Постанова № 26216048, 17.09.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2012 р. Справа № 2а-1728/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Донець Л.О.

Суддів: Бондара В.О. , Кононенко З.О.

за участю секретаря судового засідання Попової С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю НВП "АТІК Хімпром" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.03.2012р. по справі № 2а-1728/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю НВП "АТІК Хімпром"

до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Харкова

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю НВП «АТІК Хімпром» (далі -позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податковї інспекції у Орджонікідзевському районі м. Харкова (далі - відповідач), в якому просив суд, скасувати податкове повідомлення-рішення №0000152330 від 30.01.2012 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 29.03.2012 року у задоволенні позову було відмовлено.

Позивач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції постанову суду першої інстанції від 29 березня 2012 року скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач, посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи під час прийняття оскаржуваної постанови судом першої інстанції.

Зазначає, що задовольняючи позов, суд першої інстанції не врахував, приписи Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач пройшов процедуру державної реєстрації та знаходиться на податковому обліку у відповідача.

Працівниками відповідача була проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань взаємовідносин з ТОВ "Промспец Консалтинг" за вересень 2010 року, жовтень 2010 року; грудень 2010 року, про що було складено акт від 16.01.2012 року ; №49/23-306/30989241.

Порушення виявлені під час перевірки склали у порушенні ст.3, п.п.7.4.1.п.7.4ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", внаслідок чого було занижено податок на додану вартість у сумі 27 739,00 грн., у тому числі: у вересні 2010 року на суму 8820 грн., у жовтні 2010 року на суму 9919,00 грн., у грудні 2010 року на суму 9000 грн; ч.1,5 ст.203,215,п.1 ст.216,ст.228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по провочинах, здійснених з заначеними у розмділі 3 акту перевірки постачальниками.

За результатами перервірки було ухвалено податкове повідомлення-рішення від 30.01.2012 року №0000152330, яким було збільшено суми грошового зобов"язання з податку на додану вартість на загальну суму 34 673,75 грн.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, виходив із приписів Закону України «Про податок на додану вартість».

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Пунктом 1.7 статті 1 Закону „Про податок на додану вартість ", податковий кредит - це суми, на яку платнику податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначених згідно з законом про податок на додану вартість.

Згідно до п.п.7.2.3 п.7. 2.6 п.7.2 ст.7 вказаного вище закону податкова накладна складається в момент виникнення податкових зобов»язань продавця у двох примірниках і надається покупцю на його вимогу продавцем товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.4.1 п.7.4 ст.7 наведеного вище Закону, зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою цим законом, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

На підставі пп.7.4.5п.7.4 ст.7 названого Закону передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Податковим органом ставиться під сумнів реальний характер господарських операцій,здійснених між позивачем та ТОВ "Промспец Консалтинг" та правильність формування податкового кредиту в сумі 27739 грн. за результатами даних господарських операцій.

Як вбачається із матеріалів справи, в своїй господарській діяльності позивач мав взаємовідносини з ТОВ "Промспец Консалтинг, з яким був укладений договір від 21.09.2010 року №15 та від 01.12.2012 року №24 про придбання гранул поліетиленових, відходів поліетиленових, гіпохлориту натрія технічного.

Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що реальність вчинених угод доказується наданими до матеріалів справи документами первинного бухгалтерського обліку.

Колегія суддів зауважує, що зазначені документи відповідають вимогам статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» .

Так, у відповідності до частини 2 названої статті первинні та зведенні облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов»язкові реквізити: назву документа (форми), дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Виходячи із вищенаведеного, колегія суддів, не погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість позову та неправильність формування податкового кредиту за результатами даних господарських операцій позивачем.

Стосовно позиції суду першої інстанції про відсутність контрагента позивача ТОВ "Промспец Консалтинг" за місцезнаходженням, відсутність у нього складських приміщень та адміністративних ресурсів, то колегія суддів зазначає наступне.

У відповідності до роз'яснень інформаційного листа від 01.11.2011 року №1936/11/13-11 Вищого адміністративного суду України, документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податкового обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, зміст послуг, що надають тощо.

При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов»язаннях платника податку у зв»язку з його господарською діяльністю мали місце.

Надані до суду апеляційної інстанції копії документів бухгалтерського обліку, підтверджують рух придбаної продукції до Харківської виправної колонії №43 від позивача, використання даної продукції у виробничому циклі по виготовленню продукції, її фасуванню, та подальшу реалізацію ТОВ "УКр-Трейд"; ТОВ "ЧУДО БАЗА"; Спортивний клуб "Кондиционер" ТОВ; ФЛП ОСОБА_1, Дворец Спорту "Гарт", Дворец Спорту "Зміна",ПП "ЕВРОБУД", ТОВ "Кайзен", в тому числі її транспортування, доказують наявність фактичного здійснення вказаних господарських операцій.

Колегія суддів, вважає, що невиконання позивачем своїх зобов"язань перед державою несе негативні наслідки тільки для нього, а не для позивача.

Критерії протиправності рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень передбачені частиною 3 статті 2 КАС України.

Колегія суддів, вважає, що оскаржуване рішення відповідача не відповідає даним критеріям оскільки прийняте та вчинене не на підставі, не в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; без використання повноважень з метою, з якою це повноваження надано; необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Виходячи із вищевикладеного, колегія суддів дійшла до висновку про те, що судом першої інстанції були зроблені висновки, які не відповідають обставинам справи, тому судове рішення суду підлягає скауванню, а апеляційна скарга - задоволенню.

Відповідно до ч.1ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

На підставі п. 3 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Отже колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю НВП "АТІК Хімпром" задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.03.2012р. по справі № 2а-1728/12/2070 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м.Харкова від 30.01.2012 року № 0000152330.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Донець Л.О.Судді Бондар В.О. Кононенко З.О.

Повний текст постанови виготовлений 21.09.2012 р.