Постанова № 26209519, 20.09.2012, Харківський окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

20 вересня 2012 р. Справа № 2-а-6776/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Супрун Ю.О.,

при секретарі судового засідання - Пізіної К.Ю.,

за участю:

представник позивача - Мельничук Ю.Ю.,

представника відповідача - Литвинової Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом Державного підприємства «48 завод залізничної техніки»до Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго»в особі відокремленого підрозділу «Держенергонагляд у Північному регіоні»про визнання протиправною та скасувати постанову, -

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернулось Державне підприємство «48 завод залізничної техніки»(надалі за текстом - ДП "48 завод залізничної техніки", позивач) з адміністративним позовом до Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго»в особі відокремленого підрозділу «Держенергонагляд у Північному регіоні»(надалі за текстом - ДП «Національна енергетична компанія «Укренерго»в особі відокремленого підрозділу «Держенергонагляд у Північному регіоні», відповідач), в якому просить суд: визнати протиправною та скасувати постанову Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Харківській області № 07/10-01-038 від 08.05.2012 року про накладення штрафу на державне підприємство «48 завод залізничної техніки» у розмірі 3400,00 грн..

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувана постанова складена відповідачем з порушенням норм діючого законодавства, висновки відповідача щодо ухилення від виконання припису є такими, що не відповідають дійсності, а тому оскаржувана постанова має бути скасована.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив задовольнити позовні вимоги, посилаючись на обставини, що викладені в його обґрунтування у адміністративному позові.

Представник відповідача заперечував щодо задоволення позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на зміст заперечень проти адміністративного позову..

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з таких підстав та мотивів.

Відповідно до ст. 5 Закону України „Про електроенергетику" однією із засад державної політики в енергетиці є створення умов безпечної експлуатації об'єктів електроенергетики, а також забезпечення відповідальності енергопостачальників та споживачів. Згідно зі ст. 9 зазначеного закону та п. 1 Положення „Про державний енергетичний нагляд за режимами споживання електричної та теплової енергії", затвердженого КМУ від 07.08.96р. №929 із змінами та доповненнями, державний нагляд в електроенергетиці здійснює Державна інспекція з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії (Держенергонагляд). Державні інспектори з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії мають право застосовувати у встановленому законом України порядку санкції до суб'єктів господарської діяльності за порушення нормативно-правових актів. За ухилення від виконання або несвоєчасне виконання рішень чи приписів Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії суб'єкти господарської діяльності несуть відповідальність у вигляді штрафу у розмірі до п'яти тисяч неоподатковуваних податком мінімумів доходів громадян (85 тисяч грн.).

Штрафи, накладені Державною інспекцією з енергетичного нагляду спрямовуються до державного бюджету України. Згідно з Положенням Державного казначейства, затвердженим Постановою КМУ №590 від 31.07.99р., організовує і здійснює виконання державного бюджету Державне казначейство і його управління.

Згідно п. 8 ст. 7 Закону України „Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" припис -обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства.

Відповідно до припису Державної інспекції з енергетичного нагляду № 07/10-35-1735 від 21.11.2011 року, позивачеві зазначено комплекс заходів щодо усунення виявлених порушень, зокрема ремонт кабелю 10 кВк від П, проведення профілактичних випробувань електрообладнання, проведення ремонту та ведення в роботу газового реле силового трансформатора 6/10 тощо.

Відповідно до п.10 Положення „Про порядок накладання на суб'єктів господарської діяльності штрафів за порушення законодавства про електроенергетику", суб'єкт господарської діяльності повинен сплатити штраф протягом 30 днів з дня винесення постанови про його накладання.

Відповідно до ч. 3 ст. 27 Закону України „Про електроенергетику" суб'єкти господарської діяльності несуть відповідальність у вигляді штрафу за правопорушення в електроенергетиці за ухилення від виконання або несвоєчасне виконання рішень чи приписів Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії у розмірі до п'яти тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян (це 85 тисяч грн.).

Відповідно до ч. 7 ст. 27 вищевказаного закону санкції, передбачені частиною 3 ст. 27 цього закону, застосовуються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

В свою чергу, в п. 10 Положення „Про порядок накладення на суб'єктів господарювання штрафів за порушення законодавства в галузі електроенергетики та сфері теплопостачання", затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 21.07.1999 р. № 1312 вказано, що суб'єкт господарювання сплачує штраф за порушення законодавства в галузі електроенергетики протягом 30 днів з дня прийняття постанови про його накладення, а за порушення законодавства у сфері теплопостачання -у 15-денний строк з дня прийняття постанови про його накладення. У разі несплати штрафу у зазначений термін він стягується в судовому порядку.

З матеріалів справи вбачається, що старшим державним інспектором України з енергонагляду у Харківській області за порушення законодавства про електроенергетику та за невиконання припису, на відповідача, згідно зі ст. 27 Закону України „Про електроенергетику" та „Положення про порядок накладання на суб'єктів господарської діяльності штрафів за порушення законодавства про електроенергетику", затвердженого Постановою КМУ №1312 від 30.07.99р., на позивача накладено штраф у сумі 3400 грн. постановою № 07/10-01-038 від 08.05.12р..

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що припис та всі акти перевірок були підписані позивачем без заперечень та особливої думки, а також скріплені печаткою.

В судовому засіданні представник позивача не заперечував факт невиконання в повному обсязі пунктів припису ані на момент винесення приписів, ані на момент винесення постанови про накладання штрафу, проте зазначив, що ухвалою Господарського суду Харківської області порушено провадження у справі про банкрутство позивача, тому позивач не мав змоги виконати свої зобов'язання щодо сплати штрафу та проводити відповідні планові та позапланові ремонтно-експлуатаційні роботи, в тому числі і за приписом відповідача через відсутність коштів. Крім того, на виконання п. 1 припису позивачем укладено договір про виконання робіт № 47 від 14.10.2011 року. На думку представника позивача, такі обставини свідчать, що вини підприємства у невиконання припису немає.

Стосовно посилань позивача про відсутність вини у невиконанні припису, суд зазначає наступне.

На позивача накладено штраф як на споживача електричної енергії, згідно ст. 27 Закону України «Про електроенергетику», що є адміністративно-господарською санкцією стосовно суб'єкта господарювання за невиконання припису.

Згідно ст. 217 ГК України правовим засобом в сфері господарювання є санкції, які поділяються на господарські і адміністративно-господарські.

Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких до нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки, і ці санкції застосовуються у встановленому законом порядку за ініціативи учасників господарських відносин. Між позивачем та відповідачем не встановлено будь-яких господарських відносин, тому суд приходить до висновку, що накладений на позивача штраф є адміністративно-господарською санкцією.

Що стосується посилання позивача на порушення справа про банкрутство, як на підставі невиконання припису, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням справи про банкрутство.

Положеннями ст. 1 зазначеного Закону, мораторій -це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань та зобов'язань по сплаті податків та зборів, строк виконання яких наступив до дня введення мораторію, і припинення заходів, направлених на забезпечення виконання цих зобов'язань, застосованих до прийняття рішення про проведення мораторію.

Згідно п. 4 ст. 12 зазначеного Закону, протягом дії мораторію не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання або неналежне виконання грошових зобов'язань по сплаті податків та зборів (обов'язкових платежів).

Суд наголошує, що ухвала про порушення справи про банкрутство датована 18.08.2008 р., а постанова про накладання штрафу 08.05.2012 р.. Таким чином, заборгованість позивача виникла після порушення справи про банкрутство, та є поточною заборгованістю, на яку дія мораторію не розповсюджується.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України «Про електроенергетику», споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.

Порядок технічної експлуатації електроустановок споживачів регулюється Правилами технічної експлуатації електроустановок споживачів, затвердженими Наказом Міністерства палива та енергетики України від 25.07.2006р. № 258, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006р. за № 1143/13017.

Відповідно до п.6.5. Інструкції з організації проведення обстежень електричних, тепловикористовуючих установок, теплових мереж та оформлення їх результатів, затвердженої наказом Мінтопенерго від 27.12.2004р. за № 817 і зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 20.01.2005р., на момент закінчення терміну виконання Припису, він повинен бути виконаний в повному обсязі.

Приписи, які підприємство не в змозі виконати з причин, які неможливо було передбачити заходами щодо виконання вимог Припису, керівник підприємства повинен за 10 днів до закінчення терміну виконання найбільш тривалого заходу Припису звернутись до відповідного структурного підрозділу Держенергонагляду та отримати письмовий дозвіл на продовження термінів виконання вимог припису.

Суд вважає необґрунтованими посилання відповідача на укладення 14.10.2011 року договору № 47 на виконання робіт щодо усунення порушень відповідно до п. 1 припису № 47 від 14.10.2011 року, оскільки такі його дії свідчать про несвоєчасне виконання припису Держенергонагляду та ухилення від його виконання, зазначаючи, що порушення, за які на відповідача накладено штраф були встановлені у липні 2009 року.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч.2 ст.86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст.86).

Як встановлено приписами ст. 19 Конституції України відповідач - суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

При зазначених обставинах, суд вважає вимоги позивача не правомірними та такими, що не ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином не обґрунтовані та не підтверджені матеріалами справи, а тому задоволенню не підлягають.

Відповідно із вимогами ч. 4 ст. 94 КАС України, судові витрати з відповідача не стягуються.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 159, 160-164, 167, 186 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Державного підприємства «48 завод залізничної техніки»до Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго»в особі відокремленого підрозділу «Держенергонагляд у Північному регіоні»про визнання протиправною та скасувати постанову - відмовити в повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 26.09.2012 року.

Суддя Ю.О.Супрун