ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.09.12 Справа№ 5015/2981/12
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Райффайзен Лізинг Аваль", м.Київ
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Танк Транс", м.Городок Львівської області
про: стягнення 162 424,17 грн.
Суддя Король М.Р.
Представники:
від позивача: Самокиша В.Ю.-представник (довіреність №07-05/12 від 07.05.12р.)
від відповідача: не з'явився
В судовому засіданні 25.09.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суть спору: позов подано Товариством з обмеженою відповідальністю „Райффайзен Лізинг Аваль",(м.Київ) до Товариства з обмеженою відповідальністю „Танк Транс" (м.Городок Львівської області) про стягнення 162 424,17 грн.
Ухвалою суду від 20.07.12 року порушено провадження у справі. Розгляд судової справи призначено на 07.08.12 р. Вимоги до сторін по підготовці справи до розгляду в судовому засіданні висвітлено в зазначеній ухвалі, в тому числі визнано обов'язковою явку повноважних представників сторін в судове засідання. .
Розгляд справи відкладався зпідстав, зазначених в ухвалах суду від 07.08.12р., 16.08.2012р.
Ухвалою суду від 16.08.2012р. строк розгляду спору продовжено на 15 днів у відповідності до ст. 69 ГПК України за клопотанням відповідача.
Представник позивача в судове засідання явку повноважного представника забезпечив, позовні вимоги підтримав з підстав, наведених в позовній заяві.Крім того, представник позивача подав клопотання (вх.№21352/12) про часткове припинення провадження, оскільки після порушення провадження по справі та станом на теперішній час відповідачем були оплачені рахунки №№ LC3105-10/08/16-033 від 01.02.2012р. на суму 17491,97 грн., LC3105-10/17-035 від 01.03.2012р. на суму 28770,04 грн., LC3105-10/08/18-037 від 02.04.2012р. на суму 28590,17 грн. 24.09.2012 р. від позивача поступило письмове пояснення (вх№ 21251/12) щодо порядку зарахування за договором фінансового лізингу № LC 3105-10/08 від 02.11.2010 р.
Представник відповідача в судове засідання 25.09.2012 р. явку повноважного представника не забезпечив. Від представника відповідача поступила заява про долучення до матеріалів справи копії платіжних доручень, якими частково оплачено суму заборгованості, наявність залишку суми заборгованості в розмірі 87 571,99 грн.відповідач визнає Крім того, представник відповідача просить розстрочити виконання рішення по даній справі на строк до 31 березня 2013 року. Представник позивача проти розстрочення виконання рішення суду заперечив у письмовому запереченні (вх.№21252/12) на клопотання відповідача про застосування судом при прийнятті розстрочення/відстрочення його виконання пояснюючи це тим, що позивач за власні кошти сплачував проценти за кредитними договорами, укладеними з метою залучення коштів для придбання майна відповідача.Це призвело до заподіяння значних збитків позивачу та значно погіршило фінансовий стан останнього.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
15.10.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" (лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Танк Транс" (лізингоодержувач) укладено договір оренди (фінансового лізингу) № L3105-10/08, відповідно до п.1.1 якого, лізингодавець на підставі договору купівлі-продажу (поставки) зобов'язується придбати у свою власність і передати на умовах фінансового лізингу, без надання послуг з управління та технічної експлуатації, у тимчасове володіння та користування за плату майно, найменування, технічний опис, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого зазначаються в Специфікації (додаток № 2 до цього договору, надалі - предмет лізингу), а лізингоодержувач зобов'язується прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього договору.
На виконання умов договору, позивач (лізингодавець) придбав предмет лізингу за договором купівлі-продажу та передав у тимчасове володіння відповідачу (лізингоодержувачу), що підтверджується підписаним сторонами актом приймання-передачі предмета лізингу від 25.12.2008р.
У зв'язку з наявністю у Лізингоодержувача (Відповідача) простроченої заборгованості за Договором та враховуючи, що Лізингоодержувачем (Відповідачем) було виявлено бажання здійснити реструктуризацію цієї заборгованості, Сторони (Позивач і Відповідач) дійшли згоди внести зміни та доповнення до Договору, про що укладена відповідна Угода від 01.11.2010 р.
На підставі чого та відповідно до п. 2 Угоди сторони (Лізингодавець і Лізингоодержувач) погодили внести зміни до Договору, погодивши його та додатки 1, 2 та 4 до нього у новій редакції. Ця Угода набрала чинності з дня її підписання. З моменту підписання цієї Угоди та Договору в новій редакції попередня редакція Договору втратила чинність.
02.11.2010 р. між Лізингодавцем (Позивачем) та Лізингоодержувачем (Відповідачем) був укладений договір оренди (фінансового лізингу) №1X3105-10/08 (надалі - Договір у новій редакції) за умов, передбачених Угодою. До Договору у новій редакції були підписані додатки 1, 2 та 4 до нього.
Відповідно до п.п. 1.1, 4.1 Договору у новій редакції Лізингоодержувач (Відповідач) зобов'язався за цим Договором сплачувати відсотки за фінансування придбання Предмета лізингу та поточні лізингові платежі.
На підставі п. 4.2 Договору у новій редакції Лізингоодержувач сплачує відсотки за фінансування придбання Предмета лізингу у період з моменту підписання цього Договору до повної виплати Лізингоодержувачем заборгованості Лізингодавцю, визначеної за правилами цього Договору за ставкою LIBOR ЗМ плюс 11% від всієї суми заборгованості, визначеної в порядку п. 3.1 цього Договору. Сума відсотків в грошовому еквіваленті іноземної валюти підлягає перерахунку у гривню за Курсом продажу (Розділ 1 «Визначення»Загальних умов Додатку 4 до цього Договору), крім того ПДВ.
Згідно з п.4.3 Договору у новій редакції, Лізингоодержувач протягом строку лізингу щомісяця сплачує Лізингодавцю авансом поточні лізингові платежі, які розраховуються на перший робочий день кожного лізингового періоду за поточний місяць та складаються з суми, що ставиться в погашення вартості Предмета лізингу та комісії Лізингодавця.
П. 4.4 Договору у новій редакції передбачено, що Розмір Комісії для кожного періоду лізингу розраховується за ставкою, визначеною в п. 4.2 цього Договору, від заборгованості Лізингоодержувача у грошовому еквіваленті іноземної валюти для відповідного періоду лізингу графіку. Розрахована таким чином сума комісії перераховується у гривні за курсом продажу з дотриманням умов частини другої цього пункту.
Комісія Лізингодавця розрахована у гривнях, не може бути менше різниці між поточним лізинговим платежем у гривні та граничною сумою, яка ставиться в погашення заборгованості Лізингоодержувача згідно даних колонки «С»Графіку (Додаток 1 до Договору).
Перерахунок лізингових платежів, розрахованих у грошовому еквіваленті іноземної валюти, здійснюється Лізингодавцем за Курсом розрахунку платежів плюс ставка збору до Пенсійного фон, купівлі іноземної ватюти. шо діє на момент виставлення рахунку, та комісія АТ «Райффайзен Б, Аваль»з купівлі ватюти згідно офіційного сайту Лізингодавця за адресою в мережі Інтернет: http://www.rla.com.ua. (п.4.5 Договору у новій редакції).
Згідно п.4.6 Договору у новій редакції, оплата всіх платежів здійснюється в національній валюті України - гривнях, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Лізингодавця.
Згідно з Загальними умовами фінансового лізингу - Додаток №4 до Договору у новій редакції (надалі - Загальні умови), Лізингоодержувач сплачує поточні лізингові платежі щомісяця авансом до 8 числа поточного місяця на підставі рахунку Лізингодавця, направленого на вказану в Договорі у новій редакції електронну адресу Лізингоодержувача або за допомогою факсимільного зв'язку. При чому, у разі неотримання рахунку Лізингодавця до 5 числа поточного місяця Лізингоодержувач зобов'язаний звернутися до Лізингодавця та отримати свій рахунок самостійно.
В цьому випадку Лізингоодержувач зобов'язаний оплатити рахунок до 10 числа поточного місяця (п.5.3, п.5.4 Загальних умов).
Оскільки відповідачем не виконано належним чином своїх договірних зобов'язань в частині сплати лізингових платежів, позивач у позовній заяві просив суд стягнути з відповідача заборгованість за договором фінансового лізингу №LC3105-10/08 від 02.11.2010р. в сумі 162 424,17 грн., яка виникла за період з лютого по липень 2012р.
Оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно ч.1 ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч.1 ст.173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Ст. 193 ГК України передбачено, що господарські зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог , що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Згідно із ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ч.1 ст.292 ГК України, лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.
Відповідно до ч.1 ст.806 ЦК України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).
Відповідно до ст.1 Закону України "Про фінансовий лізинг" , фінансовий лізинг (далі - лізинг) - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу; за договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).
Згідно ч.2 ст.806 ЦК України, до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом; до відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом. Частиною 3 ст.806 Цивільного кодексу України передбачено, що особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.
Відповідно до ч.1 ст.3 Закону, предметом договору лізингу (далі - предмет лізингу) може бути неспоживна річ, визначена індивідуальними ознаками та віднесена відповідно до законодавства до основних фондів.
Вимоги (обов'язкові істотні умови) договору лізингу визначені ст.6 Закону, відповідно до якої, договір лізингу має бути укладений у письмовій формі; істотними умовами договору лізингу є: предмет лізингу; строк, на який лізингоодержувачу надається право користування предметом лізингу (строк лізингу); розмір лізингових платежів; інші умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди; строк лізингу визначається сторонами договору лізингу відповідно до вимог цього Закону.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Матеріалами справи підтверджено, що відповідач в порушення умов договору належним чином не виконує свої зобов'язання, наслідок чого у останнього утворилась заборгованість в загальному розмірі 162 424,17 грн. за період з лютого по липень 2012р.
Оскільки після порушення провадження у справі відповідачем були оплачені рахунки LC3105-10/08/16-033 від 01.02.2012р. на суму 17491,97 грн., LC3105-10/17-035 від 01.03.2012р. на суму 28770,04 грн., LC3105-10/08/18-037 від 02.04.2012р. на суму 28590,17 грн., провадження у справі в частині стягнення 74852,18 грн. підлягає припиненню.
Позовні вимоги в частині стягнення суми позову в розмірі 87 571,99 грн. є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до ч.2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Крім того, суд відмовляє у задоволенні заяви представника відповідача про розстрочку виконання рішення, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 121 ГПК України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання, про що виноситься ухвала, яка може бути оскаржена у встановленому порядку.
Розстрочка -виконання рішення частинами, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі.
Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи. (Роз'яснення, Вищий арбітражний суд, від 12.09.1996, № 02-5/333 „Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України").
При цьому господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, але перш за все повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.
Виходячи із наведеного, законодавець, у будь-якому випадку пов'язує розстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об'єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.
Обставини, на які посилається заявник (важке фінансове становище), не є винятковими та не можуть бути належними доказами неможливості виконання рішення суду.
Беручи до уваги наведене, заява ТзОВ „Танк Транс" є необгрунтованою, не підтвердженою належними доказами та такою, що не підлягає до задоволення.
Судовий збір покладається на відповідача у відповідності до ст. 49 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 43, 33, 34, 43, 49, 75, 82-84 ГПК України, господарський суд-
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги задоволити частково.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Танк Транс" (81500, Львівська область, м.Городок, вул.Івасюка, 2г, ідентифікаційний код 32115067) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Райффайзен Лізинг Аваль" (04073, м.Київ, просп. Московський, 9, корп.5, ідентифікаційний код 34480657) 87 571,99 грн. заборгованості та 3248 грн. судового збору.
3. В частині стягнення заборгованості в сумі 74852,18 грн. - провадження у справі припинити.
4. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.
Повне рішення складено 01.10.2012 р.
Суддя Король М.Р.
Судове рішення № 26212032, Господарський суд Львівської області було прийнято 25.09.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 5015/2981/12. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: