Ухвала суду № 26211586, 18.09.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" вересня 2012 р. м. Київ К/9991/81611/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Карася О.В. (головуючого), Голубєвої Г.К., Рибченка А.О.,

за участю секретаря судового засідання Мартиненко І.В.,

представників відповідача Максимчука С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Житомирському районі на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 20.06.2011 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 10.10.2011 у справі № 0670/302/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "Вимпел"

до Державної податкової інспекції у Житомирському районі

про скасування податкового повідомлення -рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство звернулось до суду із позовною заявою (з уточненням позовних вимог) до Державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення від 31.12.2010 № 0003552301/0 в частині визначення податкового зобов'язання за основним платежем "плата за користування надрами державного значення" у сумі 37 168,00 грн. та фінансових санкцій, нарахованих виходячи із вказаного розміру основного платежу.

Судом першої інстанції, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду, позовні вимоги задоволено.

Судові рішення обґрунтовані тим, що внаслідок ототожнення поняття "видобута корисна копалина" та "товарна продукція" контролюючий орган дійшов помилково висновку про заниження позивачем платежу "плата за користування надрами державного значення".

У касаційній скарзі орган податкової служби, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить зазначені судові рішення скасувати та у задоволенні позовних вимог відмовити.

Обґрунтовуючи касаційні вимоги, відповідач послався на те, що з прийняттям Порядку справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 № 264 "Про заходи щодо справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин", втратив чинність Порядок справляння плати за користування надрами для видобування корисних копалин, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.09.1997 № 1014 "Про затвердження базових нормативів плати за користування надрами для видобування корисних копалин та Порядку справляння плати за користування надрами для видобування корисних копалин", і в результаті з 11.04.2008 (опублікування в Офіційному віснику України Порядку № 264) користувачі надр податкові зобов'язання з платежів за користування надрами для видобування корисних копалин за звітний період повинні були обчислювати за формулою відповідно до п. 14 Порядку № 264.

У поданих запереченнях на скаргу позивач просить у задоволенні скарги відмовити через її необґрунтованість.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, доводи касаційної скарги та заперечення, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню на таких підставах.

Судами встановлено, що передумовою визначення податкового зобов'язання згідно спірного податкового повідомлення -рішення були висновки документальної виїзної перевірки, які викладені у акті від 17.12.2010, про порушення позивачем пунктів 2, 3, 4, 14 Порядку № 264, яке полягало у заниженні плати за користування надрами. При цьому, як встановлено судами, при визначенні правильність нарахування плати за користування надрами для видобування корисних копалин, фахівцями контролюючого органу до об'єкту оподаткування було враховано кількість видобутих корисних копалин (обсяг видобутих блоків) у звітному періоді без відрахування обсягу (кількості) реалізованих корисних копалин.

Судами також встановлено, що вартість одиниці видобутих у І, ІІ кварталах 2009 року та І -ІІІ кварталах 2010 року корисних копалин визначалась Товариством за більшою величиною - фактичною ціною реалізації одиниці видобутої корисної копалини (обсягу видобутих блоків) у звітному періоді відповідно до положень пунктів 5-7 Порядку № 264.

Так, справляння платежів за користування надрами регламентується Порядком справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України "Про заходи щодо справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин" від 26.03.2008 № 264.

Пунктом 4 цього Порядку № 264 визначено, що вартість видобутих корисних копалин за звітний (податковий) період обчислюється платником з урахуванням обсягу готової продукції, що перебуває на складі гірничодобувного підприємства, та більшої її величини, обрахованої за фактичними цінами реалізації видобутих корисних копалин відповідно до положень пунктів 5-7 цього Порядку або за їх розрахунковою вартістю відповідно до положень пунктів 8-13 Порядку.

Фактична ціна реалізації видобутих корисних копалин (товарної продукції гірничодобувного підприємства) є результатом ділення суми доходу, отриманого (нарахованого) платником від виконання ним господарських зобов'язань з реалізації у звітному (податковому) періоді видобутої корисної копалини (товарної продукції гірничодобувного підприємства), зменшеної на суму транспортних послуг, наданих (оплачених) платником у звітному (податковому) періоді під час виконання зазначених господарських зобов'язань, на обсяг (кількість) реалізованих у звітному (податковому) періоді видобутих корисних копалин (товарної продукції гірничодобувного підприємства).

Розрахункова вартість одиниці видобутих корисних копалин (товарної продукції гірничодобувного підприємства) -результат ділення суми витрат, понесених платником у звітному (податковому) періоді безпосередньо на виробництво товарної продукції гірничодобувного підприємства, облікованих за принципами податкового обліку, з урахуванням норм пунктів 10 -11 Порядку № 264, та валових витрат на обсяг (кількість) виробленої (облікованої) за звітний (податковий) період товарної продукції гірничодобувного підприємства.

Пунктом 3 Порядку № 264 визначено, що об'єктом оподаткування платежів за користування надрами для видобування корисних копалин є:

обсяг погашених у звітному (податковому) періоді запасів корисних копалин у частині видів корисних копалин, нормативи для яких затверджено Законом України від 03.06.2008 № 309-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" за одиницю погашених запасів корисних копалин ділянки надр (запасами є обсяги корисних копалин, виявлені та підраховані на місці їх залягання в межах ділянки надр). При цьому погашеними є списані з обліку гірничодобувного підприємства балансові та позабалансові запаси корисних копалин загальнодержавного і місцевого значення: видобуті та призначені для споживання або переробки; втрачені у процесі видобування (п. 3 Положення про порядок списання запасів корисних копалин з обліку гірничодобувного підприємства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 58 "Про затвердження Положення про порядок списання запасів корисних копалин з обліку гірничодобувного підприємства";

обсяг видобутих у звітному (податковому) періоді корисних копалин у частині видів корисних копалин, нормативи платежів для яких затверджено Законом № 309-VI за одиницю видобутих корисних копалин, товарної продукції. Обсяг видобутих корисних копалин відповідає частині обсягу вилучених з надр корисних копалин, що перероблені (піддані додатковим технологічним процесам з метою їх підготовки до реалізації (споживання): подрібненню, сортуванню, осушенню, очищенню, збагаченню та агломерації) на товарну продукцію гірничодобувного підприємства, яка відповідає установленим стандартам.

Податкові зобов'язання з платежів за користування надрами для видобування корисних копалин за звітний період обчислюються відповідно до п. 14 Порядку № 264 за формулою залежно від застосування базових нормативів платежів -абсолютних (тобто для видобутих та погашених запасів) та відносних величин (у відсотках до вартості одиниці видобутих корисних копалин).

Оскільки, при здійсненні видобутку корисних копалин останні у звітному періоді реалізовувались позивачем споживачам, вартість одиниці видобутих корисних копалин правомірно визначалась за фактичною ціною реалізації, а саме відповідно до положень пунктів 5-7 Порядку № 264, що контролюючим органом враховано не було.

З огляду на викладене, Вищий адміністративний суд України залишає касаційну скаргу відповідача без задоволення, а судові рішення першої та апеляційної інстанцій -без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Житомирському районі залишити без задоволення.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 20.06.2011 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 10.10.2011 у справі № 0670/302/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, визначеними ст. ст. 237-2391Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий О.В. Карась

Судді Г.К Голубєва

А.О. Рибченко