Постанова № 26209336, 25.09.2012, Сумський окружний адміністративний суд

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2012 р. Справа № 2a-1870/4933/12

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Прилипчука О.А.,

за участю секретаря судового засідання - Прімової О.В.,

представника позивача - Солдаткіна С.Г.,

представника відповідача - Зубкова К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробниче підприємство "Зодіак"

до Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції

про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробниче підприємство "Зодіак" (надалі по тексту - позивач, ТОВ "ТВП "Зодіак") звернулось до суду з позовом до Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції (далі по тексту - відповідач, Шосткинської ОДПІ), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 22.02.2012 р. №0000102347.

- стягнути з відповідача понесені судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що у лютому 2012 р. Шосткинською МДПІ проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «ТВП «Зодіак» щодо правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість при взаємовідносинах із ТОВ «Граньстройінвест» за вересень 2011 року. За наслідками перевірки відповідачем складений акт №192/2330/21124657 від 09.02.2012 р.

На підставі вищезазначеного акту перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення №0000102347 від 22.02.2012 р., яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість на суму 61568,00 грн., у тому числі 49254,00 грн. за основним платежем та 12314,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

У порядку адміністративного оскарження позивач звертався зі скаргами до Державної податкової служби у Сумській області та Державної податкової служби України, які залишені без задоволення.

Позивач вважає, що податкове повідомлення-рішення №0000102347 від 22.02.2012 р. є протиправним та підлягає скасуванню з таких підстав.

Оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі висновків акту перевірки № 192/2330/21124657 від 09.02.2012 р. щодо правомірності формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість при взаємовідносинах із ТОВ «Граньстройінвест» (код ЄДРПОУ 37649152) за вересень 2011 року.

В акті перевірки відповідач дійшов висновку, що правочин укладений між позивачем та TOB «Граньстройінвест» є нікчемним, посилаючись на ст. 203, ч. 1 ст. 215, ч. 1 ст. 216, ст. 218 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочину, який не спрямовано на реальне настання правових наслідків. У зв'язку з цим, відповідач вважає, що позивачем завищено податковий кредит з податку на додану вартість за вересень 2011 року на суму 49254,00 грн.

Основним доказом, який використовується відповідачем, при складанні акту перевірки є акт ДПІ у Вишгородському районі Київської області від 03.11.2011 року №764/15-2/37649152 про неможливість проведення зустрічної звірки TOB «Граньстройінвест» в частині дотримання вимог податкового та іншого законодавства по податку на додану вартість за липень-вересень 2011 року.

Всі висновки відповідачем зроблені на підставі вищевказаного акту ДПІ у Вишгородському районі Київської області. Відповідачем не з'ясовано фактичних обставин справи, не зроблено жодного детального аналізу правочинів з участю TOB «Граньстройінвест», не приведено ніяких доказів, які б вказували на нікчемність вказаного правочину.

Крім того, акт № 764/15-2/37649152 ДПІ у Вишгородському районі Київської області втратив свою юридичну значимість і визнаний в судовому порядку не правомірним, тому як складений на підставі незаконної перевірки, що підтверджується постановою Київського окружного адміністративного суду від 21.12.2011 р. за справою №2а-5709/11/1070.

Інших доказів, які б вказували на нікчемність правочинів між позивачем та TOB «Граньстройінвест» відповідачем не використано при складанні акту перевірки. Таким чином, даний акт перевірки базується на доказах, які отримані незаконним шляхом.

Крім того, 20 серпня 2011 року між позивачем (замовником) та TOB «Граньстройінвест» (підрядником) укладений договір підряду на будівництво №71, відповідно до цього договору підрядник зобов'язаний був збудувати і здати замовникові гараж розміром 12,2x12,8 м та прибудову до виробничого приміщення розміром 5,4x18,6 м по вул. 6-ї Гвардійської Дивізії, 5 в м.Шостка, Сумської області.

Перед укладанням договору з TOB «Граньстройінвест» позивачем отримані від останнього наступні документи: копія свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ, копія Ліцензії на будівельну діяльність, крім того, позивачем перевірено реєстрацію TOB «Граньстройінвест» як платника ПДВ на веб-сайті Державної податкової служби України. Тобто, позивачем здійснені всі дії щодо обачності під час укладання правочину.

Будівництво вказаних об'єктів здійснювалось відповідно до робочого проекту, виконаного Малим приватним підприємством «Науково-виробничий центр «Булат».

Відповідно до п.п. 3.2., 3.4. Договору підряду на будівництво загальна попередня сума договору складає 295 526,27 грн., розрахунок за будівництво об'єктів замовником проводиться шляхом попередньої оплати у безготівковій формі на розрахунковий рахунок підрядника.

На виконання зазначених пунктів договору позивач здійснив перерахування коштів на розрахунковий рахунок TOB «Граньстройінвест» згідно платіжних доручень №1187 від 26.09.2011 р. та № 1188 від 26.09.2011 р. у загальній сумі 295 526,27 грн.

На здійснену попередню оплату, TOB «Граньстройінвест» виписало позивачу податкові накладні № 142 від 26.09.2011 р. та 144 від 26.09.2011 р.

01 жовтня 2011 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Сумській області зареєстрована Декларація про початок виконання будівельних робіт, а саме: гаражу розміром 12,2x12,8 м та прибудову до виробничого приміщення розміром 5,4x18.6 м по вул. 6-ї Гвардійської Дивізії, 5 в м. Шостка, Сумської області. Замовник - TOB «ТВП «Зодіак», генеральний підрядник - TOB «Граньстройінвест».

10 листопада 2011 року позивачем та TOB «Граньстройінвест» підписані акти приймання виконаних будівельних робіт вищезазначених об'єктів.

19 січня 2012 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Сумській області зареєстрована Декларація про готовність об'єкта до експлуатації.

На даний час свідоцтво про право власності на побудовані об'єкти позивачем ще не отримано, оскільки відбувається переоформлення договору оренди земельної ділянки, на якій розташована прибудова.

Проте, при проведенні перевірки, відповідачем не взято до уваги та не надано належної правової оцінки вищезазначеним документам. Висновки відповідача у акті перевірки про те, що позивачем перераховувались кошти без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування та несплати податків не відповідає дійсності, ні чим не підтверджується та є перекрученням реально існуючих фактів.

Відповідач зазначає у акті про те, що TOB «Граньстройінвест» не має штатних працівників, тому фактично виконати будівельні роботи для TOB «ТВП «Зодіак» підприємство не могло, що є доказом нікчемності проведених господарських угод.

Проте, зазначені доводи відповідача не можуть бути взяті до уваги та не є доказом неспроможності виконання тих чи інших господарських операцій, з огляду на відсутність законодавчого обмеження щодо використання у господарській діяльності лише найманої праці шляхом укладення трудових, а не цивільно-правових договорів.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума,

на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання

звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

При цьому в п. 187.1 ст. 187 ПК України передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої -дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до змісту п.п. 201.4. та 201.8 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що у ПК України передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку - покупця належним чином оформленої податкової накладної або митної декларації.

Податкові накладні, виписані TOB «Граньстройінвест», на підставі якої позивачем сформовано податковий кредит, містять усі необхідні підписи уповноважених осіб, скріплені відповідною печаткою та відповідають формі, затвердженій наказом Державної податкової адміністрації України № 969 від 21 грудня 2010 року.

Отже, сума податку на додану вартість, віднесена TOB «ТВП «Зодіак» до податкового кредиту на підставі договору підряду на будівництво укладеного з TOB «Граньстройінвест» підтверджується податковими накладними, оформленими відповідно до вимог ст. 201 ПК України та Порядку заповнення податкової накладної.

Таким чином, позивач вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення не відповідає вимогам чинного законодавства щодо законності та обґрунтованості, а тому є незаконними та такими, що підлягають скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позовних вимог, вважає прийняте податкове повідомлення - рішення обґрунтованим.

Заслухавши доводи представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що з 31.01.2012 р. по 06.02.2012 р. Шосткинською МДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "ТВП "Зодіак" з питань достовірності визначення показників податкової декларації з податку на додану вартість за період з 01.09.2011 р. по 30.09.2011 р.

09.02.2012 р. за підсумками перевірки складно акт №192/2330/21124657 (а.с. 13-19).

22.02.2012 р. на підставі зазначеного акту відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення №0000102347, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість на суму 61568,00 грн., у тому числі 49254,00 грн. - за основним платежем та 12314,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с. 20).

Задовольняючи позовні вимоги, суд виходить з протиправності прийняття відповідачем податкових повідомлень - рішень про визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість.

З матеріалів справи встановлено, що між позивачем та TOB «Граньстройінвест» укладено договір підряду №71 на будівництво гаража та прибудови від 20.08.2011 р. (а.с. 27-28).

Реальність виконання зазначеного договору підтверджується наданими до суду позивачем:

-податковими накладними №142 від 26.09.2011 р., №144 від 26.09.2011 р. (а.с. 31,32);

-декларацією про початок виконання будівельних робіт та декларацією про готовність об'єкту до експлуатації (а. с. 33-35,36-38);

-актами приймання будівельних робіт за листопад 2011 р. (а.с. 39-42,43-46);

-робочим проектом (а.с. 47-60).

- платіжними дорученнями №1187 від 26.09.2011 року та №1188 від 26.09.2011 року (а.с. 29 30).

Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За змістом ст. ст. 632, 669, 671, 673 Цивільного кодексу України обов'язковими умовами договору купівлі-продажу товару є його найменування, ціна, кількість, якість та асортимент.

Таким чином, суд зазначає, що укладений між позивачем та його контрагентом договір містить положення щодо найменування, кількості, якості та асортименту, що свідчить про наявність наміру щодо настання реальних наслідків в момент укладення договорів, оскільки, укладаючи угоду, сторони домовлялися щодо істотних умов правочину.

Отже, суд зазначає, що укладений між позивачем та контрагентом договір містить положення щодо предмету договору, його умов, розмірів оплати, порядку розрахунків та порядку здавання та приймання робіт, що свідчить про наявність наміру щодо настання реальних наслідків в момент укладення договору, оскільки, укладаючи угоду, сторони домовлялися щодо істотних умов правочину.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень не надано суду доказів відсутності у позивача первинних документів.

При цьому, єдиним мотивом, на підставі якого суб'єкт владних повноважень дійшов судження про відсутність реальності здійснення господарської операції, є виключно висновки акту ДПІ у Вишгородському районі Київської області №764/15-2/37649152 від 03.11.2011 р. про неможливість проведення зустрічної звірки TOB «Граньстройінвест» в частині дотримання вимог податкового та іншого законодавства по податку на додану вартість за липень - вересень 2011 р.

Оцінивши перелічені первинні документи за правилами ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає, що зміст оглянутих документів містить назву документа (форми), дату та місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції, первинні документи виписані реально існуючими суб'єктами права.

Оглянуті документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.44 Податкового кодексу України, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704; далі за текстом - Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

Таким чином, надаючи оцінку наявним в матеріалах справи договору, податковим накладним, накладним, та іншим первинним документам, якими позивач доводить перед судом реальність здійснення господарської операції, суд, досліджуючи їх, встановлює наявність обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку.

У ході розгляду справи судом встановлено, що жодних зауважень чи претензій до правоздатності і дієздатності юридичних осіб, які є сторонами спірних правочинів, до правового статусу сторін договорів як платників ПДВ, відповідності спірних правочинів вимогам закону, належності складання первинних документів за спірним правочином податковим органом ані при проведенні перевірки, ані в ході судового розгляду не має.

Викладене в акті судження податкового органу про вчинення платником податків порушень закону ґрунтується лише на мотивах акту ДПІ у Вишгородському районі Київської області №764/15-2/37649152 від 03.11.2011 р. про неможливість проведення зустрічної звірки TOB «Граньстройінвест» в частині дотримання вимог податкового та іншого законодавства по податку на додану вартість .

Втім, з цьому приводу суд зазначає, що належними та допустимими в розумінні ст.124 Конституції України, ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (бо діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст.191 КК України та ст.212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст. 207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (бо відповідно до ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави та суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Проте, відповідачем не подано до суду жодних доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб товариства позивача або за викладеними у акті фактами діяльності платника податків, наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.

Крім того, посилання на акт ДПІ у Вишгородському районі Київської області №764/15-2/37649152 від 03.11.2011 р. про неможливість проведення зустрічної звірки TOB «Граньстройінвест» в частині дотримання вимог податкового та іншого законодавства по податку на додану вартість, суд вважає безпідставним, виходячи з наступного.

Як встановлено з матеріалів справи 21.12.2011 року Київським окружним адміністративним судом прийнято постанову по справі №2а-5709/11/1070, якою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Граньстройінвест» до Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області про визнання протиправними дій задоволено. Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області по проведенню камеральної перевірки, що оформлено актом № 764/15-2/37649152 від 03.11.2011 року (а.с. 24-26).

05.06.2012 року ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області - залишено без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2011 року - залишено без змін.

Згідно ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини

Відповідно до ч.3 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.

Таким чином, у зв'язку з встановленням судом неправомірності проведення камеральної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Граньстройінвест», суд приходить до висновку, що акт ДПІ у Вишгородському районі Київської області №764/15-2/37649152 від 03.11.2011 р. про неможливість проведення зустрічної звірки TOB «Граньстройінвест» в частині дотримання вимог податкового та іншого законодавства по податку на додану вартість не може бути прийнятий в якості належного доказу по справі, оскільки прийнятий з порушенням вимог діючого законодавства, щодо порядку проведення перевірки та оформлення їх результатів.

Відповідно до вимог п. 198.2. ст. 198 Податкового Кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За змістом п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів / послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу).

Таким чином, діюче податкове законодавство пов'язує виникнення права платника податків на податковий кредит з наявністю податкової накладної, що оформлена у відповідності до приписів ст. 201 Податкового кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, позивачем отримано від TOB «Граньстройінвест» податкові накладні №142 від 26.09.2011 р., №144 від 26.09.2011 р., які саме і є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту у вересні 2011 року, та відповідно, зазначена накладна оформлена у повній відповідності до вимог ст. 201 Податкового кодексу України, що не заперечується податковим органом.

Крім того, суд зазначає, що чинним законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за можливими допущеними порушеннями законодавства інших юридичних осіб.

Також, на господарюючих суб'єктів не покладається обов'язок та не надається право контролювати дотримання законодавства платником податків, який виступає контрагентом у господарській операції.

Висновок про те, що платник не несе відповідальності за порушення, допущені його контрагентом узгоджується з практикою Європейського Суду (Рішення Європейського Суду від 22 січня 2009 року у справі "Булвес" АД проти Болгарії (заява № 3991/03), відповідно до п. 714 якого, визначено, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення - рішення Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції від 22.02.2012 року №0000102347, прийняте з порушенням вимог ч.2 ст. 19 Конституції України, а тому зазначене податкове повідомлення-рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Згідно ч.1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Отже, позивачу відшкодовується із Державного бюджету сума судового збору в розмірі 615,68 грн., шляхом безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача (лист Вищого адміністративного суду України №2135/11/13-11 від 21.11.2011 року).

Керуючись ст. ст. 86, 94, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробниче підприємство "Зодіак" до Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення -задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Шосткинської міжрайонної державної податкової інспекції №0000102347 від 22.02.2012 року.

Стягнути з Державного бюджету України (шляхом списання із рахунку Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції (41100, Сумська область, м. Шостка, вул. Комуністична, 2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробниче підприємство "Зодіак" (41100, Сумська область, м. Шостка, вул. 6-ї Гв. Дивізії, 5, код 21124657) суму судового збору в розмірі 615 грн. 68 коп.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) О.А. Прилипчук

З оригіналом згідно

Суддя О.А. Прилипчук

Повний текст постанови складено 01.10.2012 року.