Вирок № 26229530, 01.06.2012, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 1-382/2011

В И Р О К

іменем України

"01" червня 2012 р.Дніпровський районний суд м. Києва в складі колегії:

головуючого судді Федосєєва С.В.

судді Федюка О.О.

нар. засідателів Слаутич Н.В., Марченко О.А., Дем'янчук Т.О.

при секретарях Кузьміній О.О., Куценко І.В., Левицькій Н.В.

за участю прокурорів Мороз О.В., Ковальського С.В., Щасної А.Е. Олійніченка С.В.

захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3

потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6

представника потерпілих ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Логвин Володарського району Київської області, громадянина України, українця, освіта незакінчена вища, не одруженого, студента НТУУ «КПІ», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, не судимого, -

у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст. 187, п.п. 6,12, ч.2 ст.115 КК України;

ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця, м. Артемівськ Донецької області, громадянина України, українця, освіта незакінчена вища, не одруженого, не працюючого, студента Київського національного торгово-економічного університету, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, проживає за адресою: АДРЕСА_3, не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст.187, п.п. 6,12, ч.2 ст.115 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Приблизно у грудні 2008 року у ОСОБА_8 виник злочинний умисел на незаконне заволодіння чужим майном шляхом розбійного нападу на кур'єра інтернет-магазину, здійснити який спільно він запропонував своєму знайомому ОСОБА_9 пообіцявши після заволодіння портативним комп»ютером (ноутбуком) гроші від його продажу розділити порівну, на що останній погодився тим самим вступив у злочинну змову з ОСОБА_8

Зустрівшись 22.12.2008 року біля станції метро «Арсенальна»в м. Києві, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в ході розмови обговорили деталі злочину домовившись орендувати на добу квартиру, на адресу якої замовити коштовний ноутбук та заволодіти їм із застосуванням насильства до кур'єра.

Реалізуючи спільний злочинний умисел ОСОБА_8 та ОСОБА_9 цього ж дня поїхали на центральний залізничний вокзал м. Києва де дізнавшись у однієї із жінок, що здавала квартири про вартість оренди, узяли номер мобільного телефону та роз»їхались по домівках, при цьому домовившись, що ОСОБА_9 у батька візьме гроші на проживання, які вони використають як плату за оренду квартири.

Увечері 23.12.2008 року ОСОБА_9 зателефонував ОСОБА_8., повідомивши, що гроші у нього є та домовившись про зустріч вранці наступного дня.

24.12.2008 року ОСОБА_8 зустрівшись на центральному залізничному вокзалі в м. Києві із власницею квартири АДРЕСА_4 ОСОБА_10 домовився про оренду зазначеної квартири протягом доби та разом із нею поїхали за вказаною адресою, а по дорозі до них приєднався ОСОБА_9

Далі, прибувши до квартири близько 11-00 години та розрахувавшись із ОСОБА_10 спільними коштами в сумі 200 гривень (ОСОБА_8 надав 85 грн., а ОСОБА_9 115 грн.), вони залишились у вказаній квартирі та почали готуватися до вчинення злочину розподіливши між собою ролі.

Для здійснення своєї спільної злочинної мети ОСОБА_8 узяв із собою ксерокопії двох паспортів на і»мя ОСОБА_11 та ОСОБА_12 щоб зробити замовлення ноутбука на чуже ім»я, а ОСОБА_9 взяв з собою наявний у нього газовий балончик, щоб застосувати його в разі подолання опору кур»єром. Потім із вказаної квартири ОСОБА_8 по мобільному телефону зробив замовлення ноутбука еwlett-Packard Compaq 6730s»з інтернет-магазину »та спільно з ОСОБА_9 продовжили приготування злочину, при цьому вибравши як знаряддя його вчинення дві деревяні ніжки, які вони відкрутили від столу, що знаходився у квартирі, одну з яких поставили в туалеті, а другу поклали біля дивану в кімнаті, для зручнішого їх застосування і нанесення ударів кур»єру в місцях його ймовірного знаходження в квартирі.

Також, спільно готуючись до вчинення злочину вони розподілили між собою ролі а саме ОСОБА_9, згідно домовленості, мав відволікти увагу кур'єра, а ОСОБА_8 в цей час заподіяти удар ніжкою стола по голові кур'єру, щоб в подальшому заволодіти його майном.

Знаходячись в орендованій квартирі, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 виконавши усі необхідні дії по підготовці злочину стали чекати доставки кур'єром замовленого ноутбука.

24.12.2008 року приблизно о 15-00 годині до вказаної квартири зайшов власник інтернет-магазину »ОСОБА_13., який доставив замовлений ноутбук, та на прохання ОСОБА_9 продемонструвати товар пройшов до житлової кімнати. В момент, коли увага ОСОБА_13 була прикута до ноутбука, ОСОБА_8, дотримуючись розробленого плану непомітно вийшов з туалету із заздалегідь приготовленою ніжкою від столу та за умовним сигналом ОСОБА_9 зайшов до кімнати, де вони удвох, діючи узгоджено, при цьому усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та настання наслідків у виді смерті потерпілого, скоїли напад на ОСОБА_13, при цьому -ОСОБА_8 підійшов до ОСОБА_13 зі спини та наніс останньому удар дерев'яною ніжкою від стола в голову, від чого той закричав та присів а ОСОБА_9, для подолання можливого опору потерпілим бризнув в обличчя ОСОБА_13 з газового балончинка, після чого ОСОБА_8 наніс потерпілому другий удар в голову дерев'яною ніжкою від стола.

Після отримання тілесних ушкоджень, потерпілий ОСОБА_13. впав на підлогу, а ОСОБА_8 та ОСОБА_9 скориставшись цим заволоділи його майном, а саме - ноутбуком ewlett-Packard Compaq 6730s»вартістю 971 доллар США, що в перерахунку в національну валюту, згідно встановленого Національним банком України офіційного курсу гривні до національних валют становило 7564,09 гривень, а з урахуванням вартості доставки (45 грн.) остаточною роздрібною вартістю 7609,09 гривень.

З місця події ОСОБА_13 було доставлено до Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги, де він помер ІНФОРМАЦІЯ_3.

Смерть ОСОБА_13 наступила в результаті відкритої черепно-мозкової травми, у вигляді пошкодження шкіряного покриття та м'яких тканин голови, перелому кісток зводу і основи черепа, крововиливу під оболонки, в шлуночки і тканину мозку, що обумовили розвиток набрякання головного мозку.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_8 свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів визнав частково та пояснив, що на час вчинення злочину проживав по АДРЕСА_5. З ОСОБА_9 він навчався в одному класі в Володарському ліцеї та з тих пір стосунки у них дружні.

Від свого знайомого Нижника він дізнався, що кур'єри Інтернет-магазинів перевозять великі суми грошей та різні матеріальні цінності і ніким не захищені, після чого в нього виникла ідея відібрати ноутбук і він запропоновував ОСОБА_9 зробити це удвох. ОСОБА_9 погодився і вони домовились про зустріч, щоб обговорити подробиці та 22.12.2008р. зустрілись на метро Арсенальна. Домовились при зустрічі, що орендують квартиру та викличуть туди кур'єра, а там щоб пограбувати зв'яжуть його, або залякають. Хто конкретно ініціював деталі злочину він не може сказати, це все відбувалось в процесі розмови. Домовились із ОСОБА_9, що ноутбук потім продадуть, а гроші розділять. Після цього вони поїхали на центральний залізничний вокзал і знайшли жінку, яка здає квартири, з якою він домовлявся, пояснюючи їй, що квартира потрібна на один день, а жінка повідомила, що вартість становитиме 240 грн. Взявши у цієї жінки номер мобільного телефону вони з ОСОБА_9 роз'їхались, так як в них на той час не було 240грн., тому ОСОБА_9 пообіцяв що зустрінеться з батьком і візьме в нього гроші. 23.12.08р. ввечері ОСОБА_9 зателефонував і сказав, що в нього є гроші, домовившись про зустріч наступного дня на метро «Вокзальна». Зустрівшись о 08-00 годині ранку неподалік виходу з метро «Вокзальна»із жінкою, він поїхав до метро «Чернігівська», де зустрів ОСОБА_9 і втрьох поїхали на тролейбусі в сторону вул. Ентузіастів. Номера будинку він не пам'ятає, але знає, що це був 10-ти поверховий будинок. Вони піднялись ліфтом на 7-й поверх, жінка завела їх в однокімнатну квартиру НОМЕР_1, там було брудно, тому вони втрьох поприбирали. Вони дали жінці гроші, а вона їм ключі і сказала залишити їх потім на пожежному щиту. За добу вони заплатили 200 грн., сказавши, що будуть святкувати день народження.

На квартиру вони приїхали приблизно о 11-00 годині і він одразу зателефонував в кур'єрську службу, телефон якої він узяв в інтернет-магазині ще 23-го грудня і записав на папірець. По телефону він замовив ноутбук марки »вартістю приблизно 1 тисяча доларів. Модель і назву ноутбука він вибрав сам 23-го грудня. Він з пам'яті оператору сказав назву ноутбука і останній попросив номер домашнього телефону, щоб з ним зв'язатись. Телефонував кур'єру він зі свого телефону. Він представився кур'єру як ОСОБА_8, це була вигадана особа. Вони чекали кур'єра і спочатку хотіли його зв'язати. Після замовлення їм передзвонили з кур'єрської служби на його телефон, номер якого він не пам'ятає і попросили продиктувати номер, який він раніше давав і він знову наугад продиктував їм.

Вони з ОСОБА_9 домовилися як будуть забирати ноутбук, спочатку хотіли зв'язати кур'єра, але мотузки не було. Хто запропонував зв'язати кур'єра, він не пам'ятає. Потім вирішили вдарити кур'єра, щоб він втратив свідомість і забрати в нього ноутбук, він це мав робити ніжкою від столу, що знаходиться на кухні. Він відкрутив від столу дві ніжки для себе і для ОСОБА_9. ОСОБА_9 мав відволікти увагу кур'єра, а він -ОСОБА_8, - вдарити в задню частину голови. Уточнює, що він не думав в яку частину голови буде бити, а діяв по обставинах. Через деякий час зателефонував кур'єр і сказав, що через 10 хвилин буде. Він взяв ніжку від столика і стояв в туалеті, а ОСОБА_9 в кімнаті, так вони домовились. Знаходячись в туалеті він чув розмову, тому зрозумів, що прийшли з доставки. Спочатку чув розмову біля вхідних дверей в приміщенні, а потім в кімнаті. ОСОБА_9 хотів перевірити чи працює ноутбук і вони з кур'єром пішли в кімнату до дивану. Він в цей час вийшов з туалету, а ОСОБА_9 вийшов з кімнати до нього і показав жестом іти в кімнату. Зайшовши в кімнату побачив кур'єра, який стояв спиною до нього, він взявши за круглу частину ніжки вдарив кур'єра по голові протилежною частиною, що мала чотиригранну форму. Вдарив кур'єра зправа наліво один раз, від чого кур»єр закричав і сів. Проте вони з ОСОБА_9 домовилися, що мають кур'єра так вдарити, щоб той втратив свідомість, тому він вдарив його ще раз. Другий раз він його вдарив в голову, коли кур'єр сидів. Потерпілий впав на підлогу і він побачив кров. Також після першого удару ОСОБА_9 бризнув з газового балончика в обличчя потерпілому. Коли наносив другий удар по голові, то тримав ніжку стола двома руками. Після нанесення першого удару, потерпілий прикривав голову руками.

Після цього він взяв коробку з ноутбуком і вони з ОСОБА_9 вибігли з квартири. Квартиру вони не зачиняли. Коли забігли в ліфт, ОСОБА_9 сказав, що забув в квартирі балончик. Вони в ліфті залишили ноутбук і побігли за балончиком. Він стояв на порозі, а ОСОБА_9 забіг за балончиком і одразу ж вибіг. Коли вони бігли назад, то ліфт вже поїхав на перший поверх, тому вони побігли по сходах і на 3 чи 4 поверсі їх затримали працівники міліції, які відвели їх на 7-й поверх. Один з працівників міліції зайшов до квартири і побачив потерпілого. Потім вони завалили їх на підлогу. Він вирвався і почав тікати, але його затримали все одно. Під час втечі, працівник міліції схватив його за куртку, яку зняв.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_9 свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів не визнав, показавши, що умислу позбавляти життя потерпілого у них не було, та по суті справи пояснив суду, що з ОСОБА_8 вони навчались в одному ліцеї і були однокласниками, стосунки у них були дружні. Потім він вступив до КНТЕУ, а ОСОБА_8 до КПІ в м. Києві і підтримували відносини, як однокласники. На день скоєння злочину вони 3-й рік мешкали в Києві.

21.12.2008 року йому зателефонував ОСОБА_8 і запропонував забрати ноутбук у кур'єра, пояснивши, що йому потрібні гроші і що він дізнався, що кур'єри не захищені ніким. Він зрозумів зі слів ОСОБА_8, що це буде замовлення через інтернет-магазин та подумав, що зможе відговорити його. За домовленістю вони зустрілись 22.12.08р. на станції метро «Арсенальна»і ОСОБА_8 пояснив, що потрібно відібрати у кур'єра замовлення, оскільки йому потрібні гроші для святкування Нового року та на лікування язви. Він намагався на платформі відговорити ОСОБА_8, казав, що це погана ідея, але ОСОБА_8 не сприйняв його переконання та сказав, що потрібна його - ОСОБА_9 допомога, оскільки він добре розбирається в комп'ютерах. ОСОБА_8 сказав, що можна замовити ноутбук та впустити кур'єра в квартиру і він мав перевірити ноутбук, а квартиру орендувати. Вони обговорювали це питання і він в розмові зауважив, що для зняття квартири потрібні гроші і він запропонував поїхати на станцію метро «Вокзальна», щоб дізнатись про вартість оренди квартири і вони в той же вечір поїхали. Там з жінкою, яка здає квартиру, розмовляв ОСОБА_8 і взяв у неї номер телефону. Він не чув про що вони розмовляли. Потім він ОСОБА_8 сказав, що в нього немає грошей, але на наступний день він мав зустрітись з батьком, який мав йому дати 150 грн. для проживання. ОСОБА_8 настоював на знятті квартири, тому що йому потрібні кошти. Вони розійшлись і на наступний день йому батько дав 150 гривень, про що по телефону він повідомив ОСОБА_8. Домовились зустрітися 24-го грудня на метро «Лівобережна», куди ОСОБА_8 під'їхав вже з жінкою, в якої вони збирались орендувати квартиру. Утрьох вони поїхали на Чернігівську, а звідти на трамваї №3 до вул. Ентузіастів. Номер будинку не пам'ятає, але квартира була на 7-му поверсі. Вони разом з хазяйкою поприбирали там. Потім ОСОБА_8 сказав, щоб він йому дав грошей і він дав приблизно 100 гривень. Жінка взяла гроші і пішла. Потім з розмови він зрозумів, що ОСОБА_8 по телефону замовив ноутбук марки НР. ОСОБА_8 після цього вийшов з зали і приблизно годину його не було в цій кімнаті, а він в цей час дивився телевізор на дивані. Як він потім зрозумів, ОСОБА_8 виходив на кухню, оскільки потім приніс дві палки, по формі було зрозуміло, що це ніжки від столу. ОСОБА_8 сказав, що це на той випадок, якщо кур'єр нападе. Коли ОСОБА_8 вийшов, він заховав палку далеко за диван так, щоб швидко не можна було витягнути. Особисто він не думав, що кур'єр буде нападати, а ОСОБА_8 не пояснив чому нападатиме. Він зрозумів, що ОСОБА_8 збирався налякати палкою кур'єра, а той у відповідь міг напасти. Потім ОСОБА_8 сказав, що йому потрібно впустити кур'єра і перевірити чи працює ноутбук. Тобто ОСОБА_8 запропонував йому таку послідовність: він проводить кур'єра до кімнати і перевірить ноутбук, а ОСОБА_8 його забере.

На квартиру вони приїхали о 11-12 годині, а кур'єр їм зателефонував десь о 13-14 годині і сказав, що скоро буде. ОСОБА_8 вийшов з квартири і через деякий час забіг і сказав, що кур'єр піднімається і забіг в туалет. Ніжка від столу вже була в туалеті, ОСОБА_8 її там положив. Він через 2 хвилини відчинив двері на дзвінок і провів кур'єра до кімнати. Кур'єр на дивані розложив ноутбук і вони розмовляли про його характеристики близько 1-1,5 хвилин, після чого кур'єр сказав розрахуватись. Він пішов в сторону кухні та зробив вигляд, що йде за грошима, а коли вийшов з зали, то побачив ОСОБА_8 за стінкою біля туалету і дав йому знак жестами: «Ну заходь». Подав жест рукою ОСОБА_8, який означав, що він може йти відбирати ноутбук у кур'єра. Почувши звук і повернувшись в сторону залу, побачив, що ОСОБА_8 стоїть з палкою, а кур'єр на полу стікає кров'ю. ОСОБА_8 стояв з ніжкою від столу і дивився в сторону кур'єра, а той був на підлозі посередині зали та на голові в нього була кров. Він - ОСОБА_9 стояв на місці тремтів і не рухався, тому що був в паніці. Він зрозумів, що кур'єра вдарив ОСОБА_8, але причини не знав. ОСОБА_8 положив ноутбук в коробку і почав рухатись в сторону прихожої. При цьому ОСОБА_8 штовхнув його і він почав одягати куртку. Вийшовши з квартири вони викликали ліфт і зайшли в нього з ноутбуком, а потім ОСОБА_8 побіг назад до квартири, залишивши ноутбук в ліфті, він вибіг за ним і ліфт закрився. Вони побігли вниз по сходах. По дорозі він сказав, що потрібно викликати швидку і ОСОБА_8 погодився. Він подумав, що викличе, коли вони вибіжать на вулицю. Між 3 і 4 поверхом їх почали обшукувати два хлопця. Він сказав, що біжимо з 7-го поверху і вони потім піднялись туди. З ліфта вийшов ще третій хлопець. Вони положили в квартирі їх на землю і почали бити, погрожуючи пістолетом. ОСОБА_8 втік і йому вслід стріляли. Він теж тікав, а потім зрозумів, що нема куди тікати і впав на сніг.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_4. суду показав, що станом на 24.12.2008р. він працював менеджером по продажу у свого сина ОСОБА_13.в інтернет-магазині з оптово-роздрібної торгівлі. В Інтернет-магазині була кур'єрська служба. Вони з дружиною допомагали сину по роботі. Він приймав замовлення по телефону і передавав їх по Інтернету у відділ доставки. Територіально він знаходився у Чернігові.

24.12.2008 р. в 10:13:29 надійшов телефонний дзвінок на номер тел. НОМЕР_2. Він підняв трубку і представився: "Интернет Магазин Ибай, ОСОБА_13, слушаю Вас". На іншому кінці чоловік представився "ОСОБА_8" і повідомив, що хоче саме сьогодні придбати ноутбук «HP 6730». Він перерахував характеристики та повідомив вартість ноутбука = 8642 грн. + доставка буде коштувати 45 грн. На що ОСОБА_8 запитав як швидко його можуть привезти та назвав свої дані - «ОСОБА_8» і номер мобільного телефону «НОМЕР_3»та адресу: «АДРЕСА_4 В ході розмови було чути в трубку, що поряд з ним знаходився ще один напарник, так як вони про щось радились між собою і повідомив іще один номер телефону: «НОМЕР_4». Він повідомив ОСОБА_8, що ноутбук можна буде доставити вже сьогодні 24.12.2008р з 15-00 до 16-00 години і почув, що ОСОБА_8 повідомив своєму напарнику: «Они доставить смогут сегодня с 15-00 до 16-00, ну что?»Було чути відповідь -«Хорошо, пускай везут, но только не опаздывают.»

Він запідозрив що, щось тут може бути не так, враховуючи, що замовлення було зроблено надто швидко, телефона домашнього не було, плутанина в характеристиках ноутбука та незрозуміла поспішність, тому всі ці підозри він написав в Замовленні в двох місцях (в вікні доставка: "Доставке - примите меры предосторожности! Может быть кидалово, т.к. сказал что дом тел нет и очень быстро сделал заказ и очень быстро надо доставка."). Він оформив замовлення під номером 57959. Станом на 24.12.08 р. він в сина пропрацював вже півроку і син йому розповідав, що бували такі випадки, коли замовники нападали на кур'єрів, щоб викрасти товар. Як правило, напади були при замовленні дорогого товару. Після оформлення замовлення він безпосередньо не контактував з сином. Приблизно о 17-00 годині -18-00 годині до нього зателефонував молодший син і сказав, що у брата неприємності, що його швидка забрала в лікарню. Крім того, за невідомих обставин у його сина ОСОБА_13 зник наручний годинник, флешка з кодами доступу, два мобільних телефони, ноутбук, який він доставляв, ключі від офісу та сейфу. Син йому до вбивства розповідав, що при «кідаловах»він звертався до працівників УБОЗ. Він думав, що після його сповіщення про те, що може бути «кідалово»він звернеться до працівників УБОЗ. Точно знає, що син звертався до працівників УБОЗ коли виникала підозра на клієнтів, що вони можуть пограбувати.У сина було 30 кур'єрів, але вищевказане замовлення син сам поїхав доставити, тому що були підозри на «кідалово». Зазвичай, коли він повідомляв відділ доставки, що може бути «кідалово», ОСОБА_36 направляв із товаром 2-3 кур'єрів. Як він розумів, 24.12.08 р. його син домовився з ОСОБА_36, що він сам відвезе ноутбук клієнту, а представники УБОЗ прикриють його. Ще його здивувало те, що його сина доставили в Лікарню швидкої медичної допомоги як невпізнаного, хоча працівник УБОЗу ОСОБА_15 знав його досить добре. У його сина було два мобільних телефони, тому що син міг на одному телефоні ввімкнути режим розмови з представниками УБОЗ, а вони слухали все, що відбувається. Коли вони забирали речі сина, то забрали туфлі, джинси, куртку, комірець якої був весь в крові, а на по куртці була всюди розмащена кров. Вони з цього зробили висновок, що відбувалась боротьба.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_5. суду показала що 24.12.08 р. вона була присутня при оформленні замовлення її чоловіком. Чоловік тоді сказав: «Такой заказ, чувствую здесь что-то нечистое». Вона порадила чоловіку написати в службу доставки, що це замовлення підозріле. Увечері цього ж дня во купувала на Новий рік дітям подарунки і зателефонував чоловік, щоб вона швидко їхала додому. По дорозі до Києва їм зателефонував молодший син ОСОБА_14 і сказав, що з ОСОБА_13 все дуже погано. В лікарні ОСОБА_13 до їхнього приїзду вже прооперували і лікар їм сказав, що в нього дуже мало шансів. Він пояснив, що ОСОБА_13 сильно били, що від 1-2 ударів такого не буде. Вона вважає себе постраждалою, після смерті сина, її стан здоров'я погіршується. Лікар їй сказав, що в неї виснажена нервова система, а це впливає і на інші органи. Вона не розуміє як можна було за ноутбук вбити людину. Син і так би його віддав, для нього ж життя дорожче.

: Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_14. суду показав, що загиблий по даній справі -це його рідний брат. В 2008 році він допомагав брату по роботі в інтернет-магазині і був в курсі всіх подій, які там відбувались.

24.12.08 року він зателефонував брату приблизно о 12-00 годині і в ході розмови брат йому повідомив, що отримав замовлення, яке викликає підозри. Він сказав, що по телефону почув не впевнений голос замовника, також замовник путався у відповідях. Брат декілька разів телефонував замовнику щоб перевірити інформацію, а пізніше ще телефонував ОСОБА_36 і з його телефону брат з ним розмовляв. Потім він ще раз зателефонував брату і той сказав, що поїде на замовлення з працівниками УБОЗу. Знаючи практику інших інтернет-магазинів, це було нормально. Ще пізніше брат сказав, що домовився з працівниками УБОЗу.

Близько 15-00 -16-00 год. він телефонував брату, але той не відповідав на дзвінки.

Потім він поїхав в офіс, і там дізнався, що брат знаходиться у лікарні і що в нього через 15 хвилин операція. В лікарні вже були батьки і він дізнався, що операція вже закінчилась і шансів в тому, що брат виживе мало. Потім він дізнався, що брат помер.

Коли вони поїхали з лікарні, його батькові телефонував хтось зі сторони вбивць і він чув, що вони пропонували гроші, на що батько одразу відмовився.

Про обставини злочину йому стало відомо спочатку від працівника УБОЗ ОСОБА_15, який сказав, що брат мав сам зайти з ноутбуком до замовників, а трішки пізніше він дізнався від ОСОБА_17, що брат спілкувався з працівниками УБОЗ і в телефонній книзі було декілька номерів працівників УБОЗу. Крім того, зазначив, що у брата було два телефони, проте коли він підїхав до Дніпровського РУГУ, ОСОБА_15 віддав йому лише телефон та ключі. На його запитання щодо інших речей, ОСОБА_15 відповів, що нічого немає, а ноутбук -це речовий доказ. На його думку, телефон та ноутбук забрав хтось із людей, які самі перші контактували з братом, присвоївши ці речі собі.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_36. суду показав, що він працював в інтернет-магазині, де ОСОБА_13 був менеджером з доставки. Точних дат він не пам'ятає, оскільки це було давно. Вони отримали замовлення з відміткою, яка означала, що з цим замовленням потрібно бути обережним. Він побачив це замовлення і порадився щодо нього з ОСОБА_13. Потім він ще раз зателефонував клієнтові перевірити інший номер, який він залишив і номер не співпав, також він чув по телефону на задньому плані шепіт. ОСОБА_15 сказав йому, що сам поїде завозити це замовлення. Потім йому зателефонувала дівчина ОСОБА_15 та незрозумілим голосом пояснювала, що з ОСОБА_13 щось трапилось. Крім того, він чув як ОСОБА_15 в іншій кімнаті домовлявся, що його будуть прикривати якісь представники міліції, про що потім ОСОБА_15 йому сам розповів.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_18 суду показала, що потерпілий ОСОБА_13 - це її хлопець, з яким вони мали одружитись. 24.12.08 р. вранці вона провела ОСОБА_15 на роботу і пізніше мала під'їхати до нього. Після обіду він їй зателефонував і сказав, що везе замовлення сам, тому що кур'єри зайняті. Він сказав, що замовлення підозріле, тому везе його з міліцією. Працівники міліції мали зайти після нього, щоб ніяких підозр у замовника не виникло, це було, приблизно о 15-00 годині. Через годину їй зателефонували працівники міліції із засекреченого номеру, однак з такого номеру їй зазвичай телефонував ОСОБА_15. Вони запитали ким вона приходиться ОСОБА_13 і сказали, що його вдарили по голові. Також вони сказали, щоб вона зателефонувала комусь з співробітників ОСОБА_15, аби ті написали заяву в міліцію, тому що нападників вже затримали. Після чого, вона зателефонувала їхньому товаришові ОСОБА_17 і вони разом поїхали в лікарню.

Згідно показань свідка ОСОБА_10., які були оголошені в судовому засіданні, вона здає в аредну подобово свою квартиру АДРЕСА_4. 21 грудня 2008 р. приблизно о 22.30 год. їй на мобільний телефон зателефонував невідомий громадянин та повідомив, що йому разом з товаришем потрібна квартира.

24.12.2008 р. близько о 9-00 год. їй знову зателефонував незнайомець та повідомив, що він знаходиться на вокзалі, де вони і зустрілися. Вказаний громадяний представився ОСОБА_8. Вони поїхали до ст. метро «Лівобережна», де зустрілися з товаришем ОСОБА_8. Вони повідомили, що їм квартира потрібна до 18-00 год. Потім разом поїхали до квартири АДРЕСА_4, вона показала вказану квартиру даним громадянам та близько 11-00 год. пішла додому, залишивши їх, домовившись, що вони сплатять 200 грн. О 17-00 годині цього ж дня їй на домашній телефон зателефонувала її невістка ОСОБА_19 та повідомила, що в її квартирі якісь неприємності і там її чекають працівники міліції. Коли прийшла до квартири, то квартира була відчинена, квартирантів не було, підійшли працівники міліції та повідомили, що там когось пограбували. Хлопець телефонував з номера мобільного телефону НОМЕР_3. Вказаним хлопцям вона залишала номер свого мобільного телефону на аркуші паперу. Перед здачею квартири хлопцям в квартирі окурків не було. Після проведення огляду місця події вона виявила відкрученими від стола 2 ніжки. Одну вилучили працівники міліції, а іншу вона виявила в кімнаті, де саме -не пам'ятає. Для чого хлопці знімали квартиру - не повідомляли. При проведенні відтворення обстановки та обставин події, коли вона відкривала квартиру, вона впізнала хлопців, яких привозили працівники міліції, як тих, які у неї знімали квартиру. (а.с. 109).

Згідно показань свідка ОСОБА_11 які були оголошені в судовому засіданні, він постійно проживає та прописаний в гуртожитку по вулиці АДРЕСА_1, оскільки є студентом КПІ. ОСОБА_8 знає, так як проживав з ним в кімнаті деякий час. В кімнаті в шухляді тумбочки зберігалися ксерокопії його документів (паспорта, ідентифікаційного коду, приписне свідоцтво до військового комісаріату). Також там в шухляді зберігалися копії таких же документів ОСОБА_12. Дані копії вони зберігали з метою в подальшому їх подання для отримання закордонного паспорта.Він не давав копій цих документів та взагалі своїх документів для зняття копій ОСОБА_8. чи іншим студентам. ОСОБА_8 їх взяв самовільно, без його дозволу та відома. ОСОБА_8 може охарактеризувати більше з негативної сторони, - полюбляв випити спиртного, погуляти. Також може охарактеризувати його як безвідповідального. Наскільки йому відомо навчався він посередньо. З ОСОБА_8 він підтримував посередні відносини, виходячи лише з того, що разом проживали. Тісних дружніх стосунків з ОСОБА_8 не підтримував.Про те, що його документи знайдені на місці скоєння ОСОБА_8 злочину він дізнався від слідчого при допиті.

Згідно показань свідка ОСОБА_12 які були оголошені в судовому засіданні, він постійно проживає та прописаний в гуртожитку по вулиці АДРЕСА_1, в кімнаті № НОМЕР_5, оскільки є студентом КПІ.

ОСОБА_8 знає, так як вони проживали в сусідніх кімнатах деякий час. В кімнаті № НОМЕР_6, де проживає, окрім ОСОБА_8 його товариш ОСОБА_11, зберігалися ксерокопії його документів (паспорта, ідентифікаційного коду, приписне свідоцтво до військового комісаріату), які ОСОБА_11 зберігав разом з своїми такими ж копіями документів. Дані копії вони зберігали з метою в подальшому їх подання для отримання закордонного паспорта.

Він не давав копій цих документів та взагалі своїх документів для зняття копій ОСОБА_8. чи іншим студентам. ОСОБА_8 їх взяв самовільно, без його дозволу та відома. ОСОБА_8, як сусіда, може охарактеризувати посередньо, але він мало його знав, щоб охарактеризувати. З ОСОБА_8 він не підтримував відносин, лише вітався, так як проживали в сусідніх кімнатах. Про те, що його документи знайдені на місці скоєння ОСОБА_8 злочину він дізнався від слідчого при допиті.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_20. суду показав що у його сина з підсудним ОСОБА_9 були дружні стосунки. Про суперечки між ними йому невідомо. Його син має спокійний характер, проявів агресії він в нього не помічав. Син ні в чому не мав нужди, був матеріально забезпечений. Він не пам'ятає чи було таке, щоб син просив у нього гроші, а він йому не давав. Вони - батьки платили за його проживання в гуртожитку, купували одяг та давали по 100 грн. в тиждень. Про затримання сина він дізнався в той же день від своєї дружини, якій повідомив про це батько ОСОБА_9. Він їй сказав, що наші хлопці сидять в міліції, а ОСОБА_13 в лікарні. Батько ОСОБА_9 сказав, що знайде адвоката. Потім ОСОБА_9 і адвокат говорили йому: «Нехай твоя дитина бере все на себе», а він відмовив їм і сказав, що хоче аби все було по справедливому. На побаченні з сином, він сказав йому говорити лише правду. Син йому сказав найняти іншого адвоката і тоді він говоритиме правду. Тому, він відмовився від того адвоката, який був спочатку, після чого вони йому всі почали дзвонити. Вони з дружиною звернулись до іншого адвоката і попросили, щоб все було по-справедливому.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_21. суду показала, що підсудний ОСОБА_8 це її син, ОСОБА_9 знає такожож. Взаємовідносини з сином нормальні.

По справі вона знає наспупне, коли все це сталося 24.12.08 року приїхав ОСОБА_23., батько підсудного ОСОБА_22, повідомив про вбивство і сказав: «Мій син прийшов помогти твоїй злидні». Він привіз свого адвоката та написав, що надає їй безкоштовні послуги. Вона просила розповісти, що там відбувається на що їй відповіли щоб вона не заважала. Десь у лютому вони найшли адвоката сину, для того щоб дізнатись як там проходить справа. Адвокат сказав що її син поміняв свідчення. Коли їй з сином давали побачення вона говорила йому, щоб казав лише правду. Пізніше захисник сказав, що відмовляється від участі у справі через те, що на нього тиснуть зі сторони ОСОБА_9 щоб той не ліз в цю справу, і він вийшов з цієї справи. Далі знайшли нового адвоката по оголошенні. Пізніше в квітні їй телефонувала мати ОСОБА_9 і говорила щоб її син взяв вину на себе, а за це вона пропонувала двадцять тисяч доларів на що вона відмовила. Про обставини злочину їй нічого не відомо, про сина може сказати, що він був нормальною дитиною, допомагав їй, навчався, заробляв, тому вона не чекала, що таке може статися.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_23. суду показав: його син, який станом на грудень 2008 року навчався в м. Києві та кожні вихідні приїздив додому і він давав йому на проживання по 150 грн. на тиждень. 20.12.2008 р. була погана погода, тому син не приїхав додому, а приблизно 22-23.12.08 р. він зустрівся з ним на залізничному вокзалі в Києві і віддав передачу з дому.

24.12.08 р. о 20-00 годині йому зателефонувала дівчина ОСОБА_9 і повідомила про затримання ОСОБА_9. Після дзвінка він одразу приїхав в Київ, але йому відмовили в побаченні з сином. Слідчий йому сказав, що його сина разом з ОСОБА_8 затримали за пограбування, але ОСОБА_9 не причетний до цього, тому що все зробив напарник. Він порадив йому найняти адвоката. Першим, кого він встиг найняти, була адвокат ОСОБА_24, але її не впустили на побачення з ОСОБА_9 , так як не було начальника.

27.12.08 р. він побачив сина в суді, куди його привезли на санкцію, який був із слідами побиття на обличчі, шкутильгав на одній нозі. Побачивши це, він попросив адвоката написати скаргу. На цю скаргу потім прийшла відповідь з відмовою.

Йому відомо зі слів адвоката, що його син не вбивав. Про обставини вбивства йому нічого невідомо.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_25 суду показав, що в кінці 2008 року він працював оперуповноваженим в УБОЗ. Йому зателефонував керівник ОСОБА_26 і звернувся з проханням підїхати на вул. Ентузіастів, щоб перевірити адресу, не пояснюючи при цьому нічого. На вказану адресу вони виїхали з ОСОБА_26 та ОСОБА_27 на його автомобілі. Коли вони їхали в автомобілі, то ОСОБА_26 постійно розмовляв по телефону. Жодної інформації пов»язаної з проханням ОСОБА_26 йому не було відомо. По дорозі ОСОБА_26 побачив автомобіль білого кольору з надписом фірми, в якій працював його знайомий. ОСОБА_26 весь час розмовляв по телефону, з потерпілим, про що він дізнався пізніше. Він говорив по телефону співрозмовнику не заходити без них. Вони втрьох підійшли до будинку, номер якого він не пам'ятає, але під'їзд був крайній зправа. ОСОБА_26 сказав їм перевірити сходи чи немає підозрілих осіб, а сам чекав біля ліфту. Перед тим як зайти в будинок ОСОБА_26 сказав їм, що в нього знайомий працює в Інтернет-магазині і отримав підозріле замовлення товару. Піднімаючись вони почули шум і зупинились між 6-7 поверхом. Потім на сходинковому майданчику побачили ОСОБА_8 та ОСОБА_9 і представились їм працівниками міліції. Їхні підозри впали на те, що на запитання що вони тут роблять один сказав, що проживають, а інший сказав, що до дівчат приїхали. Вони відразу зателефонували ОСОБА_26, що затримали осіб і він сказав спускатись з ними донизу. Внизу затримані почали путатись в поясненнях. При цьому ОСОБА_9 сказав, що ключі від квартири знаходяться в щитку. Вони по сходах піднялись на 7-й поверх, щоб взяти ключі від квартири, а ОСОБА_9 почав дзвонити в квартиру навпроти і намагався там «скинути»газовий балончик. Коли ОСОБА_26 відчинив двері квартири, то побачив там кров і крикнув їм викликати швидку допомогу. Він в цей час положив ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на підлогу, тримаючи їх, тому що здогадався, що вони причетні до злочину. Він сів на ОСОБА_8 та ОСОБА_9, тримаючи їх, а ОСОБА_27 побіг викликати швидку і в цей час ОСОБА_8 сказав ОСОБА_9 тікати, тому він почав боротися з затриманими, спускаючись по сходам вниз. ОСОБА_9 почав бігти, а ОСОБА_27 побіг за ним. В ході боротьби ОСОБА_8 вирвався і побіг. Наздогнав він його через квартал на бул. Давидова. В цей час підїхав «Беркут»з ОСОБА_27 і вони разом затримали на території дитячого садка ОСОБА_8. Потім вони повернулись до будинку, де був вчинений злочин. Там стояв автомобіль СП «Беркут».коли вони піднімались на верхній поверх, то бачили як виносили потерпілого . Він нічого не вилучав у ОСОБА_8, так як отримав тілесні ушкодження під час боротьби і відпросився у ОСОБА_26 додому. Не пам'ятає чи писав рапорт про дані події. Коли вони затримали ОСОБА_8 та ОСОБА_9, то коробки з ноутбуком не було.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_26 суду показав, що підсудних він знає наглядно. У 2008 році він займав посаду заступника начальника другого відділу УБОЗ та на початку літа 2008 року познайомився з потерпілим ОСОБА_13 і вони обмінялись телефонами. Бачив його всього два рази. Потерпілий міг йому зателефонувати, задаючи різного роду питання. В кінці грудня 2008 року, якщо він не помиляється, то 24 грудня приблизно о 12-00 годині на його мобільний телефон з номером НОМЕР_7 зателефонував потерпілий та розповів, що йому надійшла інформація про доставку товару на лівий берег і є сумніви щодо можливих шахрайських дій. Ці сумніви випливали з того, що особа при замовленні змінювала анкетні дані, місце доставки. Потім потерпілий попросив виїхати з ним на місце здійснення замовлення та назвав йому адресу, вказавши лише вулицю, яку на даний вже не пам'ятає. Він сказав потерпілому, що пізніше йому зателефонує, однак потерпілий сам йому зателефонував. Він попросив його почекати, тому що був зайнятий, після чого пішов до свого начальника ОСОБА_28 та доповів приблизно о 12-30 год., що є особа на імя ОСОБА_15 директор інтернет-магазину і зараз по телефону повідомив йому, що за адресою замовлення, можуть бути шахраї. Тому він вирішив їхати сам і доповів про обставини щоб організувати виїзд на місце. Доповівши все начальнику, вони колегіально вирішили про виїзд. Колегіально-це він, керівник та ОСОБА_29.(оперативний працівник). Рішення було прийнято про те, що необхідно виїхати з потерпілим на місце, де відбудеться передача замовлення. Було вирішено, що виїде він, ОСОБА_25., ОСОБА_27., ОСОБА_30., ОСОБА_31. для можливого затримання під час зустрічі замовника та кур'єра. Не зважаючи на те, що мова йшла про одну особу, яка зробила замовлення, вони виїхали в складі 5 чоловік, тому що передбачали, що там може бути ще одна особа. З цих п'яти чоловік двоє не змогли підїхати. Рішення про створення слідчо-оперативної групи приймав ОСОБА_28, а він потім її сформував за погодженням керівника. Він запропонував ОСОБА_27, ОСОБА_25 і ще двох осіб, які не поїхали. План-завдання для проведення оперативних заходів ними не складався. План не був складений, тому що дана ситуація не передбачала складення плану, тому що мова була не про проведення певних заходів, а лише про перевірку. Інформація по виїзду на лівий берег не фіксувалась ніде, рапорт також не складався, тому що він вважав, що мова йдеться лише про можливе правопорушення, а не злочин. Він телефонував потерпілому і вони домовились про зустріч на лівому березі біля будинку щоб домовитися про супровід і перевірку осіб. ОСОБА_25 і ОСОБА_27 він повідомив про те, що за згодою керівництва вони мають виїхати на лівий берег, тому що там може бути вчинений злочин щодо підробки документів або інших дій. Він вказав їм вулицю і будинок, де вони мали зустрітись з особою, яка є працівником інтернет-магазину і відносно цієї особи може бути вчинений злочин. Інструктаж з працівниками у відділі ніхто не проводив, але в автомобілі говорили, що на місці визначуться як будемо діяти. Із спеціальних засобів були лише наручники у ОСОБА_27, вони були завжди при ньому і він це знав. В дорозі він розмовляв з потерпілим і повідомив йому, що вони виїхали, а потерпілий говорив, що замовник змінював час доставки, з метою прискорити. Він казав потерпілому, що вони виїхали у складі п'яти осіб і їм потрібний певний проміжок часу щоб дочекатись ще двох оперативних працівників. Він рекомендував потерпілому, щоб той чекав їх біля будинку і вони дійшли висновку, що в квартиру ніхто не заходитиме, а зустріч відбудеться в людному місці біля будинку і за декілька метрів стоятиме працівник міліції. Таких дзвінків було декілька. Коли мова йшла про те, що потерпілий вже йде до підїзду, то вони вже перебували на лівому березі, зїхали з мосту ім. Патона і перебували в Русанівському мікрорайоні. Потерпілий їм сказав, що він піде до замовника поки вони доїдуть, але до квартири не буде заходити, а якщо трапиться так, що хтось підставить ножа, то потерпілий просто віддасть ноутбук і скаже, що внизу стоять працівники міліції, з чим він не погодився та просив потерпілого зачекати. Коли вони з'їхали з мосту ім. Патона потерпілий по телефону говорив, що піде віддавати замовлення, але в квартиру не буде заходити. Сказав, що зустрінеться з замовником на сходинковому майданчику і поки вони доїдуть нічого не станеться. Коли вони підїхали до будинку, то побачили автомобіль з номерним знаком назви фірми, в якій працював потерпілий. Він зателефонував потерпілому, але ніхто не відповідав. ОСОБА_25 і Ковчеві він сказав, що щось трапилось, тому що ніхто не відповідає на телефонний дзвінок і сказав їм підніматись по сходах до квартири, а він залишиться біля ліфту контролювати ситуацію. Він ще раз спробував зателефонувати, але ніхто не відповів, а через декілька хвилин зателефонував оперуповноважений, що затримали двох осіб, які розповідають, що були у знайомого в квартирі, де було замовлення. Він сказав співробітникам, щоб спускали затриманих вниз. На його запитання, що вони там робили ОСОБА_8 мовчав, а ОСОБА_9 сказав, що вони перебували у квартирі знайомого, вказуючи ту квартиру, куди пішов потерпілий. На уточнюючі питання ОСОБА_9 казав, що в даній квартирі вони проживають. Він запитав де знаходяться ключі від квартири і затримані сказали, що на електрощитку. Вони піднялись з затриманими до квартири і ключів на електрощитку не було. Він дав вказівку комусь із оперуповноважених провести огляд особистихі речей затриманих і при огляді у ОСОБА_9 випав газовий балончик. Квартира була привідчинена, і коли він відчинив двері, то побачив потерпілого, який лежав в дальній кімнаті непритомний в крові. Він підбіг до нього і намагався привести його до тями. На дивані лежала ніжка від столу і він зрозумів, що поранення не вогнепальне. Він кричав оперуповноваженим щоб викликали швидку медичну допомогу, а вибігши з квартири сказав, що затримані нанесли пошкодження потерпілому і забіг назад в квартиру. Він намагався надати допомогу потерпілому і в цей час почув шум на коридорі. Співробітники кликали на допомогу, тому що затримані тікають. Коли він вибіг до ліфту, там вже нікого не було, лише почув, що вони побігли вниз. Тоді він пішов за ними до низу, а сусідам сказав викликати карету швидкої медичної допомоги. На сходах хтось з них залишив особисті речі. Коли він вибіг на вулицю, то побачив ОСОБА_27 з затрманим. Далі був організований виїзд допомоги з Дніпровського РУГУ і нападників затримали. Він повернувся до квартири, коли приїхала карета швидкої медичної допомоги і показав їм де знаходиться квартира, а потім провів туди слідчо-оперативну групу. Потім працівники Дніпровського райуправління дали йому мобільний телефон потерпілого і він зателефонував знайомій потерпілого, яка була перша в контактах. В огляді місця події він не приймав участі, в квартирі він був до приїзду слідчо-оперативної групи і під час транспортування потерпілого. Потім він прибув до Дніпровського РУГУ і перебував там до 2 години ночі, де збирав документи для порушення кримінальної справи. Він стояв біля кабінету слідчого і контролював, щоб ОСОБА_9 не втік при допиті. Сказати куди подівався ноутбук та годинник потерпілого не може, оскільки про це йому нічого невідомо, в руках ОСОБА_8 та ОСОБА_9 його не було і в квартирі також. Біля будинку, де вони затримали ОСОБА_8 та ОСОБА_9, він розмовляв з ОСОБА_9 і той повідомив йому, що злочин вони заздалегідь спланували і мали на меті вчинити розбійний напад, для чого орендували квартиру. Спочатку за планом ОСОБА_9 мав бризнути з газового балончику потерпілому в очі, а ОСОБА_8 нанести удар ніжкою стола, після чого вони мали забрати ноутбук і втекти.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_27. суду показав, що підсудних він затримував, особистих стосунків з ними немає. В 2008 році в другій половині грудня він працював оперуповноваженим в другому міжрайонному відділі УБОЗ та перебуваючи на робочому місці і приблизно о 13-00 год. до нього зайшов ОСОБА_26 та сказав, що необхідно виїхати перевірити інформацію. Він вважав вказівку ОСОБА_26 законною, тому погодився на неї. З ним та ОСОБА_26 поїхав ще ОСОБА_25 на автомобілі «ДЕО»зеленого кольору на лівий берег, це було приблизно о 13-30 год. Під час руху ОСОБА_26 постійно розмовляв по телефону, але він не знає з ким. Потім ОСОБА_26 вказав адресу і вони приїхали на вул. Ентузіастів. Потім ОСОБА_26 побачив біля одного з будинків автомобіль з емблемою і вони зупинились там. ОСОБА_26 тоді їм сказав, що люди з підробленим паспортом хочуть привласнити ноутбук. Про це йому повідомив якийсь знайомий. ОСОБА_26 зателефонував цьому знайомому, але звязку з ним не було. Вони зайшли в будинок і ОСОБА_26 сказав їм з ОСОБА_25 піднятись на 7-8 поверх, а сам залишився біля ліфту. Керівником в групі був ОСОБА_26, думає, що він знав номер квартири, яку потрібно перевірити, але не памятає чи говорив цю інформацію останній. Побачивши підсудних вони зупинили їх щоб перевірити докумети, оскільки ті показались їм підозрілими та запитали в них, з якої квартири вони йдуть. ОСОБА_9 сказав, що вони йдуть з квартири знайомої, а ОСОБА_8 сказав щось інше. Вони почали нервувати та метушитись, в звязку з чим у них виникли підозри. Вони зателефонували ОСОБА_26 і сказали, що затримали двох підозрілих осіб, відповіді яких на питання мають розбіжності. ОСОБА_26 сказав їм спускатись з даними особами до нього, а потім поговорив з ними, задаючи питання щодо їх місця проживання, звідкіля йдуть, що планують робити. ОСОБА_26 сказав всім піднятись до квартири про яку затримані говорили. Вони піднялись на 7 чи 8 поверх і ОСОБА_26 запитав у затриманих де квартира, в якій вони були. Вони не вказали конкретно, але в одній квартирі були привідчинені двері. А перед цим ОСОБА_9 сказав, що ключі від квартири лежать на електрощитку, але там вони не знайшли їх. Вони з ОСОБА_25 та затриманими особами залишились стояти на сходинковому майданчику, а ОСОБА_26 пішов у привідчинену квартиру. Потім з квартири ОСОБА_26 крикнув затримувати ОСОБА_8 та ОСОБА_9. Він так зрозумів, що ОСОБА_26 щось побачив в квартирі. В цей час ОСОБА_25 вступив в сутичку з ОСОБА_8, а він з ОСОБА_9, тому що вони почали чинити опір. ОСОБА_9 викинув газовий балончик, а ОСОБА_8 крикнув команду тікати. ОСОБА_9 побіг по сходах і вибіг з підїзду. Він побіг за ним і за 50-70 м. його затримав та одягнув наручники. В подальшому затримали на території школи ОСОБА_8. Затриманих доставили до Дніпровського РУГУ МВС України в м. Києві. Під час затримання до підозрюваних не застосовувалось жодних заходів фізичного та психологічного впливу.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_28 суду показав, що підсудних та потерпілих він не знає. По даній справі йому відомо те, що в кінці грудня 2008 року, коли він працював начальником 2-го міжрегіонального віділу УБОЗ, його співробітники затримали осіб, які вчинили розбійний напад. Їх затримав ОСОБА_26, який працював заступником начальника відділу та ОСОБА_25 з ОСОБА_27. Про обставини даного нападу знає лише зі слів співробітників. Інформацію про дану ситуацію він не дуже добре памятає, однак пригадуючи все та поговоривши з співробітниками, повідомив наступне: ОСОБА_26 йому повідомив, що його знайомий, який займається торгівлею через інтернет, знає, або буде знати людей, які вчиняють злочини по місту. ОСОБА_26 сказав, що потрібно перевірити цю інформацію. Операції ніхто не проводив, тому ОСОБА_26 взяв з собою співробітників і поїхав, яких саме він не знає. Напевно даний виїзд був як оперативна зустріч, яка потім розвивалась в залежності від подій. Про результат виїзду він дізнався після обіду від ОСОБА_26 по телефону. Він сказав, що відносно людини, з якою він мав зустрітись, вчинено розбійний напад і вони намагаються затримати нападників.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_32. суду показав, що приблизно три роки тому взимку він працював в ПМОП «Беркут»водієм і приблизно о 15-00 -16-00 год. виїхалии на допомогу співробітникам УБОЗ. Старшим екіпажу був ОСОБА_33. Їхати потрібно було на вул. Ентузіастів, що в м. Києві. Коли вони прибули на місце, то побачили між будинками людей в цивільному одязі. Один з них, лежачи на іншому, показав їм посвідчення, пояснивши, що двоє осіб здійснили напад на іншу особу і забрали ноутбук. Він залишився з затриманою особою, яку впізнав на лаві підсудних як ОСОБА_9, а його співробітники поїхали шукати іншого нападника. Через деякий час приїхали працівники УБОЗ та його співробітники із затриманою особою, яку в судовому засіданні він впізнав як підсудного ОСОБА_8 Потім він бачив як приїхала карета швидкої медичної допомоги і винесли з будинку людину з кровяною шапкою на обличчі. З ОСОБА_9 він перебував приблизно 20-30 хв. до того часу, поки не затримали іншу особу, використовуючи під час цього наручники, на його запитання: «Що трапилось», ОСОБА_9 лише говорив: «Я не хотів цього робити. Потім ОСОБА_9 вони забрали і доставили в Дніпровське РУГУ МВС України в м. Києві, а іншого забрали працівники УБОЗ. Після цього затриманих, він більше не бачив.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_33. суду показав, що впізнає на лаві підсудних чоловіка якого він затримував. Приблизно два роки тому, коли він працював старшим екіпажу групи швидкого реагування ПМ «Беркут», вони отримали виклик від чергового і приїхали на затримання за адресою по вул. Ентузіастів. Приїхавши на місце виклику він побачив як із під'їзду вибігає чоловік, якого він впізнав як підсудного ОСОБА_9. Іншого підсудного ОСОБА_8 затримував УБОЗ. Після затримання даних осіб їх було доставлено у райвідділ. Як йому пізніше сказали працівники УБОЗ, то затриманні підозрювались у нападі з метою заволодіння ноутбуком. Він бачив як із під'їзду виносили чоловіка із пошкодженнями та у крові. Скільки часу пройшло від моменту затримання до того моменту як його виносили він не пам'ятає. Крім того його покази надані на досудовому слідстві були оголошенні в судовому засіданні, які він підтвердив у повному обсязі.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_34. суду показала, що перебуваючи на добовому чергуванні, вона проводила допит ОСОБА_8 та ОСОБА_9, в якості підозрюваних. Однак вона точно не пам'ятає чи обох підсудних вона допитувала, чи одного. Із показів пам'ятає, що підсудні замовляли ноутбук через інтернет-магазин. Для цього вони орендували квартиру. Коли кур'єр привіз їм замовлений ноутбук, вони вдарили його ніжкою стола, від чого останній і помер. В квартирі, де був скоєний злочин, вона не була. Також не пам'ятає чи допитувала по даній справі свідків. Допит ОСОБА_9 проводився без адвоката, але права йому було роз'яснено, очевидно він відмовився від участі захисника, крім того при допиті ОСОБА_9 поруч знаходилися двоє працівників міліції в якості супроводжуючих. На ОСОБА_9 не було тілесних пошкоджень і він не заявляв про те, що йому було їх нанесено. Особи, які супроводжували ОСОБА_9, були просто присутні. Супроводжували вони його, тому що він був затриманий за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ст.115 КК України. Вони спостерігали аби він не чинив ніяких дій. В допит працівники, які супроводжували, не втручались. ОСОБА_9 не заперечував з приводу присутності працівників міліції, які супроводжували його.

Показання свідків є логічними та послідовними і не викликають сумніву в їх правдивості. Наведені показання свідків узгоджуються між собою та з фактичними даними, наявними у матеріалах справи і підтверджують винність ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованих їм злочинів.

Суд оцінює показання свідків у сукупності з іншими доказами.

Вина ОСОБА_8 та ОСОБА_9 також підтверджується доказами, зібраними в ході досудового слідства та дослідженими в судовому засіданні:

- Протоколом очної ставки між обвинуваченим ОСОБА_8 та свідком ОСОБА_26, в ході якої ОСОБА_26 в присутності ОСОБА_8 підтвердив свої покази дані при допиті про обставини виявлення ними вчиненого ОСОБА_8 та ОСОБА_9 злочину, обставини затримання ОСОБА_8 та ОСОБА_9 та інші обставини даної події, які ОСОБА_8 частково заперечив, однак в послідуючому при допиті як обвинуваченого зізнався та підтвердив покази ОСОБА_26 дані під час ставки як правдиві. ( т.1, а.с. 172-173)

- Протоколом очної ставки між обвинуваченим ОСОБА_8 та свідком ОСОБА_25., в ході якої ОСОБА_25 в присутності ОСОБА_8 підтвердив свої покази дані при допиті про обставини виявлення ними вчиненого ОСОБА_8 та ОСОБА_9 злочину, обставини затримання ОСОБА_8 та ОСОБА_9 та інші обставини даної події, які ОСОБА_8 частково заперечив, однак в послідуючому при допиті як обвинуваченого зізнався та підтвердив покази ОСОБА_25. дані під час ставки як правдиві. (т.1, а.с. 174-175)

- Протоколом очної ставки між обвинуваченим ОСОБА_9 та свідком ОСОБА_25., в ході якої ОСОБА_25 в присутності ОСОБА_9 підтвердив свої покази дані при допиті про обставини виявлення ними вчиненого ОСОБА_8 та ОСОБА_9 злочину, обставини затримання ОСОБА_8 та ОСОБА_9 та інші обставини даної події, які ОСОБА_9 частково заперечив, підтвердивши дані ним покази про свою непричетність.( т.1, а.с. 176-177)

- Протоколом очної ставки між обвинуваченим ОСОБА_9 та свідком ОСОБА_27., в ході якої ОСОБА_27. в присутності ОСОБА_9 підтвердив свої покази дані при допиті про обставини виявлення ними вчиненого ОСОБА_8 та ОСОБА_9 злочину, обставини затримання ОСОБА_8 та ОСОБА_9 та інші обставини даної події, які ОСОБА_9 частково заперечив, підтвердивши дані ним покази про свою непричетність. ( т.1, а.с. 178-180)

- Протоколом очної ставки між обвинуваченими ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ., в ході якої ОСОБА_8 в присутності ОСОБА_9 підтвердив свої покази , вказавши на ОСОБА_9 як на свого спільника в скоєнні злочину, що ОСОБА_9 заперечив, повідомивши про свою непричетність. (т.2, а.с. 74-76 ).

- Рапортом працівників ПМПО «Беркут»ОСОБА_33., ОСОБА_35 та ОСОБА_32 про надання ними допомоги в затриманні ОСОБА_8( т.1, а.с. 19 ).

- Рапорт заступника начальника 2 МРВ УБОЗ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_26

В.В. про затримання 24.12.2008 року ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у зв'язку з нападом на ОСОБА_13( т.1, а.с. 18)

- Протоколом усної заяви ОСОБА_36 про виїзд ОСОБА_13 на замовлення 24.12.2008 року на адресу -АДРЕСА_4 з ноутбуком «Хьюлет Пакард», після чого ОСОБА_13. не повернувся та на телефонні дзвінки не відповідає, а також матеріали дослідчої перевірки по даному факту. (т.1 а.с. 24).

- Протоколом огляду місця події -АДРЕСА_4 в ході якого виявлено та вилучено з числа предметів, які мають доказове значення по справі наступне:

газовий баллончик; 7 окурків від цигарок «Кент-блю»; аркуш паперу формату А-4 із зазначення інформації про замовлення ноутбука «Хьюлет Паккард»; матерчаста куртка з помаранчевими вставками; простиня рожевого кольору; деревяна ніжка від стола; аркуш паперу із зошита в клітинку з записами адреси та мобільного телефону власниці квартири; копія паспорта на імя ОСОБА_11; копія ідентифікаційного коду ОСОБА_11 ; копія приписного посвідчення ОСОБА_11; копія паспорта на імя ОСОБА_12; копія ідентифікаційного коду ОСОБА_12; копія приписного посвідчення ОСОБА_12 (т.1, а.с. 34-54)

- Протоколом огляду виданого ОСОБА_25. мобільного телефона ОСОБА_8 -«Соні-Еріксон 700 і» ( т.1, а.с. 67)

- Протоколом огляду журналу столу довідок КМКЛШМД із записом про доставлення 24.12.2008 р. ОСОБА_13 як невідомого (т.1, а.с. 71).

- Протоколом огляду предметів: газовий баллончик; кухонний ніж; молоток; 7 окурків від цигарок «Кент-блю»; аркуш паперу формату А-4 із зазначення інформації про замовлення ноутбука «Хьюлет Паккард»; матерчасту куртку з помаранчевими вставками; простиню рожевого кольору; деревяну ніжку від стола; аркуш паперу із зошита в клітинку з записами адреси та мобільного телефону власниці квартири; копію паспорта на імя ОСОБА_11; копію ідентифікаційного коду ОСОБА_11; копію приписного посвідчення ОСОБА_11, копію паспорта на імя ОСОБА_12, копію ідентифікаційного коду ОСОБА_12, копію приписного посвідчення ОСОБА_12 , мобільний телефон «Соні-Еріксон W -800 I ( т.1, а.с. 75 ).

- Речовими доказами: газовий баллончик; 7 окурків від цигарок «Кент-блю»; аркуш паперу формату А-4 із зазначення інформації про замовлення ноутбука «Хьюлет Паккард»; матерчаста куртка з помаранчевими вставками; простиня рожевого кольору; деревяна ніжка від стола; аркуш паперу із зошита в клітинку з записами адреси та мобільного телефону власниці квартири; копія паспорта на імя ОСОБА_11; копія ідентифікаційного коду ОСОБА_11 ; копія приписного посвідчення ОСОБА_11; копія паспорта на імя ОСОБА_12; копія ідентифікаційного коду ОСОБА_12; копія приписного посвідчення ОСОБА_12 (т.1, а.с. 38-44, 76,79).

Висновком СМЕ № 9/624/3 за фактом смерті ОСОБА_13, згідно якого при судово-медичному дослідженні трупа і вивченні даних медичної документації, у ОСОБА_13 виявлені наступні пошкодження:

а) забійна рана в лівій тім'яній області з розповсюдженням на ліву скроневу область, кровопідтічність м'яких тканин в скронево-тімяно-потиличній області зліва з розповсюдженням на тімяно-потиличну область по центру, вдавлений фрагментарний та лінійний переломи, включаючи в себе ліву тім'яну та ліву скроневу кістки, лобну та потиличну кістки зліва;

- кровопідтічність м'яких тканин в лобно-тім'яно-скроневій області зправа (включаючи зону післяопераційної рани);

- гостра субдуральна гематома над правою півкулею мозку, об'ємом до 80 куб. см. (видалена під час оперативного втручання 24.12.2008 р.);

- субарахноїдальний крововилив, покриваючий півкулі мозку і мозжечку, в області випуклої поверхні лівої тім'яної і скроневої долей, а також в області випуклої поверхні правої лобної долі з розповсюдженням на випуклу поверхню і частково полюс правої вискової долі -в співвідношенні з осередками забою тканини мозку;

- кров в бокових шлуночках мозку.

Весь комплекс пошкоджень в області голови, що зумовив формування черепно-мозкової травми -має ознаки тяжких тілесних пошкоджень по критерію небезпечності для життя, оскільки кожне з них окремо, рівно як і їх сукупність могли зумовити формування черепно-мозкової травми, що послужила причиною настання смерті.

Між комплексом пошкоджень в області голови і причиною настання смерті -вбачається прямий причинно-наслідковий зв'язок.

б) кровопідтічність лівої кисті, забійно-рвана рана по долонній поверхні лівої кисті -мають ознаки легких тілесних ушкоджень, що потягли короткочасний розлад здоров'я.

Виходячи з зовнішнього вигляду даних пошкоджень, з урахуванням обставин про час події, викладених в постанові, даних судово-гістологічного дослідження, - все це не суперечить можливості виникнення даних пошкоджень 24.12.2008 року, саме під час скоєння розбійного нападу і вбивства ОСОБА_13

2. Смерть ОСОБА_13 наступила в результаті відкритої черепно-мозкової травми, у вигляді пошкодження шкіряного покриття та м'яких тканин голови, перелому кісток зводу і основи черепа, крововиливу під оболонки, в шлуночки і тканину мозку, що обумовили розвиток набрякання головного мозку.

3. Згідно даних медичної документації: біологічна смерть ОСОБА_13 була констатована в стаціонарі ЛШМД 25 грудня 2008 року о 13 годині 10 хвилин.

4. Приймаючи до уваги зовнішній вигляд пошкоджень, слід вважати, що всі вони були заподіяні в короткий проміжок часу, що не дозволяє вирішити питання про послідовність їх виникнення.

5. Об'єм і характер травми голови не виключає можливості здійснення потерпілим активних дій, тривалість і характер яких встановити не представляється можливим.

6. Кровопідтічність лівої кисті, забійно-рвана рана по долонній поверхні лівої кисті -могли виникнути при захисті від заподіюваних ударів.

7. Характер та морфологія виявлених тілесних пошкоджень, виявлених в області голови, свідчить про те, що вони виникли від неоднократної дії тупого предмета (-ів), який не відобразив своїх індивідуальних особливостей в пошкодженнях. В пошкодженнях індивідуальні ознаки травмую чого предмету не відобразились; можливо лише судити про групову належність предмету (-ів) -тупий предмет з обмеженою поверхнею контакту. Морфологія перелому кісток зводу черепа, в сукупності з забійною раною дають підстави вважати, що в склад контактуючої поверхні травмуючого предмету входило ребро, що в свою чергу в даному випадку не суперечить можливості виникнення даної травми внаслідок дії «ніжки від стола …» з відповідними параметрами постанови про призначення експертизи (ніжка від стола, виготовленою з дерева твердої породи довжиною близько 72 см, округлої форми, на кінці -прямокутної форми з металевим болтом, призначеним для кріплення до стола).

8. Виникнення даної черепно-мозкової травми внаслідок падіння потерпілого з положення «стоячи», а також внаслідок дії кисті зібраної в кулак, взутої ноги -виключається.» (т.1, а.с.184-194);

- Висновком експерта № 36, згідно якого при судово-імунологічному дослідженні вилученого в АДРЕСА_4 простирадла та косметичної палички (зразок) виявлено кров. ( т.1, а.с.238-240).

- Висновком експерта № 14/ц, згідно якого при судово-цитологічному дослідженні вилученої в АДРЕСА_4 ніжки від стола виявлено кров та епітеліальні клітини особи чоловічої генетичної статі.(т.1, а.с.238-250).

- Висновком експерта № 161, згідно якого ОСОБА_8 на психічне захворювання не страждає та не страждав таким під час, коли були скоєні інкриміновані йому дії. У стані тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності він у той час не знаходився. Він міг під час, коли були скоєні інкриміновані йому дії та може зараз усвідомлювати свої дії та керувати ними. За своїм психічним станом ОСОБА_8 примусових заходів медичного характеру не потребує, може постати перед слідством та судом, може утримуватися у слідчому ізоляторі, може відбувати покарання. (т.1, а.с.266 )

- Висновком експерта № 162, згідно якого ОСОБА_9 страждає та страждав під час, коли були скоєні інкриміновані йому дії, на логоневроз. Це захворювання не впливало та не впливає на його здатність усвідомлювати свої дії та керувати ними. У стані тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності під час, коли були скоєні інкриміновані йому дії не знаходився. Він міг під час, коли були скоєні інкриміновані йому дії та може зараз усвідомлювати свої дії та керувати ними. За своїм психічним станом ОСОБА_9 примусових заходів медичного характеру не потребує, може постати перед слідством та судом, може утримуватися у слідчому ізоляторі, може відбувати покарання.( т.1, а.с.273 ).

Вирішуючи питання про направленість умисла ОСОБА_8 та ОСОБА_9 суд виходить із сукупності всіх обставин вчиненого їми злочину.

Про умисел позбавити потерпілого життя, зокрема свідчить заздалегідь підготовлені ОСОБА_8 та ОСОБА_9 знаряддя злочину -дві дерев»яні ніжки від кухонного столу. При цьому приготування саме двох ніжок від столу, на думку суд свідчить про планомірні дії обох підсудних, які охоплювались єдиним злочинним умислом, направленим на вбивство. Характерним для підготовки обох підсудних до вбивства суд також вважає розташування ніжок від столу у різних місцях квартири, тобто у місцях ймовірного перебування потерпілого, де приховані знаряддя вбивства можна застосувати зненацька. При цьому, як вбачається із показань підсудних, вони кожний окремо приховали заготовлені ніжки від столу -ОСОБА_8 у туалеті, а ОСОБА_9 за диваном у кімнаті.

Характеристика знаряддя злочину -деревяні ніжки, довжиною 71,8 см, круглої форми у нижній частині та квадратної форми у верхній з розміром верхнього торця 5,2 х 5,2 см з вкрученим у верхній частині металевим болтом, який виступає зовні на 14 мм (т.1 а.с. 73, 249), свідчить про те, що ОСОБА_8 та ОСОБА_9 розуміли, що здійснюючи за допомогою цих знарядь посягання на життя потерпілого, вони передбачали, що наслідком їх діянь може бути смерть потерпілого і свідомо допускали настання таких наслідків.

Крім того, з показань підсудного ОСОБА_8 вбачається, що наносячи удари потерпілому, він тримав ніжку двома руками, що також на думку суду свідчить про нанесення ударів по голові із значною силою.

Про умисел, направлений на вбивство свідчить також кількість, характер та локалізація поранень, спричинених потерпілому, що підтверджується висновком СМЄ, відповідно до якого - весь комплекс пошкоджень в області голови, що зумовив формування черепно-мозкової травми ОСОБА_13 має ознаки тяжких тілесних пошкоджень по критерію небезпечності для життя, оскільки кожне з них окремо, рівно як і їх сукупність могли зумовити формування черепно-мозкової травми, що послужила причиною настання смерті.

Аналізуючи зібрані по справі докази та визначаючи суб'єктивне ставлення підсудних до наслідків своїх дій, суд, виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого ОСОБА_8 та ОСОБА_9 злочину, зокрема, враховуючи спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію тілесного ушкодження, причини припинення їх дій та поведінку підсудних після вчинення ними злочинних дій, приходить до висновку про те, що настання наслідків у вигляді смерті, охоплювалося умислом підсудних, а психічне ставлення ОСОБА_8 та ОСОБА_9 до вчинюваного ним діяння виражалось в умисній формі вини.

Оцінюючи зібрані у справі докази, суд приходить до висновку про наявність в діях підсудних кваліфікуючої ознаки -вбивство вчинене з корисливих мотивів, так як позбавляючи життя потерпілого, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 бажали одержати у зв'язку з цим матеріальні блага для себе(заволодіти коштовним портативним комп'ютером з метою його подальшого продажу та отримання грошових коштів). Вказана обставина повністю знайшла своє підтвердження в ході судового слідства.

Суд також вважає доведеною вину ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у вчиненні вбивства за попередньою змовою групою осіб.

Доводи ОСОБА_9 та його захисника про відсутність у нього умислу на вбивство потерпілого, спростовуються доказами, зібраними в ході судового слідства.

В ході судового слідства були зібрані беззаперечні докази того, що з першої розмови між ОСОБА_8 та ОСОБА_9, останній погодився прийняти участь у злочині, при цьому вносячи пропозиції та вчиняючи активні дії для його підготовки.

Так, при плануванні злочину, саме ОСОБА_9 запропонував витратити на оренду квартири гроші, які він візьме у батька на проживання. Факт передачі ОСОБА_9 грошей в сумі 150 грн. напередодні дня вчинення злочину, підтвердив його батько, допитаний судом як свідок.

Крім того, судом встановлено, що ОСОБА_9 для реалізації злочину за власною ініціативою узяв та приніс до орендованої квартири належний йому газовий балончик, який потім використав при нападі на потерпілого. Готуючись до злочину, ОСОБА_9 одну з ніжок від кухонного столу заховав біля дивану, до якого потім запросив потерпілого начебто для демонстрації ноутбука. Далі, діючи, згідно спільно розробленого плану, ОСОБА_9 подав умовний сигнал ОСОБА_8., щоб той непомітно зайшов до кімнати і вдарив потерпілого ніжкою від столу по голові. При цьому, усвідомлюючи характер дій, що вчиняються, і розуміючи, що потерпілий може вчинити опір, ОСОБА_9, з метою приведення потерпілого у безпорадний стан, бризнув йому в обличчя з газового балончику. Саме цим, на думку суду, ОСОБА_9 усунув певну перешкоду у виді можливого опору потерпілого, що в даній ситуації могла завадити або ускладнити ОСОБА_8. заподіяти смерть потерпілому.

Показання підсудного ОСОБА_9, що вбивство потерпілого стало для нього несподіванкою спростовуються сукупністю доказів, наявних у справі.

Так, опитаний в день вчинення злочину, ОСОБА_9 розповів про спільне із ОСОБА_8 планування та підготовку до злочину, в ході яких обговорювались такі деталі розбійного нападу на кур»єра як нанесення не одного а декількох ударів, та пояснивши що у орендованій квартирі вони удвох шукали тяжкі предмети для нанесення ударів та разом плоскогубцями відкручували від стола ніжки для нанесення ударів(т.1 а.с. 55-59).

При допитах в якості підозрюваного та обвинуваченого, ОСОБА_9 вказував, що із ОСОБА_8 вони обговорювали конкретні деталі плану нападу на кур'єра, а готуючись до нападу вже в квартирі, вони попередньо розподілили між собою ролі, відповідно до яких він повинен був відволікати кур'єра, а ОСОБА_8 повинен був нанести йому удар чимось тяжким. При цьому саме він -ОСОБА_9 плоскогубцями відкручував ніжку від столу, а під час нападу, коли ОСОБА_8 вдарив кур'єра по голові, то він бризнув кур'єру з газового балону в обличчя(т.2 а.с.85-87, 91-93).

Такі показання ОСОБА_9 узгоджуються з фактичними обставинами справи і сприймаються судом як об'єктивні.

Показання ОСОБА_9 на досудовому слідстві у яких він заперечує свою обізнаність та участь у підготовці злочину, вказуючи, що був введений в оману ОСОБА_8, який обіцяв, що вони знімають квартиру для відпочинку з дівчатами, а напад на кур'єра взагалі був для нього несподіванкою(т. 2 а.с.105-108), суд оцінює критично, так як вони суперечать фактичним обставинам, встановленим в ході розгляду справи.

Доводи ОСОБА_22 про застосування до нього працівниками міліції насильства при перших допитах, з метою примусити до визнання вини, спростовуються показаннями в суді свідків ОСОБА_34. ОСОБА_26 та ОСОБА_27.

Показання ОСОБА_22 в суді про відсутність у нього газового балончика були спростовані в ході судового слідства показаннями свідків ОСОБА_25., ОСОБА_26 та ОСОБА_27., які пояснили, що на 7-му поверсі будинку ОСОБА_9 намагався «скинути»газовий балончик, та протоколом огляду місця події, згідно якого на підлозі в загальному коридорі 7-го поверху в будинку АДРЕСА_4 перед входом в квартиру НОМЕР_1 було вилучено газовий балончик(т. 1 а.с. 36, 46).Згідно даних огляду: балончик сірого кольору, назву стерто, мається написи: «Спрямувати сопло балона в обличчя правопорушника…Виготовлено в Україні…ТУ 29.6-19485053-019-002.»(т.1 а.с.72)

Враховуючи мінливий характер показань ОСОБА_9, в ході яких він висував різні версії події злочину, суд оцінюючи його показання у сукупності з іншими доказами, сприймає їх як намагання підсудного уникнути відповідальності за вчинений особливо-тяжкий злочин.

Відповідно до п.16 Постанови Пленуму Верховного Суду від 7 лютого 2003 року № 2 «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров»я особи», - вчиненим за попередньою змовою групою осіб(п. 12 ч. 2 ст. 115 КК) умисне вбивство вважається тоді, коли в позбавленні потерпілого життя брали участь декілька осіб(дві і більше), які заздалегідь, тобто до початку злочину, домовилися про його спільне виконання.

За цей злочин несуть відповідальність і ті особи, котрі хоча й не вчинювали дій, якими безпосередньо була заподіяна смерть потерпілому, але, будучи об'єднаними з іншими співвиконавцями вбивства єдиним умислом, спрямованим на позбавлення потерпілого життя, виконали хоча б частину того обсягу дій, який група вважала необхідним для реалізації цього умислу. З урахуванням конкретних обставин справи та змісту спільного умислу осіб, що вчиняють убивство за попередньою змовою, до таких дій належать: застосування на початку нападу насильства щодо потерпілого з метою приведення його у безпорадний стан з тим, щоб інший співучасник, скориставшись таким станом, заподіяв потерпілому смерть; подолання опору потерпілого з метою полегшити заподіяння йому смерті іншим співучасником; усунення певних перешкод, що в конкретній ситуації заважають іншій особі заподіяти потерпілому смерть або істотно ускладнюють це; надання особі, яка згідно з домовленістю заподіює смерть потерпілому, конкретної допомоги під час учинення вбивства (у вигляді порад, передачі зброї, тощо); ведення спостереження за потерпілим чи обстановкою безпосередньо перед убивством або під час його вчинення з метою забезпечити реалізацію спільного умислу тощо.

Крім того і впродовж досудового слідства і в ході судового розгляду справи підсудні не заперечували, що готувались до розбійного нападу для заволодіння майном, а судом встановлено, що вони вчинили всі можливі і необхідні дії для виконання свого злочинного наміру, тому суд вважає правильною кваліфікацію досудовим слідством дій підсудних за ч. 4 ст. 187 КК України.

Відповідно до п.16 Постанови Пленуму Верховного Суду від 7 лютого 2003 року № 2 «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров»я особи», - у разі вчинення умисного вбивства під час розбійного нападу, дії винного кваліфікуються за п.6 ч.2 ст. 115 КК і статтею, якою передбачено відповідальність за злочинне заволодіння майном(ч.4 ст. 187 КК)

Вчинення підсудними умисного вбивства під час розбійного нападу, суд у відповідності до ст. 33 КК України визнає сукупністю злочинів та кваліфікує за відповідними статтями КК України.

Суд вважає доведеною винність ОСОБА_8 в нападі з метою заволодіння чужим майном(розбій), поєднаному з насильством, що є небезпечним для життя та здоров»я потерпілого, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, поєднаному із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень та кваліфікує ці його дії за ч. 4 ст. 187 КК України.

Суд також вважає доведеною винність ОСОБА_8 у вбивстві, тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, вчиненому з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб та кваліфікує його дії за п.п.6, 12 ч.2 ст.115 КК України.

Суд вважає доведеною винність ОСОБА_9 в нападі з метою заволодіння чужим майном(розбій), поєднаному з насильством, що є небезпечним для життя та здоров»я потерпілого, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, поєднаному із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень та кваліфікує ці його дії за ч.4 ст.187 КК України.

Суд також вважає доведеною винність ОСОБА_9 у вбивстві, тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, вчинене з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб та кваліфікує ці його дії за п.6, 12 ч.2 ст.115 КК України.

Призначаючи вид та міру покарання ОСОБА_8. суд у відповідності до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, які є особливо тяжкими, особу підсудного, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, неодружений, студент КПІ, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, за місцем проживання та роботи характеризується позитивно.

Обставин, що пом'якшують чи обтяжують покарання ОСОБА_8 суд не вбачає.

При призначенні покарання ОСОБА_8. суд враховує суспільну небезпечність вчинених ним злочинів.

З урахуванням ступеня тяжкості, обставин злочину, його наслідків і даних про особу ОСОБА_8. -його характеристики та молодого віку, суд вважає за можливе і доцільне з метою забезпечення ефективного виховного впливу на підсудного, його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів, призначити йому покарання у виді позбавлення волі на певний строк в межах санкції статей, якими передбачене покарання за вчинені злочини.

Призначаючи ОСОБА_8. остаточне покарання за сукупністю злочинів, відповідно до ст. 70 КК України, суд вважає необхідним застосувати принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Призначаючи вид та міру покарання ОСОБА_9 суд у відповідності до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, які є особливо тяжкими, особу підсудного, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, неодружений, студент КНТЕУ, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, за місцем проживання та роботи характеризується позитивно.

Обставин, що пом'якшують чи обтяжують покарання ОСОБА_9 суд не вбачає.

При призначенні покарання ОСОБА_9 суд враховує суспільну небезпечність вчинених ним злочинів.

З урахуванням ступеня тяжкості, обставин злочину, його наслідків і даних про особу ОСОБА_9 -його характеристики та молодого віку, суд вважає за можливе і доцільне з метою забезпечення ефективного виховного впливу на підсудного, його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів, призначити йому покарання у виді позбавлення волі на певний строк в межах санкції статей, якими передбачене покарання за вчинені злочини.

Призначаючи ОСОБА_9 остаточне покарання за сукупністю злочинів, відповідно до ст. 70 КК України, суд вважає необхідним застосувати принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим.

При розв»язані цивільних позовів, заявлених по справі потерпілими, суд враховуючи доведеність, підстав та розміру цивільних позовів, відповідно до ст. 328 КПК України, задовольняє їх частково.

На думку суду, із засуджених солідарно підлягає стягненню матеріальна шкода, заявлена потерпілими ОСОБА_5., ОСОБА_4 у розмірі 131 111 грн. 60 коп., що підтверджується фіксальними чеками наявними у матеріалах справи.

При вирішенні питання про стягнення моральної шкоди, суд з урахуванням суті позовних вимог, глибини фізичних та душевних страждань, а також з урахуванням вимог розумності, необхідності дотримання норм чинного законодавства щодо їх меж, суд вважає, що заявлені потерпілими суми є непомірно високими, з урахуванням майнового стану ОСОБА_8 та ОСОБА_9, тому на думку суду, вимоги в цій частині позову підлягають частковому задоволенню в сумі 100000 грн. на користь кожного потерпілого.

Речові докази, що були предметом злочинних дій, відповідно до ст. 81 КПК України, підлягають знищенню.

Також стягненню з підсудних відповідно до ст. 93 КПК України підлягають судові витрати.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК, ст. 70 КК України,-

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_8 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст. 187, ст. п.6, 12 ч.2 ст. 115КК України та призначити йому покарання:

за ч.4 ст.187 КК України - у виді 14 (чотирнадцяти) років позбавлення волі із конфіскацією майна;

за п.6, 12 ч.2 ст.115 КК України - у виді 15 (п'ятнадцяти) років позбавлення волі із конфіскацією майна.

Відповідно до ст. 70 КК України призначити ОСОБА_8. остаточне покарання за сукупністю вказаних злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді 15 (п'ятнадцяти) років позбавлення волі із конфіскацією майна.

Зарахувати у строк відбування покарання ОСОБА_8. знаходження його під вартою з 24.12.2008 року.

ОСОБА_9 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст. 187, ст. п.6, 12 ч.2 ст.115КК України та призначити йому покарання:

за ч.4 ст.187 КК України у виді 14 (чотирнадцяти) років позбавлення волі із конфіскацією майна;

за п.6, 12 ч.2 ст.115 КК України у виді 15 (п'ятнадцяти) років позбавлення волі із конфіскацією майна.

Відповідно до ст. 70 КК України призначити ОСОБА_9 остаточне покарання за сукупністю вказаних злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді 15 (п'ятнадцяти) років позбавлення волі із конфіскацією майна.

Зарахувати у строк відбування покарання ОСОБА_9 знаходження його під вартою з 24.12.2008 року.

Цивільний позов потерпілих задовольнити частково.

Стягнути солідарно з засуджених ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на користь потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_4 131 111 грн. 60 коп. матеріальної шкоди.

Стягнути солідарно з засуджених ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на користь потерпілого ОСОБА_4 100 000 грн. моральної шкоди.

Стягнути солідарно з засуджених ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на користь потерпілого ОСОБА_5 100 000 грн. моральної шкоди.

Стягнути солідарно з засуджених ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на користь потерпілого ОСОБА_14 100 000 грн. моральної шкоди.

Запобіжний захід засудженим -тримання під вартою в Київському СІЗО ДДУПВП -залишити без змін.

Речові докази -газовий балончик, 7 окурків від цигарок «Кент-блю»; матерчаста куртка з помаранчевими вставками; простиня рожевого кольору; деревяна ніжка від стола; мобільний телефон «Соні-Еріксон W-800і»- що знаходяться у камері схову речових доказів Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві - знищити.

Речові докази -аркуш паперу формату А-4 із зазначення інформації про замовлення ноутбука «Хьюлет Паккард»; аркуш паперу із зошита в клітинку з записами адреси та мобільного телефону власниці квартири; копія паспорта на імя ОСОБА_11; копія ідентифікаційного коду ОСОБА_11; копія приписного посвідчення ОСОБА_11, копія паспорта на імя ОСОБА_12, копія ідентифікаційного коду ОСОБА_12, копія приписного посвідчення ОСОБА_12 -залишити в матеріалах справи.

Стягнути з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 судові витрати в розмірі 973 (чотириста вісімдемдесят шість) грн. 54 коп. солідарно, за проведення дактилоскопічних експертиз на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві (ГУДКУ у Київській області, р/р 35226002000466, код ЗКПО 25575285, МФО 821018, призначення платежу- послуги експерта).

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту проголошення, а засудженими з дня вручення копії вироку.

Головуючий

Суддя

Народні засідателі 1.

2.