Рішення № 26232565, 26.09.2012, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 26.09.2012

справа № 815/11859/2012р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2012 року м.Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого - судді Ковальової Ю.В.,

при секретарі Хричовій М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області цивільну справу за позовом

публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про виселення;

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить виселити відповідачів з квартири АДРЕСА_1 без надання їм іншого постійного житлового приміщення. При цьому позивач заявлені вимоги обґрунтовує тим, що 27 квітня 2011 року заочним рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області, справа № 2-1206/11 на задоволення вимог ПАТ КБ „Приватбанк» в рахунок погашення заборгованості за кредитною угодою №14.13109 від 22 серпня 2007 року, додатковою угодою №2 від 29 грудня 2009 року до кредитної угоди №14.13109 вд 22.08.2007 року, договору про видачу траншу №14.13109 від 23.08.2007 року в розмірі 18646 доларів США 03 центів, що складається із заборгованості за кредитом в сумі 15048 доларів США 20 центів, заборгованості по відсотках 2077 доларів США 25 центів, пені в сумі 512 доларів США 78 центів, 1000 грн. штраф (фіксована частина), що по курсу НБУ станом на 14.02.2011 року становить 125 доларів США 89 центів, 6951 грн. 67 коп. штраф (процентна складова) (17638 доларів США 23 центів х 5% : 100% = 881 доларів США 91 центів), звернуто стягнення на трьохкімнатну квартиру загальною площею 68,7 кв.м, житлова площа 40,3 кв.м реєстраційний номер 18697059, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_4, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки публічним акціонерним товариством комерційним банком «Приватбанк»(49094, м.Дніпропетровськ, вул..Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) від свого імені за договором купівлі -продажу будь-якій особі - покупцю за початковою ціною 172500 грн. 00 коп. з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно, а також наданням ПАТ КБ «Приватбанк»повноважень, необхідних для здійснення такого продажу. Дане рішення суду набрало законної сили 06 грудня 2011 року.

Посилаючись на норми ст. 109 ЖК України, ст. 40 Закону України «Про іпотеку», просить виселити з вищезазначеного будинку відповідачів, які добровільно не звільняють жиле приміщення.

В судовому засіданні представник позивача ПАТ КБ «Приватбанк» Ковалишкін В.В. позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити. Зазначив, що ОСОБА_1 хоча й зареєстрований за іншою адресою, але фактично проживає за вищевказаною квартирою разом із своєю дружиною -ОСОБА_2, даний факт підтверджується тим, що ОСОБА_1 отримує кореспонденцію, яку надсилає йому банк. Також ОСОБА_1 зазначив у анкеті-заяві від 23.08.2007 року на отримання кредиту своє фактичне місце проживання за адресою: квартира АДРЕСА_1./а.с.24/.

Представник відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_1 -ОСОБА_6 в судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що дане питання про виселення вже розглядалося в судовому порядку і рішенням Апеляційного суду Запорізької області від 06.12.2011р. було відмовлено у виселенні вказаних громадян. Крім того, ОСОБА_1 в даній квартирі не зареєстрований, тільки проживає періодично там в якості родича інших відповідачів по справі. Крім того, зазначив, що згідно ст. 40 ЗУ «Про іпотеку»та ст. 109 ЖК України, звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. А оскільки дана квартира перебуває у власності ОСОБА_4, інші співвідповідачі є членами його сім»ї (дружина, дочка та зять), то позов про виселення до них є безпідставним. Просить в задоволенні позову відмовити.

Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4, які про час і місце судових засідань повідомлялися належним чином, про що свідчать поштові повідомлення, у судове засідання не з»явилися, причину своєї неявки суду не повідомили.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд знаходить позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 1 ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст. 33 Закону України «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених ст. 12 цього Закону.

Статтею 12 Закону України «Про іпотеку»встановлено, що у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання звернути стягнення на предмет іпотеки. Відповідно до вимог ст. 33 ЗУ «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Згідно ст. 40 ЗУ «Про іпотеку»та ст. 109 ЖК України, звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом.

У частинах 2 і 3 ст. 40 цього ж Закону законодавець встановлює певний порядок дій банку: після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільнять житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

В судовому засіданні встановлено наступне:

Згідно довідок Мелітопольського МВ УДМС України в Запорізькій області від 16.08.2012 року, за адресою: АДРЕСА_1, зареєстровані ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, а відповідач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, зареєстрований по АДРЕСА_2.(а.с.33-36)

Згідно заочного рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області, справа № 2-1206/11 від 27 квітня 2011 року, яке змінено рішенням Апеляційного суду Запорізької області від 06 грудня 2011 року, на задоволення вимог ПАТ КБ „Приватбанк» в рахунок погашення заборгованості за кредитною угодою №14.13109 від 22 серпня 2007 року, додатковою угодою №2 від 29 грудня 2009 року до кредитної угоди №14.13109 вд 22.08.2007 року, договору про видачу траншу №14.13109 від 23.08.2007 року в розмірі 18646 доларів США 03 центів, що складається із заборгованості за кредитом в сумі 15048 доларів США 20 центів, заборгованості по відсотках 2077 доларів США 25 центів, пені в сумі 512 доларів США 78 центів, 1000 грн. штраф (фіксована частина), що по курсу НБУ станом на 14.02.2011 року становить 125 доларів США 89 центів, 6951 грн. 67 коп. штраф (процентна складова) (17638 доларів США 23 центів х 5% : 100% = 881 доларів США 91 центів), звернуто стягнення на трьохкімнатну квартиру загальною площею 68,7 кв.м, житлова площа 40,3 кв.м реєстраційний номер 18697059, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_4, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки публічним акціонерним товариством комерційним банком «Приватбанк»(49094, м.Дніпропетровськ, вул..Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) від свого імені за договором купівлі -продажу будь-якій особі - покупцю за початковою ціною 172500 грн. 00 коп. з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно, а також наданням ПАТ КБ «Приватбанк»повноважень, необхідних для здійснення такого продажу. У задоволенні позову щодо виселення ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_2 відмовлено. У мотивувальній частині рішення Апеляційного суду Запорізької області вказано, що банком не було дотримано до пред»явлення позову про виселення порядку, передбаченого ч. 2 ст. 40 Закону України «Про іпотеку»(а.с.4-9).

27 квітня 2012 року за №№ 27123, 27121, 27124, 27122 відповідачам була надіслана вимога банку добровільно звільнити квартиру АДРЕСА_1 протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги, про що свідчать копії самих вимог. Дані вимоги отримані відповідачами 30 квітня 2012 року, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень та відповідь відповідачів банку на вказані вимоги від 04 травня 2012 року, в якій вони виражають свою незгоду з вказаними вимогами (а.с. 13-21). Як свідчать матеріали справи і як вбачається з пояснень представника відповідачів, відповідачі не звільнили дану квартиру у встановлений строк.

Що стосується виселення з даної квартири відповідача ОСОБА_1, слід зазначити, що хоча й останній зареєстрований за іншою адресою, але фактично проживає за вищевказаною квартирою разом із своєю дружиною -ОСОБА_2 Даний факт підтверджується тим, що ОСОБА_1 отримує кореспонденцію, яку надсилає йому банк. Також ОСОБА_1 зазначив у анкеті-заяві від 23.08.2007 року на отримання кредиту своє фактичне місце проживання за адресою: квартира АДРЕСА_1./а.с.24/. Крім того, у листі всіх відповідачів на вимоги про звільнення квартири від 04 травня 2012 року, адресованому Банку (а.с. 21), ОСОБА_1 просить повідомляти його про прийняті рішення саме за адресою квартири АДРЕСА_1. Крім того, згідно пояснень представника відповідачів, зокрема ОСОБА_1, останній періодично проживає у даній квартирі. Також ст. 40 ЗУ «Про іпотеку»та ст. 109 ЖК України передбачають, що звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають у ньому, тобто не лише тих осіб, які зареєстрували своє місце проживання у житловому примішенні.

Таким чином, на підставі вищевикладеного, позовні вимоги про виселення ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 з квартири АДРЕСА_1 без надання їм іншого постійного житлового приміщення - підлягають задоволенню.

Суд не приймає до уваги посилання представника відповідачів на те, що дане питання про виселення вже розглядалося в судовому порядку, було відмовлено у виселенні вказаних громадян, що вказує на відсутність підстав для розгляду даного позову з огляду на наступне. Підставою для звернення до суду з позовом про виселення позивачем зазначено саме рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області, справа № 2-1206/11 від 27 квітня 2011 року, реалізації якого перешкоджає проживання у квартирі відповідачів. Отже, заявлені 08 серпня 2012 року ПАТ КБ «Приватбанк» позовні вимоги про виселення не можна вважати тотожними (а саме з тих саме підстав), що були предметом розгляду цивільної справи № 2-1206/2011 за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про звернення стягнення та виселення.

Суд також знаходить неспроможними посилання представника відповідачів на те, що ст. 40 ЗУ «Про іпотеку»та ст. 109 ЖК України передбачають винятки по виселенню наймачів та членів їх сімей з житлових будинків, на які звернуто стягнення, оскільки жодного доказу на підтвердження укладення договору найму між відповідачами суду не надано, навпаки, встановлено, що вищевказана вкартира знаходиться у власності ОСОБА_4

Також позивачем понесені та документально підтверджені судові витрати, які відповідно до ст. 88 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 57-64, 208, 212-215, 218, 223-227, 292 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про виселення,-задовольнити.

Виселити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, з квартири АДРЕСА_1 без надання їй іншого постійного житлового приміщення.

Виселити ОСОБА_3, ідентифікаційний номер невідомий, з квартири АДРЕСА_1 без надання їй іншого постійного житлового приміщення.

Виселити ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_7, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, з квартири АДРЕСА_1 без надання йому іншого постійного житлового приміщення.

Виселити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_8, ідентифікаційний номер НОМЕР_3, з квартири АДРЕСА_1 без надання йому іншого постійного житлового приміщення.

Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ 14360570, рах. № 64993919400001, МФО 305299 судові витрати по 26 гривень 83 копійки з кожного.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через Мелітопольський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Ю.В. Ковальова