Постанова № 26212434, 26.09.2012, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

26 вересня 2012 року Справа № 4/42/2012/5003

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Саврій В.А.

судді Дужич С.П. ,

судді Філіпова Т.Л.

секретар судового засідання Кнапець М.В.,

розглянувши апеляційну скаргу відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "СХК "Вінницька промислова група" на рішення господарського суду Вінницької області від 10.07.12р. у справі № 4/42/2012/5003 (суддя Білоус В.В.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Вассма", м.Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю "СХК "Вінницька промислова група", м.Немирів, Немирівський район, Вінницька область

про стягнення 49 879 грн.43 коп., з яких: 36 000 грн. - основного боргу, 6 508, 80 грн. - відсотків за користування товарним кредитом, 2881, 48 грн. - пені, 565, 15 грн. - 3% річних, 324 грн. - індекс інфляції, 3 600 грн. - штрафу, згідно договору купівлі - продажу №230211/4/1 -ПК від 25.10.2011р.

За участю представників:

Позивача - не з'явився

Відповідача (скаржника) - Присяжнюк Олег Вікторович (довіреність № б/н від 05.01.2012р.)

До початку розгляду справи розпорядженням в.о. голови Рівненського апеляційного господарського суду від 24.09.2012р. змінено склад суду у даній справі. У зв'язку із неможливістю прийняти участь в судовому засіданні зі справи №4/42/2012/5003 судді Демидюк О.О., через участь в судових засіданнях в складі колегій суддів по інших справах та відповідно до затверджених складів колегій, у справі №4/42/2012/5003 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Саврій В.А., суддя Філіпова Т.Л., суддя Дужич С.П.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Вінницької області від 10.07.12 р. у справі №4/42/2012/5003 позов товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Вассма" (далі -ТзОВ "Торговий дім "Вассма") до товариства з обмеженою відповідальністю "СХК "Вінницька промислова група" (далі -ТзОВ "СХК "Вінницька промислова група") про стягнення 49879 грн.43 коп., з яких: 36 000 грн. - основного боргу, 6 508, 80 грн. - відсотків за користування товарним кредитом, 2881, 48 грн. - пені, 565, 15 грн. - 3% річних, 324 грн. - індекс інфляції, 3 600 грн. - штрафу, згідно договору купівлі - продажу №230211/4/1 -ПК від 25.10.2011р. -задоволено.

Стягнуто з ТзОВ "СХК" Вінницька промислова група", на користь ТзОВ "Торговий дім "Вассма" 36 000 грн. - основного боргу, 6 508, 80 грн. - відсотків за користування товарним кредитом, 2881, 48 грн. - пені, 565, 15 грн. - 3% річних, 324 грн. - індекс інфляції, 3 600 грн. - штрафу, 1609, 50 грн. - судового збору.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позивач належними доказами, розрахунками, довів законність, обґрунтованість вимог про стягнення 49879 грн. 43 коп. (арк.справи 25-27).

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач -ТзОВ "СХК "Вінницька промислова група" подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове, яким ТзОВ "Торговий дім "Вассма" в задоволенні позову відмовити, вважаючи вимоги позивача безпідставними і такими, що не відповідають обставинам справи (арк.справи 39-42). В апеляційній скарзі зокрема зазначає, що 03.07.2012р. борг на суму 36 000 грн. 00 коп.(кошти перераховані платіжним дорученням №16253 від 03 липня 2012 року) був погашений.

Також вважає, що господарським судом першої інстанції не було з'ясовано чи мав право відповідач укладати договір №230211/4/1-ПК, з огляду на те, що 31.01.2011р. господарським судом м. Києва було порушено провадження у справі про банкрутство ТзОВ «Торговий дім «Вассма», введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та заборонено посадовим особам позивача вчиняти дії щодо відчуження майна.

Також стверджує, що у договорі не вказано істотних умов таких як: розстрочення платежу, ціна товару, порядок, строки і розміри платежів (черговість платежів), відповідно до ст.695 Цивільного кодексу України, тому вважає договір у частині товарного кредиту не укладеним. У господарського суду не було підстав задовольняти вимоги позивача про стягнення відсотків за користування товарним кредитом.

Тому вважає, що приймаючи рішення про задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованості та штрафних санкцій, господарський суд не врахував умови договору та приписи цивільного та господарського законодавства України, залишив поза увагою, правову природу заявлених до стягнення сум, не встановив та не визначив, на підставі яких норм матеріального права ці суми підлягають стягненню. Суд не перевірив правомірність пред'явлення до стягнення суми основного боргу, не навів мотивів, обґрунтування та розрахунку заявлених до стягнення пені, відсотків за користування кредитом, процентів за прострочену заборгованість по товарному кредиту, суми індексації, не встановив період, за який нараховані зазначені суми. Це свідчить про неповне з'ясування судом обставин справи та недослідження розрахункових документів, що мають значення для правильного вирішення спору.

Стверджує, що нарахування санкцій, відповідно до ч.6 ст.232 ГПК України, триває протягом шести місяців. Проте законом або договором можуть бути передбачені інші умови нарахування. При цьому частина шоста статті 232 ГК України передбачає порядок та строк, у межах якого нараховуються штрафні санкції, а строк, протягом якого особа може звернутись до суду за захистом свого порушеного права, встановлюється ЦК України (ст. 256, п.1 ч.2 ст.258 ЦК України);

Тому відповідачем взято за початок нарахування штрафних санкцій за несвоєчасну оплату, а саме та пеню у розмірі подвійної ставки НБУ, дату з 01.12.2012 року та датою закінчення нарахування 08.06.2012р., що перевищує шестимісячний строк.

Скаржник також зазначає, що при вирішенні оскаржуваного рішення, судом неповно з'ясовано обставини справи та прийнято рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 03.08.2012р у справі №4/42/2012/5003. апеляційну скаргу - товариства з обмеженою відповідальністю "СХК "Вінницька промислова група" прийнято до провадження, справу призначено до слухання (арк.справи 36).

В судовому засіданні апеляційної інстанції 26.09.2012р. представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та надав пояснення в обґрунтування своєї позиції, просив рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, клопотання про відкладення розгляду справи не подавав, причини неявки суду не повідомив. Про час та місце розгляду скарги був повідомлений у встановленому порядку (арк.справи 56).

Оскільки, ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 29.08.2012р. у справі №4/42/2012/5003 явка представників сторін не визнавалась обов'язковою, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає за можливе розглянути скаргу по суті.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

25.10.2011р. ТзОВ "Торговий дім "Вассма" (продавець) укладено з ТзОВ "СХК "Вінницька промислова група" (покупець) договір купівлі-продажу №230211/4/1-ПК (арк.справи 13-14), відповідно до п.1.1. якого продавець зобов'язується передати, а покупець зобов'язується прийняти та сплатити вартість засобів захисту рослин, іменованих у подальшому товар, відповідно до умов даного договору (додатків та специфікацій до нього).

Відповідно до п. 3.1 договору, конкретний асортимент, кількість та ціна на окрему партію зазначається у додатках та/або накладних на передачу товару (видаткових), що є невід'ємною частиною цього договору. У випадку виникнення розбіжностей щодо асортименту, кількості, якості та ціни товару, що визначені у додатку до договору та накладних на передачу товару (видаткових), привілейоване значення будуть мати дані щодо асортименту, кількості, якості та ціни товару, що визначені у накладних на передачу товару (видаткових).

Пунктом 3.2. договору передбачено, що загальна сума договору складається із суми вартості товару згідно всіх накладних на передачу товару (видаткових), підписаних в рамках цього договору, що є його невід'ємною частиною.

На виконання до умов договору, ТзОВ "Торговий дім "Вассма" було поставлено ТзОВ "СХК "Вінницька промислова група" товар на загальну суму 36 000 грн., що підтверджується видатковою накладною №50/00037/3 від 26.10.2011р. на суму 36 000,00 грн. (арк.справи 16) та довіреністю №569 від 26.10.2011р. (арк.справи 17).

Товар за даним договором поставляється на умовах попередньої оплати, а саме 20 % від вартості товару, що вказаний у додатку(ах) до договору. Попередня оплата повинна бути здійснена покупцем у строк до 26.10.2011 р. (п.п. 4.1, 4.2 договору).

Згідно п. 4.4. договору купівлі - продажу № 230211/4/1 - ПК від 25.10.2011 р. на вартість товару, згідно всіх підписаних сторонами даного договору, накладних на передачу товару (видаткових), з вирахуванням суми попередньої оплати, продавець надає покупцю товарний кредит, який повинен бути погашений покупцем у строк до 30 листопада 2011 року. Тобто, кінцевою датою розрахунку покупця перед продавцем, відповідно до умов договору є 30 листопада 2011 року.

Відповідач, враховуючи умови договору, взяв на себе зобов'язання перед позивачем провести оплату за товар в строк до 30.11.2011 року.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд прийшов до висновку про наступне:

З огляду на предмет і характер зобов'язань, взятих сторонами в договорі, місцевий господарський суд вірно прийшов до висновку, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються главою 54 "Купівля-продаж. Загальні положення", зокрема ст.ст. 655, 694 ЦК України (договір купівлі-продажу).

Відповідно до ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу. Товар продається в кредит за цінами, що діють на день продажу. Зміна ціни на товар, проданий в кредит, не є підставою для проведення перерахунку, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 694 ЦК України).

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності до ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Статті 628, 629 ЦК України передбачають, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Стаття 610 ЦК України зазначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч.1 ст.202 ГК України, ст.599 ЦК України зобов'язання, зокрема, припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.2 ст.99 ГПК України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Підпунктом 4.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»встановлено, що господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Відповідно до платіжного доручення №16253 від 03.07.2012р. відповідач погасив борг перед позивачем у сумі 36 000, 00 грн. (арк.справи 43).

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку про припинення провадження у справі в частині стягнення основного боргу.

Договір купівлі - продажу №230211/4/1-ПК від 25.10.2011р. був укладений із наданням товарного кредиту. Згідно положень ст.694 ЦК України, договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу. Якщо покупець прострочив оплату товару, проданого в кредит, продавець має право вимагати повернення неоплаченого товару. Якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.

Згідно п. 4.7 договору у разі несвоєчасної оплати товарного кредиту у відповідності до умов оплати, що зазначені у п. 4.4. Договору на суму заборгованості нараховуються відсотки за користування товарним кредитом по ставці 0,1% за кожний день користування. Товар вважається оплаченим покупцем у момент надходження грошей на розрахунковий рахунок продавця.

Відповідно до ч.4 ст.231 Господарського кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Позивач нарахував відповідачеві відсотків за користування товарним кредитом з 27 жовтня 2011 року (наступний день фактичної поставки товару) по 08 червня 2012 року (день звернення до суду) на суму 6 508, 80 грн., згідно розрахунку відсотків за користування товарним кредитом.

Скаржник стверджує, що договір в частині товарного кредиту є неукладеним, оскільки всупереч ст.695 ЦК України не вказано таких істотних умов як: розстрочення платежу, ціна товару, порядок, строки та розміри платежів (черговість платежів).

Пунктом 4.4 договору передбачено, що на вартість товару, згідно всіх підписаних сторонами даного договору, накладних на передачу товару (видаткових), з вирахуванням суми попередньої оплати, продавець надає покупцю товарний кредит, який повинен бути погашений покупцем у строк до 30 листопада 2011 року.

Отже, в даному договорі було відстрочено платіж до 30.11.2011р., що не суперечить положенням ст.694 ЦК України. Також було встановлено суму, на яку надавався товарний кредит, яка з урахуванням п.п. 4.1, 4.4 договору, становить 28800,00 грн. Отже колегія суддів вважає вимогу про стягнення відсотків за користування товарним кредитом на суму 6508,80 грн. правомірною та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно п. 7.1. у випадку несвоєчасної оплати товару згідно умов даного договору покупець зобов'язаний сплатити штраф в розмірі 10 % від суми неоплаченого товару та пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення.

Сторони відповідно до ст. 259 ЦК України, домовились про те, що строк позовної давності щодо стягнення неустойки збільшується до повного виконання сторонами своїх обов'язків за цим договором (п. 7.2. договору).

Відповідно до ч.6 ст.232 ГПК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом неправомірно задоволено позовну вимогу про стягнення пені у сумі 2881, 48 грн. за період з 01.12.2011р. по 08.06.2012р., оскільки пунктом 7.2 договору сторони погодили строк позовної давності, а не порядок нарахування пені, яку, відповідно до ч.6 ст.232 ГПК України, потрібно нараховувати у даному випадку до 01.05.2012р.

Здійснивши в апеляційному провадженні перерахунок пені за період з 01.12.2011р. по 01.05.2012р., колегією суддів визначено, що сума пені яка підлягає до стягнення становить 2317,67 грн. Отже, в частині стягнення пені у розмірі 563,81 грн. слід відмовити.

Штраф, відповідно до п. 7.1. договору становить 3 600,00 грн., виходячи із наступного: загальна вартість неоплаченого товару 36 000,00 х 10% = 3 600,00 грн. Тому колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог в частині стягнення 10% штрафу.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач, у відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України, нарахував відповідачеві 3% річних за період із 01.12.2011р. (з дати виникнення заборгованості) по 08.06.2012 року (дату звернення до суду) в сумі 565, 15 грн., згідно розрахунку 3% річних.

Також колегія суддів вважає правомірними нараховані позивачем 324 грн. індексу інфляції за грудень 2011 р. - квітень 2012 р., згідно з розрахунком.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку про законність і обґрунтованість вимог позивача про стягнення 6 508, 80 грн. - відсотків за користування товарним кредитом, 2317,67 грн. - пені, 565, 15 грн. - 3% річних, 324 грн. - індекс інфляції, 3 600 грн. - штрафу, згідно договору купівлі - продажу №230211/4/1 - ПК від 25.10.2011 р.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 103 ГПК України, апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право: 1) залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення; 3) скасувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі або залишити позов без розгляду повністю або частково; 4) змінити рішення.

Підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; 4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права (ч.1 ст.104 ГПК України)

Згідно з частиною 1 статті 49 ГПК Ураїни у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволення позовних вимог.

Керуючись, ст. 33, ст.43, п.1-1 ст. 80, ст. 99, ст. 101, ст.ст. 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "СХК "Вінницька промислова група" на рішення господарського суду Вінницької області від 10.07.12р. у справі №4/42/2012/5003 задоволити частково.

Змінити рішення в частині стягнення пені та частині стягнення судового збору.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "СХК" Вінницька промислова група", код ЄДРПОУ 33623350 (22800, Вінницька область, Немирівський район, м. Немирів, вул. Леніна, буд. 226 - А) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Вассма", код ЄДРПОУ 33937992 (03038, м.Київ, вул.Ямська, 28 А) 2317 (дві тисячі триста сімнадцять) гривень 67 коп. пені.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "СХК" Вінницька промислова група", код ЄДРПОУ 33623350 (22800, Вінницька область, Немирівський район, м. Немирів, вул. Леніна, буд. 226 - А) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Вассма", код ЄДРПОУ 33937992 (03038, м.Київ, вул.Ямська, 28 А) 1591,31 (одну тисячу п'ятсот дев'яносто одну) гривню 31 коп. судового збору за подання позовної заяви.

В частині стягнення основного боргу провадження у справі припинити.

В частині стягнення пені на суму 563,81 грн. -відмовити.

Врешті рішення залишити без змін.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Вассма", код ЄДРПОУ 33937992 (03038, м.Київ, вул.Ямська, 28 А) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "СХК" Вінницька промислова група", код ЄДРПОУ 33623350 (22800, Вінницька область, Немирівський район, м. Немирів, вул. Леніна, буд. 226 - А) 9 (дев'ять) гривень 09 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

Видачу наказів доручити господарському суду Вінницької області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Саврій В.А.

Суддя Дужич С.П.

Суддя Філіпова Т.Л.