Рішення № 2623594, 10.12.2008, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10.12.08 р. Справа № 29/79пд

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Джарти В.В., суддів Підченко Ю.О., Сгари Е.В.

при секретарі Перекрестній О.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за участю

представників сторін:

від позивача: Щербатюк Л.В., довіреність № 1798 від 09.06.08

від відповідача: Куйда В.Ф. – голова

За позовом: Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради „Донецькміськтепломережа” м. Донецьк

До відповідача: Житлово-будівельного кооперативу „МИР-106 м. Донецьк

Предмет спору: про зобов’язання укласти договір № 2675 про постачання теплової енергії в редакції позивача.

СУТЬ СПОРУ:

В судовому засіданні 26.11.2008р. оголошена перерва для підготовки повного тексту рішення до 10.12.2008 р. згідно зі ст. 77 ГПК України.

Позивач, Комунальне комерційне підприємство Донецької міської ради „Донецькміськтепломережа” м. Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Житлово-будівельного кооперативу „МИР-106 м. Донецьк про зобов’язання укласти договір № 2675 від 12.03.08 на постачання теплової енергії.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на, що відповідач є балансоутримувачем житлового будинку по вул. Прожекторній 5.а, який з 01.07.05р. отримує від ККП “Донецькміськтепломережа” послуги з опалення та гарячого водопостачання, оплату яких, мешканці даного будинку здійснюють по особовим рахункам на розрахунковий рахунок ККП “Донецькміськтепломережа”, проект договору № 2675 від 12.03.2008 р. про постачання теплової енергії, лист № 11-ж від 14.03.2008 р., лист № 34/03 від 31.03.2008 р., ліцензію АВ 345064, розпорядження № 964 від 15.10.2004 р., лист № 55-ж від 31.08.05, лист № 76 від 29.08.05.

Позивачем до позову були надані документи, якими встановлено, що згідно рішення Донецької міської ради від 27.09.04 № 13/25 „Про створення комунального комерційного підприємства Донецької міської ради „Донецькміськтепломережа” створено ККП Донецької міської ради „Донецькміськтепломережа”, яке надає послуги з теплопостачання.

Відповідач надав відзив, яким заперечує проти позову, посилаючись на те, що між ЖБК „МИР-106” та ОП „Донецькміськтепломережа” вже укладений договір № 7162 на постачання теплової енергії. Також пояснює, що ЖБК „МИР-106” являється юридичною особою, яка не має право втручатися у відносини власників квартир з позивачем. Посилається на те, що проект договору не містить істотних умов для його укладання, а також до договору не були додані свідоцтво, ліцензія, свідоцтво про державну реєстрацію та інші документи, що свідчать про право позивача укладати договори.

Приймаючи до уваги той факт, що позивачем під час судового розгляду були з”ясовані наступні факти: гаряче водопостачання до будинку відповідача здійснюється через бойлерну, яка знаходиться на балансі ЖЕК № 1 Пролетарського району, що не спростовується відповідачем та точна площа будинку більша, ніж була вказана в договорі. З огляду на наведене, позивач направив на адресу відповідача новий проект договору, з урахуванням зазначених обставин та запропонував відповідачу підписати його та повернути.

Приймаючи до уваги те, що відповідач не підписав договір, позивач надав заяву, якою уточнив позовні вимоги а саме: просить зобов’язати відповідача укласти договір № 2675 про постачання теплової енергії в редакції позивача, з урахуваннім зазначених вище фактів, а саме: частину 1.1 пункту 1 викласти в такій редакції: „Постачальник зобов’язується постачати теплову енергію для опалення до елеваторного вузла, а теплоносій для гарячого водопостачання – до бойлерного приладу, який знаходиться з адресою: вул. Прожекторна, 3. Подальше транспортування здійснює балансоутримувач, КП „Керуюча компанія Пролетарського району м. Донецьк.”.

Пункт 2.7 договору викласти в такій редакції: „Обсяги споживання теплової енергії наступні: для населення: загальна площа – 7756 кв.м.; для підприємств 25,4 кв.м.”.

Пункт 3.5 договору доповнити: „за відсутності приборів обліку з 1 людини в місяць ч/з бойлер з ПДВ – 29,25 грн.”.

Також позивач просить датою укладання договору вважати дату винесення рішення суду. В іншій частині позовні вимоги залишити без змін.

Однак, під час судового засідання, що підтверджується протоколом судового засідання від 26.1..08р, позивач знову уточнив позовні вимоги і просить суд зобов’язати відповідача укласти уточнений варіант договору на постачання теплової енергії в його редакції. Також позивач просить датою укладання договору вважати дату винесення рішення суду. В іншій частині позовні вимоги залишити без змін

Ухвалою суду від 14.10.2008 р. в порядку ст. 30 ГПК України було викликано до судового засідання представника Орендного підприємства „Донецькміськтепломережа” м. Донецьк для дачі пояснень по справі, але до жодного судового засідання не з’явився з невідомих підстав.

Ухвалою суду від 03.07.2008 р. строк вирішення спору був продовжений за клопотанням сторін на два місяця відповідно до ст. 69 ГПК України.

Ухвалою суду від 28.08.2008 р. строк вирішення спору був продовжений заступником голови господарського суду Донецької області на один місяць відповідно до ст. 69 ГПК України.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 03.10.2008 р. справу призначено до колегіального розгляду.

Суд розглядає остаточні вимоги позивача.

У відповідності до п.п. 2, 3, 4 частини 3 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст. 42 Господарського процесуального кодексу України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України - судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Стаття 33 Господарського процесуального кодексу України зазначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши в засіданні пояснення представників сторін, господарський суд ВСТАНОВИВ:

Згідно рішення Донецької міської ради від 27.09.04 № 13/25 „Про створення комунального комерційного підприємства Донецької міської ради „Донецькміськтепломережа” створено ККП Донецької міської ради „Донецькміськтепломережа”, яке надає послуги з теплопостачання.

Комунальне комерційне підприємство Донецької міської ради „Донецькміськтепломережа” створено з метою виробництва і транспортування теплової енергії у вигляді тепла та гарячої води споживачам (п. 3.1 Статуту), то відповідач не має права відмовити ККП „Донецькміськтепломережа” у транспортуванні теплової енергії.

Відповідно до ліцензії Міністерства з питань житлово-комунального господарства № 345064 від 12.06.07року, позивач має право на виробництво теплової енергії, транспортування та її постачання.

Рішенням Донецької міської Ради від 16.01.2006р. № 24/30 було визначено виконавця послуг по утриманню домов, придомових територій, централізованому теплопостачанню, гарячему та холодному водопостачання, водовідведенню – житлово-комунальні організації, які є балансоутримувачами житлового фонду.

В-перше, позивач супровідним листом № 11-ж від 14.03.2008 р., направив відповідачу два примірника проекту договору № 2675 від 12.03.2008 р. на постачання теплової енергії.

Відповідач листом № 34 від 31.03.2008 р. надав відповідь, в якій відмовляється від укладання договору, оскільки на думку відповідача, договір, укладений між ним та ОП „Донецькміськтепломережа” був пролонгований до 01.01.09року, оскільки не було ніяких листів відносно його розірвання ані зі сторони відповідача, ані зі сторони ОП „Донецькміськтепломережа”.

На вищенаведене позивач пояснив, що його підприємство не є правонаступником ОП „Донецьктепломережа”, оскільки статутний фонд встановллюється міською радою і складається з цілісного майнового комплексу Донецьких міських теплових мереж, переданих позивачу на праві господарського відання, згідно розпорядження міського голови від 15.10.04р. № 964.

Акт приймання-передання було підписано 30.06.07року, згідно якого цілісний майновий комплекс Донецьких теплових мереж було передане в повне господарське володіння позивача. А до того, Донецькими тепловими мережами користувалось ОП „Донецькміськтепломережа” та послуги з опалення та гарячого водопостачання надавались населенню саме ним.

Позивач, як виробник теплової енергії, вважаючи укладення договору на надання житлово-комунальних послуг обов’язковим для відповідача, як балансоутримувача, звернувся до суду з позовними вимогами про зобов’язання відповідача укласти договір на постачання теплової енергії з ККП “Донецькміськтепломережа в його редакції.

Ухвалою суду від 11.08.08 було зобов’язано позивача направити проект договору, з врахуванням тих фактів, які були з’ясовані під час судових засідань, а саме: гаряче водопостачання до будинку відповідача здійснюється через бойлерну, яка знаходиться на балансі ЖЕК № 1 Пролетарського району, що підтверджено відповідачем та точна площа будинку більша, ніж була вказана в договорі, на адресу відповідача

На вимогу ухвали суду, позивачем було направлено уточнений проект договору на адресу відповідача, але відповідач знову відмовляється від його підписання, оскільки отриманий примірник, на його думку, порушує вимоги законодавства та Конституційні права мешканців, та надіслав свою редакцію договору (лист від 12.08.08року).

Крім того, 26.09.2008 року, на адресу господарського суду Донецької області, надійшли пояснення відповідача, якими повідомляє, що розглянувши отриманий договір, надісланий позивачем із супровідним листом № 2594 від 27.08.2008 р., відповідач склав протокол розбіжностей до нього та направив на адресу позивача.

Однак, позивач у судовому засіданні 29.09.2008 р., заперечує проти протоколу розбіжностей, який складений відповідачем та наполягає на своїх позовних вимогах, що підтверджується протоколом судового засідання.

Суд пояснює, що якщо у сторін виникли питання при укладанні договору, а саме стосовно спірних пунктів, це може бути розглянуто судом у окремому провадженні. Оскільки позивач наполягає на зобов»язанні укласти договір, то протокол розбіжностей, що наданий відповідачем, суд не приймає до уваги.

Крім того, відповідач в поясненнях від 16.05.08р. зазначив, що між позивачем та мешканцями будинку № 5а по вул.. Прожекторній , м. Донецьк, укладені договори на постачання теплової енергії та сплату за неї.

Приймаючи до уваги той факт, що всі мешканці сплатили пайові внески за квартири та стали власниками цих квартир, то відповідач є лише юридичною особою, яка не має права втручатися в відносини власників квартир та позивача.

Крім того, відповідач в поясненнях від 06.10.08р. зазначив, що він не заперечує проти укладання договору на постачання теплової енергії, згідно якого, відповідач буде виступати як юридична особа, а теплоносій буде поступати лише для обігріву лише колискової, площа якої складає 25,4 м2.

Як додаток, відповідач зазначив, що посилання позивача на те, що між ним та відповідачем не має договірних відносин - не відповідає дійсності, оскільки позивач з 2005року надає відповідачу послуги з теплопостачання, надсилає листи з повідомленням про зміну тарифів, вказуючи, що вони є невід’ємним доповненням до договору № 7162, який був укладений між відповідачем та ОП „Донецькміськтепломережа”, які є в матеріалах справи.

Посилання відповідача на те, що між ним та ОП „Донецькміськтепломережа” вже укладений договір № 7162 на постачання теплової енергії та те, що вимоги позивача необґрунтовані, судом до уваги не приймаються, оскільки 30.06.2005 р. відповідно акту прийому-передачі, затвердженого Донецьким міським головою, ККП „Донецькміськтепломережа” було передано цілісний майновий комплекс Донецьких міських теплових мереж в повне господарське відання. До моменту фактичної передачі майна - складання акту приймання-передачі, тобто до 30.06.05р майном користувалося Орендне підприємство „Донецькміськтепломережа” та послуги з опалення та гарячого водопостачання надавались населенню Орендним підприємством. ККП „Донецькміськтепломережа” розпочало вести самостійну господарську діяльність та взяло на себе зобов’язання виробляти і транспортувати теплову енергію у вигляді тепла та гарячої води споживачам тільки з 01.07.2005 р.

Крім того, прикінцевими положеннями Закону України “Про житлово-комунальні послуги” встановлено, що договори про надання житлово-комунальних послуг, укладені до набрання чинності цим Законом, мають бути приведені у відповідність із ним до 1 січня 2006 року. Договори, що не приведені у відповідність із цим Законом у зазначений строк, втрачають чинність.

Також слід зазначити, що 01.07.2005 року між Орендним підприємством „Донецькмськтепломережа” (Довіритель) та ККП „Донецькмісьтепломережа” (Повірений) було укладено договір доручення № 1, за яким Довіритель доручає Повіреному отримувати на розрахунковий рахунок Повіреного добровільно суми дебіторської заборгованості, що перераховуються за послугами гарячого водопостачання та теплопостачання. Про це було повідомлено відповідача листами № 76 від 29.08.05 та № 55 від 31.08.05. Але договір доручення вже не діє, оскільки з моменту передачі цілісного майнового комплексу Донецьких теплових мереж Комунальному комерційному підприємству „Донецькміськтепломережа” Орендне підприємство „Донецькміськтепломережа” не надає послуги з теплопостачання.

Відповідно до довідок Головного управління статистики у Донецькій області від 18.06.2008 р. № 22-10/1905 та Управління державної реєстрації Донецької міської ради № 453809-453811, які направлені до господарського суду за запитами, Орендне підприємство „Донецькміськтепломережа” м. Донецьк (ЄДРПОУ 03337480) на момент розгляду справи значиться у держреєстрі як юридична особа.

Таким чином, посилання відповідача на те, що договір, який був укладений між ним та ОП „ Донецькмісьтепломережа” є дійсним - не відповідає дійсності, з огляду на вищенаведене.

Відповідно до приписів ст. 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Укладання господарського договору є обов’язковим лише для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання кого є обов’язковим для суб’єкта господарювання у випадках, передбачених Законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов’язковості укладання договору для певних категорій суб’єктів господарювання, чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування. При цьому, при укладанні господарських договорів, зміст договору визначається на основі, зокрема: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечить законодавству, типовому договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.

Постачання теплової енергії за змістом ст.ст. 1, 13 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” є одним із видів комунальних послуг.

Згідно із ст. 19 Закону України „Про житлово-комунальні послуги”, відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Нормативною основою регулювання господарських відносин в сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їх виробниками, виконавцями і споживачами, є Закону України “Про житлово-комунальні послуги”, який набрав чинності з 1 січня 2005 року.

Діяльність Житлово-будівельного кооперативу “МИР-106” регулюється Законом України “Про кооперативи”, згідно ст. 2 якого кооператив – це юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об'єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування.

Частиною 3 ст. 6 Закону “Про кооперативи” встановлено, що кооператив є юридичною особою, має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банків, печатку із своїм найменуванням.

Відповідно ч.ч. 3, 4 ст. 19 “Про кооперативи”, кооператив є власником будівель, споруд, грошових та майнових внесків його членів, виготовленої продукції, доходів, одержаних від її реалізації та провадження іншої передбаченої статутом діяльності, а також іншого майна, придбаного на підставах, не заборонених законом.

Господарським судом було направлено запит до КП “Бюро технічної інвентаризації” м.Донецьк про надання інформації стосовно права власності на будинок за адресою : 83110, м. Донецьк, вул. Прожекторна, 5а, але відповіді отримано не було.

Але, позивачем був наданий перелік квартир, які викуплені членами відповідача та є приватною власнистю мешканців, окрім однієї, яка згідно рішення Донецької міської ради від 17.09.03 № 420/1 була передана до комунальної власності міста в повне господарське володіння ( без права розпорядження), що підтверджено Розпорядженням Донецького міського голови від 20.10.03 № 1221.

Згідно рішення виконавчого комітету Донецької міської ради народних депутатів № 169-4 від 02.04.1979р. “Затвердження акту державної комісії з приймання в експлуатацію житлового будинку № 6 мікрорайону 2 Пролетарського району вирішив:

- акт державної комісії від 30.03.1979р. про приймання в експлуатацію 9-типоверхового 144-ехквартирного житлового будинку № 6, мікрорайону 2 Пролетарського району,по вулиці Прожекторной 5-а, загальною площею 8216,26 кв.м., затвердити і дозволити заселення згідно списку, затвердженому виконавчим комітетом Донецької міської ради народних депутатів ;

- Житлово-будівельному кооперативу „МИР- 106” прийняти дом та організувати його експлуатацію;

Як доказ фактичного передання житлового будинку на баланс відповідача, позивач надав повідомлення (авізо) від травня 1979року, з якого вбачається, сума , вказана в повідомлені є остаточною та юридичні відносини між Донецьким міськвиконкомом та відповідачем, відносно житлового будинку № 6 мікрорайона № 2 ЖБК „МИР 106” є припиненими.

Представник ЖБК “МИР-106”, підтвердив в судовому засіданні, що в рішенні йдеться про приймання в експлуатацію саме будинку, який на даний час зареєстрований за адресою: вул. Прожекторна 5-а, м. Донецьк.

З огляду на викладене ЖБК “МИР-106” є балансоутримувачем житлового будинку по вул. Прожекторна 5-а, який отримує послуги з опалення.

Крім того, згідно ст. 384 ЦК України, будинок, споруджений або придбаний житлово-будівельним (житловим) кооперативом, є його власністю. Дана норма не встановлює перелік об”єктів у цьому будинку, які саме знаходяться у власності ЖБК „МИР-106”. Тобто відповідач є власником всього будинку, який збудований за його кошти. У відповідності ст.. 24 Закону України „Про власність”, об’єктами права власності кооперативу є будівлі, споруди, грошові або інші майнові внески його членів, а також майно, набуте на підставах, що не суперечать закону.

Закон України “Про житлово-комунальні послуги”, визначає основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки.

Відповідно до абз. 2 п. 1 ст. 1 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Згідно п.п. 1 п.1 ст. 13 Закону України “Про житлово-комунальні послуги”, до комунальних послуг відноситься централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо.

Статтею 19 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” встановлено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.

Виробник послуг може бути їх виконавцем.

Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.

Стаття 24 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” встановлює права та обов'язки балансоутримувача. Так, згідно п. 1 ст. 24 даного Закону балансоутримувач має право:

1) здійснювати функції утримання на балансі переданого йому за договором з власником майна та управляти їм чи передавати за договором повністю або частково функції управління управителю;

2) визначати порядок утримання, експлуатації та ремонту майна;

3) укладати договори на надання житлово-комунальних послуг;

4) приймати рішення щодо використання коштів на виконання капітального та поточного ремонтів;

5) здійснювати господарську діяльність у порядку, визначеному законом;

6) звертатися до суду про звернення стягнення на майно осіб, які відмовляються оплачувати рахунки за споживання житлово-комунальних послуг або відшкодовувати завдані збитки майну, що перебуває в нього на балансі.

Балансоутримувач зобов'язаний (п. 2 ст. 24 даного Закону):

1) укладати договір з власником (співвласниками) на утримання на балансі відповідного майна;

2) утримувати на балансі майно, визначене договором з власником (співвласниками);

3) вести бухгалтерську, статистичну та іншу, передбачену законодавством, звітність відповідно до законодавства;

4) забезпечувати управління майном власними силами або укладати договір з юридичною особою на управління майном;

5) забезпечити умови для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів відповідно до встановлених стандартів, нормативів, норм та правил;

6) забезпечити належні експлуатацію та утримання майна, що перебуває на його балансі.

Статтею 29 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” встановлені особливості укладання договорів у багатоквартирному будинку.

Договір на надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою.

У разі якщо балансоутримувач не є виконавцем, він укладає договори на надання житлово-комунальних послуг з іншим виконавцем.

Процедура погодження умов договору відбувається протягом одного місяця з дня внесення проекту договору однією із сторін.

Таким чином, законодавець визначив, що договір на надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку повинен укладатися між споживачами (власниками квартир) та балансоутримувачем, в даному випадку відповідачем

Вказана стаття, яка є спеціальної нормою, не надає можливості укладання таких договорів між власником квартир, які розташовані в багатоквартиронму будинку, та виробником теплової енергії, яким є позивач по цій справі.

Господарський суд не погоджується з позицією відповідача про наявність письмових договорів між ККП “Донецькміськтепломережа” та власниками квартир у житловому будинку по вул. Прожекторна 5-а, оформлених квитанціями про сплату послуг кожним споживачем –фізичною особою, згідно яких здійснюється централізоване опалення квартир, оскільки згідно ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, він підписаний його сторонами.

Крім того, правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Тобто між власниками квартир –споживачами та ККП “Донецькміськтепломережа” не укладено письмових договорів на постачання теплової енергії, а квитанції є платіжними документами, що засвідчують факт сплати споживачами за надану теплову енергію, в той час як згідно вимог ст. 19 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Вищевикладене підтверджується копією рішенням Ленінського районного суду м. Донецьк, яке вступило в законну силу, за позовами мешканців будинку за адресою вул. прожекторна 5а, м. Донецьк до ККП „Донецькмісьтепломережа” про спонукання укласти договір. В задоволенні позову було відмовлено з тих підстав, що згідно ст.. 24 ЗУ „Про житлово-комунальні послуги” не передбачена можливість укладання договору між власником квартири в багатоквартирному будинку та виробником житлово-комунальних послуг, а передбачено укладання договору на постачання теплової енергії з балансоутримувачем будинку та виробником.

Як вбачається з матеріалів справи, Житлово-будівельний кооператив “МИР-106” уклав договір на техничне обслуговування бойлерного приладу та електрощитової кооперативного дому № 5а по вул. Прожекторній з КП ЖЕК № 1 Пролетарського району

Даний договір свідчить про фактичне виконання ЖБК “МИР-106” обов’язків балансоутримувача, оскільки п. 1.1. вказано, що укладання цього договору обумовлено відсутністю у відповідача свого бойлерного приладу, який підігріває воду, яка надходить з мереж позивача, а потім по внутрішнім мережам відповідача потрапляє до квартир будинку.

Господарський суд не приймає доводи відповідача, стосовно укладання договору з ним, як юридичною особою, оскільки даний факт має значення тільки для визначення, чи є ЖБК “МИР-27” споживачем теплової енергії, в розумінні Закону України “Про теплопостачання”, в той час як обов’язок ЖБК “МИР-27” укласти договір на надання житлово-комунальних послуг із споживачами –власниками квартир передбачений ст. 29 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” як обов’язок балансоутримувача.

Спеціальним нормативним актом, який визначає основні правові, економічні та організаційні засади діяльності на об'єктах сфери теплопостачання та регулює відносини, пов'язані з виробництвом, транспортуванням, постачанням та використанням теплової енергії з метою забезпечення енергетичної безпеки України, підвищення енергоефективності функціонування систем теплопостачання, створення і удосконалення ринку теплової енергії та захисту прав споживачів та працівників сфери теплопостачання, є Закон України “Про теплопостачання” .

Відповідно ст. 19 Закону України “Про теплопостачання”, одним з основних принципів господарювання є право споживача або суб”єкта теплоспоживання вибирати (змінювати) теплопостачальну організацію, якщо це технічно можливо, а також заборона Теплотранспортуючій організації відмовляти споживачу теплової енергії у забезпечення його тепловою енергією за наявності технічних можливостей на приєднання споживача до теплової мережі.

В судовому засіданні представник позивача повідомив, що у нього на балансі знаходяться теплові мережі до входу в будинок. Система теплопостачання, що розміщена в будинку та підведена до кожної квартири, не знаходиться на балансі ККП “Донецькміськтепломережа”. Отже, подання теплової енергії до кожної квартири окремо –є технічно неможливим. Тому, теплова енергія подається саме житлово-будівельному кооперативу, який і є споживачем. (протокол судового засідання від 28.10.08)

Основними обов”язками споживача теплової енергії є: своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії; додержання вимог договору та нормативно-правових актів.

Житлово-будівельний кооператив “МИР-106” як балансоутримувач житлового будинку по вул. Прожекторній 5-а та споживач, зобов’язаний укласти договір купівлі-продажу теплової енергії з теплогенеруючою або теплопостачальною організацією, якою є ККП Донецької міської ради “Донецькміськтепломережа”.

Приймаючи до уваги всі наведені обставини в їх сукупності суд вважає, що позовні вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача укласти відповідний договір є такими, що підлягають задоволенню.

Нормами статті 187 Господарського кодексу України врегульовано питання стосовно того, що моментом укладення спірного Договору є день набрання законної сили рішення господарського суду Донецької області у справі

Таким чином, відповідачем не доведено суду існування підстав, передбачених законами України, які б мали правовим наслідком можливість відмови ККП „Донецькміськтепломережа” в укладанні Договору на умовах, запропонованих в його редакції.

В судовому засіданні оголошено рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального Кодексу України.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись Законом України “Про житлово-комунальні послуги”, Цивільного кодексу України, ст. 179, 180, 181, 187, 275 Господарським кодексом України, ст. ст. 22, 33, 34, 43, 44, 49, ст. ст. 82 –85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради „Донецькміськтепломережа” м. Донецьк до Житлово-будівельного кооперативу „МИР-106 м. Донецьк про зобов’язання укласти договір № 2675 про постачання теплової енергії в редакції позивача - задовольнити.

Зобов’язати Житлово-будівельний кооператив „МИР-106 м. Донецьк (83110, м. Донецьк, вул. Прожекторна, 5А/25, р/р 26001301590547 у Пролетарському відділенні ПІБ м. Донецька, МФО 334301, ІНН 21967249) укласти договір на постачання теплової енергії з Комунальним комерційним підприємством Донецької міської ради „Донецькміськтепломережа” м. Донецьк (83001, м. Донецьк, вул. Постишева, 68, р/р 2600215042497 в ДОФ АКБ УСБ, ЄДРПОУ 33257089, МФО 334011, ІНН 332570805621, свідоцтво № 07301801) в редакції проекту договору № 2675 від 12.03.2008 р., запропонованого позивачем.

Датою укладання договору № 2675 про постачання теплової енергії вважається день набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу „МИР-106 м. Донецьк (83110, м. Донецьк, вул. Прожекторна, 5А/25, р/р 26001301590547 у Пролетарському відділенні ПІБ м. Донецька, МФО 334301, ІНН 21967249) на користь Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради „Донецькміськтепломережа” м. Донецьк (83001, м. Донецьк, вул. Постишева, 68, р/р 2600215042497 в ДОФ АКБ УСБ, ЄДРПОУ 33257089, МФО 334011, ІНН 332570805621, свідоцтво № 07301801) 85,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом 10 днів з моменту його прийняття.

Суддя