Постанова № 26212424, 04.09.2012, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

04 вересня 2012 року Справа № 5019/517/12

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Маціщук А.В.

судді Петухов М.Г.,

судді Олексюк Г.Є.

за участю представників сторін:

позивача -пред-ка Омельчука С.В. (пост.дов. №А20-26 від 16.01.2012 р.)

відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача на рішення господарського суду Рівненської області від 15.06.12 р.

у справі № 5019/517/12 (суддя Гудзенко Я.О.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства "Навігатор Л"

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Габро"

про стягнення 27829, 52 грн.

в с т а н о в и в:

Відповідно до рішення господарського суду Рівненської області від 15.06.2012 р. задоволено позов товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства "Навігатор Л" про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Габро" на користь позивача 27829,52 грн., з яких: 24120,00 грн. боргу з урахуванням 2339,64 грн. індексу інфляції та 1369,88 грн. 3% річних. Також з відповідача підлягає стягненню 1609,50 грн. судового збору.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Рівненської області від 15.06.12 р. скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Відповідач вважає, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення неправвильно застосовані норми матеріального і процесуального права і висновки суду не відповідають обставинам справи.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, скаржник вказує, що у період з 01.07.2010 р. по 30.12.2010 р. було змінено керівний склад ТОВ "Габро". На момент отримання документації (в т.ч. і бухгалтерської) новим керівним складом ТОВ "Габро" в кредиторах НВП "Навігатор Л" не значиться. Будь-які акти взаємозвірки чи документи про зарахування взаємних вимог до ТОВ "Габро" від НВП "Навігатор Л" не надходили.

За обліковими документами ТОВ "Габро" основний засіб, компресорна установка НВ - 10, була наявна в неробочому стані. Амортизація основного засобу здійснювалася на загальних засадах. Збільшення вартості компресорної установки НВ - 10 у зв'язку з ремонтом проведено не було. Податкові накладні по факту першої події ТОВ "Габро" від НВП "Навігатор Л" отримані не були. Актів виконаних робіт та кошторису витрат на ремонтні роботи від НВП "Навігатор Л" до ТОВ "Габро" не надходило.

Скаржник доводить, що у сторін відсутні будь-які документи, які б підтверджували виконання робіт позивачем -дефектний акт або документ на підтвердження технічного приймання перед відвантаженням, як це передбачено у листуванні.

Іншою особою, ТОВ "Граніти Володарщини" 14 грудня 2011 року проведено огляд компресорної установки НВ -10, заводський номер 27400, 1986 р. випуску, та зроблено висновок, що гвинт компресора заклинений, а вартість ремонтних робіт складе біля 15 000 грн. Враховуючи таку обставину та виробгичі потреби, керівництвом ТОВ "Габро" прийнято рішення про списання вказаного основного засобу, що підтверджується актом списання основних засобів від 05.01.2012 року.

Скаржник вважає, що судом першої інстанції не були враховані наведені обставини та не був встановлений сам факт проведення ремонтних робіт НВП "Навігатор Л" при прийнятті рішення про стягнення боргу з ТОВ "Габро". Скаржник вказує, що у матеріалах справи немає доказів (і вони не були витребувані судом першої інстанції), які б підтверджували факт здійснення позивачем діяльності та виконання зобов'язань, що є предметом договору підряду. Відсутні також акти виконаних робіт, журнали, накладні на витратні матеріали, супровідні документи на перевезення ТМЦ тощо, які б свідчили, що такі послуги були надані, і що надані саме позивачем.

Також, на думку скаржника, господарським судом Рівненської області неправомірно не взято до уваги порядок бухгалтерського облік за договорами підряду підрядником.

Крім того, скаржник зазначає, що суд першої інстанції не прийняв до уваги пояснення скаржника щодо неможливості проведення операцій по оплаті послуг позивача в бухгалтерському обліку товариства у зв'язку з ненаданням НВП "Навігатор Л" відповідної первинної документація, яка б свідчила про виконання ним відповідних ремонтних робіт.

Також, не взято судом до уваги і відсутність відповідного оформлення податкового обліку господарської операції товариствами.

Таким чином, на думку скаржника, судом першої інстанції не було належним чином досліджене питання документального оформлення договору підряду, що призвело до прийняття неправильного рішення.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач ТОВ НВП "Навігатор Л" заперечує доводи скаржника, вважає рішення суду першої інстанції законним та обгрунтованим. Просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення господарського суду Рівненської області від 15 квітня 2012 року у справі №5019/517/12 -без змін.

У судове засідання 04 вересня 2012 року представник відповідача не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду справи.

Зважаючи, що судом вжито необхідних заходів для завчасного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи (що підтверджено повідомленнями про вручення поштового відправлення), явка представників в судове засідання обов'язковою не визнавалась та додаткові докази судом не витребовувались, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення представника позивача в судовому засіданні, перевіривши оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню. При цьому апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.

Судом встановлено і матеріалами справи підтверджено, що 10 лютого 2010 року товариством з обмеженою відповідальністю НВП "Навігатор Л"/позивачем отриманий лист відповідача ТОВ "Габро" від 08.02.2010 р. № 9, в якому останній просив позивача відремонтувати гвинтовий компресор з пересувною компресорною установкою НВ-10 /а.с.25/.

У своєму листі-відповіді № А22-16 від 26.02.2010 р. позивач повідомляє, що ним проведена повна дефектація компресорної установки НВ-10 та товариство "Навігатор Л" готовий провести її капітальний ремонт. У листі позивач пропонує такі умови: вартість ремонту компресорної установки НВ-10 - 24120 грн. з урахуванням ПДВ; строк виконання - 20 календарних днів з моменту отримання передоплати; умови оплати - 50% передоплата, остаточний розрахунок після технічного приймання, перед відвантаженням; гарантійні умови - 12 місяців з моменту введення в експлуатацію, але не більше 18 місяців з моменту відвантаження /а.с.26/. Відповіді щодо запропонованих умов відповідачем надано не було.

22 квітня 2010 року відповідача направив позивачеві листа № 73, в якому просив повернути відремонтований гвинтовий компресор з пересувною компресорною установкою НВ -10. У цьому листі відповідач гарантував провести оплату бруківкою, зазначивши, що ціна бруківки складає 10 x 10 x 10 мм - 600 грн., 10 x 10 x 5 мм - 600 грн., 5 x 5 x 5 мм - 720 грн. з ПДВ /а.с.27/. Пропозиція відповідача щодо такого способку розрахунків залишена позивачем без реагування.

26.07.2011 р. позивачем на адресу відповідача направив листа від № А20-221 з копіями вищеперелічених листів у додатку 'щодо розрахунку ТОВ "Габро" за ремонт гвинтового компресора'/а.с.29/.

Аналіз змісту перелічених листів, якими обмінялись сторони протягом лютого-квітня 2010 року, дозволяє суду дійти висновку про намір сторін укласти господарський договір підряду.

Згідно зі ст.ст.173-174 ГК України господарські зобов'язання виникають з господарського договору тощо.

Відповідно до ст.181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Разом з тим, згідно зі ст.207 ЦК України та ст.181 ГК України договір може бути укладений в письмовій формі не тільки шляхом складання єдиного документу, правочин/договір вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, якими обмінялись сторони, - шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно зі ст.180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Відповідно до норм ст.638 ЦК України та ч.7 ст.179, ч.2 ст.180 ГК України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

За договором підряду відповідно до 837 Цивільного кодексу України одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

З матеріалів справи вбачається, що сторонами не досягнуто згоди щодо істотних умов договору підряду. Як зазначено вище, пропозиція позивача щодо розрахунків за виконання ремонту компресорної установки шляхом оплати 24120 грн. з урахуванням ПДВ з попередньою оплатою 50% цієї суми та остаточного розрахунку після технічного приймання, перед відвантаженням, викладена у листі № А22-16 від 26.02.2010 р., не була погоджена іншою стороною. Натомість відповідач запропонував позивачеві провести оплату шляхом передачі бруківки, і така пропозиція відповідача не була погоджена сторонами: відсутні докази погодження такого способу розрахунків замість оплати коштами, а також - погодження кількості, асортименту, способу доставки бруківки.

Отже, сторонами не були погоджені такі умови договору підряду як ціна роботи, способи її визначення та порядок розрахунків.

Крім того, відсутні докази на підтвердження факту виконання робіт з ремонту компресорної установки, що не дозволяє товариству "Навігатор Л" вимагати відшкодування вартості витрат, пов'язаних з виконанням підрядних робіт.

Так, відповідно до ч.8 ст.193 ГК України управнена сторона, приймаючи виконання господарського зобов'язання, на вимогу зобов'язаної сторони повинна видати письмове посвідчення виконання зобов'язання повністю або його частини. Відповідно до цієї норми таким письмовим посвідченням є письмовий документ, який складений згідно з вимогами чинного законодавства і посвідчує виконання зобов'язання.

Чинне законодавство встановлює обов'язкові вимоги до документів (за формою та змістом), що мають підтверджувати виконання господарських зобов'язань. Загальні вимоги до вказаних документів встановлені у ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а також -у Положенні про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, зареєстрованого Мінюстом України 05.06.95 р. за № 168/704 /з подальшими змінами і доповненнями/, де визначені обов'язкові реквізити первинних документів. Крім того, до первинних документів включаються додаткові реквізити в залежності від характеру операції.

Первинні документи як письмові свідоцтва, які фіксують та підтверджують господарські операції, складаються у момент проведення кожної операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення.

Що стосується договору підряду, то статтею 853 Цивільного кодексу України передбачено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Тобто -правила ч.1 ст.853 ЦК України зобов'язують замовника здійснити приймання результату роботи з його засвідченням актом або іншим документом, що фіксує факт прийняття роботи.

В даному випадку відсутнє будь-яке документальне свідоцтво про передачу і одержання відповідачем від позивача як самої компресорної установки НВ-10, так і результату робіт з ремонту такої установки -відсутні складені сторонами акт приймання-передачі робіт, накладна чи товарно-транспортна накладна. Відсутні також будь-які докази виконання позивачем робіт з ремонту компресорної установки НВ-10 -суду в порядку ст.ст.33-34 ГПК України не надано будь-якого первинного документу на підтвердження факту виконання позивачем робіт з ремонту, витрат тощо.

Представник позивача в судовому засіданні не зміг пояснити відсутність інших первинних облікових документів і стверджував, що виконання робіт підтверджено тільки довіреністю № 31 від 22.04.2010 р. /протокол с/з від 04.09.2012 р./.

Колегія суддів не погоджується із висновком суду першої інстанції, що довіреність № 31 від 22.04.2010 р. є належним підтвердженням виконання зобов'язань ТОВ НВП «Навігатор Л»перед ТОВ «Габро», з урахуванням наступного.

Відповідно до Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Мінфіну України «Про затвердження Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей»від 16.05.96 р. № 99 (зареєстрованої в Мін'юсті України 12.06.96 р. за № 293/1318, зі змінами та доповненнями), дія якої поширюється на підприємства, установи та організації, їх відділення, філії, інші відокремлені підрозділи та представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, довіреність є документом, що підтверджує повноваження особи, зазначеної у довіреності, на отримання матеріальних цінностей. Проте, довіреність не підтверджує факт приймання-передачі матеріальних цінностей уповноваженою особою, а також їх технічний стан чи придатність до експлуатації.

Наведені обставини не були враховані судом першої інстанції, що призвело до прийняття неправильного рішення, тому рішення господарського суду Рівненської області у цій справі підлягає скасуванню згідно з п.3 ч.1 ст.104 ГПК України.

Згідно з п.2.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26 грудня 2011 року будь-які подані учасниками процесу докази (в тому числі, зокрема, й стосовно інформації у мережі Інтернет) підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Суд обґрунтовує своє рішення лише тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Отже, у даній справі відсутні допустимі докази, які відповідно до ст.ст.33-34,43 ГПК України підтверджують, що фактично відбулась господарська операція з підряду, і, відповідно -відсутні докази виникненняє зобов'язання відповідача перед позивачем за ст.509 ЦК України та ст.ст.173-174,193 ГК України. Тому позовні вимоги про стягнення 27829,52 грн. заборгованності не підлягають задоволенню як безпідставні.

Оскільки відсутні докази наявності боргу в сумі 27829,52 грн., також не підлягають задоволенню як безпідставні позовні вимоги про стягнення боргу з урахуванням індексу інфляції та відсотків річних.

Витрати на судовий збір з розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій покладаються на позивача відповідно до ч.1 ст.49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Габро»задоволити. Рішення господарського суду Рівненської області від 15.06.2012 р. у справі №5019/517/12 скасувати. Прийняти нове рішення. Відмовити у задоволенні позову.

Стягнути з ТОВ науково-виробничого підприємства "Навігатор Л" (01015 м.Київ вул.І.Мазепи, 33 а/с 22, код 23167033) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Габро" (34533 Рівненська обл., с.Ясногірка, код 20042532) 804,75 грн. витрат на судовий збір. Доручити господарському суду Рівненської області видати наказ на виконання цієї постанови.

Головуючий суддя Маціщук А.В.

Суддя Петухов М.Г.

Суддя Олексюк Г.Є.