Ухвала суду № 26217523, 28.09.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Кравцова Н.В.

Суддя-доповідач - Компанієць І.Д.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2012 року справа №2а/1270/2806/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Компанієць І.Д., суддів Шальєвої В.А., Бишова М.В.,

секретар судового засідання Іллінов О.Є.,

за участю представників позивача Єфименка В.В., Чорного І.Т.,

представника відповідача Шепіль В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Алчевський коксохімічний завод» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 31 липня 2012 року по адміністративній справі № 2а/2806/12/1270 за позовом публічного акціонерного товариства «Алчевський коксохімічний завод» до Луганської митниці, начальника сектору митного оформлення митного посту «Алчевськ» Луганської митниці Савостіна Миколи Миколайовича, Головного управління Державної казначейської служби України в Луганській області про визнання протиправним та скасування рішення №702020001/2012/00099/1 від 31.01.2012, скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №702020001/2/00016 від 31.01.2012, визнання дій протиправними та стягнення Державного бюджету 412716,89 грн. податку на додану вартість, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з цим позовом, в обгрунтування якого зазначив, що 30 червня 2011 року між ним та фірмою «MIR Trade FG» укладено зовнішньоекономічний контракт № 86-МТ/2011 на поставку вугілля, на підставі якого та згідно додатку № 5 від 18.11.2011 позивачем заявлено до митного оформлення в режимі імпорту вказаний товар за ціною договору - 205 доларів США за одну тону та надано декларацію митної вартості за формою ДМВ-1 і необхідний пакет документів, передбачений Порядком декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження.

Луганська митниця відмовила позивачеві в митному оформленні товару. Підставою для відмови в митному оформленні зазначено «Проведення митної оцінки (рішення про визначення митної вартості №70200001/2012/000099/1 від 31.01.2012) згідно МКУ від 11.07.02 №92-ІV (ст.265, ст.273) та Постанови КМУ від 20.12.06 №1766».

Таке рішення позивача вважає протиправним, оскільки для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість вугілля надав весь перелік документів, передбачених п. 7 Постанови КМУ від 20.12.06 №1766.

Позивач вважає безпідставними вимоги відповідача про надання додаткових документів передбачених п. 11 Порядку, оскільки подані декларантом відомості щодо ціни на поставлений товар не викликали сумнівів у їх достовірності. Відповідач не довів, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів в достовірності наданої інформації.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 31 липня 2012 року в задоволені позовних вимог відмовлено у повному обсязі.

Не погодившись з рішення суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову, прийняти нову, якою задовольнити позов у повному обсязі. Зауважує на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з»ясування судом обставин справи, висновки суду не відповідають обставинам справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм материального та процесуального права, вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Позивач - Публічне акціонерне товариство "Алчевський коксохімічний завод", ідентифікаційний код 00190816 зареєстрований в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України.

30 червня 2011 року між позивачем та фірмою «MIR Trade FG» укладено зовнішньоекономічний контракт № 86-МТ/2011 на поставку вугільного концентрату (а.с.18-28). Додатком до контракту від 18 листопада 2011 року № 5 сторонами визначено найменування, кількісні та якісні показники, ціна та загальна вартість вугільної продукції, що поставляється за контрактом. Так, додатком визначено поставку концентрату вугільного марки "КС", виробництва ТОВ ОФ «Анжерская», що підлягає відвантаженню у грудні 2011 року, складає 205,00 доларів США за 2 метричну тону (а.с.27).

Позивачем подано митну декларацію ВМД №702020001/2012/000113, якою заявлено до митного оформлення в режимі імпорту зазначений товар за ціною договору, а саме 205 доларів США за одну тону та необхідний пакет документів, передбачений Порядком декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1766 від 20.12.2006, а саме:

- комерційний інвойс від 26.12.2011 № 1893/11; № 1894/11;

- платіжні доручення та виписки з особового рахунку підприємства від 02.12.2011 № 285 (на суму 500000 дол. США), від 07.12.2011 № 286 (на суму 875000 дол. США), від 29.12.2011 № 325 (на суму 1250000 дол. США);

- копія експортної ВМД від 28.10.2011 № 10608070/281011/0003803 (ціна на умовах DAF - Соловей становить 211 дол. США/тн);

- висновок Укрпромзовнішекспертизи від 11.01.2012 № 53 (із рівнем цін на концентрат вугільний 186,0-220,0 дол. США/тн).

Відповідно до ст. 45 Митного Кодексу України, особи, які переміщують товари і транспортні засоби через митний кордон України чи провадять діяльність, контроль за якою цим Кодексом покладено на митні органи, зобов'язані подавати митним органам документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю.

Перелік документів та відомостей, необхідних для здійснення митного контролю, порядок їх подання визначаються Кабінетом Міністрів України відповідно до Митного Кодексу.

Згідно статті 262 Митного кодексу України, митна вартість товарів та метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом при переміщенні товарів через митний кордон України шляхом надання декларації митної вартості. Порядок та умови декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України визначені постановою КМУ від 20.12.06 № 1766 "Про затвердження порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження", затвердженого (далі Порядок декларування).

Згідно статті 264 Митного кодексу України, заявлена декларантом митна вартість товарів та подані ним відомості про її визначення повинні базуватись на об'єктивних, документально підтверджених даних, які піддаються обчисленню.

Митний орган, згідно статті 265 Митного кодексу України, здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів та має право упевнитись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей визначення митної вартості.

Судами першої т апеляційної інстанції встановлено, що згідно контракту від 30.07.2011 № 86-МТ/2011 між ВАТ "Алчевськкокс" та швейцарською фірмою R Trade AG" та додатку № 5 від 18.11.2011 до нього товар "Вугільний концентрат марки КС", виробник "ООО ОФ "Анжерская" ввозиться на митну територію України за непрямим зовнішньоекономічним контрактом, контрактна вартість товару складає 205 дол. США за тону, поставка товару здійснюється на умовах поставки DAP- станція Комунарськ (Україна). Згідно умов контракту передбачалась 100% сплата за поставлений товар (п. 3 Додатку №5 до контракту передбачає порядок та строки оплати за відвантажений товар).

Надані декларантом документи про оплату товару, а саме платіжні доручення та виписки з особового рахунку підприємства від 02.12.2011 № 285 на суму 500000 дол. США, від 07.12.2011 № 286 (на суму 875000 дол. США) та від 29.12.2011 № 325 (на суму 1250000 дол. США) не відповідають умовам контракту та не покривають 100% оплати за товар.

Також митним органом під час перевірки наданих позивачем документів для митного оформлення було встановлено, що експортна ВМД від 28.10.2011 №10608070/281011/0003803 містить ціну, що є вищою за ціну зазначену в контракті (ціна на умовах DAF-Соловей становить 211 дол. США/тону), тобто ціна за якою здійснювався експорт товару від виробника є вищою за ціну зазначену в контракті з посередником.

Згідно висновку Укрпромзовнішекспертизи від 11.01.2012 №53 рівень цін на вугільний концентрат визначений в рамках 186,0-220 дол. США /тн, що є значним коливанням ціни.

Відповідно до положень абзацу 2 статті 265 Митного кодексу України та п. 11 Порядку декларування-1766, посадовою особою митного органу з метою підтвердження рівня заявленої митної вартості у графі "Для відміток митниці" декларації митної вартості від 17.01.12 № 702020001/2012/000113 у декларанта запрошено додаткові документи для підтвердження митної вартості товару, а саме декларанту було запропоновано надати:

- банківські документи підтверджуючі сплату за товар відповідно до умов контракту (відповідно до пункту 7 Порядку декларування-1766 подання даних документів є обов'яковим при митному оформленні);

- договір на закупівлю товару з третіми особами та від виробника.

Відповідно до постанови КМ України від 09 квітня 2008 року № 339 "Про затвердження Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів" та Постанови КМ України від 20 грудня 2006 року № 1766 "Про затвердження Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження" митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості., тому мають повноваження витребовувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товару в разі наявності підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару, що переміщуються через митний кордон України, в тому числі договір на закупівлю товару з третіми особами та від виробника.

На вимогу митного органу декларантом надано (згідно зворотнього боку декларації митної вартості) банківські виписки та платіжні доручення на сплату продукції згідно Доповнення №5 до контракту № 20 від 13.01.2012, № 29 від 20.01.2012, № 42 від 24.01.2012, № 39 від 23.01.2012, № 226 на суму 125 000 дол. США та журнал аналітичного видання "Металл_Експерт, «Ринки вугілля» (енергетичне та коксівне вугілля, антрацит"№1 (42) січень, 2012.

Також, в декларації митної вартості зазначено, що надати інші документи не має можливості.

При перевірці додатково наданих декларантом документів встановлено невиконання умов оплати за товар; у зв'язку із ненаданням договорів з третіми особами неможливо встановити факт того, чому ціна зазначена в експортній ВМД вище за ціну зазначену у договорі на закупівлю товару.

Проведення митним органом порівняння рівня заявленої митної вартості з інформацією про рівні митної вартості ідентичних та подібних (аналогічних) товарів, оформлених по митній системі передбачено підпунктом 2 пункту 2 Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, затвердженого постановою КМУ від 09.04.09 №339 та п. 3 розділу 3 Порядку роботи посадових осіб митного органу при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України затвердженого наказом Держмитслужби України від 24.06.09 № 602.

Цінова інформація, яка містилась у митного органу про рівні митної вартості ідентичних та подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено (рівні митної вартості подібних товарів (вугілля марки "КС"), оформлених найближчим часом складала 0,21 дол. США за кг.

Статтею 264 Митного кодексу України встановлено обов'язок декларанта надати на вимогу митного органу необхідні документи.

Відповідно до ст. ст. 266, 267 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів є метод за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються. Для визначення митної вартості товарів до ціни угоди при цьому додаються, якщо вони не були раніше до неї включені, такі витрати: вартість транспортування, витрати на навантаження, вивантаження, перевантаження, комісійні, брокерські винагороди, вартість пакування тощо.

Зазначений метод використовується для визначення митної вартості, якщо використані декларантом відомості підтверджені документально та є достовірними.

Відповідно до ст. 267 Митного Кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартості операції), використовується в разі, якщо стосовно продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, що унеможливлюють визначення вартості цих товарів. У даному випадку митна вартість не піддається обчисленню та перевірці , так як були відсутні в повному обсязі платіжні документи, а ціна зазначена в експортній ВМД вище за ціну контракту, тобто є умови, що унеможливлюють визначення митної вартості за першим методом.

Тому судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що заявлена декларантом митна вартість 205 дол. США за тону не є об'єктивною, тобто дійсною вартістю товару у розумінні положень ст. VII Генеральної угоди з тарифів та торгівлі (ГАТТ) (ціна контракту нижче ціни контракту ідентичного товару, митне оформлення якого вже відбулося за джерелом інформації митного органу), та не піддається обчисленню й перевірці, що суперечить вимогам статей 264 та 267 Митного кодексу України. В данному випадку застосування 1 методу визначення митної вартості не можливо.

Відповідно до положень статті 266 Митного кодексу України, з декларантом була проведена консультація з метою обґрунтування підстав для визначення митної вартості, про що зазначено у рішенні про корегування заявленої митної вартості товарів від 31.01.2012 №702020001/2012/000100/1 про визначення митної вартості у графі "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувались митним органом для визначення митної вартості". (а.с. 15)

Таким чином, при наявності інформації про ціни угод ідентичних товарів, митне оформлення яких здійснено та, які продані на експорт в Україну з тієї ж країни і, час експорту яких максимально наближений до часу експорту оцінюваного товару, митну вартість товару "Вугільний концентрат марки КС", виробник "ООО ОФ "Анжерская"визначено за 2 методом за ціною угоди щодо ідентичного товару, яка складає 218 дол.США/т на підставі додатку №4 від 31.10.2011 до контракту від 30.06.2011 № 86-МТ/2011.

Митним органом 31.01.2012 прийнято Рішення про визначення митної вартості товарів № 702020001/2012/00099/1, в якому митним органом визначено вартість товару за 2 методом визначення митної вартості товарів (за ціною договору щодо ідентичних товарів) згідно із додатком № 4 від 31.10.2011 до контракту від 30.06.2011 № 86-МТ/2011 із розрахунку 218 дол. США за тону. (а.с. 15).

У рішенні про визначення митної вартості товарів зазначено, що з урахуванням цінової інформації, яка міститься у митного органу, а саме: про рівні митної вартості ідентичних товарів, митне оформлення яких вже здійснено (рівні митної вартості подібних товарів (вугілля марки КС"), оформлених найближчим часом складають 0,21 дол. США за кг), наданих декларантом документів (платіжні доручення та витяг журналу Ринкри вугілля"), у зв'язку з відмовою декларанта від надання документів, необхідних для підтвердження заявленої митної вартості товарів, а саме: договору на закупівлю товару з третіми особами; наявними сумнівами щодо заявленої митної вартості, а саме: згідно з експертною ВМД та відповідними рахунками ціна на умовах DAF-Соловей складає 211 дол. США/тн, тоді як заявлена митна вартість декларанто складає 205 дол. США/тн на умовах DAF-Тополі, яка перевищує ціну зазначену у договорі на закупівлю товару, невиконання умов оплати згідно із додатком № 5 від 18.11.2011, що суперечить поняттю дійсної вартості товару у розумінні положень статті 7 Генеральної угоди з тарифів та торгівлі, застосування методу визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, згідно статті 267 Митного кодексу України (за 1 методом визначення митної вартості) не можливо. За результатами проведеної консультації з декларантом згідно з вимогами статті 266 Митного кодексу України, митну вартість визначено відповідно до статті 268 Митного кодексу України за 2 методом згідно із додатком № 4 від 31.10.2011 жо контракту від 30.06.2011 № 86-МТ/2011 із розрахунку 218 дол. США/тн. (а.с. 108).

Першим відповідачем складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України від 31.01.2012 № 702020001/2/000167 (а.с. 17), у якій зазначено, що митна декларація не може бути прийнята/товари не підлягають митному оформленню/товари й транспортні засоби не підлягають пропуску через митний кордон України з таких причин: проведення митної оцінки (рішення про визначення митної вартості від 31.01.2012 № 702020001/2011/000099/1) згідно МКУ від 11.07.02 №92-ІV (ст.ст. 265, 268) та постанови КМУ від 20.12.2006 № 1766.

Відповідно до ст. 259 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу.

Митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до положень цього Кодексу (ч.1 ст.260 Митного кодексу України).

Відповідно до ст. 262 Митного кодексу України митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості. Порядок та умови декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, встановлюються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення декларацій митної вартості - спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи

Пунктом 7 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 № 1766, визначено, що для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів декларант зобов'язаний подати: зовнішньоекономічний договір (контракт) і додатки до нього; рахунок-фактуру (інвойс) або рахунок-проформу; банківські платіжні документи (якщо рахунок сплачено), а також інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; рішення митного органу про визначення митної вартості раніше ввезених ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів, якщо воно прийнято за одним договором (контрактом); пакувальні листи; копію ліцензії на ввезення (вивезення) товарів, імпорт (експорт) яких підлягає ліцензуванню.

Відповідно до ст.265 Митного Кодексу України митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей визначення митної вартості дотримуючись процедури, встановленої законодавством.

Відповідно до п.11 Порядку для підтвердження митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант зобов'язаний подати додаткові документи. Для підтвердження заявленої декларантом митної вартості оцінюваних товарів можуть подаватися: договір з третіми особами, що пов'язаний з договором (контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; рахунки про сплату комісійних, брокерських (посередницьких) послуг, пов'язаних з виконанням умов договору (контракту); відповідна бухгалтерська документація; ліцензійний чи авторський договір (контракт); каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) фірми - виробника товару; калькуляція фірми - виробника товару; копія вантажної митної декларації країни відправлення, а в разі, коли в такій країні товар розміщувався в митному режимі, яким не передбачено сплату податків і відповідно до якого товар перебував під митним контролем, - копія вантажної митної декларації, оформленої в попередній експорту митний режим; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; сертифікат про походження товару; відомості про якісні характеристики товару; інформація зовнішньоторговельних та біржових організацій про вартість товару та/або сировини.

Декларант за власним бажанням подає інші документи для підтвердження заявленої у декларації митної вартості товарів.

Із змісту вищезазначеної норми вбачається, що вона не зобов'язує позивача надати повний перелік документів відповідно до п.11 Порядку. При цьому -саме формулювання вказаної норми -"можуть подаватися", вказує на те, що витребування таких документів може мати місце у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Відповідно до п.14 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 № 1766, якщо декларантом не подано в установлений строк додаткові документи, або якщо він відмовився від їх подання, митну вартість товарів визначає митний орган на підставі наявних відомостей згідно із законодавством.

У зв'язку із ненаданням декларантом всіх перелічених документів, заявлена декларантом митна вартість товару не піддається обчисленню та перевірці, зокрема не можливо перевірити вартість прямих витрат, пов'язаних з виробництвом заявленого до митного оформлення товару.

Як вбачається з матеріалів справи Другим відповідачем проведено процедуру консультації з декларантом, в ході якої декларант не надав на вимогу митного органу усі платіжні доручення на підтвердження повної вартості вугілля та не надав договір на закупівлю товару з третіми особами та від виробника.

Щодо позовних вимог позивача про визнання протиправними дій 2 відповідача щодо внесення до п. 33 Рішення Луганської митниці про визнання митної вартості товарів від 31.01.2012 № 702020001/2012/00099/1 відомостей, що не відповідають дійсності судова колегія зазначає наступне.

Загальні положення визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну та методи її визначення врегульовані статтями 266-273 Митного кодексу України. Крім того, данні правовідносини регулюються постановою Кабінету Міністрів України від 09 квітня 2008 року № 339 "Про затвердження Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження". Зі змісту частин 1-5 статті 266 Митного кодексу убачається, що визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, може здійснюватися за такими методами: 1) за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) за ціною договору щодо ідентичних товарів; 3) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; 4) на основі віднімання вартості; 5) на основі додавання вартості (обчислена вартість); 6) резервного.

Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Якщо митна вартість не може бути визначена за методом 1 згідно з положеннями статті 267 цього Кодексу, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Для підтвердження митної вартості відповідачем проведено консультацію з декларантом, з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості.

З рішення про визначення митної вартості товару вбачається, що відповідачем застосовано 2 метод визначення вартості товарів. Одночасно в рішенні відповідачем, відповідно до вимог статті 266 Митного кодексу України, зазначено обґрунтування неможливості застосування 1 методу визначення митної вартості товару.

Згідно статті 268 Митного кодексу України, під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: фізичні характеристики; якість та репутація на ринку; країна походження; виробник.

Незначні зовнішні відмінності не можуть бути підставою для відмови у розгляді товарів як ідентичних, якщо в цілому такі товари відповідають вимогам частини другої цієї статті.

Так, за основу для визначення митної вартості за ціною угоди щодо ідентичних товарів взято ціну договору щодо ідентичних товарів згідно додатку №4 від 31.10.2011 до контракту від 30.06.2011 № 86-МТ/2011.

Марка, фракція, вміст сірки, золи виробник та країна походження тощо оцінюваного та порівнюваного товару повністю збігаються (вони є ідентичними). Таким чином, товар, з яким здійснено порівняння оцінюваного товару відповідає параметрам визначення ідентичного товару, наведеним у статті 268 Митного кодексу України.

Відповідно до ст.80 Митного Кодексу України у разі відмови у митному оформленні та пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів митний орган зобов'язаний видавати заінтересованим особам письмове повідомлення із зазначенням причин відмови та вичерпним роз'ясненням вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення та пропуску цих товарів і транспортних засобів через митний кордон України.

Так відповідно до Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.1997 № 574, з урахуванням наказу Державної митної служби України № 669 від 08.08.2007, у разі відмови у прийнятті ВМД для оформлення обов'язково заповнюється картка відмови у митному оформленні згідно з порядком, установленим Державною митною службою.

Порядок оформлення й використання картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України, затверджений наказом Державної митної служби України від 12.12.2005 № 1227, який визначає механізм надання митним органом письмового повідомлення заінтересованим особам про відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України. Картка оформлюється в електронному вигляді посадовою особою митного органу, яка з огляду на обставини (заборону на переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України; відсутність документів, потрібних для здійснення митного оформлення чи пропуску товарів і транспортних засобів тощо) прийняла рішення про відмову.

Відповідачем на виконання вимог чинного законодавства було складено та видано декларанту картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску від 31.01.2012 № 702020001/2/00016.

На підставі викладеного суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що Луганська митниця при прийнятті рішення про визначення митної вартості товарів від 31.01.2012 № 702020001/2012/000099/1 та при складанні та видачі картки про відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України від 31.01.2012 № 702020001/2/00016 діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Митним кодексом України та законами з питань митної справи.

Колегія суддів прийшла до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду першої інстанції.

Керуючись статтями 24, 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Алчевський коксохімічний завод» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 31 липня 2012 року по адміністративній справі № 2а/2806/12/1270 - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 31 липня 2012 року по адміністративній справі № 2а/2806/12/1270 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі.

У повному обсязі ухвала складена 03 жовтня 2012 року.

Головуючий І.Д. Компанієць

Судді В.А. Шальєва

М.В.Бишов