Ухвала суду № 26215851, 15.08.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2012 р.Справа № 2а-17850/11/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Подобайло З.Г.

Суддів: Мельнікової Л.В. , Григорова А.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.02.2012р. по справі № 2а-17850/11/2070

за позовом ВАТ "АВТРАМАТ"

до СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби , ДПІ в Московському районі м.Харкова

про визнання нечинними податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач , ПАТ "Автрамат", звернувся до належного суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати недійсними податков повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові № 0001770840 форми "В4" від 20 грудня 2011 року в частині зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ за вересень 2011 року у сумі 47625,84 грн. та № 0001760840 форми "В1" від 20 грудня 2011 року в частині зменшення сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 633067 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 321558 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2012 року позов ПАТ "Автрамат" задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові № 0001770840 форми "В4" від 20 грудня 2011 року про зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ за вересень 2011 року у розмірі 47722 грн., прийняте відносно публічного акціонерного товариства "Автрамат", в частині зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ за вересень 2011 року у сумі 47625,84 грн. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з великими платниками податків у місті Харкові №0001760840 форми "В1" від 20 грудня 2011 року про зменшення сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 653163 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 326582 грн., прийняте відносно публічного акціонерного товариства "Автрамат", в частині зменшення сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 633067 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 321558 грн.

СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, вважає, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального і процесуального права, що полягає в неповному з'ясуванні судом обставин справи, не відповідності висновків суду дійсним обставинам справи та просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного від 13.02.2012р., прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.

Згідно наказу Державної податкової адміністрації у Харківській області від 30.12.2011 року № 404 затверджено перелік платників податків, які знаходяться на обслуговуванні в СДПІ ВПП у м. Харкові та підлягають переведенню на облік до податкових інспекцій за місцезнаходженням. На виконання вищезазначеного наказу СДПІ листом від 04.01.2012 року за №102/7/29-007 передано облікову справу ПАТ «Автрамат» до ДПІ у Московському районі м. Харкова.

Суд апеляційної інстанції , відповідно до вимог ч. 1 п. 2 ст. 197 КАС України, розглядає дану справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи у їх сукупності, постанову суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню , виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи рішення СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові № 0001770840 форми "В4" від 20 грудня 2011 року в частині зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ за вересень 2011 року у сумі 47625,84 грн. та №0001760840 форми "В1" від 20 грудня 2011 року в частині зменшення сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2011р. в розмірі 633067,0 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 321558,0 грн., суд першої інстанції виходив з того , що висновок СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові про порушення позивачем п.198.1, п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України суперечить обставинам справи, тому оскаржувані податкові повідомлення - рішення є протиправними і підлягають скасуванню.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог , виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що фахівцями СДПІ ВПП в м. Харкові була проведена документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ «Автрамат» з питань законності та достовірності декларування від»ємного значення з податку на додану вартість по декларації з ПДВ за вересень 2011 р. та суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку по декларації з ПДВ за вересень 2011 р., яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось у декларації за грудень 2010р., серпень 2011р., за результатами якої 19.12.2011 р. складено акт перевірки № 2287/40-028/00236027.

Перевіркою встановлені порушення позивачем вимог Закону України "Про податок на додану вартість" та Податкового кодексу України, а саме:

- пп. 7.4.1, 7.4.4, пп.7.4.5, п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що призвело до завищення податкового кредиту (р.10.1 декларацій) за грудень 2010р. на суму 597804,0 грн.

- в ході перевірки податкової декларації за вересень 2011р - порушено п.п. 7.4.1., пп.7.4.4, пп.7.4.5 п.7.4, п.п 7.7.1, п.п. 7.7. ст.7 Закону України «Про податок на'додану вартість» ПАТ «Автрамат» до складу податкового кредиту грудня 2010 року неправомірно включено суму ПДВ у розмірі 20095,76 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Енерго-Альянс-2005», що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту; п. 198.1, п.198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України ПАТ «Автрамат» до складу податкового кредиту вересня 2011 року неправомірно включено суму ПДВ у розмірі 96,40 грн. по взаємовідносинам з ТОВ ОЕПП "Променергоремонт", у розмірі 47625,84 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Металл-Ресурс», що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту на суму 47722,24 грн.

- за результатами позапланової виїзної перевірки з питання достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку за серпень 2011 року встановлено завищення податкового кредиту за серпень 2011 р. на суму 35263,0 грн., що

- порушено п.п. 7.4.1., пп.7.4.4, пп.7.4.5 п.7.4, п.п 7.7.1, п.п. 7.7. ст.7 Закону України податок на додану вартість» ПАТ «Автрамат» до складу податкового кредиту грудня 2010 року неправомірно включено ПДВ у розмірі 20095,76 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Енерго-Альянс-2005», що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту.

- порушено п. 198.1, п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України , а саме завищено суму податкового кредиту за вересень 2011 року по взаємовідносинам з ТОВ «Металл-Ресурс» , ТОВ ОЕПП "Променергоремонт" в результаті перевірки зменшено суму від'ємного значення різниці між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом у розмірі 47722,24 грн. та становить 2722107,0 грн.

- порушено пп. 200.4 ст. 200 Податкового Кодексу України, а саме бюджетне відшкодування по декларації за вересень 2011р. зменшено на 653163,0 грн. та становить 1 875 341,0 грн.

На підставі висновків акту перевірки керівником податкового органу прийняті податкові повідомлення-рішення № 0001770840 від 20 грудня 2011 року форми "В4" про зменшення позивачеві розміру від'ємного значення суми ПДВ за вересень 2011 року у розмірі 47722 грн. та № 0001760840 від 20 грудня 2011 року форми "В1" про зменшення йому сум бюджетного відшкодування у розмірі 653163 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 326582 грн.

Підставою для зменшення ПАТ «Автрамат» сум податкового кредиту з ПДВ слугувала неможливість проведення перевірок контрагентів позивача - ТОВ «Металл-Ресурс», ТОВ «Оттімо», ТОВ «Імпульс плюс 2010», ТОВ «Енерго-Альянс-2005», ТОВ ОЕПП "Променергоремонт", які постачали позивачу товар. Також, перевіркою встановлено , що форма та порядок заповнення податкових накладних на загальну суму 211578,27 грн., у т.ч. ПДВ 35263,05 грн., що отримані від постачальників ТОВ «Металл-Ресурс», ТОВ «Оттімо», ТОВ «Імпульс плюс 2010» суперечать Наказу Державної Податкової адміністрації України від 21.12.2010 N 969 «Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку її заповнення».

Позивачем оскаржуються податкові повідомлення-рішення в частині зменшення сум податкового кредиту сформованому по взаємовідносинам з ТОВ «Металл-Ресурс», ТОВ «Оттімо» та ТОВ «Імпульс плюс 2010» , оскільки позивач визнає бухгалтерську помилку щодо необґрунтованого включення ним до сум бюджетного відшкодування з ПДВ від'ємного значення по взаємовідносинам з ТОВ "Енерго-Альянс-2005" (сума ПДВ 20095,76 грн. помилково включена до бюджетного відшкодування двічі), та, відповідно, застосування штрафних (фінансових) санкцій 25% в сумі 5024,0 грн. , також визнає помилкове включення до сум податкового кредиту за вересень 2011 року сум ПДВ по операціях з ТОВ ОЕПП "Променергоремонт" у розмірі 96,40 грн.

Відповідно до пункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з п.п. 14.1.156, п.п.14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу, а податкове зобов'язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Підпунктом 14.1.181 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до вимог стаття 185.1 Податкового Кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт);

г) вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт);

ґ) з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, до митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України;

д) з метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України, для їх подальшого вільного обігу на території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Згідно статті 187.1. Податкового Кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України ) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 вказаного Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною

Згідно з пунктами 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Пунктом 184.1 статті 184 Податкового кодексу України визначено, що реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996 від 16.07.1999 визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Системний аналіз наведених правових норм свідчить про те, що податкова накладна як звітний податковий документ, що є підставою для включення покупцем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), має таке юридичне значення при обов'язковій умові нарахування податку та виписування податкової накладної особою, яка зареєстрована як платник податку на додану вартість в порядку, встановленому статтею 9 Закону України «Про податок на додану вартість».

Колегією суддів встановлено та з матеріалів справи вбачається, що в перевіряємий період підприємство позивача здійснювало господарські операції з ТОВ «Металл-Ресурс», ТОВ «Оттімо», ТОВ «Імпульс плюс 2010» .

Згідно договору № 10100076 від 15.02.2010 р., укладеного між позивачем та ТОВ « Металл-Ресурс», в серпні 2011 року ПАТ "Автрамат" придбало трубку мідно-нікелеву на загальну суму 69996,64 грн., в т.ч. ПДВ 11666,11 грн., у вересні 2011 року ПАТ "Автрамат" придбало товар на суму 285755,04 грн., в т.ч. ПДВ 47625,84 грн.

Відповідно до договорів № 05-198/0611 від 16.06.2011 року, № 05-210/0711 від 12.03.2011 року ЗМЗ-філія ПАТ "Автрамат" придбало у ТОВ "Оттімо" послуги з механічної обробки деталей на загальну суму 126143,63 грн., в т.ч. ПДВ 21023,94 грн.

Згідно рахунку № 10085 від 10.08.2011 р. ПАТ "Автрамат" придбало гідроциліндри у ТОВ "Імпульс плюс 2010" на суму 15438 грн., в т.ч. ПДВ 2573 грн.

В ході господарських операцій постачальниками позивача - ТОВ «Металл-Ресурс», ТОВ «Оттімо», ТОВ «Імпульс плюс 2010» виписані податкові накладні, копії яких наявні у матеріалах справи, на підставі яких позивач відніс до податкового кредиту суми податку на додану.

Фактичне виконання господарських операцій з зазначеними контрагентами підтверджується податковими накладними, договорами, видатковими накладними ,платіжними дорученнями , рахунками-фактури, приймальними актами, специфікаціями , документами складського обліку, актами виконаних робіт, лімітно-заборними картами, копії яких містяться в матеріалах справи.

При цьому, сам податковий орган не заперечує підтвердження господарських операцій первинною фінінансово-господарською документацією.

Колегія суддів зазначає , що зазначені податкові накладні оформлені належним чином, крім того з акту перевірки вбачається, що в чому саме полягає порушення при їх оформленні перевіряючими у ході проведення перевірки не встановлено.

На момент здійснення господарських операцій постачальники позивача ТОВ «Металл-Ресурс», ТОВ «Оттімо», ТОВ «Імпульс плюс 2010» були платниками податку на додану вартість, зареєстрованими відповідно до ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість". Статус постачальника позивача підтверджується доданими до матеріалів справи доказами і не заперечувався відповідачем в ході судового розгляду.

Згідно податкових накладних, отриманих від вказаних контрагентів, позивачем включено відповідні суми до складу податкового кредиту відповідного періоду та відображено у податкової декларації з податку на додану вартість, копія якої наявна у матеріалах справи.

Тобто , з наведеного вбачається ,що всі господарські операції позивача з ТОВ «Металл-Ресурс», ТОВ «Оттімо», ТОВ «Імпульс плюс 2010» проведені в бухгалтерському та податковому обліку, з якого вбачається реальне придбання активів, їх поставку та розрахунки з постачальником таких активів, таким чином податковий кредит правомірно відображено позивачем в податкових деклараціях, та, відповідно, суму бюджетного відшкодування позивач сформував правомірно.

Норми Податкового кодексу України не пов'язують виникнення права на податковий кредит з особливостями оподаткування постачальників 2-го чи іншого ланцюга.

Діючим законодавством не передбачений і не визначений обов'язок підприємства встановлювати ланцюг суб'єктів підприємницької діяльності, з якими контрагенти такого підприємства мали договірні відносини, а також підприємству не надано право вимагати від його контрагентів такої інформації.

Колегія суддів не бере до уваги доводи відповідача про те, що позивачем неправомірно віднесено до податкового кредиту суми ПДВ, оскільки постачальники позивача відсутні за місцезнаходженням, виходячи з наступного.

Добросовісний платник податків, який в силу покладеного на нього законами обов'язку щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) вступає у зв'язку з цим у відповідні правовідносини з державою, не може нести відповідальність за не виконання чи неналежне виконання такого обов'язку іншими платниками податків, якщо інше прямо не встановлено законом. У разі якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сплачених ним у ціні товару відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту або бюджетного відшкодування, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Судом встановлено, що суми ПДВ були сплачені позивачем у складі ціни за товари своїм контрагентам ТОВ «Металл-Ресурс», ТОВ «Оттімо», ТОВ «Імпульс плюс 2010» у повному обсязі. Платіжні доручення наявні у матеріалах справи. Дані господарські операції мали реальний характер.

Стаття 19 Конституції встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Крім того, сукупний аналіз вищезазначених норм Податкового кодексу України свідчить про те, що право на податковий кредит виникає у платника податків лише після одержання податкової накладної, оскільки це єдиний документ первинного бухгалтерського та податкового обліку, що містить у собі суму ПДВ, яку можливо відобразити в податкових деклараціях з ПДВ.

Тобто, колегія суддів зазначає, що позивач виконав усі необхідні умови, передбачені Податкового кодексу України, які надають йому правові підстави для нарахування податкового кредиту та в його діях не має порушень ст. 198, ст. 200 Податкового Кодексу України.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України правомірність винесеного податкового повідомлення - рішення належним чином в суді не довів , у зв'язку з чим податкові повідомлення-рішення СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові № 0001770840 форми "В4" від 20 грудня 2011 року в частині зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ за вересень 2011 року у сумі 47625,84 грн. та №0001760840 форми "В1" від 20 грудня 2011 року в частині зменшення сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 633067,0 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 321558,0 грн. не відповідають вимогам чинного законодавства та підлягають скасуванню, а позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими.

Колегія суддів зазначає , що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не впливають на правомірність прийнятого рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду , переглянувши судове рішення в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, вважає , що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови були повно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, постанова прийнята з дотриманням норм чинного законодавства, а тому відсутні підстави для скасування судового рішення та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.02.2012р. по справі № 2а-17850/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Подобайло З.Г.Судді(підпис) (підпис) Мельнікова Л.В. Григоров А.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Подобайло З.Г.