Постанова № 26237714, 25.09.2012, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2012 року Справа № 2а/2370/2240/2012

15 год. 25 хв. м.Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді -Гараня С.М.,

при секретарі -Лисенко С.С.,

за участю:

представника позивача публічного акціонерного товариства «Черкаський хлібокомбінат»ПАТ «Черкасихліб»Деркач А.І.-за довіреністю,

представника відповідача державної податкової інспекції у місті Черкасах Черкаської області Державної податкової служби Івченко Я.В. -за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Черкаський хлібокомбінат»ПАТ «Черкасихліб»до державної податкової інспекції у місті Черкасах Черкаської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Черкаський хлібокомбінат»ПАТ «Черкасихліб»звернулося до суду з позовом до державної податкової інспекції у місті Черкасах Черкаської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень про збільшення сум податку на додану вартість та податку прибутку підприємства.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала та просила суд його задовольнити. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що відповідачем проведена позапланова виїзна перевірка з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.04.2010 р. по 31.03.2011 р. У зв'язку з поданим позивачем запереченням на акт перевірки була проведена повторна перевірка за наслідками якої відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення про збільшення сум податку на додану вартість та податку на прибуток підприємства. Підставою для винесення таких рішень є завищення валових витрат та завищення податкового кредиту за господарськими операціями з закритим акціонерним товариством «Формула», приватним підприємством «Шлях-2»та товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «Образ»з тих підстав, що вони не мали фінансово-господарських можливостей для їх здійснення, а саме: відсутності виробничих потужностей, транспортних засобів. Крім того, документи первинного бухгалтерського обліку складені з порушенням чинного законодавства, а тому не можуть бути підставою для їх включення при формуванні валових витрат та податкового кредиту. Однак позивач не погоджується з висновками податкового органу, оскільки здійснення господарських операцій підтверджується первинними бухгалтерськими документами -договорами поставки, податковими та видатковими накладними, банківськими виписками про оплату товару. Придбаний у названих контрагентів товар використовувався у господарській діяльності позивача як складова виробленої продукції, а також тара для її транспортування.

Представник державної податкової інспекції у місті Черкаси Черкаської області Державної податкової служби проти позову заперечувала та просила суд залишити його без задоволення. В обґрунтування свого заперечення пояснила, що проведеною перевіркою встановлений факт завищення валових витрат та податкового кредиту внаслідок включення до його складу сум податку на додану вартість з придбання товару у контрагентів, діяльність яких є сумнівною або велася фіктивно, про що свідчить відсутність виробничих потужностей, трудових ресурсів та транспортних засобів, а тому взаємовідносини з ними проводилися без мети реального настання правових наслідків, а з метою заниження об'єкту оподаткування та ухилення від сплати податків. Як наслідок, відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення про збільшення сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємства. Вважає дії державної податкової інспекції у місті Черкаси Черкаської області Державної податкової служби при прийнятті вказаних рішень законними та обґрунтованими.

Заслухавши доводи та пояснення представників сторін, вивчивши наявні у справі докази суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що публічне акціонерне товариство «Черкаський хлібокомбінат»ПАТ «Черкасихліб»зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Черкаської міської ради 18.11.1996 р., ідентифікаційний код 05518948, та перебуває на обліку в державній податковій інспекції у місті Черкаси Черкаської області Державної податкової служби як платник податків та інших обов'язкових платежів, зокрема податку на додану вартість.

28.12.2011 р. та 30.01.2012 р. державною податковою інспекцією у місті Черкаси Черкаської області проведені перевірки з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.04.2010 р. по 30.09.2011 р. по взаємовідносинам з контрагентами ТОВ ВКФ «Образ», ЗАТ «Формула» та ПП «Шлях-2»(акти № 2875/23-2/05518948 та 70/23-2/05518948, відповідно).

27.02.2012 р. на підставі наказу від 13.02.2012 р. № 276 у зв'язку з отриманими запереченнями посадовими особами державної податкової інспекції у місті Черкаси Черкаської області Державної податкової служби проведена позапланова виїзна перевірка публічного акціонерного товариства «Черкасихліб», про що складено акт перевірки від 27.02.2012 р. № 165/23-1/05518948.

Згідно акту від 27.02.2012 р. № 165/23-1/05518948 перевірка проводилася по взаємовідносинах з контрагентами ТОВ ВКФ «Образ», ЗАТ «Формула»та ПП «Шлях-2»за період з 01.04.2010 р. по 31.03.2011 р.

Перевіркою встановлено, що між публічним акціонерним товариством «Черкасихліб»та товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «Образ»був заключений договір купівлі-продажу без номера від 01.01.2010 р. на поставку сухої пшеничної клейковини, дріжджів, маргарину повидла, чорносливу яєчного порошку маку та ізюму, необхідних для виробництва хлібобулочних виробів.

Аналогічний договір між цими сторонами на поставку сировини для виробництва хлібобулочних та кондитерських виробів та інших матеріалів, був заключений 01.01.2011 р.

В підтвердження умов виконання договору позивачем до податкового органу були надані первинні документи бухгалтерського обліку, а саме: видаткові, податкові та прибуткові та товарно-транспортні накладні, згідно додатку 3 до акту перевірки.

16.02.2011 р. між позивачем та закритим акціонерним товариством «Формула»був заключений договір на поставку лотків хлібних.

За цим договором ПАТ «Черкасихліб»отримало товару на загальну суму 5100 грн. за податковою накладною від 16.02.2011 р.

Вказані лотки були оприбутковані позивачем в документах бухгалтерського обліку за рахунками «Дт 204»«Кт 631». Розрахунки з постачальником ЗАТ «Формула»проведені платіжним дорученням № 771 від 03.02.2011 р.

Згідно документів, наданих на перевірку, встановлено здійснення господарських операцій з придбання ядра горіхів у приватного підприємства «Шлях-2» за накладною від 21.02.2011 р. вагою 100 кг. на суму 7500 грн.

При цьому зазначено, що операції з вказаними контрагентами не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання постачання товару або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів. З цих підстав контрагенти позивача здійснювали діяльність спрямовані на здійснення операцій, пов'язаних виключно з наданням податкової вигоди третім особам та права формування об'єктів оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток по операціях з продажу товарів підприємствам -покупцям.

Таким чином перевіркою встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 1926441 грн., що включає період 2010 року та лютий 2011 року.

На підставі акту перевірки від 27.02.2012 р. № 165/23-1/05518948 державною податковою інспекцією у місті Черкаси Черкаської області Державної податкової служби винесені податкові повідомлення-рішення: № 00001182301 від 15.03.2012 р. про збільшення сум грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємства за основним платежем 1926441 грн. 53 коп., та штрафними (фінансовими) санкціями 350979 грн. та № 00001192301 від 15.03.2012 р. про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 2100 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 1 грн.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями державної податкової інспекції у місті Черкаси Черкаської області Державної податкової служби позивач оскаржив їх в апеляційному порядку до Державної податкової служби у Черкаській області та Державної податкової служби України, рішеннями яких № 9360/10-210 від 11.05.12 р. та № 9799/6/10-2115 від 12.06.2012 р., відповідно, податкові повідомлення-рішення залишені без змін, а скарги без задоволення.

Спеціальним законом який визначав платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету та діяв на момент виникнення спірних правовідносин з ТОВ ВКФ «Образ»за договором від 01.01.2010 р., був Закон України «Про податок на додану вартість»від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР (далі -Закон № 168/97-ВР).

Відповідно до вимог підпункту 7.2.6. пункту 7.2. статті 7 Закону № 168/97-ВР податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

За приписами підпункту 7.4.1. пункту 7.4. статті 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.5. пункту 7.4. статті 7 Закону № 168/97-ВР визначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно положень підпункту 7.5.1. пункту 7.5. статті 7 Закону № 168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Перевіркою державної податкової інспекції у місті Черкаси Черкаської області Державної податкової служби підтверджено сплату позивачем сум податку на додану вартість за перевіряємий період, достовірність його нарахування та сплати, та законність формування податкового кредиту.

Вказана обставина підтверджується документами, що були надані позивачем, а саме завіреними копіями податкових декларацій з податку на додану вартість, податкових та видаткових накладних, платіжними дорученнями на оплату товару, що не заперечується відповідачем та підтверджується матеріалами перевірки.

З аналізу норм чинного законодавства та обставин справи суд приходить до висновку, що податкова накладна видана платником податку, який здійснює операції з постачання товарів, на вимогу покупця, та оформлена належним чином, є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів, не підтверджені податковими накладними, або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог чинного законодавства. Остання обставина не була предметом спору та визнається сторонами, а тому є достовірною. При цьому відповідальність суб'єкта господарювання наступає у випадку коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними вище документами, що в даному випадку виключається.

Спеціальним законом, що регулював відносини з питань оподаткування прибутку підприємств, чинного на момент виникнення спірних відносин з ТОВ ВКФ «Образ»за договором від 01.01.2010 р., є Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР (далі -Закон № 334/94-ВР).

Відповідно до вимог пункту 5.1. статті 5 Закону № 334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1. пункту 5.2. статті 5 Закону № 334/94-ВР передбачено, що суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно положень підпункту 5.3.9. пункту 5.3. статті 5 Закону № 334/94-ВР не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Аналіз наведених положень Закону № 334/94-ВР свідчить про те, що витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток мають бути фактично здійснені і підтверджені відповідними первинними документами, що відображають реальність господарської операції як підстави формування податкового обліку платника.

В інших податкових періодах, охоплених перевіркою, порядок формування податкового кредиту визначений Податковим кодексом України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (надалі за текстом -Податковий кодекс).

Підпунктом 14.1.181 Податкового кодексу України передбачено податковий кредит як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначену згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 «а»вказаного Кодексу визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до вимог пункту 198.2 Податкового кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За правилами пункту 198.3 Податкового кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до положень пункту 198.6 вказаного Кодексу передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу).

За змістом пункту 198 «а»статті 198 Податкового кодексу України правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на додану вартість на податковий кредит наступають тільки при здійсненні господарських операцій з придбання товарів.

Таким чином, наявність податкової накладної є обов'язковою, але не вичерпною умовою формування податкового кредиту, оскільки відповідні наслідки у податковому обліку платника податків створюють вчинювані платником податку господарські операції.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.99 р. № 996-XIV (далі -Закон № 996-XIV) податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Визначення терміну «господарська операція»міститься у статті 1 Закону № 996-XIV, відповідно до якого господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, обов'язковою ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Статтею 9 Закону № 996-XIV передбачено, що підставою для бухгалтерського та податкового обліку є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до положень цієї статті первинні документи бухгалтерського обліку повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. за № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за №168/704, первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади. Документування господарських операцій може здійснюватись із використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні містити обов'язкові реквізити чи реквізити типових або спеціалізованих форм.

Суд дослідив надані позивачем копії видаткових та прибуткових накладних, витяг з журналу реєстрації виданих довіреностей, прийшов до висновку про фактичне здійснення господарських операцій з придбання позивачем сировини та матеріалів для виробництва хлібобулочних виробів на загальну суму 7705763 грн. 20 коп. коп., в періоді, що перевірявся.

Фактичне здійснення поставки сировини та матеріалів не заперечується і відповідачем, оскільки в акті перевірки зазначено, що товар, який надійшов від ТОВ ВКФ «Образ»ЗАТ «Формула»та ПП «Шлях-2»в 2010 році та першому кварталі 2011 року згідно наданих до перевірки первинних документів складського обліку, оприбуткований на склад та в подальшому списаний на виробництво, що підтверджено даними бухгалтерського обліку Дт 23 «Виробництво»та Кт 201 «Матеріальні цінності».

Отже, судом встановлено, що позивач виконав вимоги статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність»щодо документального оформлення фактів здійснення господарських операцій та вимоги статті 198 Податкового кодексу України та в підтвердження правомірності формування податкового кредиту за 2010 рік та перший квартал 2011 року за податковими накладними, виданими ТОВ ВКФ «Образ»ЗАТ «Формула»та ПП «Шлях-2», надав всі передбачені діючим законодавством України документи.

З огляду на зазначене суд вважає безпідставними посилання відповідача на відсутність фактичного здійснення господарських операцій з придбання товарів.

Суд також вважає безпідставними посилання відповідача на неможливість фактичного здійснення господарських операцій ТОВ ВКФ «Образ», ЗАТ «Формула»та ПП «Шлях-2»у зв'язку з відсутністю у останнього матеріальних, трудових та інших ресурсів, необхідних для здійснення фактичних поставок товарів з таких міркувань.

Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно акту про результати позапланової виїзної перевірки від 27.02.2012 р. №165/23-1/05518948 ТОВ ВКФ «Образ»ЗАТ «Формула»та ПП «Шлях-2»не могли фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для такого постачання.

Вказані висновки суд вважає такими, що не доведені у судовому засіданні, оскільки вони не підтверджені жодними доказами. Не зазначено, які саме трудові, матеріальні та інші ресурси необхідні були для здійснення поставок товарів позивачу у 2010 році та першому кварталі 2011 року.

З огляду на зазначене суд вважає недоведеною обставину щодо неможливості виконання господарських операцій вказаними підприємствами.

Щодо посилання відповідача на нікчемність правочинів, укладених позивачем з ТОВ ВКФ «Образ», ЗАТ «Формула»та ПП «Шлях-2» як таких, що суперечить інтересам держави і суспільства, суд зазначає, що згідно з частиною першою статті 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону або вчинене з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, може бути на вимогу однієї зі сторін, або відповідного органу влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Частина 2 статті 228 Цивільного Кодексу України передбачає, що у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним.

За змістом вказаних приписів недійсність правочину, вчиненого з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства, встановлюється рішенням суду.

Відповідачем не надано рішення суду про визнання договорів на поставку позивачу товару з ТОВ ВКФ «Образ», ЗАТ «Формула»та ПП «Шлях-2»недійсними, тому посилання на недійсність правочину є безпідставним.

Кодексом адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) (частина 3 статті 2).

Оцінюючи встановлені фактичні обставини справи, суд прийшов до висновку про доведеність фактичного здійснення господарських операцій з поставки позивачу товарів ТОВ ВКФ «Образ»ЗАТ «Формула»та ПП «Шлях-2»та відсутність порушення вимог пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України.

З огляду на зазначене суд вважає податкове повідомлення-рішення від 15.03.2012 р. № 00001192301 про збільшення податкового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 2100 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 1 грн. та податкове повідомлення-рішення від 15.03.2011 р. № 00001182301 про збільшення податкового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем у сумі 1926441 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 350979 грн. безпідставними, а позовні вимоги про їх скасування такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 159 -163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у місті Черкасах Черкаської області Державної податкової служби від 15.03.2012 р. № 00001182301 про збільшення суми податку на прибуток підприємства за основним платежем 1926441 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 350979 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у місті Черкасах Черкаської області Державної податкової служби від 15.03.2012 р. № 00001192301 про збільшення суми податку на додану вартість за основним платежем 2100 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 1 грн.

Стягнути з Державного бюджету на користь позивача суму сплаченого судового збору у розмірі 2188 (дві тисячі сто вісімдесят вісім) грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка підлягає поданню до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. У разі застосування судом частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови виготовлений 1 жовтня 2012 року.

Суддя С.М. Гарань