Ухвала суду № 26217206, 21.09.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Прудник С.В.

Суддя-доповідач - Блохін А. А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2012 року справа №2а/1270/4516/2012

приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Блохіна А.А., суддів: Міронової Г.М., Юрко І.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Артемівському районі у місті Луганську Луганської області Державної податкової служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 13 липня 2012 року у справі № 2а/1270/4516/2012 за позовом Приватного підприємства «Ексіс комп'ютер» до Державної податкової інспекції в Артемівському районі у місті Луганську Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 29.02.2012 №№0000122320, 0000132320, -

ВСТАНОВИВ:

12 червня 2012 року Приватне підприємство «Ексіс комп'ютер» звернулось з позовом до Державної податкової інспекції в Артемівському районі у місті Луганську Луганської області Державної податкової служби в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 29.02.2012 №№0000122320, 0000132320.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 13 липня 2012 року позовні вимоги задоволено. Визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення - рішення 29.02.2012 року № 0000122320 про збільшення грошового зобов'язання за основним платежем в сумі 26 689,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 1235,25 грн. та № 0000132320 про збільшення грошового зобов'язання за основним платежем в сумі 31 225,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 01,00 грн.

Не погодившись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, просив постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права.

Сторони про час, місце та дату судового розгляду були повідомлені належним чином, проте правом бути присутніми на судовому розгляді не скористалися.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що Приватного підприємства «Ексіс комп'ютер» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Луганської міської ради 12.12.1995, номер запису 1382 105 0001 006376, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (т.1 а.с.21).

ПП «Ексіс комп'ютер» є платником податків і зборів та перебуває на обліку у ДПІ у Артемівському районі у місті Луганську (т.1 а.с.23).

Позивач є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом №200024004, виданим 09.07.1997 ДПІ у Артемівському районі у місті Луганську (т.1 а.с.35).

У період з 26.01.2012 по 01.02.2012 ДПІ в Артемівському районі у місті Луганську проведено документальну позапланову виїзну перевірку Приватного підприємства «Ексіс комп'ютер» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість з 01.03.2011 по 31.08.2011 та податку на прибуток підприємств за період з 01.01.2011 по 30.09.2011 по взаємовідносинам з ПП «Арикон» (код ЄДРПОУ 37156815) та ТОВ «Діомат ЛТД» (код ЄДРПОУ 37288409), за результатами якої складено акт від 15.02.2012 №144/23-20/23490047 (т.1 а.с.40-68).

В акті перевірки зазначено порушення ПП «Ексіс комп'ютер»: - п.п. 138.1.1. п. 138.1 ст. 138, п.п. 139.1.1. п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток всього у сумі 31225 грн., в тому числі: у 1 кварталі 2011р. на суму 6675 грн., у 2кварталі 2011р. на суму 18872 грн. та у 3 кварталі на суму 24555 грн. (у т.ч. за 3 квартал 2011р. 5678 грн.); - пунктів 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість у загальній сумі 26689 грн., в т.ч. : березень 2011р. - 5341 грн.; квітень 2011р - 7895 грн.; травень 2011р. - 4379 грн.; червень 2011р. - 4137 грн.; липень 2011р. - 4937грн.

На підставі акту перевірки від 15.02.2012 №144/23-20/23490047 податковою інспекцією 29.02.2012 винесено податкове повідомлення-рішення №0000122320, яким ПП «Ексіс комп'ютер» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 27924,25 грн., з яких за основним платежем на 26689грн. та за штрафними санкціями на 1235,25грн. (т.1 а.с.37), та податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0000132320, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на 31226 грн., з у тому числі за основним платежем на 31225 грн., та за штрафними санкціями на 1 грн. (т.1 а.с.38).

Не погодившись із прийнятими податковими повідомленнями - рішеннями ПП «Ексіс комп'ютер» 07.03.2012 оскаржило їх у адміністративному порядку до Державної податкової адміністрації України в Луганській області.

Рішенням від 25.04.12 №6164/10-408 «про продовження строку розгляду первинної скарги» продовжено строк розгляду скарги до 04 червня 2012 року (т.1 а.с.88).

05 червня 2012 року Приватне підприємство «Ексіс комп'ютер» отримало рішення від 01.06.12 №8498/10-408 про результати розгляду первинної скарги, яким оскаржувані податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу - без задоволення (т.1 а.с.90-96).

Перевіркою зазначено порушення п.п. 138.1.1. п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України «витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку» та порушення п.п.139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України «витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку».

Відповідно до п. 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 статтів 198 ПК України 198.2 датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 статті 198 Податкового кодексу України Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 198.6 статті 196 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно п. 201.1 статті 201 ПК України 201.1 платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках, такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Згідно п. 201.8 статті 201 ПК України 201.8 право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Згідно п. 201.10 статті 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно п.п 54.3.2 п. 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно абз. 1 п. 123.1 статті 123 ПК України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Податковий орган, як орган владних повноважень, здійснюючи контроль за обчисленням та сплатою податку на додану вартість, повинен діяти у спосіб, передбачений законом, а саме, за наслідками перевірок або надати висновок про правомірність формування податкового кредиту, або визначити суму податкового зобов'язання із застосуванням штрафних санкцій.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно акту перевірки ПП «Ексіс комп'ютер» сформовано податковий кредит у березні 2011 року від ПП «Арикон» в сумі 5341 грн. на підставі виданої податкової накладної від 01.03.2011 № 3203010, у період з квітня 2011 по липень 2011 року від ПП «Діомат» у сумі 21348 грн. на підставі податкових накладних №7 від 01.04.11, №11 від 04.05.11, № 19 від 01.06.11, №50 від 01.07.2011.

У акті перевірки зазначено, що згідно усних пояснень головного бухгалтера ПП «Ексіс комп'ютер» встановлено, що господарська операція між ПП «Ексіс комп'ютер» та ПП «Арикон» за період березень 2011 року відбулася на підставі рахунка-фактури від 01.03.2011 №3203010 та із ТОВ «Діомат ЛТД» за період квітень-липень 2011 - на підставі рахунків-фактур від 01.04.11 №СФ-0178, від 01.07.2011 №СФ-000050, тому угоди про поставку не укладалися.

Суд першої інстанції встановив, що висновки податкової інспекції щодо невідповідності податкових накладних від 01.03.2011 №3203010, від 01.04.11 №7, від 01.07.11 №50 вимогам п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України є необґрунтованими, оскільки укладення в письмовій формі договорів поставки товарів та їх належне виконання сторонами підтверджується рахунками-фактурою, видатковими накладними, платіжними дорученнями та довіреностями на отримання товару директором ПП «Ексіс комп'ютер», які надані суду позивачем.

Використання придбаного у ПП «Арикон» та ТОВ «Діамат ЛТД» товару у подальшій господарській діяльності підтверджується численними актами здачі-прийомки виконаних робіт за березень-липень 2011 року та видатковими накладними за березень-липень 2011 року.

Таким чином, у позивача були законні підстави для віднесення сум до податкового кредиту по господарським відносинам із зазначеними контрагентами.

Наводячи позицію про нікчемність правочину (відсутність господарських операцій, економічна необґрунтованість) податковий орган доводить свою позицію з урахуванням того, що такі договірні відносини направлені на порушення публічного порядку, спрямованого на незаконне заволодіння майном держави, безпосередньо шляхом ухилення від сплати до державного бюджету обов'язкових платежів, що складають систему наповнення такого бюджету.

Але за змістом статті 228 Цивільного кодексу України нікчемний правочин - це той правочин, який безпосередньо суперечить вимогам закону, тобто повинно мати місце абсолютне порушення відповідного закону, яке може не визнаватися в судовому порядку нікчемним.

Виходячи з правового змісту частини 3 статті 228 Цивільного кодексу України правочини, що мають ознаки оспорюваності, визнаються недійсними в судовому порядку та за рішенням суду, крім того, у даному випадку настають відповідні юридичні наслідки.

В даному випадку податковий орган, без обов'язкового виконання вимог законодавства, без визнання такого правочину недійсним (1 стадія) в судовому порядку, робить висновки про його недійсність та переходить до іншої стадії, визнаючи такий правочин нікчемним, що також суперечить вимогам законодавства.

Наслідком таких зроблених висновків є висновки про порушення у сфері податкового законодавства, що, в свою чергу, приводить до прийняття податкового-повідомлення рішення.

Судом першої інстанції правомірно не прийнято до уваги та визнано безпідставними доводи податкового органу про не підтвердження між позивачем та його контрагентом господарських операцій, що є по своїй суті нікчемністю укладених правочинів, що, в свою чергу, не створюють юридичних наслідків. Зазначені доводи є нічим іншим як припущеннями відповідача, які нічим не підтверджені. Жодним нормативно-правовим актом не визначено право податкового органу самостійно надавати оцінку укладеним (вчиненим) договорам з визначенням їх нікчемними, недійсними з застосуванням відповідних наслідків внаслідок вчинення таких правочинів.

Висновки податкового органу в даному випадку є передчасними.

Крім того, у випадку, якщо податковий орган вважає, що в даному випадку мало місце недійсність (що за своєю суттю має ознаки фіктивного правочину) або нікчемність правочину, між суб'єктами господарювання метою яких було заволодіння коштами держави шляхом ухилення від сплати податків (безпідставне формування та заниження сплати відповідного податку) до бюджету, тобто фактично має місце суспільне-небезпечне діяння, то податковий орган має право на вирішення такого питання в межах кримінального, кримінально-процесуального законодавства. Суду будь-яких судових рішень (вироків, можливих постанов суду про закінчення кримінального переслідування з нереабілітуючих обставин) не надано.

Жодних порушень правил бухгалтерського та фінансового обліку зі сторони позивача відповідач в судовому засіданні не довів. Відсутність доведення факту правопорушення та неналежна оцінка міжгосподарських відносин призвела до невідповідності висновків контролюючого органу фактичним обставинам справи.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 25 січня 2012 року по справі №2а-11182/11/1270, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного суду від 03 квітня 2012 року, частково задоволено позовні вимоги ПП «Арикон», визнано протиправними дії Алчевської ОДПІ щодо проведення перевірки та складання акту від 14.11.2011 №1812/236-37156815 «Про результати проведення документальної невиїзної позапланової перевірки ПП «Арикон» з питань дотримання податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 по 30.09.2011 та зобов'язано Алчевську об'єднану державну податкову інспекцію в Луганській області поновити в АС "Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА" відомості щодо задекларованих приватним підприємством "Арикон", код за ЄДРПОУ 37156815, за період з 01.01.2011 по 30.09.2011 податкових зобов'язань з податку на додану вартість в сумі 66 195 914,00 грн. та податкового кредиту з податку на додану вартість у сумі 61 136 485,00 грн. (т.1 а.с.69-73,74-75).

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 04 січня 2012 року у справі №2а-11080/11/1270, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного суду від 23 березня 2012 року,адміністративний позов ТОВ «Діомат ЛТД» до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково, визнані протиправними дії Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області щодо проведення перевірки, зобов'язано вилучити з АС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА» інформацію про результати перевірки ТОВ «Діомат ЛТД», оформленої актом від 11 листопада 2011 року №1806/236-37288409, у задоволенні іншої частини вимог відмовлено (т.1 а.с.76-80, 81-84).

Посилання податкової інспекції на відсутність товарно-транспортних накладних на перевезення товарів вантажним автомобілем, як на підставу відсутності факту відвантаження та отримання товару є безпідставними, оскільки перевіряючим розглянуто лише можливість перевезення товару вантажним автомобілем, проте не розглянуто можливість перевезення іншими видами транспорту, враховуючи невеликий обсяг та малогабаритність товарно-матеріальних цінностей, придбаних позивачем у вказаних постачальників: запчастини до розмножувальної офісної оргтехніки, про що вказано у акті перевірки.

Відповідачем не вжито необхідних заходів для встановлення порядку транспортування товарів, а саме не відбирались пояснення у посадових осіб ПП «Ексіс комп'ютер» щодо транспортування товару, про що відсутні відомості у акті перевірки.

Слід зазначити, що сама по собі відсутність товарно-транспортних накладних на перевезення товарів вантажним автомобілем не може бути підставою для висновків про відсутність документального підтвердження реальності здійснення господарських операцій з придбання товару за наявності інших належно оформлених первинних документів що відображають реальність здійснення господарської операції.

Крім того, товарно-транспортна накладна є підставою для списання товарно-матеріальних цінностей у вантажовідправника і оприбуткування їх у вантажоодержувача при перевезенні вантажів у межах України та не є єдиним та безумовним документом, що підтверджує факт придбання або продажу товарно-матеріальних цінностей.

Згідно частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проаналізувавши наявні у справі докази, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідачем не доведено про встановлення факту протиправних дій позивачем щодо визначення сум податкового кредиту, визнання нікчемними правочинів, укладених між позивачем та контрагентом та не надано доказів на підтвердження своїх доводів.

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, про недоведеність відповідачем правомірності прийняття повідомлення-рішення №0000122320, яким ПП «Ексіс комп'ютер» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 27924,25 грн., з яких за основним платежем на 26689грн. та за штрафними санкціями на 1235,25грн. та податкового повідомлення-рішення форми «Р» №0000132320, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на 31226 грн., з у тому числі за основним платежем на 31225 грн., та за штрафними санкціями на 1 грн.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

Керуючись ч. 1-3 ст. 160, ст.ст. 167, 195-196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Артемівському районі у місті Луганську Луганської області Державної податкової служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 13 липня 2012 року у справі № 2а/1270/4516/2012 за позовом Приватного підприємства «Ексіс комп'ютер» до Державної податкової інспекції в Артемівському районі у місті Луганську Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 29.02.2012 №№0000122320, 0000132320 - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 13 липня 2012 року у справі № 2а/1270/4516/2012 за позовом Приватного підприємства «Ексіс комп'ютер» до Державної податкової інспекції в Артемівському районі у місті Луганську Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 29.02.2012 №№0000122320, 0000132320 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання нею законної сили.

Головуючий: А.А.Блохін

Судді: Г.М.Міронова

І.В.Юрко