Рішення № 2623500, 19.12.2008, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к.

РІШЕННЯ

Іменем України

19.12.2008

Справа №2-9/4405-2008

За позовом Державного підприємства “Придніпровська залізниця”, 49600,м. Дніпропетровськ, пр. К. Маркса, 108, ЄДРПОУ 01073828

До відповідача Державного підприємства “Керченський морський торговий порт”98312 м.Керч, вул.Кірова, 28 ЄДРПОУ 01125554

Про стягнення 161 715,62 грн.

Суддя ГС АР Крим Н.С.Пєтухова

Представники:

Від позивача - Бабаджанова Н.М., заступник начальника комерційного відділу, довіреність № 290 від 01.01.08р.; Зенкова І.О., представник за дов. № 42 від 01.01.08р.

Від відповідача – Гаврилюк Л.А. – кер.юр.відділу, дов. пост. №5 від 21.02.2006р.; Ляшенко А.В., представник за дов. від 08.09.08р.; Щербак Т.Д., представник за дов. №7 від 02.06.08р.

Суть спору: Державне підприємство "Придніпровська залізниця" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Державного підприємства "Керченський морський торговельний порт" про стягнення плати за користування вагонами в розмірі 161715,62 грн., з посиланням на договір про обробку вагонів № ПР/МД-м4/204-НЮ від 30.07.2004 р., Договір про порядок оплати послуг залізничного транспорту за перевезення вантажів та надані додаткові послуги № ПР/4ТХ-02-451/НЮ-1417п від 14.11.2002 р., статтю 642 Цивільного кодексу України, статтю 93, 119 Статуту залізниць України.

Позивач обгрунтував свої вимоги тим, що відповідач не забезпечив вивантаження вантажів, які надходили на його адресу згідно з основними та додатковими заявками в січні, лютому, березні та квітні 2008 року, що призвело до затримки вагонів на інших станціях, що підтверджується Актами про затримку вагонів та Актами загальної форми.

Заявою в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач збільшив позовні вимоги до 499 280,42 грн.

Поясненнями від 11.11.2008 року, 11.12.2008 року позивач доповнив позовні вимоги поясненнями по місячному плануванню, відсутністю зобов’язань з боку залізниці по прийманню до відправлення вагонів на адресу порту в межах узгоджених середньодобових норм відвантаження вантажів по окремих відправниках, порядок та умови оголошення конвенції згідно зі статтею 29 Статуту залізниць України.

04.12.2008 року між сторонами було проведено Акт звірки взаєморозрахунків по вагонам, відправленим на станцію Керч-Порт на адресу Порту у період дії конвенційних заборонень. Загальна сума плати за користування вагонами (контейнерами), нарахована Залізницею за цей період, склала 12424,28 грн.

Відповідач в запереченнях та додаткових запереченнях (аркуш справи 44-47, 63-65 т.4) позовні вимоги не визнав по мотивам, викладеним в них, основні з них полягають в тому, що затримка вагонів сталася не з його вини, скопичення вагонів на станціях виникло внаслідок невиконання договірних зобов’язань Залізницею по прийому на адресу порту вагонів згідно з узгодженими місячними планами з урахуванням добових норм відвантаження по окремим відправникам вантажів, "кинуті поїзди" не були визнані портом такими через порушення позивачем порядку приймання вантажів до перевезення, внаслідок того, що вагони надходили неритмічно, без узгодження портом, без врахування технічної можливості відповідача по їх вивантаженню, відомості плати за користування вагонами (контейнерами) підписані ним з запереченням про незгоду з нарахованою платою за користування вагонами, так як накопичення вагонів виникло через невиконання договірних зобов’язань Залізницею по прийманню до відправлення вантажів на адресу Порту в межах узгоджених середньодобових норм відвантаження вантажів по окремим відправникам, згущене відвантаження з Портом не узгоджувалось, багатьма станціями всупереч конвенційним обмеженням провадилось приймання вантажу до перевезення. Враховуючи, що на думку відповідача, для повного та всебічного розгляду справи необхідно дочекатися висновку судової експертизи по справі № 2-9/4405-2008, відповідач просить зупинити провадження у справі.

Відповідач у судовому засіданні заявив клопотання про зупинення провадження по справи до отримання висновку експертизи по справі № 2-25/4385-2008.

Позивач заперечує проти заявленого клопотання про зупинення провадження по справі.

Розглянувши заявлене клопотання суд не знаходить підстав для його задоволення, оскільки переробна спроможність вантажних фронтів Порту розрахована згідно з Правилами обслуговування залізничних під’їзних колій, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 р. та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України № 875/5096 від 24.11.2000р. та визначена Єдиним Технологічним Процесом до Договору між Державним підприємством "Придніпровська залізниця" та Державним підприємством "Керченський морський торговельний порт" про обробку вагонів з вантажами, який примикає до станції Керч-Порт Придніпровської залізниці № ПР/МД-м4/204-НЮ від 30.07.2004 р.

У судовому засіданні 11.12.2008 р. була оголошена перерва до 19.12.2008 р. до 11:00 годин.

19.12.2008 р. судове засідання відбулось у присутності представника позивача| - Зенкова І.О., представник за дов. № 42 від 01.01.08р. Представник відповідача у засідання суду не з'явився, причина не явки представника відповідача суду не відома.

Розглянувши матеріали справи, а також додатково надані сторонами документи, заслухавши пояснення представників сторін, суд –

В с т а н о в и в:

30.07.2004 р. між Державним підприємством "Придніпровська залізниця" (Залізниця) та Державним підприємством "Керченський морський торговельний порт" (Порт) був укладений Договір про обробку вагонів з вантажами, який примикає до станції Керч-Порт Придніпровської залізниці № ПР/МД-м4/204-НЮ від 30.07.2004 р., протоколом розбіжностей до нього та рішенням господарського суду АР Крим від 08-22.02.2005 року, пунктом 7.1. якого встановлено, що вагони, що надійшли на адресу Порту згідно за основним та додатковими планами завезення вантажів та з вини Порту недозаявлені проти добової норми вивантаження і простоюють на станції призначення , оформляються актами загальної форми з покладанням на Порт відповідальності за користування вагонами, зберігання і охорону в них. Вагони, що прямують на адресу Порту згідно за основним або додатковими планами завезення вантажів та простоюють на підходах до станції призначення в "покинутих" поїздах і затримані з причин відсутності технічної можливості накопичення на станції призначення та незабезпечення Портом вивантаження в обсягах, що погоджені у змінно-добовому плані, оформляються актами загальної форми про затримку вагонів з покладанням на Порт відповідальності за користування вагонами і контейнерами, зберігання і охорону в них.

Добова норма вивантаження - узгоджена Залізницею та Портом кількість вагонів, які Залізниця повинна подати в Порт під вивантаження, а Порт вивантажити з урахуванням добової переробної спроможності згідно з ЄТП роботи станції і Порту. Ця норма встановлюється щоденно змінно-добовим планом роботи станції і Порта в залежності від наявності вагонів у Порту, на припортовій Станції та на підходах до неї (пункт 1 Договору).

Згідно пункту 4.3 Договору добове планування роботи Станції і Порту здійснюється о 10-00 годині начальниками Порту і Станції або їх заступниками з оформленням змінно-добового плану роботи за підписами обох сторін. При добовому плануванні роботи Порту і Залізниці передбачаються першочергова подача та вивантаження вагонів належності інших залізничних адміністрацій.

Згідно пункту 4.4. Договору норма вивантаження на кожну добу встановлюється змінно-добовим планом , який складається на підставі узгоджених обсягів завозу вантажів на місяць, додатково підтвердженого завозу та перехідних залишків минулого місяця, виходячи із наявності вагонів в Порту, на станції та на підходах до неї рівномірно протягом доби у розмірі не більше переробної спроможності вантажних фронтів з урахуванням роду вантажу відповідно до Єдиного Технологічного Процесу (ЄТП) роботи станції і Порту.

Сторонами фактично змінно-добовий план у спірний період не був узгоджений, тому суд приймає за доказ Додаток № 2 до Єдиного Технологічного Процесу - "Технологічну карту вантажних фронтів", згідно з якою мінімальна норма вивантаження на коліях, передбачених для вивантаження навалочних вантажів (вугілля, кокс) складає 192 вагона (причал 25,26 - 57 вагонів, причал 6,7 колія 23,24 - 58 вагонів, причал 4 колія 21,22 - 19 вагонів, причал 4 колія 15,16 - 39 вагонів, причал 3 колія 13 - 19 вагонів).

14.11.2002 року між Державним підприємством "Придніпровська залізниця" (Залізниця) та Державним підприємством "Керченський морський торговельний порт" (Порт) укладено Договір № ПР/4ТХ-02-451/НЮ-1417дч про порядок оплати послуг залізничного транспорту за перевезення вантажів та надані додаткові послуги, предметом якого є надання Залізницею послуг, пов’язаних з обробкою вагонів з зовнішньоторговельними, транзитними вантажами, по яким Порт виступає одержувачем або відправником за дорученням вантажовласника, та з господарськими вантажами Порту, та проведення розрахунків за ці послуги.

Згідно пункту 3 Договору плата за перевезення, додаткові збори, користування вагонами, послуги та розмір штрафів визначається Статутом залізниць України, Тарифним керівництвом № 1, з урахуванням коефіцієнтів, оголошених Укрзалізницею, калькуляціями, наказом Міністерства транспорту України № 53 від 02.02.1999 р. "Про затвердження ставок плати за користування вагонами і контейнерами залізниць", наказами начальника залізниці та іншими нормативно-правовими актами і документами. На вартість послуг нараховується ПДВ, у встановленому законодавством порядку і відображується в переліках та рахунках ТехПД-4 (пункт 3.1. Договору).

У міру виконання перевезень та надання послуг Залізниця списує відповідні суми (перевізну плату, додаткові збори, користування вагонами, штрафи) з особового рахунка Порта на підставі перевізних документів, накопичувальних карток, відомостей плати за користування вагонами (контейнерами) і т.н., підписаних повноважним представником Порту з оформленням рахунків, які направляються на адресу Порту. Стягнення спірних сум провадиться у претензійному порядку. (пункт 3.2. Договору).

Залізниця не пізніше п’ятого робочого дня після списання надає Порту через станцію перелік списаних сум. По закінченні кожного місяця Залізниця надає Порту витяг з його особового рахунку і податкову накладну (пункт 3.3. Договору).

Правовідносини сторін регулюються статтею 119 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998 року, пунктами 8, 9,10,16 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 113 від 25.02.1999 року та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України № 165/3458 від 15.03.1999 року, статтями 6,203,204,525,526,627,914,918,920 Цивільного кодексу України.

Основним принципом приватноправних правовідносин є принцип свободи договору.

Договір № ПР/МД-м4/204-НЮ від 30.07.2004 р. з додатками, протокол розбіжностей до нього не розірвані, не визнані у встановленому порядку недійсними, рішення господарського суду АР Крим від 08-22.02.2005 року по укладанню договору в редакції Залізниці не відмінено, тому приймаються судом в підтвердження вимог позивача.

Згідно статей 203,204 Цивільного кодексу України загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину:

- зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства,

- особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності,

- волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі,

- правочин має вчинятися у формі, встановленій законом,

- правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно статей 525, 526, 627 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства.

Сторони мають право врегулювати в договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами.

Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано на те, а також у разі, якщо обов’язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Згідно статей 914, 918, 920 Цивільного кодексу України перевізник і власник (володілець) вантажу в разі необхідності здійснення систематичних перевезень можуть укласти довгостроковий договір.

За довгостроковим договором перевізник зобов’язується у встановлені строки приймати, а власник (володілець) вантажу - передавати для перевезення вантаж у встановленому обсязі. У довгостроковому договорі перевезення вантажу встановлюються обсяг, строки та інші умови надання транспортних засобів і передання вантажу для перевезення, порядок розрахунків, а також інші умови перевезення.

Завантаження (вивантаження) вантажу здійснюється організацією, підприємством транспорту або відправником (одержувачем) у порядку, встановленому договором, із додержанням правил, встановленими транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Завантаження (вивантаження) вантажу, що здійснюється відправником (одержувачем) вантажу, має провадитися у строки, встановлені договором, якщо такі строки не встановлені транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

У разі порушення зобов’язань, що випливають із договору перевезення. сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Згідно зі статтею 119 Статуту залізниць України за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під’їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб’єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами.

Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під’їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.

Зазначена плата стягується також з вантажовідправників, вантажоодержувачів, у разі затримки вагонів (контейнерів), пов’язаної з митним оформленням.

Вантажовласники, порти відшкодовують залізницям плату за користування вагонами інших держав від часу прийому цих вагонів від залізниці до повернення їх після виконання вантажних операцій у порядку, визначеному Укрзалізницею відповідно до міжнародних договорів України з цих питань.

Якщо подання вантажовідправнику на його замовлення порожніх спеціальних вагонів затримується з вини вантажовідправника, з нього стягується плата за весь час затримки вагонів на станції навантаження.

Якщо вантажовідправник заявить про відмову від цих вагонів, плата нараховується до моменту одержання відмови.

Порядок розрахунків та перелік операцій з вагонами (контейнерами0, за час виконання яких не стягується плата, встановлюється Правилами.

У розрахунках затримка до 30 хвилин не враховується, затримка 30 хвилин і більше враховується як повна година.

Відповідно до пункту 8 Правил користування вагонами і контейнерами у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.

Відповідно до пунктів 9,10,16 Правил користування вагонами і контейнерами про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ.

Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією.

Усі дані, вказані в цьому акті, передаються станцією у "Повідомлені про затримку вагонів" до інформаційно-обчислювального центру та станцію призначення.

Акт про затримку вагонів складається у трьох екземплярах - один залишається на станції затримки і два додаються до перевізних документів.

Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію Повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання.

Вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами у разі подання залізницею вагонів і контейнерів у кількості, що перевищує максимальну переробну спроможність навантажувальних і розвантажувальних пунктів відправника й одержувача. Вказана максимальна переробна спроможність визначається за договором між залізницею і вантажовласником.

Згідно з пунктом 3 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2002 року і зареєстрованих в Міністерстві юстиції України № 567/6855 від 08.07.2002 року, Акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу та вантажобагажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності затримки вагонів на станції в очікуванні подачі під вивантаження (перевантаження) з причин, що залежать від одержувача, власника залізничної під’їзної колії, порту, підприємства.

Акт загальної форми підписується особами, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання акта, але не менш як двома особами.

Один примірник акта, складеного під час перевезення, додається до перевізних документів, другий залишається на станції, яка його склала.

Відповідно до абзацу 4 розділу 3.2. Договору Залізниця зобов’язується здійснювати подачу вагонів під вивантаження і навантаження згідно з письмовою заявкою Порту, з попереднім повідомленням за дві години до подачі вагонів в Порт.

Частина вагонів у спірний період простоювала на станції Керч-Порт в очікуванні подачі, що оформлено Актами загальної форми. Друга частина вагонів, яка простоювала на підходах до станції призначення через неприйняття їх вантажовласником з причин зайнятості фронтів вивантаження раніше поданими вагонами, була оформлена Актами про затримку вагонів.

Матеріали справи свідчать про те, що у період січень, лютий, березень, квітень 2008 року відповідачем не вивантажувалась та кількість вагонів, що надходила на його адресу. Весь вантаж, який прибув, був прийнятий портом для подальшого транспортування, що свідчить про те, що перевезення відбувалося за його замовленням.

Сам факт надходження такої кількості вагонів, яку відповідач не був в змозі вивантажити, ним не заперечується, що підтверджується Актом звірки взаєморозрахунків від 28.07.2008 року.

Згідно зі статтею 29 статуту залізниць України Укрзалізниця має право запроваджувати, за погодженням з Мінтрансом, тимчасові обмеження щодо перевезень в окремі райони під час стихійного лиха, виникнення інших обставин, скупчення не розвантажених транспортних засобів у пунктах призначення.

Статтею 3 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення передбачено, що залізниця тимчасово припиняє рух повністю або частково, тимчасово припиняє прийом деяких вантажів або допускає прийом їх тільки на певних умовах, тимчасово приймає до перевезення переважно визначені вантажі.

Залізниця, на якій були введені ці міри, зобов’язана негайно по телеграфу чи по факсу повідомити про це зацікавлені залізниці, які приймають участь у даній Угоді. Ці залізниці повинні бути повідомлені також і про відміну таких мір.

Ці міри опубліковуються, якщо це потрібно, згідно з внутрішніми правилами, діючими на залізницях.

Пунктом 31 розділу 2 Правил перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 року та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України № 861/5082 від 24.11.2000 року, передбачено, що відповідно до статті 29 Статуту залізниць України приймання вантажів до перевезення може бути припинене або обмежене, про що залізниця повідомляє вантажовідправника.

Укрзалізницею були запроваджені тимчасові обмеження щодо навантаження окремих видів вантажів з конкретних станцій відправлення на адресу Порту у період з 12.01.08 по 16.01.08 (телеграма №00099/ЦД від 09.01.08), з 08.02.08 по 29.02.08 (телеграма №00062/ЦД від 06.02.08), з 11.02.08 по 18.02.08 (телеграма №000117/ЦД від 08.02.08), з 15.02.08 по 19.02.08 (телеграма №000154/ЦД від 12.02.08), з 25.03.08 по 31.03.08 (телеграма №000318/ЦД від 22.03.08).

При таких обставинах плата за користування вагонами у період дії конвенції стягненню не підлягає.

Згідно за статтями 33,34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

При вказаних обставинах, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в сумі 486 856,14 грн. У стягненні 12 424,28 грн. слідує відмовити.

Витрати по оплаті держмита і за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відносяться на сторони пропорційно задоволеним вимогам відповідно до ст. 49 ГПК України.

Рішення оформлене відповідно до ст. 84 ГПК України і підписано 19.12.2008 р.

З огляду на викладене, керуючись статтями 6, 203, 204, 525, 526, 627, 914, 918, 920 Цивільного кодексу України, статтями 22, 33, 34, 69, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Клопотання відповідача про зупинення провадження по даної справи до отримання висновку експертизи по справі № 2-25/4385-2008 залишити без задоволення.

2. Позов задовольнити частково.

3. Стягнути з Державного підприємства "Керченський морський торговельний порт" (98312, м.Керч,вул.Кірова,28 р/р 2600404004223 в КФ АБ "Експрес-Банк", МФО 384674, ЄДРПОУ 01125554) на користь Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (49600, м.Дніпропетровськ, пр.К.Маркса,108, р/р 26006000012 у Дніпропетровській філії АБ "Експре-Банк", МФО 306964, ЄДРПОУ 01073828) 486856,14 грн. плати за користування вагонами, державне мито у розміру 4 868,56 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 115,05 грн.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної чинності.

4. В іншій частині позову відмовити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Петухова Н.С.