Рішення № 26212190, 25.09.2012, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2012 р. Справа № 5010/897/2012-28/67

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кавлак І.П.

При секретарі судового засідання: Манів-Головецькій О.С.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик"

вул. Озерянівська, 2, м Горлівка, Донецької області, 84601

вул. С. Петлюри, 9А, м. Івано-Франківськ, 76025

до відповідача: Фізичної особи підприємця Жолоб Марії Ярославівни

вул. Шевченка, 27, с. Слобода, Коломийського району,

Івано-Франківської області, 78278

про стягнення 11817 грн. 96 коп., з яких:

9100 грн. 18 коп. - основна заборгованість

36 грн. 44 коп. - інфляційні втрати;

755 грн. 21 коп. - пеня;

1289 грн. 12 коп. - 20% річних;

637 грн. 01 коп. - штраф

за участю представників сторін:

від позивача: Кучірка В.Й. - представник, (довіреність б/н від 31.07.12 )

від відповідача представники не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик" звернулось до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Фізичної особи підприємця Жолоб Марії Ярославівни про стягнення 11817 грн. 96 коп. заборгованості, з яких: 9100 грн. 18 коп. -основна заборгованість, 36 грн. 44 коп. - інфляційні втрати, 755 грн. 21 коп. - пеня, 1289 грн. 12 коп. - 20% річних, 637 грн. 01 коп. - штраф.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки від 01.05.11 №1095 в частині здійснення розрахунку за поставлений товар, у зв»язку з чим у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість в сумі 9100 грн. 18 коп. З огляду на наявність зазначеної заборгованості позивачем нараховано 36 грн. 44 коп. інфляційних втрат, 755 грн. 21 коп. пені, 1289 грн.12 коп. 20% річних, 637 грн. 01 коп. штрафу.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 27.07.12 порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 04.09.12.

Ухвалою суду від 04.09.12, в зв»язку з неявкою представника відповідача, розгляд справи відкладено на 25.09.12.

Представник відповідача жодного разу в судове засідання не з"явився, своїм правом на участь у судовому розгляді не скористався, відзиву на позов не надіслав, хоча належним чином повідомлений про місце і час розгляду справи ухвалами суду від 27.07.12 (вих. № 8222) та від 04.09.12 (вих. 9486).

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997 року № 02-5/289 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Ухвала господарського суду про порушення провадження у справі від 27.07.12 та ухвала про відкладення розгляду справи від 04.09.12 надіслані відповідачеві рекомендованою кореспонденцією за адресою, зазначеною у позовній заяві: вул. Шевченка, 27, с. Слобода, Коломийського району, Івано-Франківської області, 78278.

Ухвала про порушення провадження у справі від 27.07.12 повернута поштою на адресу господарського суду з поміткою: «за зазначеною адресою не проживає».

Пунктом 4 Інформаційного листа ВГСУ від 02.06.06 року № 01-8/12/28 передбачено, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв»язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній», «за закінченням терміну зберігання»і т.п. є належними доказами виконання господарським судом обов»язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена. Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Частиною 3 ст. 22 ГПК України встановлено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції»визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов»язків цивільного характеру.

За таких обставин, суд, дослідивши матеріали справи, враховуючи те, що відповідач належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, зважаючи на обмеженість строками розгляду справи, встановленими ст. 69 ГПК України, вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

25.09.12 представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримує та просить суд позов задовольнити.

Згідно вимог ч. 3 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши доводи представника позивача, всебічно і повно дослідивши фактичні обставини справи, об»єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 01.05.11 між позивачем (далі - постачальник) та відповідачем (далі - покупець) укладено договір поставки № 1095 (далі -Договір; а.с.12,13).

Пунктом 1.1 Договору, постачальник зобов»язався передати у власність покупця алкогольні напої (надалі товар) , а покупець - приймати та оплатити товар в порядку, виначеному умовами даного договору.

У відповідності до умов Договору, позивач передав, а відповідач прийняв товар на загальну суму 13086 грн. 78 коп. Виконання позивачем договірних зобов»язань підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними(а.с. 15-17), а саме:

видатковою накладною № 31211/29338 від 29 жовтня 2011 року

на суму 337 грн. 50 коп.;

видатковою накладною № 32204/30315 від 5 листопада 2011 року

на суму 12749 грн. 28 коп.

Порядок розрахунків визначений в розділі 6 Договору.

Пунктом 6.1. Договору сторони погодили, що розрахунки за товар здійснюються покупцем протягом 14 календарних днів з дати отримання товару.

Всупереч умов договору, покупець прийняті на себе договірні зобов»язання належним чином не виконав; суму заборгованості проплатив частково в розмірі 3986 грн. 60 коп., оплату залишку вартості товару в сумі 9100 грн. 18 коп. не здійснив.

Статтею 174 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір є підставою виникнення господарських зобов»язань.

Згідно з ч.ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як передбачено ч.1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов"язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Положеннями ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Приписами ст.33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Станом на день розгляду справи, відповідач не надав суду будь-яких документальних доказів, які б спростовували доводи позивача.

Заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 9100 грн. 18 коп. за поставлений позивачем на підставі видаткових накладних товар, на час прийняття рішення не сплачена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи.

З огляду на вищевикладене та приймаючи до уваги часткову сплату відповідачем заборгованості в сумі 3986 грн. 60 коп., у суду достатньо підстав вважати, що вимога про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 9100 грн. 18 коп. обґрунтована та підлягає задоволенню.

Факт прострочки виконання грошового зобов'язання за договором поставки № 1095 від 01.05.11 підтверджується матеріалами справи, відповідачем не спростований.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Приписами ст.546, ст.549 ЦК України, ст.ст. 230-232 ГК України визначено, що одним із видів забезпечення виконання зобов'язання є неустойка у формі пені, штрафу, яка сплачується боржником у разі порушення зобов'язання. Згідно ч.2 ст. 551 ЦК України, п.4 ст.231 ГК України, якщо предметом неустойки є грошова сума і її розмір законом не визначений, розмір неустойки встановлюється договором.

Пунктом 7.1. договору сторони обумовили, що у випадку порушення покупцем строків оплати вартості одержаного від постачальника товару, покупець зобов»язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день порушення строків оплати: у випадку порушення покупцем строків оплати вартості одержаного від постачальника товару більше ніж на 30 календарних днів, покупець сплачує постачальнику штраф в розмірі 7% від суми боргу.

Згідно з ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 вказаного Закону встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Положеннями статті 625 чинного Цивільного кодексу України передбачено обов'язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов»язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 9.2. договору сторони погодили, що у випадку порушення покупцем строків оплати отриманого від постачальника товару, покупець зобов»язаний сплатити постачальнику 20% річних від суми боргу за користування чужими коштами.

Право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору (ст.ст. 612, 625 ЦК України).

Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, судом перевірено правильність нарахування позивачем штрафу, пені, інфляційних втрат та 20 % річних - наявний в матеріалах справи розрахунок є арифметично вірним (а.с. 7-11).

Зважаючи на те, що факт прострочки виконання грошового зобов»язання за договором поставки № 1095 від 01.05.11 відповідачем не спростований, підтверджується матеріалами справи, з урахуванням положень укладеного сторонами Договору, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення 36 грн. 44 коп. інфляційних втрат, 755 грн. 21 коп. пені, 1289 грн. 12 коп. 20% річних, 637 грн. 01 коп. штрафу, обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судовий збір за правилами ст. 49 ГПК України слід покласти на відповідача.

На підставі вищевикладеного, у відповідності до ст.124 Конституції України, ст.ст. 174, 193, 216, 230-232 ГК України, ст.ст. 509, 525, 526, 546, 549, 551, 610, 611, 625, 629, 712 ЦК України, керуючись ст.ст. 4-3, 22, 33, 49, 55, ст. 82, ст.ст. 83-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик" до Фізичної особи підприємця Жолоб Марії Ярославівни про стягнення 11817 грн. 96 коп. заборгованості, з яких: 9100 грн. 18 коп. -основна заборгованість, 36 грн. 44 коп. - інфляційні втрати, 755 грн. 21 коп. - пеня, 1289 грн. 12 коп. - 20% річних, 637 грн. 01 коп. - штраф задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи підприємця Жолоб Марії Ярославівни (: вул. Шевченка, 27, с. Слобода, Коломийського району, Івано-Франківської області, 78278; ід. номер 3111905145) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик" (вул. Озерянівська, 2, м Горлівка, Донецької області, 84601; код 35871504) -9100(дев»ять тисяч сто) грн. 18 коп. основної заборгованості, 36(тридцять шість)грн. 44 коп. інфляційних втрат, 755(сімсот п»ятдесят п»ять) грн. 21 коп. пені, 1289(одна тисяча двісті вісімдесят дев»ять) грн. 12 коп. 20% річних, 637(шістсот тридцять сім) грн. 01 коп. штрафу та судовий збір в розмірі 1609 (одна тисяча шістсот дев»ять)грн. 50 коп.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 01.10.12

Суддя І.П. Кавлак

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

______ Кавлак І. П. 01.10.12