Постанова № 26235667, 24.09.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 вересня 2012 р. 12:59 Справа №2а-6805/11/0170/12

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Котаревої Г.М., за участю секретаря Бебешко М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська водочна компанія"

до Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів в АР Крим

про скасування рішення від 19.04.11р. №000454

за участю представників:

позивача - Редкозубова О.Є., довіреність №01-17/сср-1355 від 20.06.11р.;

відповідачів - не з'явився.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кримська водочна компанія» (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України, Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів в АР Крим (далі - відповідач) про визнання протиправними дій та скасування акту від 07.02.11р. №1016/48/32-01/36499654 та рішення про застосування фінансових санкцій від 19.04.11р. №000454.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при проведенні перевірки, на підставі якої прийнято оскаржуване рішення, Регіональне управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України в АР Крим дійшло необґрунтованих висновків щодо допущення позивачем порушень законодавства, внаслідок чого неправомірно було прийнято рішення про застосування штрафних санкцій у розмірі 7140000,00грн.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 10.06.11р. відкрито провадження по адміністративній справі та закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

05.07.11р. позивачем було надано уточнену позовну заяву, відповідно до якої він просив скасувати рішення про застосування фінансових санкцій від 19.04.11р. №000454.

Представник позивача у судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог.

Відповідачі у судове засідання не з'явились, про час дату та місце його проведення були повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили. 11.07.11р. були надані заперечення на позовну заяву, відповідно до яких вони позовні вимоги не визнали.

Суд, керуючись ст.128 КАС України ухвалив розглянути справу за відсутності представників відповідачів, за наявними у справі доказами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кримська водочна компанія» є юридичною особою, державна реєстрація якої проведена 25.05.09р. Державним реєстратором Сімферопольської районної державної адміністрації в АР Крим (а.с.27).

У період з 03.02.11р. по 04.02.11р. Регіональним управлінням Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України в АР Крим було проведено перевірку позивача з питань дотримання вимог чинного законодавства при обігу алкогольних напоїв за період з 01.01.11р. по 31.01.11р.

За наслідком проведеної перевірки Регіональним управлінням Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України в АР Крим 07.02.11р. був складений акт №1016/48/32-01/36499654 (а.с.6-15).

На підставі акту перевірки Департаментом САТ ДПА України було прийнято рішення про застосування фінансових санкцій від 19.04.11р. №000454, яким до позивача застосовані фінансові санкції у розмірі 7140000,00грн. (а.с.16-17).

Позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

З висновків акту перевірки, вбачається, що у результаті перевірки було встановлено порушення позивачем вимог наказу Міністерства транспорту та зв'язку України від 28.04.05р. №154, що виразилось у відвантаженні алкогольних напоїв у 37-ми випадках фізичним особам-підприємцям Сумською філією ТОВ «Кримська водочна компанія» та порушення п. 230.13 ст. 230 Податкового кодексу України та наказу ДПА України від 14.05.05р. №178 «Про посилення державного контролю за цільовим використанням спирту підприємствами, що виробляють горілку та лікеро-горілчані вироби, повнотою та своєчасністю надходження до бюджету акцизного збору», що виразилося у тому, що на товарно-транспортних накладних на переміщення алкогольних напоїв за період з 04.01.11р. по 21.01.11р. відсутня відмітка штампу «Виїзд дозволено» та особистий підпис представника органу ДПС на акцизному складі Сумської філії ТОВ «Кримська водочна компанія».

Департаментом САТ ДПА України в рішенні від 19.04.11р. №000454 вказано, що фінансова санкція у розмірі 7140000,00грн. застосована за порушення Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (із змінами і доповненнями), а також ст. 230 Податкового кодексу України та відповідно до абзацу 16 частини 2 статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

З акту перевірки вбачається, що висновку про допущені порушення відповідач дійшов внаслідок встановлення у ході перевірки факту відвантаження горілки та лікеро-горілчаних виробів без штампу «Виїзд дозволено» з акцизного складу сумської філії ТОВ «Кримська водочна компанія» за період з 01.01.11р. по 31.01.11р.

Так перевіркою було встановлено, що на товарно-транспортних накладних на переміщення алкогольних напоїв, за вказаний період, відсутня відмітка штампу «Виїзд дозволено» та особистий підпис представника органу ДПС на акцизному складі Сумської філії ТОВ «Кримська водочна компанія, чим порушено вимоги Податкового кодексу України від 02.12.10 №2775-УІ та наказу ДПА України від 14 травня 2005 р. № 178 «Про посилення державного контролю за цільовим використанням спирту підприємствами, що виробляють горілку та лікеро-горілчані вироби, повнотою та своєчасністю надходження до бюджету акцизного збору» (із змінами). За період, що був перевірений, з акцизного складу Сумської філії ТОВ «Кримська водочна компанія» відвантажено алкогольних напоїв в асортименті (виноробна продукція, горілка та лікеро-горілчані вироби) без відмітки представника органу державної податкової служби на товарно-транспортній накладній на суму 504062,76грн., у т.ч. горілки та лікеро-горілчаних виробів 389179,57грн.

В акті перевірки наведений реєстр товарно-транспортних накладних без відмітки «Виїзд дозволено».

Пунктом 1.1. ст.1 Податкового кодексу України (далі - ПК України) встановлено, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 ПК України встановлено, що акцизний склад - спеціально обладнані приміщення на обмеженій території, розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників органу державної податкової служби розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів.

Згідно до пунктів 230.1, 230.2, 230.11 ст. 230 ПК України акцизні склади утворюються з метою підвищення ефективності роботи із запобігання та боротьби з незаконним виробництвом і обігом спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, посилення контролю за повнотою та своєчасністю надходжень до бюджету акцизного податку. На акцизних складах постійно діють представники органу державної податкової служби за місцем розташування акцизного складу. Основним завданням представника органу державної податкової служби на акцизних складах є здійснення постійного безпосереднього контролю за дотриманням установленого порядку виробництва, зберігання, відпуску спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів і сплати податку, вжиття заходів для недопущення порушення законодавства України.

Відповідно до п. 230.13 ст. 230 ПК України під час ввезення спирту представник органу державної податкової служби на акцизному складі підприємства, на якому виробляються горілка та лікеро-горілчані вироби:

а) робить відмітку на товарно-транспортній накладній про погодження його ввезення шляхом проставляння штампа «В'їзд дозволено» та особистого підпису, а також запис у журналі реєстрації отримання спирту етилового;

б) надсилає протягом трьох діб довідку про отримання спирту етилового представнику органу державної податкової служби на акцизному складі підприємства, що відпустило спирт, про що робить відмітку в зазначеному журналі.

Суд зазначає, що п. 230.13 ст. 230 ПК України, на порушення якої позивачем, в акті перевірки від 07.02.11р. №1016/48/32-01/36499654, посилається відповідач, не має жодного відношення виїзду горілки та лікеро-горілчаних виробів.

Натомість, згідно до положень п. 230.15 ст. 230 ПК України, під час відвантаження горілки та лікеро-горілчаних виробів заповнюється товарно-транспортна накладна, в якій представник органу державної податкової служби на акцизному складі робить відмітку про погодження відпуску шляхом проставляння штампа «Виїзд дозволено» та особистого підпису, а також запис у журналі реєстрації відвантаження горілки та лікеро-горілчаних виробів.

Пунктами 230.16, 230.18 вказаної статті ПК України визначено, що усі документи, які є підставою для відпуску горілки та лікеро-горілчаних виробів, обов'язково перевіряються представником органу державної податкової служби на акцизному складі. Транспортування горілки та лікеро-горілчаних виробів, відвантажених з акцизного складу підприємства, на якому виробляються горілка та лікеро-горілчані вироби, без товарно-транспортних накладних з відміткою представника органу державної податкової служби на акцизному складі забороняється.

Норма, викладена в п. 230.15 ст. 230 ПК України по суті є імперативною, оскільки містить обов'язкове правило і діє незалежно від розсуду суб'єктів.

Дана норма обов'язкова до виконання як з боку суб'єкта господарювання так і з боку представника органу ДПІ на акцизному складі.

Стаття 230 ПК України, інші норми Податкового кодексу України або інші нормативно - правові акти не містять додаткових положень, відповідно до яких відвантаження горілки та лікеро-горілчаних виробів може відбуватися в іншому, ніж встановлено ст. 230 ПК України, порядку.

Суд також вказує, що п. 230.18 ст. 230 ПК України, встановлена пряма заборона на транспортування горілки та лікеро-горілчаних виробів, відвантажених з акцизного складу підприємства без товарно-транспортних накладних з відміткою представника органу державної податкової служби на акцизному складі.

Отже позивач, при відвантаженні горілки повинен був дотриматися положень встановлених п. 230.15 ст. 230 ПК України, незалежно від того яка документація ним була оформлена раніше, а також незалежно від взаємовідносин з контрагентами та умовами зберігання товару.

Посилання позивача на пояснення з боку представників ДПІ на акцизному складі не можуть звільнити його від обов'язку дотримання, при відвантаженні вказаної категорії товару, приписів встановлених Податковим кодексом України.

З урахуванням таких обставин суд приходить до висновку про вчинення позивачем порушення норми п. 230.15 ст. 230 ПК України та про обґрунтованість, в цій частині, висновків відповідача зроблених в акті перевірки.

Поряд з цим прийняте відповідачем за результатом перевірки рішення про застосування штрафних санкцій у сумі 7140000,00грн. є протиправним та підлягає скасуванню з наступних підстав.

Як було вказано, рішенням відповідача штрафна санкція застосована за порушення Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (із змінами і доповненнями), ст. 230 Податкового кодексу України відповідно до абзацу 16 частини 2 статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Відповідно до акту перевірки, який став підставою для прийняття рішення про застосування штрафних санкцій, та який є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, перевіркою було виявлено порушення саме п. 230.15 ст. 230 ПК України.

Вказане свідчить, що штрафна санкція застосована відповідачем саме за порушення п. 230.15 ст. 230 ПК України.

Нормами Податкового кодексу України не встановлені штрафні санкції за порушення п. 230.15 ст. 230 ПК України.

Поряд з цим, стаття 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» встановлює, що до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі вивезення спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів з території акцизного складу або транспортування такої продукції без відмітки представника органу державної податкової служби на товарно-транспортній накладній про погодження відпуску - 200 відсотків вартості вивезеної або транспортованої продукції, але не менше 15000 гривень.

Згідно до положень п. 3.1 ПК України, податкове законодавство України складається з Конституції України; цього Кодексу; Митного кодексу України та інших законів з питань митної справи у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв'язку з оподаткуванням ввізним або вивізним митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України (далі - законами з питань митної справи); чинних міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування; нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання цього Кодексу та законів з питань митної справи; рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, прийнятих за правилами, встановленими цим Кодексом.

Згідно до п. 7 розділу 10 «Перехідні положення» ПК України, штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

Матеріали справи, а саме акт перевірки та оскаржуване рішення не свідчать про застосування відповідачем до позивача штрафних санкцій за порушення норм законодавства, яке не відноситься до податкового.

При цьому суд звертає увагу, що в оскаржуваному рішенні вказано також про порушення позивачем Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Але при цьому про порушення цього нормативно - правового акту не вказано в акті перевірки. Крім того в рішенні не вказано яка саме норма цього нормативно - правового акту порушена, у чому виразилося таке порушення і чим підтверджується.

Відповідачем також не надано пояснень стосовно порушення позивачем конкретних норм Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та доказів таких фактів.

З аналізу норм ПК України та Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» вбачається, що приписи стосовно відвантаження горілки та лікеро-горілчаних виробів за наявності відмітки у товарно-транспортній накладній представника органу державної податкової служби про погодження відпуску шляхом проставляння штампа "Виїзд дозволено" та особистого його підпису, а також необхідності внесення запису у журналі реєстрації відвантаження горілки та лікеро-горілчаних виробів, містяться тільки у п. 230.15 ст. 230 ПК України.

Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» не містить норми, яка б встановлювала правила щодо відвантаження горілки та лікеро-горілчаних виробів.

Таким чином, скільки відповідачем було встановлено порушення позивачем норми податкового кодексу України, який, згідно до положень п. 3.1 ПК України, відноситься до податкового законодавства, враховуючи те, що порушення вчинено у період з 01.01.11р. по 31.01.11р., тобто період охоплений періодом вказаним у п. 7 розділу 10 «Перехідні положення» ПК України, то суд робить висновок, що до позивача повинна була застосовуватися штрафна санкція у розмірі 1 грн., в той час як відповідачем застосована санкція у розмірі 7140000,00грн.

Отже відповідач, за виявлене порушення повинен був застосовувати штрафні санкції з урахуванням положень п.7 розділу 10 «Перехідні положення» ПК України, чого відповідачем зроблено не було.

За таких обставин суд приходить до висновку про протиправність прийнятого відповідачем рішення, оскільки відповідач приймаючи таке рішення, діяв з порушенням норм діючого законодавства.

Враховуючи те, що суд адміністративної юрисдикції не наділений повноваженнями застосовувати до суб'єктів господарювання штрафні санкції за порушення податкового законодавства, вказане рішення відповідача підлягає скасуванню у повному обсязі.

Крім іншого суд також вказує, що позивач має ліцензію на виробництво алкогольної продукції та за період перевірки здійснював діяльність на підставі такої ліцензії, що встановлено актом перевірки.

Згідно до довідки про внесення місця зберігання до Єдиного державного реєстру серії АП №215815, місце зберігання спирту етилового ректифікованого за адресою вул. Узлова, 6, в м. Сімферополі внесено до Єдиного державного реєстру.

Актом встановлено, що позивач у перевіряємому періоді був платником акцизного податку.

Згідно до положень п.п. 14.1.4. п.14.1. ст.14 ПК України, акцизний податок - непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених цим Кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції).

Згідно до положень п.п. 14.1.6. п.14.1. ст.14 ПК України, акцизний склад - спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі - приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників органу державної податкової служби розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів;

Розділ VІ Податкового кодексу України містить положення щодо акцизного податку.

Так згідно до п.п. 212.1.1. п.212.1 ст. 212 ПК України, платником акцизного податку є особа, яка виробляє підакцизні товари (продукцію) на митній території України, у тому числі з давальницької сировини.

Відповідно до п.п. 14.1.224. п.14.1. ст.14 ПК України, розпорядник акцизного складу - суб'єкт господарювання, який одержав ліцензію на право виробництва спирту етилового, алкогольних напоїв, зареєстрований платником акцизного податку.

Як було вказано, Розділ VІ Податкового кодексу України містить положення щодо акцизного податку, у тому числі норму ст. 230 ПК України, якою встановлений порядок діяльності акцизних складів, зокрема порядок та умови відвантаження з них горілки та лікер -горілчаних виробів.

Згідно до п.п. 14.1.39 п. 14.1. ст. 14 ПК України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно до п.п. 14.1.157 п.14.1. ст.14 ПК України, податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

З системного аналізу норм Податкового кодексу України, суд робить висновок, що позивач, згідно до норм ПК України, є платником акцизного податку та є розпорядником акцизного складу.

Відвантаження з акцизного складу горілки та лікеро-горілчаних виробів є однією з складових частин врегульованих ПК України правовідносин, що виникають під час здійснення діяльності платником акцизного податку.

Таким чином під час прийняття суб'єктом владних повноважень рішення про накладення штрафних санкцій, таке рішення повинно прийматися у формі податкового повідомлення - рішення і відповідно до норм Податкового кодексу України, тоді як відповідачем було прийнято рішення не передбачене ПК України.

Відповідно до частини 2 статті 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Відповідно до п.1 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

Позивач, відповідно до заявлених ним вимог просить скасувати рішення від 19.04.11р. №000454 про застосування фінансових санкцій в розмірі 7140000,00грн.

Проте враховуючи, що скасування рішення про застосування фінансових санкцій не буде в повному обсязі слугувати захистом порушеного права позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог і визнати протиправним та скасувати рішення від 19.04.11р. №000454 про застосування фінансових санкцій в розмірі 7140000,00грн..

За таких підстав позовні вимоги підлягають задоволенню.

В судовому засіданні 24.09.12р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Відповідно до ст. 160 КАС України повний текст постанови виготовлено 01.10.12р.

Керуючись статтями 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати рішення Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України в АР Крим від 19.04.11р. №000454 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримська водочна компанія» фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 7140000,00грн.

У разі неподання апеляційної скарги, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення (у разі проголошення відповідно до ст. 160 КАС України вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні , або, у разі проголошення постанови у відсутності особи, яка бере участь у справі - з дня отримання нею копії постанови).

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Котарева Г.М.