Ухвала суду № 26215778, 03.09.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2012 р.Справа № 2а-1265/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Донець Л.О.

Суддів: Бондара В.О. , Кононенко З.О.

за участю секретаря судового засідання Попової С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецмаш Т" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.03.2012р. по справі № 2а-1265/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецмаш Т"

до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрспецмаш Т»(далі -позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (далі - відповідач), в якому просив суд, про скасування податкові повідомлення-рішення відповідача від 09.11.2011 року № 0000500700 (форма»В1») про зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов»язань наступних періодів ) з податку на додану вартість у розмірі 24 426,00 грн., та повідомлення-рішення відповідача від 09.11.2011 року № 0000490700 (форма «Р»), про збільшення суми грошового зобов»язання з податку на додану вартість на суму 10 290,00 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14.03.2012 року в задоволенні позову було відмовлено.

Позивач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції постанову суду першої інстанції від 14 березня 2012 року скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач, посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи під час прийняття оскаржуваної постанови судом першої інстанції.

Зазначає, що відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції не врахував, приписи Податкового кодексу України, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач пройшов процедуру державної реєстрації та знаходиться на податковому обліку у відповідача.

Працівниками відповідача була проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2011 року у розмірі 24426,00 грн., заявленої до відшкодування у зменшення податкових зобов»язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів, про що був складений акт №3143/07-013/31151319 від 01.11.2011 року.

Порушення виявлені під час перевірки склали у порушенні п.198.2,198.3.198.4 ст.198,п.201.1 ст.201 ПК України позивачем було завищено суму податкового кредиту на загальну суму 34716 грн., в тому числі по податкових періодах: березень 2011 року у розмірі 28011 грн., квітень 2011 року у розмірі 6705 грн., що призвело до заниження суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за квітень 2011 року на 10290,00 грн., також порушення вимог п.200.1.п.200.3.п.200.4ст.200 ПК позивачем було завищено заявлену суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2011 року у сумі 24 426,00 грн.

За результатами перевірки були постановлені податкові повідомлення-рішення від 09.11.2011 року № 0000490700 про донарахування позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 10 291 грн., з яких за основним платежем - 10 290 грн., за штрафними санкціями -1 грн., № 00005000700 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 24 426,00 грн.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, виходив із приписів Податкового кодексу України, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

У відповідності до п.198.2 ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

На підставі п.198.6 ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтвердженими податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншим документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно до п.201.1 ст.201 ПК України, платника податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу)

на його вимогу підписану уповноваженою особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по-батькові фізичної особи, зареєстровані як платника податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця), місцезнаходження юридичної особи або прізвище, ім'я, та по-батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість. - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів /послуг та їх кількість, обсяг, ціна постачання без урахування податку, ставка податку та відповідна сум податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку. вид цивільно-правового договору; код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Податковим органом ставиться під сумнів реальний характер господарських операцій між позивачем та ПП «Спецстройсистема»; ТОВ «Дара-Сервіс», ТОВ «Інтехмаш» на поставку редукторів, та віднесення до податкового кредиту у березні та квітні 2011 року податку на додану вартість у загальному розмірі 34 716 грн., зокрема, від ПП «Спецстройсистема» - 20 938,00 грн.; ТОВ «Дара-Сервіс» - 10 523,46 грн., ТОВ «Інтехмаш» - 3 255,33 грн.

Матеріали справи свідчать про те, що в ході господарської діяльності позивач мав взаємовідносини з ТОВ «ДАРА-СЕРВІС», з яким був укладений договір поставки №0501/ 5 від 05.01.2011 року у відповідності до наданих документів первинного бухгалтерського обліку позивача, тоді як до перевірки був наданий договір №5 від 04.01.2011 року.

Крім цього, між позивачем та ПП "Спецбудсистема" від 01.03.2011 року №103 поставки товару.

Колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції про те, що надані до матеріалів справи, копії документів бухгалтерського обліку не підтверджують фактичне здійснення позивачем даних господарських операцій.

У відповідності до роз'яснень інформаційного листа від 01.11.2011 року №1936/11/13-11 Вищого адміністративного суду України, документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податкового обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, зміст послуг, що надають тощо.

При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податку у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Надані до суду апеляційної інстанції копії документів бухгалтерського обліку видаткові накладні; договір оренди складських приміщень; платіжні доручення за оплату отриманого товару не доказують фактичний рух активів у позивача, зокрема, його подальшу реалізацію або інше використанні у своїй господарській діяльності, умови зберігання тощо.

Доводи апеляційної скарги про те, що надані до матеріалів справи документи первинного бухгалтерського обліку підтверджують фактичний характер наведених господарських операцій та відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерських облік та фінансову звітність в Україні" не спростовують висновків суду.

Критерії протиправності рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень передбачені частиною 3 статті 2 КАС України.

Колегія суддів, вважає, що оскаржувані рішення відповідача відповідають даним критеріям оскільки прийняті та вчинені на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідно до ч.1ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

На підставі п.1 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Отже колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції скасуванню не підлягає, а апеляційна скарга - задоволенню.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецмаш Т" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.03.2012р. по справі № 2а-1265/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Донець Л.О.Судді Бондар В.О. Кононенко З.О.

Повний текст ухвали виготовлений 07.09.2012 р.