язків та торгівлі України, компанія заснована у 1996 році і надає повний спектр інформаційних, аналітичних, дослідницьких та експертних послуг в Україні.

Таким чином, враховуючи викладене вище, суд вважає доведеними твердження відповідача про не відповідність ціни договору оренди нежитлового приміщення від 01.10.2007 року, укладеного позивачем, рівню звичайних цін, що склалися на ринку нерухомості в Україні в період з 01.09.2008 року по 31.12.2008 року.

Частиною 2 статті 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінивши докази, які є у матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку, що відповідачем доведена правомірність, прийнятих ним рішень, а судом не встановлено підстав для задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 2, 158-163 КАСУ, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволені адміністративного позову відмовити.

Постанова, відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя П.В. Вовк