Рішення № 26212253, 21.09.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" вересня 2012 р.Справа № 5017/1942/2012

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСБУД-ЗАЛІЗОБЕТОН";

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача - Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "СОЦКОМ БАНК";

До відповідача: Публічного акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК";

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача - Національний банк України.

про визнання недійсним іпотечного договору.

Суддя Власова С.Г.

Представники:

Від позивача: Харченко І.Є. (за довіреністю);

Від відповідача: Крушенівський Р.О. (за довіреністю).

Від 3-ої особи на стороні позивача (ПАТ "Соцкомбанк"): Гниліченко Є.В. (за довіреністю).

Від третьої особи на стороні Відповідача (НБУ): Каранфілова О.В. (за довіреністю).

СУТЬ СПОРУ: 02.07.2012 р. за вх. №2900/2012 Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРАНСБУД-ЗАЛІЗОБЕТОН" (далі -Позивач) звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Публічного акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК" про визнання недійсним іпотечного договору з майновим поручителем посвідченого 29.01.2010 р. приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Луняченко Н.В., зареєстрованого в реєстрі за № 138 між ТОВ "ТРАНСБУД-ЗАЛІЗОБЕТОН" та Національним банком України, в особі Управління Національного банку України в Одеській області, по якому з 20.10.2011 р. набуло статусу Іпотекодержателя ПАТ "ІМЕКСБАНК" на підставі договору про відступлення права вимоги № 40 з Національним банком України в особі Управління Національного банку України в Одеській області.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 03.07.2012 р. було порушено провадження у справі та присвоєно № 5017/1942/2012.

Враховуючи , що рішення у справі може вплинути на права та обов'язки третіх осіб, суд ухвалою від 12.09.2012 р. залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача - Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "СОЦКОМ БАНК", а також Національний банк України в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача.

Позивач на позовних вимогах наполягає, 18.07.2012 р. за вх. № 22141/2012 надав письмові пояснення у справі.

Відповідач проти позовних вимог заперечує, про що зазначив у відзиві на позовну заяву від 18.07.2012 р. за вх. № 22329/2012.

В судовому засіданні від 21.09.2012 р. треті особи -ПАТ "Соцкомбанк" та Національний банк України надали пояснення по суті спору, в яких підтримували правову позицію Відповідача та просили суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін та третіх осіб, суд встановив наступне:

29.01.2010 р. між Національним банком України та ТОВ "ТРАНСБУД-ЗАЛІЗОБЕТОН", що діло як майновий поручитель ПАТ "КБ "СОЦКОМ БАНК" було укладено іпотечний договір з майновим поручителем, який був посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Луняченко Н.В. та зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за № 138, і відповідно до п.п.1 якого, договір іпотеки забезпечує вимоги Іпотекодержателя (Національного банку України) за кредитним договором № 32 від 29.01.2010 р. з усіма додатковими угодами, у тому числі що можуть бути укладені у майбутньому, який укладено між Іпотекодержателем (Національним банком України) та ПАТ "КБ "СОЦКОМ БАНК", стосовно повернення отриманої суми кредиту, несплачених відсотків, комісії, неустойок і штрафів у повному обсязі тощо (далі -"основне зобов'язання").

Пунктом 1.3. Договору було визначено, що предметом іпотеки є нерухоме майно, а саме: нежилі будівлі та споруди загальною площею 15 934,9 кв.м. за адресою: м. Одеса, вул. Новікова, 5, які розташовані на земельних ділянках загальним розміром 100 796,0 кв.м.

20.10.2011 р. між Національним банком України та ПАТ "Імексбанк" було укладено договір про відступлення права вимоги № 40, відповідно до умов якого Національний банк України відступив, а відповідач набув статусу кредитора ПАТ "КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "СОЦКОМ БАНК" та права вимоги отримання грошових коштів за Кредитним договором № 32 від 29.01.2010 р. з урахуванням всіх змін та доповнень до нього, укладеним між Національним банком України та ПАТ "КБ "СОЦКОМ БАНК".

Також, 20.10.2011 року, між Національним банком України та ПАТ "Імексбанк" було укладено договір про відступлення права вимоги, відповідно до умов якого Національний банк України відступив, а відповідач набув статусу іпотекодержателя за Іпотечним договором укладеним між Національним банком України та Позивачем, посвідченим 29.01.2010 р. приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Луняченко Н.В., за реєстром № 138, який виступає в якості забезпечення виконання зобов'язань, що випливають з Кредитного договору № 32 від 29.01.2010 р.

Позивач вважає, що іпотечний договір з майновим поручителем, укладений між Національним банком України в особі Управління Національного банку України в Одеській області та ТОВ "ТРАНСБУД-ЗАЛІЗОБЕТОН", посвідчений 29.01.2010 р. приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Луняченко Н.В., зареєстрований у реєстрі нотаріальних дій за № 138 недійсним, оскільки останній, на його думку, суперечить чинному законодавству України та положенням статуту Позивача.

Посилаючись на положення ст.ст.203, 215 ЦК України, ст. 79 ГК України та положення Закону України "Про господарські товариства" Позивач наполягає на тому, що єдиною метою створення та діяльності господарських товариств і, відповідно, товариств з обмеженою відповідальністю, яким і є позивач, є одержання прибутку. Статутом ТОВ "ТРАНСБУД-ЗАЛІЗОБЕТОН" також передбачено, що метою створення товариства є отримання прибутку шляхом здійснення виробничої, науково-дослідницької, торгівельної та посередницької діяльності, виконання робіт та надання послуг, здійснення зовнішньоекономічної діяльності.

З огляду на викладене Позивач вважає, що іпотечний договір з майновим поручителем, укладений між Національним банком України та ТОВ "ТРАНСБУД-ЗАЛІЗОБЕТОН", є недійсним, так як суперечить діючому законодавству та статуту відповідача, не був спрямований на отримання позивачем прибутку, так як за кредитним договором № 32 грошові кошти отримала третя особа, обмежив право власності Позивача, позбавивши його права самостійно приймати рішення щодо надання предмету іпотеки в оренду та користування іншим особам, проведення капітального ремонту та будь-яких інших будівельних робіт.

З урахуванням зазначеного Позивач просить суд визнати недійсним іпотечний договір з майновим поручителем, посвідчений 29.01.2010 р. приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Луняченко Н.В., зареєстрований в реєстрі за № 138 між ТОВ "ТРАНСБУД-ЗАЛІЗОБЕТОН" та Національним банком України, в особі Управління Національного банку України в Одеській області, по якому з 20.10.2011 р. набуло статусу Іпотекодержателя ПАТ "ІМЕКСБАНК" на підставі договору про відступлення права вимоги № 40 з Національним банком України в особі Управління Національного банку України в Одеській області.

Відповідач проти позовних вимог заперечує, у відзиві на позовну заяву від 18.07.2012 р. за вх. № 22329/2012 зазначає, що оспорюваний договір повністю відповідає вимогам чинного законодавства, а підстави недійсності правочину, встановлені ст.ст. 203, 215 ЦК України -відсутні. Відповідач також вважає безпідставними посилання позивача на положення Господарського кодексу України та висновки щодо відсутності між Позивачем та Національним банком правовідносин, направлених на досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку, у зв'язку з укладанням іпотечного договору.

В судовому засіданні від 21.09.2012 р. треті особи -ПАТ "Соцкомбанк" та Національний банк України надали пояснення по суті спору, в яких підтримували правову позицію Відповідача та просили суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.

29.01.2010 р. між Національним банком України та ТОВ "ТРАНСБУД-ЗАЛІЗОБЕТОН", що діло як майновий поручитель ПАТ "КБ "СОЦКОМ БАНК" було укладено іпотечний договір з майновим поручителем, який був посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Луняченко Н.В. та зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за № 138, і відповідно до п.п.1 якого, договір іпотеки забезпечує вимоги Іпотекодержателя (Національного банку України) за кредитним договором № 32 від 29.01.2010 р. з усіма додатковими угодами, у тому числі що можуть бути укладені у майбутньому, який укладено між Іпотекодержателем (Національним банком України) та ПАТ "КБ "СОЦКОМ БАНК", стосовно повернення отриманої суми кредиту, несплачених відсотків, комісії, неустойок і штрафів у повному обсязі тощо (далі -"основне зобов'язання").

Пунктом 1.3. Договору було визначено, що предметом іпотеки є нерухоме майно, а саме: нежилі будівлі та споруди загальною площею 15 934,9 кв.м. за адресою: м. Одеса, вул. Новікова, 5, які розташовані на земельних ділянках загальним розміром 100 796,0 кв.м.

Відповідно до умов договору про відступлення права вимоги № 4020 від 20.10.2011 р. укладено,між Національним банком України та ПАТ "Імексбанк" відповідач набув статусу кредитора ПАТ "КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "СОЦКОМ БАНК" та права вимоги отримання грошових коштів за Кредитним договором № 32 від 29.01.2010 р. з урахуванням всіх змін та доповнень до нього, укладеним між Національним банком України та ПАТ "КБ "СОЦКОМ БАНК".

Також 20.10.2011 року, між Національним банком України та ПАТ "Імексбанк" було укладено договір про відступлення права вимоги, відповідно до якого Національний банк України відступив, а відповідач набув статусу іпотекодержателя за Іпотечним договором укладеним між Національним банком України та Позивачем, посвідченим 29.01.2010 р. приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Луняченко Н.В., за реєстром № 138, який виступає в якості забезпечення виконання зобов'язань, що випливають з Кредитного договору № 32 від 29.01.2010 р.

Відповідно до стаття 215 Цивільного Кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України.

Статтею 203 Цивільного Кодексу України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину:

- зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Іпотечний договір з майновим поручителем, укладений між банком України та ТОВ "ТРАНСБУД-ЗАЛІЗОБЕТОН", що діло як майновий поручитель ПАТ "КБ "СОЦКОМ БАНК" повністю відповідає вимогам Цивільного кодексу України, іншим актам цивільного законодавства України, а також не протирічить моральним засадам суспільства;

- особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, а також волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Спірний договір був посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Луняченко Н.В. та зареєстрований у реєстрі нотаріальних дій за № 138. Як вбачається із змісту самого договору сторони правочину перебували при здоровому розумі, ясній памяті та у повній цивільній правоздатності та дієздатності, розуміючи значення своїх дій та діючи добровільно , без фізичного та/або психічного тиску;

- правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Сторонами було повністю дотримано вимоги чинного законодавства щодо форми договору.

- правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Зазначені вимоги також було дотримано сторонами при укладенні спірного правочину.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Підсумовуючи вищевикладене, з аналізу змісту спірного договору вбачається, що останній не суперечити Цивільному Кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, має необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення Позивача було вільним та відповідало його внутрішній волі; правочин вчинено у формі, встановленій законом; правочин спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Судом не приймаються до уваги посилання Позивача на ті обставини, що оспорюваний договір не був спрямований на отримання Позивачем прибутку, оскільки останні не можуть бути підставою для визнання правочину недійсним.

З урахуванням вищевикладеного суд доходить висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними, а тому в їх задоволені слід відмовити.

Витрати по сплаті судового збору слід віднести за рахунок Позивача, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. В позові -відмовити.

Рішення суду набуває законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення підписано в порядку ст. 85 ГПК України 26.09.2012 р.

Суддя Власова С.Г.