Рішення № 2623622, 09.06.2008, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 6/254

09.06.08

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Україна- Метал-ЛТД»

До відповідача Державного підприємства «Центр державного земельного

кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» в особі Київської регіональної філії

Про визнання права постійного користування на земельні

ділянки та зобов'язання вчинити дії

Суддя Ковтун С.А.

Представники сторін:

Від позивача Колихан О.А. (за дов.)

Від відповідача не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду міста Києва звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «Україна-Метал-Лтд» з позовом до державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельним ресурсах»в особі Київської регіональної філії про визнання за позивачем права постійного користування земельними ділянками та зобов'язання відповідача зареєструвати та видати позивачу державні акти на право постійного користування на вказані земельні ділянки.

Ухвалою суду від 16.05.2008 було порушено провадження у справі № 6/254.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач безпідставно та необґрунтовано відмовив йому:

- у реєстрації права постійного користування земельними ділянками, які знаходяться на території військового містечка № 265 Києво-Святошинського району Київської області (32-км Житомирського шосе, в межах села Гурівщина Києво-Святошинського району Київської області) площею 201,24 га, 88,37 га, 367,16 га, 177,811 га, та на території військового містечка № 269 Києво-Святошинського району Київської області (24 км. Житомирського шосе в межах села Капітанівка, Києво-Святошинського району Київської області) площею 103,57 га.

- видачі державних актів на право постійного користування землею на зазначені земельні ділянки, право на які виникло у позивача згідно з договорами про спільну інвестиційну діяльність № 19/5-06/04 від 16.03.2006, № 19/5-06/0За від 16.03.2006, № 19/5-06/05 від 16.03.2006, № 19/5-06/03 від 16.03.2006, № 19/5- 06/06 від 16.03.2006 та договорів про викуп (компенсацію пайової участі (паю) № 19/5-06/04-01 від 23.03.2006, № 19/5-06/03-01 від 23.03.2006, № 19/5-06/05-01 від 23.03.2006; № 19/5-06/0За-01 від 23.03.2006, № 19/5-06/06-01 від 23.03.2006, укладених з Державою Україною через орган уповноважений управляти майном, а саме: Міністерство оборони України в особі філії Центрального спеціалізованого будівельного управління Міністерства оборони «УКРОБОРОНБУД»,

- внесенні змін до земельного кадастру.

Нормативно позивач в обґрунтування своїх вимог посилається на ст.ст. 18, 19 закону України «Про інвестиційну діяльність», ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України.

Ухвалою суду від 16.05.2008 зобов'язано відповідача надати відзив на позов.

На виконання ухвали суду від 16.05.2008 відповідач надав письмовий відзив на позов, у якому визнав позовні вимоги позивача в частині реєстрації та видачі державних актів на право постійного користування на землю щодо спірних земельних ділянок. В частині позовних вимог про внесення змін до земельного кадастрового реєстру відповідач просить відмовити, посилаючись на норми Тимчасового Положення про ведення державного реєстру земель, затвердженого наказом Державного комітету України по земельним ресурсах № 174 від 02.07.2003, та Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі, затвердженої наказом №43 від 04.05.1999 р.

09.06.2008 через канцелярію суду надійшло клопотання відповідача про здійснення розгляду справи без його представника.

Розглянувши наданні учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення їх повноважних представників, всебічно та повно з'ясувавши обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності доказів, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

16.03.2006 між позивачем та Державою Україною через орган уповноважений управляти майном - Міністерство оборони України а особі філії Центрального спеціалізованого будівельного управління Міністерства оборони «УКРОБОРОНБУД»було укладено наступні інвестиційні договори:

1) договір № 19/5-06/03 про спільну діяльність шляхом будівництва на земельній ділянці, розташованій на території військового містечка № 265 (32-км Житомирського шосе, в межах села Гурівщина Києво-Святошинського р-ну Київської області), об'єктів житлово-цивільного призначення, створення інженерної інфраструктури для їх будівництва відповідно до проекту, що буде розроблений, шляхом пайової участі сторін (далі - Договір-1).

2) договір № 19/5-06/03а при спільну діяльність шляхом будівництва на земельній ділянці, розташованій на території військового містечка № 265 (32-км Житомирського шосе, в межах села Гурівщина, Києво-Святошинського р-ну Київської області), об'єктів житлово-цивільного призначення, створення інженерної інфраструктури для їх будівництва відповідно до проекту, що буде розроблений, шляхом пайової участі сторін (далі - Договір-2).

3) договір № 19/5-06/04 про спільну діяльність шляхом будівництва на земельній ділянці, розташованій на території військового містечка № 265 (32-км Житомирського шосе, в межах села Гурівщина, Києво-Святошинського р-ну Київської області), об'єктів житлово-цивільного призначення, створення інженерної інфраструктури для їх будівництва відповідно до проекту, що буде розроблений, шляхом пайової участі сторін (далі - Договір-3).

4) договір № 19/5-06/05 про спільну діяльність шляхом будівництва на земельній ділянці розташованій на території військового містечка № 269 (24-км Житомирського шосе, в межах села Капітанівка, Києво-Святошинського р-ну Київської області), об'єктів житлово-цивільного призначення, створення інженерної інфраструктури для їх будівництва відповідно до проекту, що буде розроблений, шляхом пайової участі сторін (далі - Договір-4).

5) договір № 19/5-06/06 про спільну діяльність шляхом будівництва на земельній ділянці, розташованій на території військового містечка № 265 (32-км Житомирського шосе, в межах села Гурівщина, Києво-Святошинського р-ну Київської області), об'єктів житлово-цивільного призначення, створення інженерної інфраструктури для їх будівництва відповідно до проекту, що буде розроблений, шляхом пайової участі сторін (далі - Договір-5).

Згідно з п. 2.5. Договору-1 предметом останнього є спільна діяльність сторін по проектуванню та будівництву об'єктів житлово-цивільного призначення з вбудовано-прибудованими приміщеннями соціально-побутового, торгівельного та адміністративного призначення, підземним паркінгом та інженерними мережами на будівельному майданчику, що знаходиться на території військового містечка № 265 (32-км Житомирського шосе, в межах села Гурівщина, Києво-Святошинського р-ну Київської області). Площа території земельної ділянки, на якій буде здійснюватися будівництво становить 201,24 га, право користування даною земельною ділянкою, відповідно до п.2.6. Договору-1, як нематеріальний актив є пайовим внеском (паєм) Міністерства оборони України за вказаним договором.

Згідно з п. 2.5 Договору-2 предметом останнього є спільна діяльність сторін по проектуванню та будівництву об'єктів житлово-цивільного

призначення з вбудовано-прибудованими приміщеннями соціально-побутового, торгівельного та адміністративного призначення, підземним паркінгом та інженерними мережами на будівельному майданчику, що знаходиться на території військового містечка № 265 (32-км Житомирського шосе, в межах села Гурівщина, Києво-Святошинського р-ну Київської області). Площа території земельної ділянки, на якій буде здійснюватися будівництво становить 367,16 га, право користування даною земельною ділянкою, відповідно до п. 2.6. Договору-2, як нематеріальний актив є пайовим внеском (паєм) Міністерства оборони України за вказаним договором.

Згідно з п. 2.5. Договору-3 предметом останнього є спільна діяльність сторін по проектуванню та будівництву об'єктів житлово-цивільного призначення з вбудовано-прибудованими приміщеннями соціально-побутового, торгівельного та адміністративного призначення, підземним паркінгом та інженерними мережами на будівельному майданчику, що знаходиться на території військового містечка № 265 (32-км Житомирського шосе, в межах села Гурівщина, Києво-Святошинського р-ну Київської області). Площа території земельної ділянки на якій буде здійснюватися будівництво становить 88,37 га, право користування даною земельною ділянкою, відповідно до п. 2.6. Договору-3, як нематеріальний актив є пайовим внеском (паєм) Міністерства оборони України за вказаним договором.

Згідно з п. 2.5. Договору-4 предметом останнього є спільна діяльність сторін по проектуванню та будівництву об'єктів житлово-цивільного призначення з вбудовано-прибудованими приміщеннями соціально-побутового, торгівельного та адміністративного призначення, підземним паркінгом та інженерними мережами на будівельному майданчику, що знаходиться на території військового містечка № 269 (24-км Житомирського шосе, в межах села Капітанівка, Києво-Святошинського р-ну, Київської області). Площа території земельної ділянки на якій буде здійснюватися будівництво становить 103,57 га, право користування даною земельною ділянкою, відповідно до п. 2.6. Договору-4, як нематеріальний актив є пайовим внеском (паєм) Міністерства оборони України за вказаним договором.

Згідно з п. 2.5. Договору-5 предметом останнього є спільна діяльність сторін по проектуванню та будівництву об'єктів житлово-цивільного призначення з вбудовано-прибудованими приміщеннями соціально-побутового, торгівельного та адміністративного призначення, підземним паркінгом та інженерними мережами на будівельному майданчику, що знаходиться на території військового містечка № 265 (32-км Житомирського шосе, в межах села Гурівщина Києво-Святошинського р-ну Київської області). Площа території земельної ділянки на якій буде здійснюватися будівництво становить 177,811 га, право користування даною земельною ділянкою, відповідно до п. 2.6. Договору-5, як нематеріальний актив є пайовим внеском (паєм) Міністерства оборони України за вказаним договором.

Судом встановлено, що право постійного користування земельними ділянками площею 201,24 га, 376,16 га, 88,37 га, 103,57 га, 177,811 га належало Міністерству оборони України згідно з розпорядженням Ради Міністрів УРСР від 11.09.1967 № 1015-рс та від 23.10.1968 № 1051-рс.

Відповідно до ст. 1130 Цивільного кодексу України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників.

З огляду на вказану норму Цивільного кодексу України Договір-1, Договір-2, Договір-3, Договір-3, Договір-4, Договір-5 є договорами про просте товариство, оскільки передбачають об'єднання вкладів сторін.

Згідно зі ст. 1133 Цивільного кодексу України вкладом учасника вважається все те, що він вносить у спільну діяльність (спільне майно), в тому числі грошові кошти, інше майно, професійні та інші знання, навички та вміння, а також ділова репутація та ділові зв'язки.

Відповідно до ст. 139 Господарського кодексу України, майном у цьому Кодексі визнається сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб'єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна цих суб'єктів.

Статтею 92 Земельного кодексу України встановлено, що право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній чи комунальній власності, без встановлення строку.

Оскільки право постійного користування є нематеріальним активом, тому воно може виступати вкладом у спільну діяльність.

Крім того, Договір-1, Договір-2, Договір-3, Договір-4, Договір-5 є інвестиційними договорами.

Так, відповідно до ст. 1 Закону України «Про інвестиційну діяльність»інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход) або досягається соціальний ефект. Такими цінностями можуть бути зокрема права користування землею, водою, ресурсами, будинками, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права

З огляду на зазначене, пайові внески Міністерства оборони України у вигляді права постійного користування земельними ділянками площею 201,24 га, 376,16 га, 88,37 га, 103,57 га, 177,811 га, в спільну діяльність щодо проектування та будівництва об'єктів житлово-цивільного призначення з вбудовано-прибудованими приміщеннями соціально-побутового, торгівельного та адміністративного призначення, підземним паркінгом та інженерними мережами на будівельному майданчику є інвестиціями.

Відповідно до п. 2.7. Договору-1, Договору-2,Договору-3, Договору-4, Договору-5 пайовий внесок Міністерства оборони України передається у спільну діяльність для цілей цих договорів шляхом підписання актів приймання-передачі.

На викання вказаного пункту сторони підписали 16.03.2006 акти приймання-передачі розміру пайової участі (паю), згідно з якими право постійного користування земельними ділянками площею 201,24 га, 376,16 га, 88,37 га, 177,811 га, які розташовані на території військового містечка № 265 (32-км Житомирського шосе, в межах села Гурівщина Києво-Святошинського р-ну Київської області), та земельною ділянкою площею 103,57 га, яка розташована на території військового містечка № 269 (24 км. Житомирського шосе в межах села Капітанівка, Києво-Святошинського району Київської області), що належало Міністерству оборони України, було передано в спільну діяльність за інвестиційним Договором-1, Договором-2, Договором-3, Договором-4, Договором-5.

Відповідно до п. 10.1. Договору-1, Договору-2, Договору-3, Договору-4, Договору-5 за взаємною згодою сторін сторони-2 (позивач) має право на будь-якому етапі виконання договору, здійснити викуп (дострокову компенсацію вартості) пайової участі (паю) сторони-1 (Міністерства оборони України), що полягає в укладенні цивільно-правових угод, за якими буде здійснено перехід до сторони-2 права пайову участь (пай) сторони-1 цього договору.

Згідно з п. 10.2. Договору-1, Договору-2, Договору-3, Договору-4, Договору-5 викуп стороною-2 пайової участі (паю) сторони-1 за цим договором може бути здійснений шляхом укладення цивільно-правових угод (правочинів) купівлі-продажу, міни нематеріальних активів тощо.

Зазначеним пунктом також визначено, що перехід від сторони-1 до сторони-2 права на пайову участь сторони-1 в цьому договорі оформляється шляхом підписання відповідних актів приймання-передачі. Після переходу права на пайову участь (пай) сторони складають двосторонній акт про припинення дії даного договору, якщо сторони не домовляться про інше.

Згідно з п. З ст. 7 Закону України «Про інвестиційну діяльність»за рішенням інвестора права володіння, користування і розпорядження інвестиціями, а також результатами їх здійснення можуть бути передані іншим громадянам та юридичним особам у порядку, встановленому законом. Взаємовідносини при такій передачі прав регулюються ними самостійно на основі договорів.

23.03.2006, відповідності до п.п. 10.1., 10.2. Договору-1, Договору-2, Договору-3, Договору-4, Договору-5, Міністерство оборони та позивач уклали між собою договори та склали акти про припинення дії договорів:

1) договір про викуп (компенсацію пайової участі (паю) № 19/5-06/04-01 від 23.03.2006 та акт про припинення дії Договору-1 від 23.03.2006

2) договір про викуп (компенсацію пайової участі (паю) № 19/5-06/03-01 від 23.03.2006 та акт про припинення дії Договору-2 від 23.03.2006

3) договір про викуп (компенсацію пайової участі (паю) № 19/5-06/05-01 від 23.03.2006 та акт про припинення дії Договору-3 від 23.03.2006

4) договір про викуп (компенсацію пайової участі (паю) № 19/5-06/03а-01 від 23.03.2006 та акт про припинення дії Договору-4 від 23.03.2006

5) договір про викуп (компенсацію пайової участі (паю) № 19/5-06/06-01 від 23.03.2006 та акт про припинення дії Договору-5 від 23.03.2006

Згідно зі ст. 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Вказані норми Цивільного кодексу визначають обов'язковість умов договору, які погодженні його сторонами, тому останні підлягають обов'язковому виконанню.

Зважаючи на ту обставину, що право постійного користування земельною ділянкою є інвестицією, Міністерство оборони України та позивач, реалізуючи надане їм Законом України «Про інвестиційну діяльність»право, правомірно врегулювали між собою відносини щодо порядку переходу внеску у спільну діяльність, належного Міністерству оборони України, до позивача шляхом включення відповідних положень до Договору-1, Договору-2, Договору-3, Договору-4, Договору-5, а також укладення договорів про викуп (компенсацію пайової участі (паю) № 19/5-06/04-01 від 23.03.2006, № 19/5-06/03а-01 від 23.03.2006, № 19/5-06/05-01 від 23.03.2006, № 19/5-06/06-01 від 23.03.2006, № 19/5-06/03-01 від 23.03.2006.

Крім того, згідно з ст. 18 Закону України «Про інвестиційну діяльність»умови договорів, укладених між суб'єктами інвестиційної діяльності, зберігають свою чинність на весь строк дії цих договорів і у випадках, коли після їх укладення законодавством (крім податкового, митного та валютного законодавства, а також законодавства з питань ліцензування певних видів господарської діяльності) встановлено умови, що погіршують становище суб'єктів або обмежують їх права, якщо вони не дійшли згоди про зміну умов договору.

Таким чином, підписання сторонами 23.03.2006 актів про припинення дії Договору-1, Договору-2, Договору-3, Договору-4, Договору-5 відповідно до п. 10.2. вказаних договорів свідчить про те, що право постійного користування земельними ділянками перейшло від Міністерства оборони України до позивача.

При чому право постійного користування вказаними земельними ділянками, відповідно до абзацу 5 п. 10.2. Договору-1, Договору-2, Договору-3, Договору-4, Договору-5, Міністерство оборони втрачає.

31.03.2008 позивач звернувся до відповідача з листом № 66, в якому просив у зв'язку з набуттям права постійного користування на земельні ділянки згідно з Договором-1, Договором-2, Договором-3, Договором-4, Договором-5 внести зміни до земельного кадастрового реєстру та зареєструвати право постійного користування земельними ділянками.

Відповідач листом № 780 від 16.04.2008 повідомив позивача про те, що відповідно до п. 5 ст. 116 Земельного кодексу України надання у користування земельної ділянки, що перебуває у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом. Відповідач також зазначив, що право постійного користування земельною ділянкою відбувається з врахуванням вимог та на підставі документів, передбачених Тимчасовим Положенням про ведення державного реєстру земель, затвердженим наказом Державного комітету, України по земельним ресурсах № 174 від 02.07.2003 та Інструкцією про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі, затвердженою наказом №43 від 04.05.1999 р.

Листом № 780 від 16.04.2008 відповідач також зазначив, що державну реєстрацію інвестиційних договорів про спільну діяльність та договорів про викуп паїв інвестиційних договорів Київська регіональна філія ДП «ЦЗК»не здійснює.

Таким чином, відповідач відмовив позивачу у реєстрації права постійного користування земельними ділянками площею 201,24 га, 376,16 га, 88,37 га, 103,57 га, 177,811га.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень (далі - державна реєстрація прав) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.

Статтею 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, зокрема право постійного користування земельною ділянкою.

Відповідно до п. 4 постанови Кабінету Міністрів України № 1088 від 17.07.2003 «Про створення єдиної системи державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру»Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті по земельних ресурсах проводить реєстрацію земельних ділянок та прав на них шляхом внесення записів про реєстрацію земельних ділянок та прав на них до бази даних державного реєстру земель, а комунальні підприємства бюро технічної інвентаризації вносять дані про об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельних ділянках, та права на них до бази даних державного реєстру прав власності на нерухоме майно.

Згідно з п. 1 ст. 7 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»місцеві органи державної реєстрації прав є відділеннями державної госпрозрахункової юридичної особи з консолідованим балансом (центру державного земельного кадастру).

Відповідно до п. 2 ст. 7 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»місцеві органи державної реєстрації прав зокрема проводять реєстрацію прав на нерухоме майно, їх обмежень, правочинів щодо нерухомості або відмовляють у реєстрації.

Пунктом 3.1. Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої наказом Держкомзема № 433 від 04.05.1999, встановлено, що державні акти на право власності на земельну ділянку, на право постійного користування земельною ділянкою видаються структурними підрозділами Центру державного земельного кадастру при Держкомземі України.

Цією ж Інструкцією, але п. 3.2. визначено, що державна реєстрація державних актів на право власності на земельну ділянку, на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі здійснюється структурними підрозділами Центру державного земельного кадастру при Держкомземі України.

До сфери повноважень відповідача законодавством віднесено здійснення видачі державних актів на право постійного користування земельною ділянкою та їх реєстрація.

Таким чином, державне підприємство «Центр Державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельним ресурсах»в особі Київської філії є належним відповідачем за даним позовом.

Суд вважає, що відмова відповідача у видачі позивачу державних актів на право постійного користування земельним ділянками та реєстрації такого права є необґрунтованою та такою, що не відповідає нормам чинного законодавства.

Відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Отже, право постійного користування земельними ділянками позивача має підтверджуватися державними актами на право постійного користування, виданими на кожну земельну ділянку.

Відмовляючи у видачі державних актів відповідач тим самим заперечує наявність у позивача права постійного користування земельними ділянками, внаслідок чого позивач не може реалізувати належне йому право користування, оскільки відповідно до п. З ст. 125 Земельного кодексу України приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Згідно зі ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»передбачено вичерпний перелік підстав, за наявності яких можлива відмова у реєстрації права, зокрема:

1. Заявлене право не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону;

2. Нерухоме майно або більша за площею його частина перебуває в іншому реєстраційному (кадастровому) окрузі;

3. Із заявою про державну реєстрацію звернулася особа, яка відповідно до цього Закону не може бути суб'єктом права власності на даний об'єкт нерухомого майна або представником такого суб'єкта;

4. Подані документи не відповідають вимогам, установленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, або не дають змоги установити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують;

5. Заяву про державну реєстрацію права власності відповідно до правочину про відчуження нерухомого майна було подано після державної реєстрації обмежень, вчинених щодо цього майна;

6. Заявлене право власності або інше речове, право вже зареєстроване. Відповідно до листа відповідача № 780 від 16.04.2008 жодна з вказаних підстав, передбачених ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», ним не вказана.

Згідно з п. З ст. 24 вказаного закону, відмова у державній реєстрації прав з підстав, не передбачених цим Законом, заборонена.

Не можуть братися до уваги і доводи відповідача, викладені у відзиві на позив, щодо можливості, відповідно до п. 5 ст. 116 Земельного кодексу України, передачі в постійне користування земельної ділянки лише після її вилучення (викупити).

Відповідно до п. 5. Земельного кодексу України, надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Як встановлено судом, земельні ділянки площею 201,24 га, 376,16 га, 88,37 га, 103,57 га, 177,811 га були викуплені позивачем у Міністерства оборони України як внесок до спільної діяльності на підставі Договорів про викуп (компенсацію пайової участі (паю) № 19/5-06/04-01 від 23.03.2006, № 19/5-06/03а-01 від 23.03.2006, № 19/5-06/05-01 від 23.03.2006, № 19/5-06/06-01 від 23.03.2006, № 19/5-06/03-01 від 23.03.2006 відповідно до ст. 7 Закону України «Про інвестиційну діяльність», внаслідок чого позивач набув права постійного користування зазначеними земельними ділянками.

Таким чином, права на земельні ділянки були викуплені позивачем, що не порушує положень ст. 116 Земельного кодексу України.

Зважаючи на вказане, позивачу належить право постійного користування земельними ділянками

Посилання відповідача на норми Тимчасового положення про ведення державного реєстру земель, затвердженого наказом Державного комітету України по земельним ресурсах № 174 від 02.07.2003 та Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею в тому числі на умовах оренди) та договорів, оренди землі»затвердженої наказом № 43 від 04.05.1999р., як на підставу відмови у видачі державних актів на право постійного користування та їх реєстрацію, оскільки такі підстави визначені ст. 24 Закону У країн «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», оскільки Закон має вищу юридичну силу по відношенню до підзаконних нормативних актів державного комітету України по земельним ресурсах.

Вказані підзаконні нормативні акти Державного комітету України по земельним ресурсах не можуть бути підставою для відмови в державній реєстрації права постійного користування земельною ділянкою.

Згідно з абзацом третім пункту 1.3. мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України № 1-рп/2003 від 16.01.2003 (справа про Конституцію Автономної Республіки Крим) після Конституції України, що має найвищу юридичну силу (частина друга статті 8), закони в ієрархії нормативно-правових актів посідають провідне місце.

Пунктом 4.1 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України № 9-рп/2001 від 19.06.2001 (справа щодо стажу наукової роботи) визначено, що Україна є правовою державою (стаття 1 Конституції України), а в правовій державі існує сувора ієрархія нормативних актів, відповідно до якої постанови та інші рішення органів виконавчої влади мають підзаконний характер і не повинні викривляти сутність і зміст законів.

Відповідно до ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд не застосовує акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України.

Оскільки відповідач не вказав суду інших правових підстав, які б обґрунтовували його відмову у видачі позивачу державних актів на право постійного користування земельними ділянками та у державній реєстрації даного права, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати за товариством з обмеженою відповідальністю «Україна-Метал ЛТД»(м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області, вул.Вогнева 12, код 25001785) право постійного користування на земельні ділянки, що розташовані:

- на території військового містечка № 265 Києво-Святошинського р-ну, Київської області (32-км Житомирського шосе, в межах села Гурівщина Києво-Святошинського р-ну Київської області) площею 201,24 га,

- на території військового містечка № 265 Києво-Святошинського р-ну, Київської області -(32-км Житомирського шосе, в межах села Гурівщина Києво-Святошинського р-ну Київської області) площею 88,37 га,

- на території військового містечка № 265 Києво-Святошинського р-ну, Київської області (32-км Житомирського шосе, в межах села Гурівщина Києво-Святошинського р-ну Київської області) площею 367,16 га,

- на території військового містечка № 269 Києво-Святошинського р-ну, Київської області (24-км Житомирського шосе, в межах села Капітанівка Києво-Святошинського р-ну Київської області) площею 103,57 га,

- на території військового містечка № 265 Києво-Святошинського р-ну, Київської області (32-км Житомирського шосе, в межах села Гурівщина Києво-Святошинського р-ну Київської області) площею 177,811 га.

3. Зобов'язати державне підприємство «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельним ресурсах» в особі Київської регіональної філії (м. Київ, вул. Сім'ї Хохлових, 8а, код 26379385) зареєструвати право постійного користування за товариством з обмеженою відповідальністю «Україна-Метал-ЛТД»(м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області, вул. Вогнева, 12, код 25001785) на земельні ділянки, що розташовані:

- на території військового містечка № 265 Києво-Святошинського р-ну, Київської області (32-км Житомирського шосе, в межах села Гурівщина Києво-Святошинського р-ну Київської області) площею 201,24 га,

- на території військового містечка № 265 Києво-Святошинського р-ну, Київської області (32-км Житомирського шосе, в межах села Гурівщина Києво-Святошинського р-ну Київської області) площею 88,37 га,

- на території військового містечка № 265 Києво-Святошинського р-ну, Київської області (32-км Житомирського шосе, в межах села Гурівщина Києво-Святошинського р-ну Київської області) площею 367,16 га,

- на території військового містечка № 269 Києво-Святошинського р-ну, Київської області (24-км Житомирського шосе, в межах села Капітанівка Києво-Святошинського р-ну Київської області) площею 103,57 га,

- на території військового містечка № 265 Києво-Святошинського р-ну, Київської області (32-км Житомирського шосе, в межах села Гурівщина Києво-Святошинського р-ну Київської області) площею 177,811 га.

4. Зобов'язати державне підприємство «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельним ресурсах» в особі Київського регіональної філії (м. Київ, вул. Сім'ї Хохлових, 8а, код 26379385) видати товариству з обмеженою відповідальністю «Україна-Метал-ЛТД»(м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області, вул. Вогнева, 12, код 25001785) державні акти на право постійного користування земельними ділянками, що розташовані:

- на території військового містечка № 265 Києво-Святошинського р-ну, Київської області (32-км Житомирського шосе, в межах села Гурівщина Києво-Святошинського р-ну Київської області) площею 201,24 га.

- на території військового містечка № 265 Києво-Святошинського р-ну, Київської області (32-км Житомирського шосе, в межах села Гурівщина Києво-Святошинського р-ну Київської області) площею 88,37 га,

- на території військового містечка № 265 Києво-Святошинського р-ну, Київської області (32-км Житомирського шосе, в межах села Гурівщина Києво-Святошинського р-ну Київської області) площею 367,16 га,

- на території військового містечка № 269 Києво-Святошинського р-ну, Київської області (24-км Житомирського шосе, в межах села Капітанівка Києво-Святошинського р-ну Київської області) площею 103,57 га,

- на території військового містечка № 265 Києво-Святошинського р-ну, Київської області (32-км Житомирського шосе, в межах села Гурівщина Києво-Святошинського р-ну Київської області) площею 177,811 га.

5. Стягнути з державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельним ресурсах»в особі Київської регіональної філії (м. Київ, вул. Сім'ї Хохлових, 8а, код 26379385) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Україна-Метал-ЛТД»(м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області, вул.Вогнева, 12, код 25001785) сплачене державне мито в розмірі 170 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 118 грн.

Суддя С.А.Ковтун

Рішення підписане 31.07.2008