Постанова № 26236388, 03.08.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 серпня 2012 р. Справа № 2а/0570/8092/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11 год. 45 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Куденков К.О.

при секретарі Окрибелашвілі В.О.

за участю:

прокурора: Дмитрук О.С.

представника позивача: не з'явився

відповідача: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні

позовну заяву Прокурора Ленінського району м. Донецька в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Донецька

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення заборгованості по сплаті єдиного внеску

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Ленінського району м. Донецька в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Донецька (надалі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі - відповідач) про стягнення заборгованості по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2011 рік на суму 3 357,24 грн.

Позов мотивовано наявністю у відповідача заборгованості по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, розмір якого самостійно визначений відповідачем у поданій звітності.

Прокурор у судовому засіданні від 03.08.2012р. позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник позивача у судове засідання від 03.08.2012р. не з'явився, про дату, місце й час розгляду справи був повідомлений належним чином, позивач надав клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

Відповідач у судовому засіданні від 03.08.2012р. проти позовних вимог заперечував, просив відмовити у задоволенні позовних вимог посилаючись на наявність у неї статусу пенсіонера.

Суд, заслухавши пояснення прокурора, відповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову, дійшов наступних висновків.

Відповідач зареєстрована у якості фізичної особи-підприємця, знаходиться на обліку в УПФУ в Ленінському районі м. Донецька, що підтверджується поясненнями відповідача.

Відповідачем подана до позивача «Звітність про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску», відповідно до таблиці 2 якої - «Нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування фізичними особами-підприємцями, які обради спрощену систему оподаткування (єдиний податок, фіксований податок)» від 29.03.2012р. відповідачем визначено розмір єдиного внеску за 2011р., що підлягає сплаті, у розмірі 3 357,24 грн. та зазначено що позивач перебуває на єдиному податку.

Із витягу з картки особового рахунку відповідача вбачається, що відповідач має недоїмку по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 3 357,24 грн.

Також, у матеріалах справи наявна копія корінця виставленої відповідачу вимоги від 06.04.2012р. № Ф-270 на суму 3 357,24 грн., яка була повернута установою зв'язку.

Відповідачу призначена пенсія за вислугу років згідно п. «а» ст. 12, ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з 24.11.2004 року, що підтверджується посвідченням №5/281 від 10.01.2005 року та копією висновку про призначення пенсії за вислугу років від 30.12.2004р. відносно відповідача.

Як вбачається з листа Головного Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 02.08.2012 р. №8575/05, пенсія за іншим видом, окрім пенсії за вислугу років згідно п. «а» ст. 12, ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» відповідачу не призначалась.

Пунктом 2 частини першої статті 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до п. 4 ч. першої ст. 4 зазначеного Закону встановлено, що фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності - є платниками єдиного внеску.

Відповідно до ч.4 ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно п. «а» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» встановлено, що право на пенсію за вислугу років особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають на день звільнення зі служби вислугу 20 років і більше.

Таким чином, критерієм призначеної пенсії відповідачу є вислуга років, а не її вік.

У зв'язку із зазначеним, ч.4 ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» не звільняє відповідача від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Відповідач, як платник єдиного внеску, зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, про що зазначено у п.1 ч. 2 ст. 6 зазначеного Закону.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, єдиний внесок нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу.

Згідно ч. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - календарний рік.

Частиною 12 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Пунктом 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначено, що недоїмка - це сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена територіальними органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених цим Законом.

Строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується, про що зазначено у ч. 16 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Таким чином, на підставі звітності відповідача, у останнього виникла недоїмка зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 3 357,24 грн., що підтверджується витягом з картки особового рахунку відповідача.

Частиною другою ст. 12 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлено, що Пенсійний фонд відповідно до покладених на нього завдань: забезпечує збір та ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску; здійснює контроль за додержанням законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати єдиного внеску.

Пунктом 7 ч. 1 ст.13 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що пенсійний фонд та його територіальні органи мають право стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску.

Частиною 4 ст. 25 зазначеного Закону встановлено, що у випадках, зазначених в абзаці шостому цієї частини, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.

Підпунктами 1 та 2 п. 2.1 розділу ІІ Положення «Про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002р. N 8-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 травня 2002 р. за N 442/6730, встановлено, що основними завданнями Управління є: облік платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - платники єдиного внеску) та збору на обов'язкове державне пенсійне страхування; збір та ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) та інших коштів, призначених для пенсійного забезпечення.

Відповідно до пп. 1 п. 2.2 розділу ІІ зазначеного Положення, управління відповідно до покладених на нього завдань забезпечує додержання підприємствами, установами, організаціями та громадянами актів законодавства про пенсійне забезпечення.

Згідно п. 2.4 зазначеного Положення, управління має право стягувати несплачені суми єдиного внеску, страхових внесків та інших платежів з їх платників.

Таким чином, недоїмка відповідача по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування підлягає примусовому стягненню.

На підставі наведеного, Суд вважає позовні вимоги законними, обґрунтованими та вбачає наявність достатніх підстав для задоволення адміністративного позову.

Частиною 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 112, 136, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Прокурора Ленінського району м. Донецька в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Донецька - задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2011 рік у розмірі 3 357 (три тисячі триста п'ятдесят сім) гривень 24 (двадцять чотири) копійки на користь Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Донецька (на рахунок № 256083012005 у ДОУ ПАТ «Державний ощадний банк України», МФО 335106, ідентифікаційний код 21956033).

2. Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частини проголошені у судовому засіданні 3 серпня 2012 року, складання постанови у повному обсязі - 7 серпня 2012 року.

3. Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

4. Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Куденков К.О.