Постанова № 26209323, 25.09.2012, Сумський окружний адміністративний суд

копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2012 р. Справа № 2a-1870/6261/12

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кравченка Є.Д.,

за участю секретаря судового засідання - Єреп Ю.В.,

представника позивача - Луценко А.М.,

представника відповідача - Горох Г.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу № 2а-1870/6261/12 за позовом Комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" до Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Комунальне підприємство "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" (далі - позивач) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області (далі - відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000152347 від 14.05.2012 в частині зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 454 181, 00 грн (2-4 квартали 2011 року).

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач при визначенні суми, на яку було завищено позивачем амортизаційні відрахування повинен був використати вартість основних засобів, що обліковувалась до їх переоцінки та строки корисного використання цих засобів, затверджених наказом № 238-п від 31.12.2010. Натомість, відповідач вирахував середні коефіцієнти індексації по кожній групі основних засобів, за допомогою яких ним було визначено їх первісну і залишкову вартість до індексації, та зменшено місячні норми амортизації всіх основних засобів. До об'єктів, які були позивачем придбані після 01.01.2010 і не індексувались за наказом № 237-п від 31.12.2010 р., також було застосовано середні коефіцієнти індексації, внаслідок чого їх первісна вартість була безпідставно зменшена на 42112,16 грн. і як наслідок амортизаційні зідрахування за 2-4 квартали 2011 року по цих об'єктах відповідачем були занижені на 2749 грн.

Про помилковість дій відповідача при перевірці нарахованої позивачем амортизації, свідчить наявність у додатку 15 до акта перевірки колонок: «місячна норма амортизації після індексації», «місячна норма амортизації до індексації» та «різниця місячної норми амортизації», оскільки відповідно до наказу № 237-п від 21.12.2010 місячна норма амортизації основних засобів не індексувалась, тобто залишилась незмінною.

За таких обставин, відповідач безпідставно не включив до складу витрат амортизаційні відрахування у розмірі 451432 грн., тому позивач просить скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000152347 від 14.05.2012 в частині зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 454 181, 00 грн (2-4 квартали 2011 року).

Представник відповідача в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позовних вимог, виходячи з підстав, викладених у запереченнях на адміністративний позов (а.с. 93-94).

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що позивач - Комунальне підприємство "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" зареєстрований як юридична особа 01.04.1996, узятий на облік у позивача 11.01.1993 за № 49, що підтверджується копією витягу з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 82-83), копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи (а.с. 89), копією статуту позивача (а.с. 82-88) та копією довідки про взяття на облік платника податків від 15.09.2004 № 197 (а.с. 84).

Посадовою особою відповідача була проведена планова виїзна перевірка Комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" з питань з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 по 31.12.2011, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 по 31.12.2011, про що складено акт від 20.04.2012 № 222/22-005/03352935 (а.с. 12-25).

В ході перевірки встановлено порушення позивачем вимог:

1) п.5.1, п.п. 5.2.1 п.5.2, абз. 4 п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 №283/97-ВР із змінами та доповненнями, ч.1, 5 ст.203, ч.1, 2 ст. 215, 216, 228 Цивільного Кодексу України, ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996 встановлено завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування за 2010 рік в сумі 66040,0 грн.;

2) п.144.1 ст.144, п.п.146.21 ст. 146, п.150.1 ст.150 з урахуванням п.3, п.6 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755 встановлено завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування за ІІ-ІV квартали 2011 року в сумі 1542112,0 грн., а саме: за 2-квартал 2011 на суму 158855 грн.; за 2-3 квартали 2011 на суму 317542 грн.; за 2-4 квартали 2011 на суму 1542112,0 грн. (з урахуванням завищення валових витрат 2010 року в сумі 66040,0 грн.);

3) п.п. 7.2.3 п.п.7ч.2.6 п.7.2 п.п.7.4.1, п.п.7.4.4 п.п. 7.4.5 п. 7.4 , пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (зі змінами та доповненнями), а також ч.1,2 ст.203, ч.1ст.215, ч.1 ст.216, ст.228 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину, який не спрямовано на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п.5 ст.203 ЦК України) підприємством занижено податок на додану вартість загальну суму 13208 грн., в тому числі за квітень 2010 року на суму 3333,0 грн.; травень 2010 року на суму 3226,00 грн.; червень 2010 року на суму 6649,0 грн.

На підставі вищевказаного акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000152347 від 14.05.2012, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення о'єкта оподаткування податком на прибуток у загальному розмірі 1 542 112, 00 грн., в т.ч. за 1 півріччя 2010 року у розмірі 66 040, 00 грн. та за 2-4 квартали у розмірі 1 476 072, 00 грн. (а.с. 11).

Позивач не погоджується із вказаним податковим повідомленням-рішення в частині зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 454 181, 00 грн (2-4 квартали 2011 року) і оскаржив його до суду.

В судовому засіданні встановлено, що позивачем згідно наказу № 237-п від 31.12.2010 року була проведена індексація основних засобів по бухгалтерському обліку, використовуючи коефіцієнти індексації, розраховані за формулою, наведеною в ст. 146 Податкового кодексу України станом на 01.01.2008 року, на 01.01.2009 року, 01.01.2010 року. За результатами проведеної індексації в бухгалтерському обліку було збільшено: первинну вартість 03 на суму 71 548 367,52 грн.; залишкову вартість 03 на суму 23 329 078,98 грн., які відображені у бухгалтерському обліку наступними кореспонденціями: Дебет рах. 10 «Основні засоби» та Кредит рах. 42.5 «Інший додатковий капітал (індексація)».

Розрахунок відхилень наведено в додатку до акту перевірки № 15 (а.с. 107-133).

Пунктом 144.1 ст.144 Податкового кодексу України визначено, що амортизації підлягають:

витрати на придбання основних засобів, нематеріальних активів та довгострокових біологічних активів для використання в господарській діяльності;

витрати на самостійне виготовлення (створення) основних засобів, нематеріальних активів, вирощування довгострокових біологічних активів для використання в господарській діяльності, в тому числі витрати на оплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні (створенні) основних засобів та нематеріальних активів;

витрати на проведення ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних засобів, що перевищують 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів, що підлягають амортизації, на початок звітного року;

витрати на капітальне поліпшення землі, не пов'язане з будівництвом, а саме іригацію, осушення та інше подібне капітальне поліпшення землі;

капітальні інвестиції, отримані платником податку з бюджету, у вигляді цільового фінансування на придбання (створення) об'єкта інвестування (основного засобу, нематеріального активу) за умови визнання доходів пропорційно сумі нарахованої амортизації по такому об'єкту відповідно до положень підпункту 137.2.1 пункту 137.2 статті 137 цього Кодексу;

сума переоцінки вартості основних засобів, проведеної відповідно до статті 146 цього Кодексу;

вартість безоплатно отриманих об'єктів енергопостачання, газо- і теплозабезпечення, водопостачання, каналізаційних мереж, побудованих споживачами на вимогу спеціалізованих експлуатуючих підприємств згідно з технічними умовами на приєднання до вказаних мереж або об'єктів,

вартість основних засобів, безоплатно отриманих або виготовлених чи споруджених за рахунок коштів бюджету або кредитів, залучених Кабінетом Міністрів України чи під гарантії Кабінету Міністрів України, у разі виконання зобов'язань за гарантією Кабінетом Міністрів України,

вартість безоплатно отриманих для експлуатації підприємствами залізничного транспорту загального користування основних засобів транспортної інфраструктури, що перебували на балансі інших підприємств;

вартість основних засобів, визначена на рівні звичайної ціни, отриманих в концесію відповідно до Закону України "Про особливості передачі в оренду чи концесію об'єктів централізованого водо-, теплопостачання і водовідведення, що перебувають у комунальній власності".

Відповідно до пункту 146.21 ст.146 Податкового кодексу України, платники податку всіх форм власності мають право проводити переоцінку об'єктів основних засобів, застосовуючи щорічну індексацію вартості основних засобів, що амортизується, та суми накопиченої амортизації на коефіцієнт індексації, який визначається за формулою:

Кi = [І(а-1) -10]: 100,

де І(а-1) - індекс інфляції року, за результатами якого проводиться індексація. Якщо значення Кі не перевищує одиниці, індексація не проводиться.

Збільшення вартості об'єктів основних засобів, що амортизується, здійснюється станом на кінець року (дату балансу) за результатами якого проводиться переоцінка та використовується для розрахунку амортизації з першого дня наступного року.

Виходячі з вищенаведеного, позивач мав право в 2010 році провести індексацію основних засобів застосовуючи коефіцієнт індексації 2010 року. Проте, судом встановлено, що користуючись формулою розрахунку індексу інфляції 2010 року значення Кi не перевищувало одиницю ((109,1-10)/100=0,991).

Крім того, протягом періодів зазначених у наказі № 237-п від 31.12.2010 року «Щодо проведення індексації основних засобів станом на 01.01.2008 року, на 01.01.2009 року, 01.01.2010 року», право на проведення щорічної індексації надавалось п.п.8.3.3 п.8.3 ст. 8 Закону України № 228/97-ВР від 22.05.1997 "Про оподаткування прибутку підприємствами" зі змінами та доповненнями, що діяв до вступу в законну силу Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями.

Відповідно до п.п. 8.3.3 п. 8.3 ст. 8 Закону України від 22.05.1997 № 228/97-ВР "Про оподаткування прибутку підприємствами" зі змінами та доповненнями (що діяв до вступу в законну силу Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями) визначено, що платники податку всіх форм власності мають право застосовувати щорічну індексацію балансової вартості груп основних фондів та нематеріальних активів на коефіцієнт індексації. Така індексація проводиться лише у тому разі, якщо коефіцієнт індексації більший за одиницю. Проведення індексації основних фондів - право, а не обов'язок платника податків.

Для розрахунку коефіцієнта індексації застосовується індекс інфляції року, за результатами якого проводиться індексація. Якщо платник податку не скористався правом на проведення щорічної індексації балансової вартості груп основних фондів і нематеріальних активів за відповідні роки, то такий платник немає підстав для врахування коефіцієнта індексації за відповідні роки, оскільки для щорічної індексації балансової вартості груп основних фондів і нематеріальних активів застосовується коефіцієнт індексації, розрахований виходячи з індексу інфляції року, за результатами якого проводиться така індексація.

Згідно із п. 6 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України для визначення переліку об'єктів основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів за групами відповідно до пункту 145.1 статті 145 цього Кодексу з метою нарахування амортизації з дати набрання чинності розділом III цього Кодексу застосовуються дані інвентаризації, проведеної за станом на 1 квітня 2011 року. Вартість, яка амортизується, по кожному об'єкту основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів визначається як первісна (переоцінена) з урахуванням капіталізованих витрат на модернізацію, модифікацію, добудову, дообладнання. реконструкції тощо, а також суми накопиченої амортизації за даними бухгалтерського обліку на дату набрання чинності розділом III цього Кодексу. Норми цього підпункту поширюються також на платників податку у разі їх переходу із спрощеної системи оподаткування на загальну. До переоціненої вартості основних засобів не включається сума дооцінки основних засобів, шо проведена після 1 січня 2010 року. Строк корисного використання об'єктів основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів для нарахування амортизації з дати набрання чинності розділом III цього Кодексу визначається платником податку самостійно з урахуванням дати введення їх в експлуатацію, але не менше мінімально допустимих строків корисного використання, визначених пунктом 145.1 статті 145 цього Кодексу.

Відповідно до п. 145.1.2 Податкового кодексу України, нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об'єкта, який встановлюється наказом по підприємству при визнанні цього об'єкта активом (при зарахуванні на баланс), але не менше ніж визначено в пункті 145.1 і призупиняється на період його виводу з експлуатації (для реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання, консервації та інших причин) на підставі документів, які свідчать про виведення таких основних засобів з експлуатації).

За таких обставин, судом встановлено, що податковим органом правомірно зроблено висновки щодо зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2-4 квартали 2011 року у розмірі 454 181, 00 грн.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, та принципом рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.

З приписів ст.ст.71, 86 КАС України вбачається, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Частиною 2 статті 71 КАС України, встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято з дотриманням вимог діючого на момент виникнення спірних правовідносин законодавства, є законним та обґрунтованим, а тому в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" до Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000152347 від 14.05.2012 в частині зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 454 181, 00 грн (2-4 квартали 2011 року) - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) Є.Д. Кравченко

З оригіналом згідно

Суддя Є.Д. Кравченко

Постанову складено у повному обсязі та підписано 1 жовтня 2012 року.