Вирок № 26229012, 11.05.2012, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 2604/8332/12

В И Р О К

іменем України

"11" травня 2012 р.Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді: Марченко М.В.,

при секретарі: Жир С.О.,

за участю прокурора: Пірогової О.І.,

за участю адвоката: ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Дніпровського районного суду м.Києва кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця Вінницької області смт.Тростянець, громадянина України,

з вищою освітою, працюючого на посаді менеджера в ТОВ «ТеДо»,

СПД «ОСОБА_3», не одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрованого за адресою:

АДРЕСА_2,

в силу ст.89 КК України раніше не судимий,

у вчиненні злочину, передбаченого ст.186ч.1 ст.186 ч.2 КК України,-

встановив:

ОСОБА_2, 27 липня 2009 року, приблизно о 20 годині 30 хвилин, знаходячись в приміщенні квартири АДРЕСА_3 у свого знайомого ОСОБА_4, спілкуючись при цьому на кухні вказаної квартири з ОСОБА_5, побачив у останнього на шиї золотий ланцюжок, яким вирішив відкрито заволодіти.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, ОСОБА_2 своєю лівою рукою зірвав з шиї ОСОБА_5 золотий ланцюжок, вагою приблизно 2,5 грами, вартістю 580 гривень, після чого з місця вчинення злочину зник та викраденим розпорядився на власний розсуд, чим завдав потерпілому ОСОБА_5, матеріальну шкоду на загальну суму 580 гривень.

Крім того, ОСОБА_2 09 грудня 2011 року, приблизно о 04 годині 30 хвилин, знаходячись біля будинку №5 по вулиці Бучми у м.Києві, помітив громадянку ОСОБА_6, яка йшла по тротуару вздовж проїзної частини дороги в напрямку будинку №3 по вулиці Бучми у м.Києві, тримаючи в своїй правій руці шкіряну сумку чорного кольору з особистими речами. При цьому у ОСОБА_2 виник злочинний умисел направлений на повторне відкрите викрадення чужого майна, що належало ОСОБА_6

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне відкрите викрадення чужого майна, ОСОБА_2 наблизився ззаду до потерпілої ОСОБА_6, та своєю правою рукою вирвав з руки останньої шкіряну сумку чорного кольору, вартістю 150 гривень, в якій знаходились гроші у розмірі 178 гривень, мобільний телефон марки 1600», вартістю 400 гривень, зі вставленою сім картою оператора мобільного зв'язку «Київстар», вартістю 25 гривень, на рахунку якої знаходилось 50 гривень, паспорт громадянина України, пенсійне посвідчення на ім'я потерпілої, які матеріальної цінності для потерпілої не представляють, після чого з викраденим майном з місця вчинення злочину зник, викраденим розпорядився на власний розсуд, завдавши таким чином потерпілій ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 803 гривні 00 копійок.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 вину в пред'явленому йому обвинуваченні визнав, вищезазначені обставини підтвердив та детально і послідовно пояснив, що дійсно 27 липня 2009 року, приблизно о 20 годині 30 хвилин, він, знаходячись в приміщенні квартири АДРЕСА_3 у свого знайомого ОСОБА_4, спілкувався на кухні вказаної квартири з ОСОБА_5, у якого побачив на шиї золотий ланцюжок, яким вирішив відкрито заволодіти. З цією метою, він зірвав своєю лівою рукою з шиї ОСОБА_5 золотий ланцюжок, вагою приблизно 2,5 грами, після чого з місця вчинення злочину зник та викраденим розпорядився на власний розсуд. Крім того, 09 грудня 2011 року, приблизно о 04 годині 30 хвилин, він, знаходячись біля будинку №5 по вулиці Бучми у м.Києві, помітив громадянку, якою виявилась в подальшому ОСОБА_6, яка йшла по тротуару вздовж проїзної частини дороги в напрямку будинку №3 по вулиці Бучми у м.Києві, тримаючи в своїй правій руці шкіряну сумку чорного кольору з особистими речами, якими він вирішив заволодіти відкрито. З цією метою він наблизився ззаду до потерпілої ОСОБА_6 та своєю правою рукою вирвав з руки останньої шкіряну сумку чорного кольору з особистими речами потерпілої, після чого з викраденим майном з місця вчинення злочину зник, викраденим розпорядився на власний розсуд.

Свою винність ОСОБА_2 визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся, пояснив, що зробив для себе відповідні висновки, послався на те, що вчинив злочини через скрутне матеріальне становище, а також зазначив, що з доказами зібраними по справі, в тому числі з показаннями потерпілих, переліком та вартістю викраденого майна, що зазначена в обвинувальному висновку згоден повністю, фактичні обставини справи не оспорював. Поряд з цим, підсудний також послався на те, що завдану матеріальну шкоду відшкодував потерпілим повністю.

Крім того, в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 у зв'язку з тим, що свою вину визнав повністю, виявив бажання, щоб докази, що стосуються фактичних обставин справи не досліджувались судом.

Дані підсудним ОСОБА_2 показання не викликають у суду сумніву щодо їх правдивості та добровільності.

За таких обставин, відповідно до вимог ст.299 КПК України, суд приходить до висновку про недоцільність дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

Винність ОСОБА_2, крім його визнавальних показань, підтверджується, також, сукупністю зібраних по справі досудовим слідством доказів, на дослідженні яких підсудний не наполягав.

Таким чином, на підставі наведеного, суд робить висновок про доведеність винності ОСОБА_2 в пред'явленому йому обвинуваченні.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_2 за ст.186ч.1 КК України, оскільки він своїми умисними діями вчинив відкрите викрадення чужого майна /грабіж/ та за ст.186 ч.2 КК України, оскільки він своїми умисними діями вчинив відкрите викрадення чужого майна /грабіж/, вчинене повторно.

Вирішуючи питання про призначення ОСОБА_2 покарання, суд відповідно до вимог ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, дані про особу підсудного, який працює, за місцем роботи та проживання характеризується позитивно, має незадовільний стан здоров'я у зв'язку із хронічним захворюванням на вірусний гепатит «В», «Е», «С», в силу ст.89 Кк України не судимий, вину у вчиненому визнав, щиро розкаявся, добровільно відшкодував завдану матеріальну шкоду потерпілим (т.2 а.с.1-30).

Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_2, суд визнає щире каяття підсудного, та добровільне відшкодування завданих збитків.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_2, судом не встановлено.

З урахуванням ступеня тяжкості вчиненого ОСОБА_2 злочинів, вищезазначених даних про особу підсудного, конкретних обставин справи, враховуючи поряд з цим, щире каяття підсудного, добровільне відшкодування ним завданого збитку, незадовільний стан здоров'я останнього, суд приходить до висновку, що виправлення ОСОБА_2 можливе без ізоляції від суспільства, а тому вважає за необхідне призначити ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі з випробуванням із застосуванням ст.ст.75, 76 КК України.

Речові докази по справі: ніж з дерев'яною колодкою та лезом приблизно 10см, що знаходиться на зберіганні в камері схову речових доказів Дарницького РУ ГУ МВС України в м.Києві -знищити(т.1 а.с.55).

Речові докази по справі: грошові кошти в розмірі 178 гривень, купюри номіналом 1,2,5,100 гривень, мобільний телефон «Нокіа 1600», чорного кольору, ЕМЕІ:НОМЕР_1, які передані на зберігання під розписку власнику -потерпілій ОСОБА_6 слід залишити у володінні та користуванні останньої (т.1 а.с.151-152).

Крім того, підлягають стягненню з ОСОБА_2 судові витрати у розмірі 608 гривень 08 копійок на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в м.Києві ГУДКУ у Київській області р/р 35226002000466 код ЗКПО 25575285, МФО 821018 за проведення по справі судово-криміналістичної експертизи (т.1 а.с.49-52).

Цивільні позови потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_6 залишити без задоволення на підставі поданих ними в ході досудового слідства заяв у зв'язку з відшкодуванням ОСОБА_2 матеріальної шкоди потерпілим в ході досудового слідства (т.1 а.с.62, 67, 147, 153, 154).

Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд,-

засудив:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ст.186ч.1, ст.186 ч.2 КК України і призначити йому покарання за ці злочини:

- за ст.186ч.1 КК України призначити покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі;

- за ст.186ч.2 КК України призначити покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення більш суворим покаранням менш суворого покарання остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.ст.75, 76 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку у вигляді 3 (трьох) років не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки, а саме повідомляти про зміну місця проживання, кримінально-виконавчу інспекцію, періодично з'являтись для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.

Запобіжний захід ОСОБА_2 залишити у вигляді підписки про невиїзд з постійного місця проживання до набрання вироком законної сили.

Речові докази по справі: ніж з дерев'яною колодкою та лезом приблизно 10см, що знаходиться на зберіганні в камері схову речових доказів Дарницького РУ ГУ МВС України в м.Києві -знищити(т.1 а.с.55).

Речові докази по справі: грошові кошти в розмірі 178 гривень, купюри номіналом 1,2,5,100 гривень, мобільний телефон «Нокіа 1600», чорного кольору, ЕМЕІ:НОМЕР_1, які передані на зберігання під розписку власнику -потерпілій ОСОБА_6 - залишити у володінні та користуванні останньої (т.1 а.с.151-152).

Стягнути з ОСОБА_2 судові витрати у розмірі 608 гривень 08 копійок на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в м.Києві ГУДКУ у Київській області р/р 35226002000466 код ЗКПО 25575285, МФО 821018 за проведення по справі судово-криміналістичної експертизи (т.1 а.с.49-52).

Цивільні позови потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_6 залишити без задоволення у зв'язку з відшкодуванням останнім завданих збитків (т.1 а.с.62, 67, 147, 153, 154).

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду м.Києва протягом 15 діб через Дніпровський районний суд м.Києва.

Суддя: