Постанова № 26212409, 25.09.2012, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.09.12 Справа № 5008/440/2012

Львівський апеляційний господарський суд у складі суддів:

головуючий суддя Бонк Т. Б.

судді Бойко С. М.

Марко Р. І.

при секретарі судового засідання Н. Томкевич

за участю представників сторін:

від позивача -Лапка І. С. -представник

від відповідача (апелянта) -Стадник А. Л. -представник

від третьої особи -не з'явився

розглянув апеляційну скаргу ПАТ Готельно-туристичний комплекс «Інтурист-Закарпаття», м. Ужгород б/н від 10.08.2012 р.

на рішення господарського суду Закарпатської області від 27.07.2012 р. (суддя Ващиліна Н. М.)

у справі № 5008/440/2012

за позовом ТОВ «Офіс-Центр-3», м. Ужгород

до відповідача ПАТ Готельно-туристичний комплекс «Інтурист-Закарпаття», м. Ужгород

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ПАТ по газопостачанню та газифікації «Закарпатгаз», м. Ужгород

про стягнення 214 452, 41 грн.

ВСТАНОВИВ:

рішенням господарського суду Закарпатської області від 27.07.2012 р. у справі № 5008/440/2012 частково задоволено позов ТОВ «Офіс-Центр-3», м. Ужгород, з ПАТ Готельно-туристичний комплекс «Інтурист-Закарпаття», м. Ужгород стягнуто 187 996, 19 грн., в тому числі 168 495, 03 грн. основного боргу, 1 884, 44 грн. інфляційних нарахувань, 5 477, 65 грн. 3 % річних та 12 139, 07 грн. пені, а також 3 759, 79 грн. судового збору, в решті позову відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що відповідач не розрахувався з первісним кредитором за природний газ, внаслідок чого у нього виникла заборгованість, а тому у позивача як нового кредитора виникло право вимоги до відповідача щодо вказаної заборгованості. Щодо нарахування пені за порушення строків оплати за природній газ, інфляційних втрат та 3 % річних, суд здійснив перерахування з врахуванням чинних норм законодавства.

У своїй апеляційній скарзі відповідач просить дане рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат та 3 % річних, посилаючись на те, що на підставі договорів відступлення права вимоги у позивача виникло право на стягнення суми в розмірі 168 495, 03 грн., а право вимоги на стягнення інфляційних втрат та 3 % річних не передбачено жодним пунктом договору. При цьому, представник відповідача у судовому засіданні зазначив, що останнім не оскаржується сума основного боргу.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити без змін рішення господарського суду першої інстанції, а апеляційну скаргу без задоволення, мотивуючи тим, що підставою для стягнення 3 % річних та інфляційних втрат є ст.. 625 ЦК України.

Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі та у відзиві на неї, заслухавши пояснення представників сторін у судовому засіданні, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 01.01.2011 р. між ПАТ по газопостачанню та газифікації «Закарпатгаз»(постачальник) та ПАТ Готельно-туристичний комплекс «Інтурист-Закарпаття», м. Ужгород (споживач) укладено договір на постачання природного газу для промислових споживачів № 1198/У, згідно п. 1.1 якого постачальник зобов'язався передати відповідачу у 2011 році природний газ, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити газ на умовах договору.

На виконання умов вказаного договору постачальник поставив відповідачу в лютому 2011 року 39.528 тис. куб. м природного газу на суму 123 609, 20 грн., в квітні 2011 року -20.475 тис. куб. м на суму 71 659, 84 грн. та в травні 2011 року -12.375 тис. куб. м на суму 43 310, 89 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу від 28.02.2011 р. (а. с. 20), від 29.04.2011 р. (а. с. 25), від 30.05.2011 р. (а. с. 28).

Проте, відповідач оплатив отриманий природній газ частково, в результаті чого його заборгованість перед позивачем становить 168 495, 03 грн., що підтверджується актами звірки за період з 01 по 28.02.2011 р. (а. с. 87), з 01 по 30.04.2011 р. (а. с. 88) та з 01 по 31.05.2011 р. (а. с. 89), укладеними між постачальником (позивачем) та споживачем (відповідачем).

Із матеріалів справи вбачається, що між ПАТ по газопостачанню та газифікації «Закарпатгаз»(первісний кредитор) та ТОВ «Офіс-Центр-3»(новий кредитор) укладено договори відступлення права вимоги № 02/03-2011 від 01.03.2011 р., № 04/05-2011 від 11.05.2011 р. та № 05/06-2011 від 02.06.2011 р., за умовами яких (п. 1.1) первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає право вимоги, належне первісному кредитору за постачання природного газу відповідачу на підставі договору № 1198/У від 01.01.2011 р., укладеного між первісним кредитором та відповідачем.

Згідно п. 1.2 вищеперелічених договорів відступлення права вимоги, за відступлене право новий кредитор сплачує первісному кредитору суми в розмірі 58 524 грн., 71 659, 84 грн. та 38 311, 19 грн. відповідно, тобто в загальній сумі 168 495, 03 грн.

На виконання вказаних договорів відступлення права вимоги позивач платіжними дорученням (а.. с. 48 -53) перерахував ПАТ по газопостачанню та газифікації «Закараптгаз»суму 168 495, 03 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ч. 1 ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи наведене, а також п. 1.1 договорів про відступлення права вимоги, до ТОВ «Офіс-центр-3»перейшло право вимоги за договором на постачання природного газу для промислових споживачів № 1198/У від 01.01.2011 р.

Згідно ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, господарське зобов'язання (зобов'язання) має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що за певних умов звичайно ставляться.

Так, матеріалами справи підтверджено заборгованість відповідача в сумі 168 495, 03 грн. за спожитий природний газ, а відтак, господарським судом першої інстанції правомірно стягнуто з відповідача 168 495, 03 грн. боргу, що не заперечується самим відповідачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України).

Згідно п. 7.2 договору на постачання природного газу для промислових споживачів № 1198/У від 01.01.2011 р., за несвоєчасну оплату спожитого газу у строки, зазначені у п. 6.1 договору, споживач сплачує на користь постачальника, крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3 % річних за весь час прострочення, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, а також відшкодовує понесені постачальником збитки.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Так, позивачем нараховано пеню за період прострочення оплати з 26.01.2011 р. по 01.05.2012 р. виходячи з суми заборгованості 58 524 грн. в розмірі 12 048, 73 грн., з 26.03.2011 р. по 01.05.2012 р. з суми заборгованості 71 659, 84 грн. в розмірі 12 926, 26 грн. та з 26.04.2011 р. по 01.05.2012 р. з суми заборгованості 38 311, 19 грн. в розмірі 6 471, 44 грн., що разом становить 31 446, 43 грн.

Суд першої інстанції здійснив перерахунок пені з врахуванням положень ч. 6 ст. 232 ГК України, в результаті чого розмір пені становить 12 139, 07 грн. пені. Відповідач з даною сумою пені погодився, що підтвердив у судовому засіданні під час апеляційного провадження.

Крім цього, за прострочку виконання відповідачем своїх зобов'язань по оплаті поставленого природнього газу позивач просить стягнути з відповідача 8 393, 88 грн. інфляційних нарахувань та 6 117, 08 грн. 3 % річних.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Доводи апелянта щодо неправомірності нарахування позивачем інфляційних втрат та 3 % річних, апеляційний суд зазначає, що право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

При цьому, суд наголошує, що згідно договорів відступлення права вимоги, до ТОВ «Офіс-Центр-3»перейшли всі права і обов'язки згідно первинного договору. Тому, нарахування інфляційних втрат та 3 % річних є правомірним.

Так, за прострочення виконання грошового зобов'язання по оплаті за газ позивач за період з 26.01.2011 р. по 31.05.2012 р. виходячи з суми заборгованості 58 524 грн. нарахував відповідачу інфляційні втрати в розмірі 3 101, 77 грн., за період з 26.03.2011 р. по 31.05.2012 р. виходячи з суми заборгованості 71 659, 84 грн. -3 797, 97 грн., за період з 26.04.2011 р. по 31.05.2012 р. виходячи з суми заборгованості 38 311, 19 грн. -1 494, 14 грн., всього -8393, 88 грн.; за цей же період позивачем нараховано 3 % річних в сумі 6 117, 08 грн.

Сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи із індексу інфляції за кожен місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція) (постанова Вищого господарського суду України від 05.04.2011 р. № 23/466 та лист Верховного Суду України «Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ»від 03.04.1997 р. № 62-97р.) (Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 17.07.2012 р. № 01-06/928/2012 р. «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права»).

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індексу інфляції за період прострочення платежу. При цьому, сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця.

Так, згідно актів приймання-передачі природного газу від 28.02.2011 р., 29.04.2011 р. та 30.05.2011 р., нарахування інфляційних втрат повинно здійснюватись за період з березня 2011 року по квітень 2012 року виходячи з суми заборгованості 58 524 грн., за період з травня 2011 року по квітень 2012 року з суми заборгованості 71 659, 84 грн. та за період з червень 2011 року по квітень 2012 року з суми заборгованості 38 311, 19 грн., а 3 % річних -з 07.03.2011 р. по 01.05.2012 р. виходячи з суми заборгованості 58 524 грн., з 05.04.2011 р. по 01.05.2012 р. з суми заборгованості 71 659, 84 грн. та з 06.06.2011 р. по 01.05.2012 р. з суми заборгованості 38 311, 19 грн.

Оскільки позивачем невірно здійснено інфляційні нарахування всупереч Рекомендацій щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, затверджених у листі Верховного Суду України від 03.04.1997 р. № 62-97, судом проведено перерахунок відповідних нарахувань інфляційних втрат та 3 % річних.

З огляду на наведене, з відповідача правомірно стягнуто 5 477, 65 грн. 3 % річних та 1 884, 44 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте з врахування всіх обставин справи та з дотриманням норм чинного законодавства, а тому не вбачає підстав для його зміни чи скасування.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Закарпатської області від 27.07.2012 р. у справі № 5008/440/2012 залишити без змін, апеляційну скаргу ПАТ Готельно-туристичний комплекс «Інтурист-Закарпаття», м. Ужгород -без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

3. Матеріали справи скерувати на адресу місцевого господарського суду.

Повний текст постанови виготовлений 28.09.2012 р.

Головуючий суддя Бонк Т. Б.

Суддя Бойко С. М.

Суддя Марко Р. І.