Ухвала суду № 26221027, 21.09.2012, Совєтський районний суд Автономної Республіки Крим

Справа № 119/1924/12

У Х В А Л А

21 вересня 2012 року смт. Совєтський

Суддя Совєтського районного суду Автономної Республіки Крим Петрова Ю.В., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про припинення правовідносин та визнання права власності,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідачів про визнання припиненим права застави ОСОБА_2 на 1/3 частку приміщення адміністративної будівлі, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, визнання припиненим права застави ОСОБА_3 на 1/3 частку цього ж приміщення, визнання за позивачем права власності на 2/3 частки зазначеного приміщення.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у жовтні 2003 року позивач отримала у позику від ОСОБА_2 15 000 гривень, від ОСОБА_3 35 000 гривень без встановлення строку повернення позики, для забезпечення виконання якої між сторонами досягнуто згоди про те, що позивач оформлює на ім'я відповідачів по 1/3 частки на спірне нежиле приміщення, яке вона придбала за 10 468 гривень у КСП «Новая жизнь» за договором купівлі-продажу, посвідченому 11 листопада 2003 року Совєтською держнотконторою за реєстровим № 2703. Згодом ця угода було оформлено письмово як Кредитний договір № 1 від 21 грудня 2003 року, за яким ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підтвердили, що вони не є власниками будь-яких часток цього приміщення адміністративної будівлі, а також прийняли на себе зобов'язання у триденний строк з часу погашення позивачем позики переоформити ці частки приміщення на позивачку. Крім того, у січні та лютому 2004 року вони надали позивачці довіреності на право керування та користування цим приміщенням та на оформлення документів на земельну ділянку, яка займається цією будівлею. Фактично ж експлуатацією спірного приміщення та всі витрати по його поточному утриманню та ремонту займалася лише позивачка, тобто здійснювала всі права власника. Таким чином, на думку позивачки вищевказані обставини та фактичні дії відповідачів свідчать про те, що укладений від їх імені 11 листопада 2003 року договір купівлі-продажу 2/3 часток приміщення адміністративної будівлі є удаваною угодою, яка здійснювалася ними з метою приховати фактично укладений між ними договір застави, а насправді єдиним покупцем спірного приміщення за вказаним договором купівлі-продажу є позивачка. Зазначає, що 19 травня 2009 року на виконання свого зобов'язання з повернення позики вона передала ОСОБА_2 5 000 доларів США, про що остання написала їй розписку, в якій підтвердила свій обов'язок з переоформлення права власності на 1/3 частку приміщення на ім'я позивачки. Для чого відповідач ОСОБА_2 12 травня 2009 року видала довіреність на ім'я ОСОБА_4, в якій доручила оформити необхідні документи для припинення її права власності на 1/3 частку приміщення на користь позивачки. 12 жовтня 2010 року вона також виконала свій обов'язок з повернення позики ОСОБА_3, якому передала 56 000 гривень, про що останній склав розписку, в якій також підтвердив відсутність у нього претензій на частину адміністративного приміщення. 19 квітня 2010 року ОСОБА_3 видав довіреність ОСОБА_4, в якій доручив останні оформити необхідні документи для припинення його права власності на 1/3 частку приміщення на користь позивачки. За таких обставин, вважає, що на підставі ст. 593 ЦК України право застави у відповідачів припинено. Проте виконання цих домовленостей затрималося з причин тривалого оформлення документів на земельну ділянку, яку займає це адміністративна будівля. Разом з тим, 22 грудня 2010 року відповідач ОСОБА_2 відкликала свою довіреність на ім'я ОСОБА_4 та заявила про свою відмову від виконання зобов'язання за договором застави. Тому вказуючи на те, що оскільки договір купівлі-продажу від 11 грудня 2003 року у частині продажу 1/3 частки будівлі ОСОБА_2 і 1/3 частки будівлі ОСОБА_3 є удаваною угодою, він не породжує ніяких юридичних наслідків та є недійсним з часу його укладання (нікчемний правочин), а тому у відповідності з ч. 4 ст. 258 ЦК України до вимог про застосування наслідків цього договору застосовується позовна давність у 10 років. В той же час з поведінки відповідачів вбачається, що вони оспорюють право власності позивачки на адміністративну будівлю, у зв'язку з чим

Зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог ст. 119 ЦПК України, а саме:

- відповідно до ч. 2 ст. 119 ЦПК України позовна заява повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі; 3) зміст позовних вимог; 4) ціну позову щодо вимог майнового характеру; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; 6) зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування; 7) перелік документів, що додаються до заяви.

Позивачка обґрунтовує позовні вимоги необхідними доказами, а саме: договором купівлі-продажу приміщення (нежитлового приміщення адміністративної будівлі) від 11 листопада 2003 року, кредитним договором № 1 від 21 грудня 2003 року. При цьому, просить суд визнати припиненим права застави ОСОБА_2 на 1/3 частку приміщення адміністративної будівлі, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, визнання припиненим права застави ОСОБА_3 на 1/3 частку цього ж приміщення, не надаючи до матеріалів позову договору застави та не просить суд витребувати цій договір, якщо він існує, або заявити клопотання в порядку ст. 137 ЦПК України.

Вважаю за необхідне позивачці уточнити зміст позовних вимог, викласти обставини, якими обґрунтовує свої позовні вимоги, зазначити докази, що підтверджують кожну обставин, наявність підстав для звільнення від доказування, як то вимагають положення п.п. 3, 5, 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК України.

- в порушення ч. 3 ст. 119 ЦПК України не зазначено дати подання заяви.

Крім того, згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий та немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру, який сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України, а саме, на рахунок № 31211206700290, одержувач УДКСУ у Совєтському районі АРК, код ЄДРПОУ № 37590738, МФО 824026, банк отримувача - ГУ ДКСУ в АРК, м. Сімферополь, призначення платежу: «Судовий збір, Код 22030001 Пункт 1.3» - за подання до суду позовної заяви майнового характеру, ставка якого становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 02, розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати, та призначення платежу: «Судовий збір, Код 22030001 Пункт 1.2» - за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, ставка якого становить 0,1 розміру мінімальної заробітної плати, що становить 107 гривень 30 копійок.

Відповідно до ст. 121 ЦПК України позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у ст.ст. 119 - 121 ЦПК України підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

У зв'язку з викладеним, є підстави для залишення позову без руху для усунення вказаних недоліків.

Керуючись ст.ст. 119, 121 ЦПК України, суддя

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про припинення правовідносин та визнання права власності - залишити без руху.

Повідомити ОСОБА_1 про необхідність виправити зазначені недоліки заяви в строк, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали, надати заяву з усуненням викладених у даній ухвалі недоліків.

Роз'яснити позивачу, що у випадку неусунення недоліків до зазначеного в ухвалі строку заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала може бути оскаржена в частині визначення розміру судових витрат, в іншій частині ухвалу оскарженню не підлягає.

Суддя: /підпис/

З оригіналом згідно:

Суддя Совєтського райсуду АР Крим Ю.В. Петрова