Постанова № 26210310, 13.09.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 вересня 2012 року справа № 2а-7267/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Клименчук Н.М. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «Горизонт»

до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

ТОВ «НВП «Горизонт»(далі-Позивач, Товариство) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення №0000032370, №0000042370 від 10.01.2012р., винесені ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС (далі-Відповідач).

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилався на те, що 10 січня 2012 року Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва видано податкове повідомлення - рішення №0000032370, яким платнику податків Товариству з обмеженою відповідальністю «НВП «Горизонт»збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість, код платежу 14010100, на суму 64 044,00 грн., та штрафні санкції в сумі 16 261,00 грн., а всього 81 305,00 грн., а також Податкове повідомлення -рішення №0000042370, яким платнику податків Товариству з обмеженою відповідальністю «НВП «Горизонт»збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток, код платежу 11021000, на суму 84 618,00 грн., та штрафні санкції в сумі 21154,00 грн., а всього 115 772,00 грн.

Позивач у позовній заяві посилався на відсутність порушення вимог податкового законодавства, а саме: Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки на думку Позивача до складу валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість правомірно включено валові витрати та податковий кредит внаслідок господарських операцій з Приватним підприємством «Чосо».

У судових засіданнях представник позивача підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити, надав документи, які витребовувались судом, письмові пояснення по справі, заяву про забезпечення доказів та клопотання.

Відповідач проти позову заперечував, подав письмове заперечення, мотивуючи це тим, що ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «НВП «Горизонт», за результатами якої складено акт від 23.12.2011 № 586/1-23-70-32156365 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «НВП «Горизонт»з питань правильності нарахування, повноти та своєчасності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток по фінансово-господарським взаємовідносинам з ПП «Чосо»за період з 30.10.2008р. по 01.01.2011р.

У судовому засіданні Відповідачем надано та залучено до матеріалів справи постанову Генеральної прокуратури України про призначення позапланової перевірки щодо дотримання податкового законодавства ПП «Чосо»

Відповідач також надав, а суд залучив до матеріалів справи протокол допиту обвинуваченого ОСОБА_1 та протокол допиту свідка ОСОБА_2

В письмовому запереченні та в ході судового засідання Відповідач пояснив наступне:

Генеральною прокуратурою України проводиться досудове слідство у кримінальній справі №49-3296 за обвинуваченням ОСОБА_3 та ОСОБА_1, у вчиненні злочинів передбачених ч.2 ст.205, ч.3 ст.209 КК України.

У ході досудового слідства встановлено, що ОСОБА_3 за попередньою змовою з ОСОБА_1 та іншими невстановленими особами, вирішили створити та придбати ряд суб'єктів підприємницької діяльності, з метою здійснення фіктивного підприємництва, шляхом укладання фіктивних (безготівкових) правочинів, тобто таких по яким будуть оформлятися лише первинні бухгалтерські документи, а товари фактично передаватися не будуть та з метою послідуючого незаконного переводу безготівкових грошових коштів в готівку за винагороду, а також здійснювати фінансові операції з грошовими коштами, здобутими в результаті фіктивного підприємництва.

ОСОБА_3 за попередньою змовою з ОСОБА_1 та іншими невстановленими особами, у листопаді 2007 року, придбали суб'єкт підприємницької діяльності ПП «Чосо»та перереєстрували його на ОСОБА_2

Так, за період з 30.10.2008 по 31.12.2008 ОСОБА_3 та ОСОБА_1, здійснюючи протиправну діяльність, використовуючи розрахунковий рахунок ПП «Чосо»відкритий у філії ВАТ «Укрексімбанк»в м.Маріуполь, за попередньою змовою з відповідальними особами підприємств реального сектору економіки, з метою здійснення фіктивного підприємництва та легалізації доходів отриманих злочинним шляхом, шляхом укладання фіктивних (безготівкових) операцій, тобто таких по яких оформлятимуться лише первинні бухгалтерські документи, а товари фактично передаватися не будуть, з метою подальшого незаконного переказу безготівкових грошових коштів в готівку, по фіктивних (безготівкових) операціях, без відома директора вказаного підприємства ОСОБА_2

Відповідно до ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «НВП «Горизонт», за результатами якої складено акт від 23.12.2011 № 586/1-23-70-32156365 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «НВП «Горизонт»з питань правильності нарахування, повноти та своєчасності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток по фінансово-господарським взаємовідносинам з ПП «Чосо»за період з 30.10.2008р. по 01.01.2011р.

За результатами проведеної перевірки ТОВ «НВП «Горизонт»встановлено порушення вимог:

- п.п.5.3.9 п.5.3.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 84 618,00 грн. та нараховані штрафні санкції у розмірі 21 154,50грн.

- пп.7.4.1, п.п.7.4.5. п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 65 044,00 грн. та нараховані штрафні санкції у розмірі 16 261,020грн.

В ході перевірки ТОВ «НВП «Горизонт»по взаємовідносинам з ПП «Чосо»встановлено наступне. На момент складання акту, місцезнаходження контрагента позивача не відомо; не надано контрагентом позивача жодного додатку К1 до декларацій з податку на прибуток та відсутні будь-які нарахування в деклараціях в рядку 7 «Амортизаційні нарахування», тому не є можливим встановити наявність основних засобів на підприємстві та залишків товарно-матеріальних цінностей; відсутні необхідні фонди та обладнання для виконання господарської діяльності, яка виконувалась протягом перевіряє мого періоду, що підтверджується податковою звітністю ТОВ «НВП «Горизонт».

Доводи відповідача, викладені в письмовому запереченні проти позову, повністю співпадають з висновками Акта перевірки.

Окружний адміністративний суд міста Києва погоджується з висновками Акта перевірки, що стали підставою для визначення Позивачу суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств, виходячи з наступних мотивів.

В частині висновків Акта перевірки щодо порушення норм Законів України «Про оподаткування прибутку підприємств»та «Про податок на додану вартість» Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.

Як свідчать матеріали справи статут та реєстраційні документи ПП «Чосо»не можуть бути дійсними, оскільки реєстрація даного підприємства була здійснена на підставі неправдивих відомостей про підприємство, ціль його утворення, без наміру займатися підприємницькою діяльністю.

Допитана слідчим директор ПП «Чосо» ОСОБА_2 пояснила, що за час діяльності вказаного підприємства ніякої господарської діяльності не здійснювала, договори не укладала, товари та послуги не поставляла, печаткою підприємства не розпоряджалась, документи бухгалтерського та податкового обліку не виготовляла та не підписувала, тобто до діяльності підприємства відношення не мала.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у

бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995р. за №168/704.

Відповідно до п.2 ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно із частиною 1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Нікчемний правочин є недійсним в силу закону, а тому також не створює інших наслідків, крім тих, що пов'язані із його недійсністю.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704. первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, вони повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно пп. 3.1.1 п.3.1. ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість» об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з: «поставки товарів та послуг місце надання яких знаходиться на митній території України». Продаж (поставка) товарів (робіт, послуг), згідно п. 7.1 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість. Платник податку, відповідно до пп.7.2.1. п.7.2. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, яка складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця.

Згідно пп. 7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6 Закону).

Відповідно до пп. 7.5.1. п.7.5. Закону України «Про податок на додану вартість», датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пп.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено, що податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Згідно пп.7.2.4. п.7.2 ст.7 Закону передбачено, що «право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку».

Пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.

П. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначено, що валові витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно до вимог п. п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Позивач не навів належних обґрунтувань та доводів, які б підтверджували реальність здійснених між Позивачем і ПП «Чосо»господарських операцій.

Враховуючи вищевикладене, перевіривши наявні в матеріалах справи докази та керуючись внутрішнім переконанням, суд вважає, що заявлені позовні вимоги є не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Статтею 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч.1 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач по справі, як суб'єкт владних повноважень, довів правомірність прийнятих ним оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Керуючись статтями 2, 9, 11, 69, 70, 71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Н.М. Клименчук