Постанова № 26236002, 01.10.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2012 р. Справа № 2а/0470/8403/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - при секретарі судового засідання - без участі сторінВласенка Д.О. Пащенко В.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Комунального підприємства «Криворізький академічний міський театр драми та музичної комедії імені Тараса Шевченка» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -

ВСТАНОВИВ:

Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів 30 липня 2012 року звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до КП «Криворізький академічний міський театр драми та музичної комедії імені Тараса Шевченка», в якому просило стягнути з відповідача адміністративно-господарські санкції у розмірі 41772,32 грн. та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 225,45 грн. В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що відповідачем порушено вимоги Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів», самостійно адміністративно-господарські санкції та пеню відповідач не сплачує.

Сторони у судове засідання не з'явились повідомлялись належним чином, тому у відповідності до ст. 41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (ст. 128 КАС України), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Представник позивача надав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, був повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим повідомленням /а.с. 25/.

На адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду 04 вересня 2012 року надійшов лист від директора КП «Криворізький академічний міський театр драми та музичної комедії імені Тараса Шевченка» за вих. № 285 від 03.09.2012, у якому представник відповідача зазначає, що на адресу театру не надходило копії позовної заяви з копіями доданих до неї документів, у зв'язку з чим у відповідача відсутня можливість захищати свої інтереси. А також у даній заяві представником відповідача зазначається, що оскільки театр не є суб'єктом владних повноважень, а в позові ставиться питання щодо стягнення господарських санкцій та пені, то даний спір підлягає розгляду в Господарському суді Дніпропетровської області.

Проаналізувавши подане представником відповідача клопотання, суд приходить до висновку, що твердження, які у ньому висвітлені, не мають будь-якого підґрунтя. Факт отримання відповідачем копії позовної заяви з доданими до неї документами підтверджується копією фіскального чеку про відправлення цінного листа № 4900099155022, описом вкладення до листа з оголошеною цінністю, а також копією поштового повідомлення № 4900099155022 /а.с. 35, 36/. У поштовому повідомленні представником КП «Криворізький академічний міський театр драми та музичної комедії імені Тараса Шевченка» 01 серпня 2012 було проставлено відмітку про отримання копії позовної заяви, яка направлялась Дніпропетровським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів.

Так, відповідно до змісту ч. 3 ст. 106 КАС України суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу і третім особам копії позовної заяви та доданих до неї документів.

З огляду на викладене, при зверненні до адміністративного суду суб'єктом владних повноважень з позовом до фізичної чи юридичної особи, суд позбавляється обов'язку направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів та даний обов'язок перекладається на позивача.

Представником відповідача жодного разу не було виявлено бажання ознайомитись з матеріалами адміністративної справи у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що відповідач мав достатню можливість для отримання необхідної для нього інформації та прибуття в судове засідання.

Від представника відповідача не надходило на адресу суду клопотань про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи без його участі.

Відповідно ч.ч. 4, 6 ст. 128 КАС України визначено, що у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За таких підстав суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, оскільки судом вжито усіх заходів для повідомлення відповідача належним чином про розгляд судової справи.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

З матеріалів справи вбачається, що КП «Криворізький академічний міський театр драми та музичної комедії імені Тараса Шевченка» (код ЄДРПОУ 02224749) зареєстроване у якості юридичної особи, що підтверджується Спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, який був зроблений за електронним запитом від 01.08.2012 за № 14390236 /а.с. 13-15/.

КП «Криворізький академічний міський театр драми та музичної комедії імені Тараса Шевченка» подало до Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2011 рік по формі №10-ПІ, відповідно до положень якого на підприємстві:

кількість штатних працівників облікового складу - 159 осіб;

кількість штатних працівників, яким відповідно до законодавства встановлена інвалідність - 4 особи;

кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, відповідно до вимог ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» - 7 осіб;

фонд оплати праці штатних працівників - 20886,16 тис. грн. /а.с. 4/.

З відповіді Криворізького міського центру зайнятості за вих. № 05-14/2996 від 17.08.2012 судом встановлено, що КП «Криворізький академічний міський театр драми та музичної комедії імені Тараса Шевченка» здавало до центру зайнятості населення Звіти про наявність вакансій по формі №3-ПН за період з січня по грудень 2011 року /а.с. 29/. За 2011 рік для працевлаштування на КП «Криворізький академічний міський театр драми та музичної комедії імені Тараса Шевченка» Криворізьким міським центром зайнятості було направлено 2 особи, які самостійно відмовились від запропонованої роботи.

Виконавчим комітет Центрально-міської районної у місті ради було надано на виконання ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду інформацію про те, що протягом 2011 року інваліди до КП «Криворізький академічний міський театр драми та музичної комедії імені Тараса Шевченка» для працевлаштування виконкомом не направлялись /а.с. 26/.

Зі змісту ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» вбачається, що спори, що виникають із правовідносин за статтями 19, 20 цього Закону, вирішуються Фондом соціального захисту інвалідів або в судовому порядку.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України, справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з положеннями ст. 4 Закону України «Про охорону праці» державна політика в галузі охорони праці базується на принципах, зокрема: пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці; встановлення єдиних вимог з охорони праці для всіх підприємств та суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності та видів діяльності.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» інвалідам забезпечується право працювати на підприємствах (об'єднаннях), в установах і організаціях із звичайними умовами праці, в цехах і на дільницях, де застосовується праця інвалідів. З метою реалізації творчих і виробничих здібностей інвалідів та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.

Статтею 5 цього Закону передбачено також, що умови трудового договору не можуть містити положень, що суперечать законам та іншим нормативно-правовим актам з охорони праці. Працівнику не може пропонуватись робота, яка за медичним висновком протипоказана йому за станом здоров'я. У випадку, коли специфіка підприємства визначає, що більшість посад на підприємстві пов'язані з важкими умовами праці, де заборонена праця інвалідів, то праця інвалідів має використовуватися на цьому підприємстві з урахуванням такої специфіки.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» роботодавці самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць, виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення» інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу, визнаються безробітними.

Частиною 5 пункту 1 статті 7 зазначеного Закону визначено, що працевлаштування інвалідів здійснюється відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації і знань, з урахуванням його побажань.

Абзацом 4 пункту 2 статті 19 Закону України «Про зайнятість населення» визначено право державної служби зайнятості направляти для працевлаштування на підприємства, в установи і організації всіх форм власності при наявності там вільних робочих місць (вакантних посад) інвалідів, які звертаються до служби зайнятості, відповідно до рівня їх освіти і професійної підготовки та рекомендацій МСЕК, наявних у них кваліфікації і знань та з урахуванням їх побажань.

Так відповідно ч. 3 ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 р. № 70 «Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» визначено, що Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом. Інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Згідно ч. 4 ст. 20 Закону України «Про зайнятість населення» підприємства, установи і організації незалежно від форми власності реєструються у місцевих центрах зайнятості за їх місцезнаходженням як платники збору до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, щомісяця подають цим центрам адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, та про працівників, які працюють неповний робочий день (тиждень), якщо це не передбачено трудовим договором, або не працюють у зв'язку з простоєм виробництва з не залежних від них причин, і в десятиденний строк - про всіх прийнятих працівників у порядку, встановленому законодавством. Несвоєчасна реєстрація або відмова від неї, порушення порядку подання адміністративних даних тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Так пп. 1.1 п. 1 Наказу міністерства праці та соціальної політики України «Про затвердження форм звітності та інструкцій щодо їх заповнення» від 19.12.2005 № 420, затверджена форма звітності №3-ПН «Звіт про наявність вакансій».

Згідно положень Інструкції щодо заповнення форми звітності № 3-ПН «Звіт про наявність вакансій» підприємства, установи й організації, їх структурні підрозділи та філії незалежно від форми власності та господарювання повинні за наявності вакансій у повному обсязі подавати інформацію про наявність вільних робочих місць (вакансій) центрам зайнятості за місцем їх реєстрації як платника страхових внесків. Форма використовується для інформування населення про наявність вакансій, сприяння працевлаштуванню громадян, зареєстрованих у центрах зайнятості як такі, що шукають роботу, для підбору персоналу на замовлення роботодавців, для оцінки поточної потреби в кадрах та організації професійної підготовки населення відповідно до потреб ринку праці.

Відповідно ч.ч. 1, 2 ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Згідно п.п. 3.3 Порядку нарахування пені та її сплати, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 15.05.2007 року № 223, документами, що підтверджують невиконання нормативу по працевлаштуванню інвалідів, є звіт за формою 10-ПІ (річна) «Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів».

Таким чином, зазначеними нормами конкретизовано передбачений статтею 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» обов'язок підприємств надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, в частині подання такої інформації за встановленою формою, а також в частині періодичності її надання. Отже, вказана вище інформація щомісяця подається до відповідного центру зайнятості за формою № 3-ПН.

Абзацом четвертим пункту 2 статті 19 Закону України «Про зайнятість населення» визначено право державної служби зайнятості направляти для працевлаштування на підприємства, в установи і організації всіх форм власності при наявності там вільних робочих місць (вакантних посад) інвалідів, які звертаються до служби зайнятості, відповідно до рівня їх освіти і професійної підготовки та рекомендацій МСЕК, наявних у них кваліфікації і знань та з урахуванням їх побажань.

З огляду на викладене, обов'язок по працевлаштуванню інвалідів відповідно до встановленого Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» нормативу покладається як на роботодавців, так і на державну службу зайнятості.

Таким чином, оскільки судом встановлено, що роботодавець вжив усіх необхідних заходів для недопущення господарського правопорушення, то суд визнає незаконним застосування адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць і відмовляє у задоволенні позову.

На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 2, 8-12, 69, 71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Комунального підприємства «Криворізький академічний міський театр драми та музичної комедії імені Тараса Шевченка» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені - відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Суддя Д.О. Власенко