Рішення № 26226399, 26.09.2012, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 1407/2801/2012

РІШЕННЯ

іменем України

"26" вересня 2012 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі:

головуючої судді Ротар М.М.,

при секретарі судового засідання Попенко О.В., Кожухар О.М. ,

за участю: позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вознесенську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Южноукраїнської міської ради Миколаївської області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Комунальна установа «Редакція газети Южноукраїнської міської ради «Контакт»про скасування рішення Южноукраїнської міської ради, зміну формулювання причин звільнення та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И В:

18 червня 2012 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до відповідача Южноукраїнської міської ради Миколаївської області з позовом про скасування рішення Южноукраїнської міської ради, зміну дати та формулювання причин звільнення, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що з 03 червня 2011 року рішенням №245 від 02.06.2011 року Южноукраїнською міською радою позивача призначено на посаду редактора газети Южноукраїнської міської ради «Контакт». З час перебування на посаді відносно неї не застосовувалось жодних дисциплінарних стягнень. Засновником редакції комунальної установи «Редакція газети Южноукраїнської міської ради «Контакт»є Южноукраїнська міська рада.

На сесії Южноукраїнської ради, яка відбулася 26 квітня 2012 року, за ігнорування протокольного доручення Южноукраїнської міської ради щодо надання звіту редактора газети Южноукраїнської міської ради «Контакт», їй рішенням Южноукраїнської міської ради від 26.04.2012 №568 було винесено догану. При цьому не були дотриманні норми діючого трудового законодавства, стосовно притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності.

08 червня 2012 року в зв'язку з неможливістю працювати позивач звернулась до секретаря Южноукраїнської міської ради Кваснєвського Є.А. з заявою про розірвання трудового договору за угодою сторін з 13.06.2012. Але 12 червня 2012 року рішенням Южноукраїнської міської ради № 619 до ОСОБА_1 було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення. Та позивач була звільнена 12 червня 2012 року за систематичне невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення (п.3 ст.40 КЗпП України).

Вважаючи, що вказані рішення Южноукраїнської міської ради є неправомірними та порушують її трудові права позивач просила скасувати рішення Южноукраїнської міської ради від 26.04.2012 №568 «Про звіт редактора газети Южноукраїнськоі' міської ради «Контакт»ОСОБА_1»; змінити формулювання причини й дати звільнення з комунальної установи «Редакція газети Южноукраїнськоі' міської ради «Контакт»із «звільнено з посади редактора за систематичне невиконання працівником без поважних причин обов'язків покладених на нього трудовим договором, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення (п.З ст 40 КЗпП України)»на «звільнено за угодою сторін (п. 1 ст. 36 КЗпП України)»і дату звільнення «12.06.2012р.»на «13.06.2012»; стягнути з відповідача (з міського бюджету) оплату за час вимушеного прогулу і за затримку розрахунку при звільненні; допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення заробітної плати, але не більше чим за один місяць, з відповідача (з міського бюджету); стягнути з відповідача на мою користь судові витрати.

В судовому засіданні позивач уточнила свої позовні вимоги та просила суд скасувати рішення Южноукраїнської міської ради від 26.04.2012 №568 «Про звіт редактора газети Южноукраїнськоі' міської ради «Контакт»ОСОБА_1»; змінити формулювання причини звільнення її з комунальної установи «Редакція газети Южноукраїнськоі' міської ради «Контакт»із «звільнено з посади редактора за систематичне невиконання працівником без поважних причин обов'язків покладених на нього трудовим договором, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення (п.З ст 40 КЗпП України)»на «звільнено за власним бажанням (ст. 38 КЗпП України)» з «12.06.2012р.»стягнути з відповідача (з міського бюджету) середній заробіток за час вимушеного прогулу; допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення заробітної плати, але не більше чим за один місяць, з відповідача (з міського бюджету).

Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог, при цьому зазначила, що відповідачем були дотримані вимоги трудового законодавства як під час притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності так і під час звільнення, що стосується стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, то вказані вимоги позивач пред'явила до неналежного відповідача.

Третя особа комунальна установа «Редакція газети Южноукраїнської міської ради «Контакт»заперечувала проти задоволення позовних вимог.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів, відповідно до ст.11 ЦПК України, суд прийшов до наступного.

Згідно до ч. 1 ст.11 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог. Частина 2 даної статті ЦПК України передбачає, що особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

В судовому засіданні було встановлено, що рішенням Южноукраїнської міської ради від 02 червня 2011 року за № 245 ОСОБА_1 була призначена на посаду редактора газети Южноукраїнської міської ради «Контакт».

26 квітня 2012 року рішенням сесії Южноукраїнської міської ради за № 568 редактору газети Южноукраїнської міської ради «Контакт»ОСОБА_1 було оголошено догану. Приводом для застосування до позивача дисциплінарного стягнення було ігнорування з її боку протокольного доручення Южноукраїнської міської ради (протокол від 15 березня 2012 № 19), доручення постійної комісії Южноукраїнської міської ради з питань дотримання законності, правопорядку, роботи засобів масової інформації, депутатської діяльності та етики щодо надання звіту редактора газети Южноукраїнської міської ради «Контакт».

В судовому засіданні було встановлено, що позивач була відсутня в цей час з 09.04.2012 по 03.06.2012 р.р. на робочому місці з поважних причин (у зв'язку з участю в екзаменаційній сесії), про що повідомила відповідача та надала підтверджуючі документи керуючись Кодексом законів про працю та ЗУ «Про відпустки». Рішення про притягнення до відповідальності було отримане позивачем 05 червня 2012 року, що підтверджується особистим підписом на копії рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Відповідачем вимоги вказаного Закону виконано не було, про що свідчить відсутність письмових пояснень позивача перед застосуванням дисциплінарного стягнення. Як з'ясувалося письмові пояснення позивач ОСОБА_1 надала з власної ініціативи та вже після оголошення їй дисциплінарного стягнення, а саме 06 червня 2012 року, що підтверджується вхідним номером та датою.

Враховуючи викладене суд вважає, що при винесенні рішення про оголошення догани Южноукраїнська міська рада не врахувала тяжкість вчиненого проступку, заподіяну ним шкоду та попередню роботу працівника.

Отже, враховуючи вищезазначені обставини, суд вважає, рішення Южноукраїнської міської ради від 26 квітня 2012 року за № 568 в частині оголошення редактору газети Южноукраїнської міської ради «Контакт»ОСОБА_1 догани -неправомірним, необґрунтованим та таким що підлягає скасуванню.

В судовому засіданні було встановлено, що 08.06.2012 позивач звернулася до секретаря Южноукраїнської міської ради з заявою про розірвання трудового договору за угодою сторін з 13.06.2012. Але 12 червня 2012 року за рішенням Южноукраїнської міської ради № 619 до позивача було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення. При цьому ОСОБА_1 була звільнена з 12 червня 2012 року за систематичне не виконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення (п.3 ст. 40 КЗпП України).

Підставою для застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення є встановлені під час перевірки фінансово-господарської діяльності комунальної установи «Редакція газети Южноукраїнської міської ради «Контакт», цільового використання коштів міського бюджету, отриманих на покриття збитків, ведення бухгалтерського обліку, майнового стану підприємства.

Пункт 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України надає право власнику або уповноваженого ним органу з власної ініціативи розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий договір до закінчення строку його чинності у разі систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення. Звільнення по п. 3 ст. 40 КЗпП України допускається лише за наявності вини працівника.

Відповідно до п. 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів»із змінами, у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з'ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору, зокрема, за п. 3 ст. 40 КЗпП України, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені ст. ст. 147-1, 148, 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок і попередня робота працівника.

Підставою для застосування до позивача такого дисциплінарного стягнення як звільнення була перевірка фінансово-господарської діяльності КУ «Редакція газети Южноукраїнської міської ради «Контакт». Згідно довідки від 03 травня 2012 року, вказана перевірка проводилася 03 травня 2012 року у відсутності позивача -керівника установи, оскільки остання перебувала у той час у навчальній відпустці. Результатом перевірки було виявлені порушення у ведені бухгалтерського обліку. При цьому в рішенні про звільнення не зазначено ніяких конкретних порушень трудової дисципліни чи посадової інструкції позивачем, їх систематичність, що стало приводом до звільнення за п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, тому неможливо перевірити та зробити відповідні висновки про те, чи могли ці порушення стати приводом для розірвання трудового договору за п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України.

До застосування і цього дисциплінарного стягнення відповідач у порушення ч. 1 ст. 149 КЗпП України не зажадав від позивача письмових пояснень щодо викладених у довідці порушень.

Як видно з копії рішення від 12 червня 2012 року за № 619 позивача звільнено з роботи за систематичне невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором. При цьому відповідач при застосуванні такого крайнього заходу, як звільнення, обмежився лише загальним посиланням на систематичне невиконання ОСОБА_1 без поважних причин трудових обов'язків та не врахував положення ч.3 ст. 149 КЗпП України, згідно з яким при обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок і попередню роботу працівника.

Відповідно до ст.235 ч.3 КЗпП України у разі визнання формулювання причини звільнення неправильним або таким, що не відповідає чинному законодавству, у випадках коли це не тягне за собою поновлення працівника на роботі, орган, який розглядає трудовий спір, зобов'язаний змінити формулювання і вказати в рішенні причину звільнення у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства та з посиланням на відповідну статтю(пункт) закону. Якщо неправильне формулювання причини звільнення в трудовій книжці перешкоджало працевлаштуванню працівника, орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу в порядку і на умовах, передбачених ч.2 цієї статті.

Припинення трудового договору за п.1 ст.36 КЗпП України(за згодою сторін) можливо лише при домовленості між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом, при цьому договір припиняється в строк, визначений сторонами. Враховуючи те, що такої згоди між сторонами досягнуто не було, але позивач висловила свій намір припинити трудові відносини з відповідачем та нею не ставиться питання про поновлення на роботі, що свою чергу позбавляє її можливості звернутися до відповідача з заявою про звільнення за власним бажанням, суд вважає необхідним визнати звільнення позивачки неправильним і вважає можливим задовольнити вимоги стосовно зміни формулювання причин звільнення і привести його у відповідність з чинним законодавством про працю, а саме: змінити формулювання причин звільнення з «звільнено з посади редактора за систематичне невиконання працівником без поважних обов'язків покладених на нього трудовим договором, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення» (п.3 ст.40 КЗпП України) на "звільнено за власним бажанням»(ст.38 КЗпП України).

Вимоги щодо стягнення на користь позивачки заробітної плати за час вимушеного прогулу та компенсації за невикористану відпустку не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Вказані вимоги позивач пред'являє до відповідача Южноукраїнської міської ради та надає відповідні докази того, що вказане формулювання перешкоджало її працевлаштуванню (довідка ТОВ КРУС», лист Миколаївської обласної колегії адвокатів України). Але відповідно до Статуту КУ Редакція газети Южноукраїнської міської ради «Контакт»фонд оплати праці створюється у розмірах, які визначаються згідно з чинним законодавством, джерелом коштів на оплату праці редакції є частина доходу одержаного в результаті її господарської діяльності. Умови оплати праці та мінімального забезпечення редактора Редакції (заробітна плати, одноразові виплати, винагороди та інші умови) визначаються штатним розкладом.

Враховуючи викладене та встановлені судом фактичні обставини справи, суд вважає, що відповідач Южноукраїнська міська рада не є тією особою, з якої необхідно стягнути середні заробіток за час вимушеного прогулу. При цьому позивачу роз'яснювалося право заявити клопотання про залучення в якості співвідповідача КУ Редакція газети Южноукраїнської міської ради «Контакт», що відповідає вимогам ст.. 33 ЦПК України. Але позивач наданим правом не скористався та наполягав на стягнення середнього заробітку саме з відповідача Южноукраїнської міської ради.

Оскільки згідно процесуальних норм, суд з власної ініціативи позбавлений можливості замінювати відповідачів або залучати до участі у справі співвідповідачів вказане можливе тільки за клопотанням позивача (ст..33 ЦПК України), то суд дійшов до висновку, що позов в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є необґрунтованим і тому задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212 - 215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Южноукраїнської міської ради Миколаївської області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Комунальна установа «Редакція газети Южноукраїнської міської ради «Контакт»про скасування рішення Южноукраїнської міської ради, зміну формулювання причин звільнення та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу задовольнити частково.

Визнати рішення Южноукраїнської міської ради від 26 квітня 2012 року за № 568 в частині оголошення редактору газети Южноукраїнської міської ради «Контакт»ОСОБА_1 догани -неправомірним та скасувати рішення в цій частині.

Змінити формулювання причини звільнення ОСОБА_1 з посади редактора газети Южноукраїнської міської газети «Контакт»з «звільнено з посади редактора за систематичне невиконання працівником без поважних обов'язків покладених на нього трудовим договором, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення» (п.3 ст.40 КЗпП України) на "звільнено за власним бажанням»(ст.38 КЗпП України). Дату звільнення залишити без змін.

Зобов'язати Южноукраїнську міську раду Миколаївської області внести відповідні зміни до трудової книжки ОСОБА_1.

В задоволенні позовних вимог в частині стягнення з Южноукраїнської міської ради Миколаївської області середнього заробітку за час вимушеного прогулу -відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту його проголошення. Особи, які приймали участь у справі, але не були присутні під час його проголошення мають право оскаржити рішення суду протягом 10 днів з моменту його отримання.

Суддя: М.М. Ротар