Постанова № 26210010, 12.09.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 вересня 2012 року 10:28 № 2а-10489/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А. при секретарі судового засідання Руденко Н.В.,

за участю представників сторін:

від позивача -Цірат Г.В. (довіреність від 23.02.2011 р.)

від відповідача -Мороз О.Г. (довіреність від 14.05.2012 р. № 29/9/10-130)

від третьої особи-1 -не з'явився

від третьої особи-2 -не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Нью Ворлд Грейн Юкрейн»до Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків ДПСтретя особа-1Приватне підприємство «Інбудтраст»третя особа-2Приватне підприємство «Єлисавет-Агро-Світ»про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000434050 від 23.07.2012,-

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Нью Ворлд Грейн Юкрейн»з позовом до Окружної державної податкової служби-Центральний офіс з обслуговування великих платників податків ДПС (далі-ОДПС) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000434050 від 23.07.2012, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 691 015 грн. по декларації за 3 квартал 2010 року, зареєстрованій у податковому органі 09.11.2010 року за вх. № 534978 та яке прийнято за результатами перевірки взаємовідносин позивача, зокрема, в частині спірних відносин, - з ПП «Інбудтраст»та ПП «Єлисавет-Агро-Світ».

Позивач зазначає, що є компанією, яка здійснює закупівлю та продаж зернових. В контексті ж оскаржуваного рішення вважає висновки податкового органу такими, що не відповідають положенням Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Фактично спірні операції з придбання дрібнооптових партій зернових та агентських операції, які надавались позивачу з метою організації подальшої реалізації сформованих великих партій зернових, були виконані контрагентами позивача (третіми особами), документально оформлені, у т.ч. за участю перевізників та сертифікованого зернового складу, а отже у відповідача не було підстав не враховувати валові витрати, сформовані за відносинами з наведеними вище контрагентами позивача.

ОДПС з підстав нікчемності та фіктивності угод, неможливості виконання контрагентами спірних операцій та порушення кримінальної справи щодо фіктивності створення підприємств -контрагентів позивача, вважає спірне рішення законним та обґрунтованим та просить у задоволенні позову відмовити.

Треті особи в судове засідання не з'являлися, пояснень щодо суті спору та пояснень щодо поважності причин не прибуття в судове засідання не надали. У той же час, ухвала суду від 20.08.2012 вручена ПП «Інбудтраст»29.08.2012, а поштове повідомлення, яке направлялось ПП «Єлисавет-Агро-Світ»повернуте з відміткою, що не вручене з підстав закінчення терміну зберігання, а отже, в силу положень абз. 2 ч. 3 ст. 167, ч. 4 ст. 33 та ч. 11 ст. 35 КАС України, вважається, що зазначені особи належним чином повідомлені про розгляд справи. Враховуючи наведене, а також встановлені строки розгляду справи, відсутні підстави для відкладення розгляду справи та перешкоди для розгляду справи по суті, з огляду на що розгляд справи не відкладався та справу розглянуто за відсутності третіх осіб.

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 12.09.2012 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані учасниками судового процесу матеріали, заслухавши пояснення присутніх представників учасників судового процесу, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення позову виходячи з наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Нью Ворлд Грейн Юкрейн»зареєстровано у статусі юридичної особи 03.11.1999 року Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією та присвоєно код з ЄДРПОУ 30577181. Підприємство знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Тургенівська, 15. ТОВ «Нью Ворлд Грейн Юкрейн»взято на податковий облік 25.11.1999 року за № 11936 в ДПІ у Шевченківському районі м. Києва і на час перевірки перебувало на податковому обліку в СДПІ у м. Києві по роботі з ВВП. Підприємству видано свідоцтво платника ПДВ від 03.07.2008 року № 100125871, ІПН -305771826598. У зв'язку з переведенням на облік до СДПІ у м. Києві по роботі з ВВП, підприємству видано нове свідоцтво платника ПДВ від 11.03.2011 року № 100327491.

До основних видів діяльності підприємства віднесено оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин.

ОДПС - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків ДПС (правонаступник СДПІ у м. Києві по роботі з ВВП) проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Нью Ворлд Грейн Юкрейн»з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських відносин, зокрема, що стосується спірного рішення, - з ПП «Інбудтраст»(код 35189587) та ПП «Єлисавет-Агро-Світ»(код 36390733) за період 3 01.01.2008 по 01.01.2012 рр.

За результатами перевірки складено Акт перевірки від 09.07.2012 № 642/40-50/30577181 (далі -Акт перевірки).

Відповідно до Акту перевірки (стор. 16) встановлено порушення позивачем п/п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що відповідає п/п. 139.1.9 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 691 015 грн. за 3 квартал 2010 року.

Наведені висновки, як вбачається з Акту перевірки ґрунтуються на відомостях з матеріалів кримінальної справи № 90-0035 порушеної за фактом створення ПП «Інбудтраст»та ПП «Єлисавет-Агро-Світ»фіктивного підприємництва з метою прикриття незаконної діяльності, відомостях щодо відсутності ПП «Інбудтраст»за юридичною адресою, результатах проведеної почеркознавчої експертизи підписів директора ПП «Інбудтраст»на податковій звітності, а також постанові Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02.04.2012 (прийнята після вчинення спірних операцій із позивачем), згідно якої, як зазначено в акті перевірки, було припинено ПП «Єлисавет-Агро-Світ»та визнано недійсними його установчі документи. Відтак, висновки Акту перевірки зводяться до неможливості здійснення операцій контрагентами через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів; порушеннях ст. 203, 207, ст. 215, ст. 216, ст.228 ЦК України в частині недодержання їх вимог в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що цими правочинами обумовлені з постачальниками та покупцями. Враховуючи наведене, як зазначено в Акті перевірки позивача - усі операції цих контрагентів з позивачем вбачаються нікчемними.

У той же час, одночасно в Акті перевірки (стор. 9, 11) ОДПС по суті стверджує та підтверджує, що за агентською угодою з ПП «Єлісавет-Агро-Світ»останнім здійснено аналіз кон'юнктури

Проте, під час розгляду справи відповідачем у відповідності до вимог ч. 2 ст. 71 КАС України та на виконання вимог ухвали суду про відкриття провадження у справі від 20.08.2012, яка отримана відповідачем 27.08.2012 р. та відповідно до якої від відповідача витребовувались всі матеріали, що були або мали бути взяті ним до уваги при проведенні перевірки позивача та прийнятті оскаржуваного рішення, не надано під час розгляду справи: безпосередньо матеріалів зазначеної в акті перевірки кримінальної справи (протоколів допиту, постанов, вироків судів, тощо); не надано висновку проведеної почеркознавчої експертизи, на який посилається відповідач в акті перевірки; не надано належним чином засвідченої копії Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02.04.2012 з відміткою про набрання нею законної сили, яка, крім іншого, відсутня в Єдиному державному реєстрі судових рішень. При цьому, відповідачем під час розгляду справи не наведено будь-яких непереборних обставин та доказів на їх підтвердження, які б перешкоджали наданню вказаних доказів, які, як вбачається з акту перевірки, вже були наявні у відповідача станом на дату складання акту перевірки (09.07.2012), що зумовлює розгляд та вирішення справи на підставі вимог ч. 6 ст. 71 КАС України.

На підставі зазначеного Акту перевірки відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0000434050 від 23.07.2012 (форми «П»), яке прийнято, як зазначено у ньому, згідно з п.54.3., п. 58.1. та відповідно до п/п. 78.1.11 Податкового кодексу України, у зв'язку з встановленням порушення п/п. 5.3.9 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що відповідає п/п. 139.1.9 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 691 015 грн. за декларацією № 534978 від 09.11.2010 р. за третій квартал 2010 року.

У взаємозв'язку з вищенаведеним та з метою встановлення фактичних взаємовідносин сторін спірних операцій, обставин приймання та зберігання зерна за спірними операціями, надання агентських послуг, під час розгляду справи судом встановлено наступне.

Як зазначає позивач, специфіка його діяльності полягає в тому, що він скуповує дрібнооптові партії зернових, які прибувають та передаються до зернового складу, у дрібних постачальників на зерновому складі (EXW) та надалі формує на зерновому складі великі оптові партії з метою їх подальшого продажу і поставки суднами на експорт, та, враховуючи значну кількість адміністративно-організаційних питань, які виникають у зв'язку з цим, позивач з цією метою залучає агентів, які здійснюють пошук та організаційні заходи, які дозволяють позивачу реалізовувати великі оптові партії одному покупцю.

Так, щодо обставин спірних взаємовідносин позивача із ПП «Інбудтраст», під час розгляду справи встановлено, що 20 липня 2010 року між позивачем (покупець) та ПП «Інбудтраст»(продавець) укладено договір № Р 10/0274 ПВЮ на поставку рапсу 1 класу врожаю 2010, походження Україна (далі -умовно «Договір поставки № 1») Загальна кількість поставки рапсу 2 000 м.тон. Ціна за 1 метричну тону -3000 грн., ПДВ -600, ціна з ПДВ -3600 грн. Вартість всієї партії товару -7 200 000 грн. з ПДВ. Поставка здійснюється на умовах EXW, ТОВ «Круп'яний дім» (м. Кіровоград) у строк до 21.07.2010.

В контексті наведеного, слід зазначати, що згідно правил Інкотермс, базис поставки EXW по суті передбачає мінімальний обсяг зобов'язань продавця, який зобов'язаний лише передати товар на складі, не маючи при цьому навіть зобов'язань по погрузці товару на транспорт покупця, якщо покупець здійснює вивіз товару зі складу.

Як вбачається з матеріалів справи та зазначеного договору, ПП «Інбудтраст»зареєстроване 06.07.2007 виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради в якості юридичної особи, адреса: м. Кіровоград, вул. Соціалістична, 33-А. Підприємству присвоєно код з ЄДРПОУ 35189587. На момент укладання договору підприємство було зареєстровано платником ПДВ про що останньому ДПІ у м. Кіровограді видано свідоцтво № 100075511 від 06.11.2007 року та присвоєно ІПН 351895811236. В період вчинення спірних операцій ця особа була платником ПДВ.

На виконання цього договору між позивачем та ПП «Інбудтраст»складено видаткову накладну № РН-0000219 від 20.07.2010 року, що відповідає умовам оформлення поставки при базисі поставки EXW. Відповідно до накладної позивачу передано 2000 тн. ріпаку 1 класу загальною вартістю 6000000 грн. без ПДВ, ПДВ -1200000 грн., загальна вартість 7200000 грн. з ПДВ. Покупцем зазначена накладна підписана, а товар отриманий на підставі довіреності на отримання матеріальних цінностей НВГ № 505 від 20.07.2010 р. ОСОБА_4 У зв'язку з наведеним, ПП «Інбудтраст»позивачу видано податкову накладну № 219 від 20.07.2010 року із тими ж показниками, що і у первинних документах на суму 7200000 грн. з ПДВ. Розрахунки проведені повністю.

В той же час, відповідно до акту приймання-передачі товару від 20.07.2010, зазначена партія ріпаку була переоформлена на позивача в кількості, яка фактично знаходилась на Зерновому складі (ТОВ «Круп'яний дім»), а саме у обсязі 2000 м.тн., що відповідає обсягу поставки за вказаним вище договором.

При цьому, згідно Складської квитанції на зерно № 16 від 20.07.2010 р. кількість зазначеного ріпаку (2000 м.тн.) була переоформлена Зерновим складом з ПП «Інбудтраст»на позивача.

Щодо обставин приймання та зберігання позивачем рапсу за спірними операціями в місці покупки (на умовах EXW ТОВ «Круп'яний дім»), під час розгляду справи встановлено, що між позивачем та ТОВ «Круп'яний дім»(зерновий склад) укладено договори складського зберігання № 10/В3-80 від 19.07.2010 та № 10/В3-185 від 12.08.2010. Даними договорами передбачено зберігання зерна, у т.ч. ріпаку 1 класу в частині майнового комплексу, що знаходиться за адресою: м. Кіровоград, вул. В.Терешкової, 221, у обсягах 5000 тн. та 5000 тн. відповідно.

Державною інспекцією з контролю якості сільськогосподарської продукції та моніторингу її ринку 10.06.2010 року видано ТОВ «Круп'яний дім»сертифікат № 3439 відповідності послуг із зберігання зерна та продуктів його переробки, строк дії якого до 09.06.2011 року. Сертифікатом засвідчено, що послуги із зберігання зерна та продуктів його переробки відповідають правилам та технічним умовам, встановлених Технічним регламентом зернового складу (у т.ч. за адресою м. Кіровоград, вул. В.Терешкової, 221).

Тобто, в даному випадку товар, до його переоформлення на позивача, належав постачальнику та перебував на складі і був придбаний позивачем на складі, що не передбачає будь-яких транспортних операцій, оформлення ТТН для цілей здійснення поставки.

В контексті наведеного судом встановлено, що подальша реалізація позивачем придбаного товару (ріпаку) підтверджується наявними в матеріалах справи документами, а саме: договором купівлі-продажу ріпаку 1 класу укладеним між позивачем (продавець) та ТОВ «Альбіон-Агротрейд»від 21.09.2010 № 152/09-а, за ціною 3850 грн. з ПДВ за 1 тн., тобто з прибутком у порівнянні з ціною придбання, про що позивачем надано договір, видаткову накладну № 1-00000053 від 01.10.2010, довіреність на отримання матеріальних цінностей ТОВ «Альбіон-Агротрейд»від позивача, податкові накладні № 69 від 22.09.2010 та № 70 від 23.09.2010, банківські виписки. При цьому, реальність здійснення позивачем операції із подальшого продажу ріпаку відповідачем в акті перевірки не заперечується та визнається.

У взаємозв'язку з вищенаведеними обставинами спірних відносин позивача із ПП «Інбудтраст»щодо виконання сторонами договору поставки № Р 10/0274 ПВЮ від 20.07.2010, судом під час розгляду даної справи встановлено, що вказані обставини стосовно виконання вказаного договору та фактичності вчинення операцій щодо передачі товару за договором, його оплату, видачі податкової накладної, вже були перевірені та фактичне виконання операцій за цим договором встановлено постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.03.2011 по справі № 2а-1414/11/2670 за позовом ТОВ «Нью Ворлд Грейн Юкрейн»до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення, яка набрала законної сили відповідно до ухвали КААС від 08.11.2011, а відтак згідно ч. 1 ст. 72 КАС України дані обставини повторного доказування не потребують.

Щодо обставин спірних взаємовідносин позивача із ПП «Єлисавет-Агро-Світ» під час розгляду справи встановлено наступне.

Щодо обставин зберігання та продажу позивачем зерна, яке здійснювалось із залученням агента -вищезазначеного контрагента позивача, під час розгляду справи встановлено, що між позивачем та ТОВ «Морський спеціалізований порт Ніка-Тера»(зерновий склад) укладено договір складського зберігання № 374/нк-10 від 15.07.2010 року (далі -Договір зберігання). Даним договором передбачено зберігання зерна, у т.ч. ячменю 3 класу в частині майнового комплексу, що знаходиться за адресою: м. Миколаїв, вул. Айвазовського 23-а, а саме -у складі № 10 вантажного району № 1 загального об'єкту 40 000 тн. (Зерносховище). Строк договору з 01.07.2010 року по 30.06.2014 року.

Державною інспекцією з контролю якості сільськогосподарської продукції та моніторингу її ринку 05.02.2010 року видано ТОВ «Морський спеціалізований порт Ніка-Тера»сертифікат № 3291 відповідності послуг із зберігання зерна та продуктів його переробки, строк дії якого до 04.02.2011 року. Сертифікатом засвідчено, що послуги із зберігання зерна та продуктів його переробки відповідають правилам та технічним умовам, встановлених Технічним регламентом зернового складу (у т.ч. за адресою м. Миколаїв, вул. Айвазовського, 23-а).

В той же час, щодо фактичних обставин, пов'язаних з наданням агентських послуг (пошуком потенційних покупців) ПП «Єлисавет-Агро-Світ» за спірними операціями, судом встановлено, що спірні суми валових витрат сформовані за результатами здійснення наступних операцій.

28 червня 2010 року між позивачем (довіритель) та ПП «Єлисавет-Агро-Світ»(комерційний агент) укладено агентський договір № 2806-1№6, предметом якого є здійснення комерційним агентом посередництва від імені, в інтересах і за рахунок довірителя, зокрема за даним договором комерційний агент в порядку та на умовах визначених договором, зобов'язується сприяти в пошуку потенційних контрагентів-резидентів, які мають наміри придбати на умовах EXW ТОВ «Морський спеціалізований порт Ніка-Тера»ячмінь 3-го класу для кормових цілей, у кількості до 21000 м.тн., по ціні не менше ніж по 1 000 грн. з ПДВ за одну м.тн. Строк дії договору до 21.07.2010, а в частині прийому-передачі наданих послуг та розрахунків -до повного виконання сторонами своїх обов'язків за договором.

Як вбачається з матеріалів справи та зазначеного договору, ПП «Єлисавет-Агро-Світ»зареєстроване 20.02.2009 виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради в якості юридичної особи, адреса: м. Кіровоград, вул. Акмолінська, 48. Підприємству присвоєно код з ЄДРПОУ 36390733. На момент укладання договору підприємство було зареєстровано платником ПДВ про що останньому ДПІ у м. Кіровограді видано свідоцтво № 100235301 від 01.08.2009 року та присвоєно ІПН 363907311237. В період вчинення спірних операцій ця особа була платником ПДВ.

На виконання агентського договору ПП «Єлисавет-Агро-Світ»складено звіт про виконання, згідно якого вбачається, що комерційним агентом на користь позивача було здійснено ряд заходів щодо сприяння укладення довірителем правочинів, а саме договору купівлі-продажу № ЯФ 10/005 НГ/1 від 01.07.2010 укладеного з ТОВ «Ластівка ЛТД»на придбання товару (ячмінь 3-го класу) в кількості 26500,00 м.тн. за ціною 1 029,16 грн. з ПДВ за 1 м.тн. При цьому, на виконання зазначеного агентського договору позивачем та ПП «Єлисавет-Агро-Світ»складено акт передачі-прийому наданих посередницьких послуг від 11.08.2010 та у зв'язку з наведеним, ПП «Єлисавет-Агро-Світ» позивачу видано податкову накладну № 11081 від 11.08.2010 року, відповідно до якої сума розрахунків між сторонами склала 427148,36 грн. з ПДВ у т.ч. ПДВ 71191,39 грн. Розрахунки проведені повністю.

В контексті наведеного судом встановлено, що реалізація позивачем товару (ячмінь 3-го класу) знайденому ПП «Єлисавет-Агро-Світ»для позивача покупцю ТОВ «Ластівка ЛТД»підтверджується наявними в матеріалах справи документами, а саме: договором купівлі-продажу ячменю 3-го класу укладеним між позивачем (продавець) та ТОВ «Ластівка ЛТД»№ ЯФ 10/005 НГ/1 від 01.07.2010, в кількості 26500,00 м.тн. за ціною 1 029,16 грн. з ПДВ за 1 м.тн., видатковою накладною № 1-00000042 від 29.07.2010, актом прийому-передачі товару від 29.07.2010, довіреністю на отримання матеріальних цінностей ТОВ «Ластівка ЛТД»від позивача, довідкою-підтвердженням порту від 29.07.2010 р. про наявність товару позивача на складі, розпискою експедитора ПП «Вітекс-А»від 29.07.2010 р. щодо завезення для позивача обсягів ячменю, Складською квитанцією на зерно № 263 від 29.07.2010, згідно якої кількість зазначеного ячменю 3-го класу була прийнята Зерновим складом на зберігання для ТОВ «Ластівка ЛТД». При цьому, реальність здійснення позивачем операції із подальшого продажу ячменю 3-го класу відповідачем в акті перевірки не заперечується та визнається.

Вирішуючи з урахуванням вищенаведеного спір по суті, суд виходить з наступного.

В період формування позивачем спірних сум валових витрат, правовідносини, що виникали у зв'язку з формуванням платником податку податкового кредиту, регулювалися відповідними положеннями Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(далі також -Закон про прибуток).

Відповідно до п. 5.1. Закону про прибуток валові витрати виробництва та обігу, це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

При цьому, відповідно до п. 1.31. Закону про прибуток, під продажем товарів розуміються будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 цього ж Закону встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією і веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) та охороною праці з урахуванням обмежень, установлених підпунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

Згідно з п. 5.11 ст. 5 вищезгаданого Закону встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Згідно з абз. 4 п. п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Отже, за змістом Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначальною ознакою валових витрат є їх зв'язок з господарською діяльністю платника податку. При цьому неодмінною характерною рисою господарської діяльності в податкових правовідносинах є її направленість на отримання доходу в грошовій, матеріальній чи нематеріальній формах (пункт 1.32 статті 1 цього Закону).

Виходячи з положень цього Закону, законодавець визначає лише окремі випадки, за яких неможливе формування валових витрат, зокрема: відсутність первинних, розрахункових, платіжних та інших документів, не пов'язаність здійсненої операцій (витрат платника податків) з його господарською діяльністю, фіктивність операцій, відсутність поставки.

У взаємозв'язку з вищенаведеним, суд, вирішуючи спір по суті, також зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

При цьому, вирішуючи спір по суті, суд виходить також з того, що при дослідженні факту здійснення господарської операції оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку, на що звертає увагу у своєму роз'ясненні ВАС України від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11.

Окрім того, вирішуючи спір по суті, суд також виходить з того, що суб'єкт владних повноважень не має права, обґрунтовуючи правомірність свого рішення, посилатися на підстави, які не враховувалися ним при ухваленні оспорюваного рішення, тобто оскаржуване рішення оцінюється судом виходячи з тих обставин та підстав, які наведені в Акті перевірки з урахування доведеності з боку ДПІ обставин, на які вона посилається.

В даному випадку, як приходить до висновку суд, відповідач, в порядку виконання обов'язку, визначеного ч. 2 ст. 71 КАС України, не довів належними та допустимими доказами наявності обставин, які б свідчили про порушення позивачем податкового законодавства та наявність яких би призводила до невизнання права позивача на формування спірних сум валових витрат, а відтак ДПІ не довела законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення.

У той же час, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що спірні операції фактично здійснені, поставки фактично відбулись, посередницькі послуги фактично надано, що підтверджується сукупністю первинних та облікових документів, які зазвичай супроводжують такого роду операції, , у т.ч. щодо подальшого руху придбаного товару, а спірні суми валових витрат сформовані відповідно до вимог Закону про прибуток.

При цьому, суд наголошує, що поставки товару (у т.ч. у взаємозв'язку з агентською угодою) здійснювались при базисі поставки EXW, що не передбачає для здійснення такого роду операцій перевезення вантажу, а відтак і наявності у постачальників для цілей такої поставки транспортних засобів та участі учасників такої операції у транспортних відносинах. В даному випадку, позивач мав відносини щодо зберігання із складом/портом, де позивачем на умовах франко-склад і були прийняті спірні партії товару та надалі на цих же умовах поставлені покупцям.

В контексті спірних операцій слід зазначити, що характер спірних операцій відповідає звичайній господарській діяльності позивача та його основним видам діяльності.

Аналіз угод з придбання зернових, пошуку покупців, та подальшого продажу зернових свідчить, що позивач здійснював реалізацію товару з прибутком, а організаційна та економічна доцільність залучення позивачем агента для цілей організації подальшого продажу придбаного зерна в даному випадку не спростована відповідачем належними та допустимими доказами, зокрема економічними розрахунками.

При цьому, актом перевірки підтверджується декларування контрагентами податкових зобов'язань за відносинами з позивачем.

Відносно взаємовідносин позивача з ПП «Інбудтраст», встановлено, що станом на 12.09.2012 р. зазначене підприємство, зареєстровано в статусу юридичної особи, статус відомостей про яку підтверджено, продовжує перебувати на податковому обліку, статус якого (товариства) як платника ПДВ у наведені вище періоди визнається та не заперечується сторонами.

У взаємозв'язку з вищенаведеним слід зазначити, що під час розгляду справи з боку відповідача не доведено наявності жодних обставин та не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про незвичність цін за спірними операціями, або про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли свідчити про не пов'язаність операцій з господарською діяльністю позивача, фіктивність вчинених операцій, відсутність факту поставки, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагентів були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди у протиправний спосіб.

Під час розгляду справи не надано будь-яких доказів, що позивач та його контрагенти протиправно, у змові, діяли з метою отримання необґрунтованої податкової вигоди.

В контексті виконання спірних операцій, під час розгляду справи відповідач не довів кількості працівників контрагентів, матеріальних і технічних ресурсів, які повинні була бути наявні у останніх для виконання спірних операцій, але були відсутня. Під час розгляду справи відповідачем в цьому контексті не було надано податкової звітності контрагентів позивача, з якої б вбачалась відсутність у цих осіб ресурсів для виконання спірних операцій та не доведено недостатності наявної кількості працівників контрагентів для організації виконання операцій. Щодо наведеного, суд, враховуючи характер операцій щодо перепродажу товару на складі та щодо надання агентських послуг, вбачає цілком достатнім для організації переоформлення постачальниками товару на складі та здійснення пошуку для позивача покупців великих партій за участю навіть однієї особи.

Суд також зазначає, що під час розгляду справи з боку ДПІ не надано рішення суду, прийнятого в порядку ст. 234 ЦК України щодо визнання судом фіктивними правочинів, укладених між позивачем та його контрагентами, їх вчинення без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цими правочинами.

Під час розгляду справи відповідачем також не надано рішення суду про визнання правочинів з контрагентами недійсними з підстав їх суперечності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, як-то передбачено приписами ч. 3 ст. 228 ЦК України.

В контексті наведеного слід додати, що під час розгляду справи ДПІ не надано рішення суду, яке б набрали законної сили та було прийнято в порядку ст. 207 ГК України щодо визнання недійсними спірних операцій з підстав їх невідповідності вимогам закону, або вчинення їх з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Суд також зазначає, що під час розгляду справи з боку ДПІ не надано рішення суду, яке б набрало законної сили та було прийнято в порядку ст. 551 ГК України («Фіктивна діяльність суб'єкта господарювання»), яким б встановлювалась реєстрація учасників спірних операцій, на підроблені, втрачені документи або реєстрація на підставних осіб, на осіб, які не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження.

Під час розгляду справи не надано вироку суду, який би набрав законної сили та яким би встановлювався протиправний характер дій учасників спірних операцій при виконанні цих операцій. Як також зазначено вище, ОДПС не надано навіть матеріалів кримінальної справи на яку відповідач посилався ще в акті перевірки.

Судом під час розгляду справи не встановлено обставин, які б свідчили про нікчемність правочинів, укладених між позивачем та його контрагентами.

При цьому, суд наголошує на тому, що обов'язок ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку.

При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Отже, можливі порушення, допущені одним платником податків (наприклад, контрагентами позивача, чого в даному випадку не доведено відповідачем) при відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податків, а сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати), чого в даному випадку також не доведено відповідачем, у разі фактичного здійснення господарської операції та відсутності доказів змови учасників спірних операцій для цілей отримання необґрунтованої податкової вигоди, не впливає на формування валових витрат покупцем.

Щодо посилання відповідача на почеркознавче дослідження підписів на податковій звітності ПП «Інбудтраст», слід зазначити, що як вже вказувалось вище ці дослідження під час розгляду справи не надано. При цьому, як вбачається з акту перевірки, дослідження стосуються підписів на податковій звітності та не містять висновків щодо підробки підписів на первинних документах за спірними операціями, а отже і не спростовуються юридичну значимість первинних документів для цілей формування спірних сум валових витрат за цими операціями.

Виходячи з вищенаведеного в сукупності, суд приходить до висновку, що позивач здійснював податковий облік та формував валові витрати у спірний період за взаємовідносинами з ПП «Інбудтраст»та ПП «Єлисавет-Агро-Світ»відповідно до вимог чинного законодавства України, а отже правових підстав для невизнання права позивача на спірні суми валових витрат та, відповідно, сформованого з урахуванням цих витрат від'ємного значення об'єкта оподаткування за спірний період - не має, що в свою чергу свідчить про те, що оскаржуване рішення не враховує фактичних обставин взаємовідносин, пов'язаних з формуванням спірних сум валових витрат позивача та вищезазначених приписів законодавства, а отже є необґрунтованим та протиправним.

Відповідно до п. 56.1. Податкового кодексу України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до пункту 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи наведене в сукупності та виходячи із встановлених судом обставин, оцінивши надані позивачем та відповідачем докази в контексті наведених вище вимог законодавства, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено обґрунтованості та відповідності законодавству оскаржуваного рішення. В свою чергу, судом не встановлено порушень податкового законодавства з боку позивача, які б спричиняли невизнання права позивача на спірні суми валових витрат, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню в повному обсязі. На поверненні судового збору позивач не наполягав.

Керуючись вимогами статей 11, 69-71, 89, 90, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Нью Ворлд Грейн Юкрейн»(код з ЄДР 30577181; адреса: 01034, м. Київ, вул. Тургенівська 15, оф. 74) задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Окружної державної податкової служби-Центрального офісу з обслуговування великих платників податків ДПС № 0000434050 від 23.07.2012 р.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя О.А. Кармазін

Повний текст постанови складено та підписано 19.09.2012 р.