Постанова № 26237063, 18.09.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2012 р. № 2а-4982/10/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Крутько О.В.,

з участю секретаря судового засідання Процько Ю.В.,

представника позивача: Савчина В.З.,

представника відповідача: Яцук Г.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кеннер-Україна»

до Миколаївської міжрайонної державної податкової інспекції Львівської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся з позовом у якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.05.2010 року № 0000292321/0.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що включення коштів податковим органом, отриманих у вигляді поворотної фінансової допомоги, до складу валового доходу є безпідставним, оскільки поворотну фінансову допомогу (позику) не можна віднести до прибутку, вона не є об'єктом оподаткування, тому вимога обкладати поворотну фінансову допомогу податком на прибуток з моменту її отримання суб'єктом підприємницької діяльності є неправомірною.

Представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві.

17.09.2012 року (вх.№37551) від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності, яке судом задоволено.

Судом замінено відповідача -ДПІ у Миколаївському районі Львівської області на Миколаївську міжрайонну державну податкову інспекцію Львівської області Державної податкової служби.

Відповідач у запереченні на позовну заяву зазначає, що операції з отримання та повернення сум поворотної фінансової допомоги (позики) оподатковуються у порядку, встановленому пунктом 1.22 статті 1 та підпунктом 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 року №334/94-ВР. Дані кошти включаються до валового доходу та підлягають оподаткуванню.

Представник відповідача в судових засіданнях позовних вимог не визнала з підстав викладених в запереченні на позов. Просила в позові відмовити. Відповідач 18.09.2012 року явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які мають значення для справи суд вважає, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити з огляду на наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кеннер-Україна»зареєстровано Миколаївської районною державною адміністрацією Львівської області (свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи № 14011020000000371, видане 28.03.2006 р.).

ДПІ у Миколаївському районі Львівської області проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Кеннер-Україна»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період 01.04.2008 року по 31.12.2009 року, за результатами якої складено акт перевірки від 17.05.2010 року № 460/230/34103692.

На підставі даного акту ДПІ у Миколаївському районі Львівської області було прийняте податкове повідомлення-рішення від 26 травня 2010 року № 0000292321/0, яким товариству визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 27313,00 грн., з яких основний платіж -20397,00 грн. та штрафна (фінансова) санкція -6916,00 грн.

За висновками акту перевірки ТзОВ «Кеннер - Україна»порушено п.4.1, пп.4.1.6 п.4.1 ст. 4 Закону України від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», із змінами та доповненнями, в редакції Закону від 22.07.1997 р. № 283/97-ВР (надалі Закон № 334/94), занижено валовий дохід в сумі 102525,00 грн., не донараховано та не сплачено до бюджету податок на прибуток за 2009 рік в сумі 20397,00 грн., в тому числі: ?? квартал 2009 р. -7969,00 грн., ??? квартал 2009 р.-12428,00 грн. та завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування в сумі 59064,00 грн., в тому числі: за ?? квартал 2009 р. -38125,00 грн., ??? квартал 2009 р.- 20939,00 грн.

Згідно з п.4.1. ст.4 Закону № 334/94-ВР валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

До складу валового доходу, як зазначено в пп. 4.1.6 п.4.1 ст. 4 Закону 334/94, включаються суми поворотної фінансової допомоги отриманої платником податку у звітному періоді, що залишається неповернутою на кінець такого звітного періоду від осіб, що не є платниками цього податку (у тому числі нерезидентів), або осіб які згідно із законодавством мають пільги з цього податку. У разі коли у майбутніх податкових періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (її частину) особі яка її надала, такий платник податку збільшує суму валових витрат, на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками податкового періоду, в якому відбулося таке повернення. При цьому валові доходи такого платника податку не збільшуються на суму умовно нарахованих процентів, а податкові зобов'язання особи, що надала поворотну фінансову допомогу не змінюються як при її видачі, так і при її зворотному отриманні.

Поворотна фінансова допомога -сума коштів, передана платнику податку у користування на визначений строк відповідно до договорів, які не передбачають нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами (пп.1.22.2 п.1.22 ст. 1 Закону № 334/94).

Судом встановлено, що 1 січня 2009 р. фізичною особою ОСОБА_3 (позикодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кеннер-Україна»(позичальник) укладено договір позики № 1, за умовами якого позикодавець зобов'язався надати позичальнику строкову безвідсоткову позику, а останній зобов'язався повернути позику у визначений договором строк. Метою надання позики було поповнення обігових засобів позичальника для розвитку його господарської діяльності.

Позивач не оспорив, що на виконання договору у спірний період кошти у сумі 377725,36 грн. ним були отримані, повернуті в сумі 275200,00 грн.

У розумінні вищевказаної норми Закону № 334/94 надані фізичною особою товариству кошти є поворотною фінансовою допомогою.

В порушення п.4.1., пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" позивачем не було включено до валового доходу суму не поверненої фінансової допомоги, занижено валові доходи на загальну суму102525,36 грн., в тому числі: за ІІ квартал 2009 р.- 70000,00 грн., за ІІІ квартал 2009 р. -32525, 00 грн.

Згідно ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ст. 86 КАС України).

За змістом ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про правомірність винесення відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. В задоволенні позову слід відмовити.

На підставі ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України із урахуванням того, що рішення ухвалене на користь відповідача, який є суб'єктом владних повноважень та яким не представлено жодного документального підтвердження понесення таким витрат пов'язаних із залучення свідків і проведенням судових експертиз, жодні судові витрати не підлягають до відшкодування сторонам.

Керуючись ст.ст. 71, 86, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Крутько О.В.