Ухвала суду № 26210955, 18.09.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" вересня 2012 р. м. Київ К/9991/14065/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

при секретарі судового засідання: Шкляр А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська

на постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 06 вересня 2007 року

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2011 року

у справі № А27/255-07

за позовом Акціонерного товариства закритого типу «Футбольний Клуб «Дніпро-96»

до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська,

за участю Прокуратури Красногвардійського району м. Дніпропетровська

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 06 вересня 2007 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2011 року, позов Акціонерного товариства закритого типу «Футбольний Клуб «Дніпро-96»(позивач) до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська (відповідач) задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення № 0000252305/1/8908 від 28 квітня 2007 року, № 0000192305/3/8910 від 28 квітня 2007 року. Стягнуто з Державного бюджету України на користь АТЗТ «Футбольний Клуб «Дніпро-96» 3,40 грн. витрат із сплати судового збору.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями у справі, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 06 вересня 2007 року, ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2011 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В запереченні на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а постановлені у справі судові рішення -без змін.

Крім того, ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська заявлено клопотання про заміну відповідача у справі -ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська на Державну податкову інспекцію у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби у зв'язку з реорганізацією.

Відповідно до статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України зазначене клопотання підлягає задоволенню.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем проведено виїзну позапланову перевірку АТЗТ «Футбольний Клуб «Дніпро-96»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість по декларації з податку на додану вартість за червень 2006 року, напрямок відшкодування - у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів, за результатами якої складно акт № 273ДСК/23-505/24440560 від 05 жовтня 2006 року.

На підставі зазначеного акту перевірки та за результатами адміністративного оскарження відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення № 0000252305/1/8908 від 28 квітня 2007 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 47 979 045,09 грн. (31 986 030,06 грн. -основний платіж, 15 993 015,03 грн. -штрафні (фінансові) санкції), та № 0000192305/3/8910 від 28 квітня 2007 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 599 457,00 грн.

Перевіркою встановлено порушення позивачем пункту 1.8 статті 1, підпункту 7.2.3 пункту 7.2, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі -Закон № 168/97-ВР) у зв'язку з неправомірним віднесенням до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікторія Плюс»відповідно до договорів № 34ФР-20/12 від 20 грудня 2005 року на поставку легкої фракції суміші вуглеводнів та № 1НП-10/01 від 10 січня 2006 року на поставку нафтопродуктів.

Зазначений висновок податковим органом зроблено у зв'язку з ненаданням АТЗТ «Футбольний Клуб «Дніпро-96» на перевірку підтверджуючих транспортування товару документів.

Також, відповідач виходив з наданої Державною податковою інспекцією у Городоцькому районі Львівської області інформації, відповідно до якої директор ТОВ «Вікторія Плюс»знаходиться у розшуку, активи відсутні, на рахунки в банках накладено арешт, бухгалтерських документів для проведення позапланової перевірки не представлено.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Пунктом 1.7 статті 1 Закону № 168/97-ВР визначено, що податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону № 168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, позивачем включено до складу податкового кредиту з податку на додану вартість суми, сплачені в ціні придбаного у ТОВ «Вікторія Плюс»товару, на підставі належним чином оформлених податкових накладних.

При цьому, судами на підставі даних податкової звітності з податку на додану вартість позивача за травень 2006 року встановлено, що від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, яке переноситься до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, складає 599 457,00 грн.

Крім того, актом перевірки встановлено фактичну сплату АТЗТ «Футбольний Клуб «Дніпро-96»у попередньому податковому періоді на користь своїх постачальників суми в розмірі 18 716 345,00 грн.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій повно та всебічно, оцінивши фактичні обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права дійшли вірного висновку, що позивач мав підстави для заявлення відповідної суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у червні 2006 року.

В той же час, як встановлено судами попередніх інстанцій, фіктивність контрагента позивача -ТОВ «Вікторія Плюс», на чому наполягає відповідач, не встановлено жодним судовим рішенням, а також відсутні обвинувальні вироки судів щодо наявності вини, умислу, направленого на незаконне заволодіння майном держави, в діях посадових осіб ТОВ «Вікторія Плюс».

При цьому, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що за наявності документів, які підтверджують фактичне отримання позивачем товару та його використання у власній господарській діяльності, ненадання документів, що підтверджують транспортування товарно-матеріальних цінностей, не може бути єдиною беззаперечною підставою для висновку про відсутність підтвердження реальності здійснення господарських операцій з придбання товару, оскільки, відповідною транспортною документацією обов'язково має бути підтверджено здійснення послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товарно-матеріальних цінностей.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до зміни чи скасування постанови Господарського суду Дніпропетровської області від 06 вересня 2007 року та ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2011 року.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Допустити заміну по даній справі відповідача -Державну податкову інспекцію у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська його правонаступником -Державною податковою інспекцією у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби.

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 06 вересня 2007 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2011 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Голубєва Г.К.

Карась О.В.