Постанова № 26208936, 18.09.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2012 р. № 2а-3928/12/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Крутько О.В.,

з участю секретаря судового засідання Процько Ю.В.,

представника позивача Кульчицького Н.Б.,

представника відповідача Тістечка Ю.Я.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ТзОВ «ВП «Укрзахідавтоспецмаш»

до Державної податкової інспекції у Жовківському районі Львівської області

про скасування податкових повідомлень-рішень.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом у якому просив скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000312300 та № 0000302300 від 22.03.2012 р.

Позов мотивується тим, зокрема, що правочини, укладені ТзОВ «ВП «Укрзахідавтоспецмаш»та ТОВ «ВПТК Аверс», ТОВ «Трансавтолюкс», ПП «Компанія «Галторгсервіс», ТзОВ «Сталевий дім», ПП «Західбудсервіс», ТзОВ ДТ «Автомеханіка», ПП «Львівкомфортгруп-К», ПП «Воллі»з дотриманням усіх вимог, передбачених цивільним законодавством, з додержанням обов'язкових умов дійсності правочину, з волевиявленням сторін, зміст цих правочинів не суперечить актам цивільного законодавства, договори мають печатки підприємств та підписи уповноважених осіб, сторін за договором, які мають необхідний об'єм цивільної право-дієздатності, тому у будь-якому випадку такі правочини створюють реальне настання правових наслідків, які обумовлені ними; немає судових рішень, які набрали законної сили, за якими правочини укладені між позивачем та зазначеними контрагентами, або окремі їх умови визнані судом недійсними; умови договорів зазначеними юридичними особами виконувались, підписані податкові та видаткові накладні; ТзОВ «ВП «Укрзахідавтоспецмаш»не несе відповідальності за дії чи бездіяльність інших юридичних осіб перед державними органами.

Представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві, просив позовні вимоги задоволити.

Відповідач у запереченні на позовну заяву посилається, зокрема, на обставини, зафіксовані у акті перевірки № 339/23-0/33169349 від 07.03.2012 р., зазначає, що постачальники ТзОВ «ВП «Укрзахідавтоспецмаш»брали участь у безтоварних операціях, здійснювали діяльність пов'язану з наданням податкової вигоди третім особам, порушено ч.5 ст. 203, ч.ч.1,2 ст. 215, ст. 216 ЦК України в момент вчинення правочинів, встановлено факти відсутності передачі товару, відсутні об'єкти оподаткування податком на додану вартість по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам, до перевірки не представлено жодного документа на підтвердження факту переміщення товару, тому підтвердити валові витрати по взаєморозрахунках позивача з ТОВ «ВПТК Аверс», ТОВ «Трансавтолюкс», ПП «Компанія «Галторгсервіс», ТзОВ «Сталевий дім», ПП «Західбудсервіс», ТзОВ ДТ «Автомеханіка», ПП «Львівкомфортгруп-К», ПП «Воллі» не є можливим; наявність лише отриманої податкової накладної без фактичного здійснення господарської діяльності (оприбуткування товару, надання послуг чи їх оплата) не може бути підставою включення, визначених у такій накладній сум податку на додану вартість, до податкового кредиту.

Представник відповідача проти позову заперечив з мотивів, викладених у письмовому запереченні, просив у позові відмовити.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Державною податковою інспекцією у Жовківському районі Львівської області проведено позапланову виїзну перевірку ТзОВ «ВП «Укрзахідавтоспецмаш»з питань перевірки відомостей отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТзОВ «Драмторг», ТзОВ «ВПТК Аверс», ТОВ «Істріан», ТОВ «Трансавтолюкс», ПП «Компанія «Галторгсервіс», ТОВ «Сталевий дім», ПП «Західбудсервіс», ПП «Аеромакс-сервіс», ПП «Екоенергобуд», ПП «МКМ-Сервіс», ТОВ ТД «Автомеханіка», ПП «Львівкомфортгруп-К», ПП «Воллі»за період з 01.01.09 р. по 31.12.11 р., за результатами якої складено акт № 339/23-0/33169349 від 07.03.2012 р.

З врахуванням уточнення до акту, перевіркою встановлено порушення ч.5 ст. 203, ч.1,2 ст. 215 ЦК України, пп.4.1.1 п.4.1 ст.4, п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», із змінами та доповненнями, в редакції Закону від 22.07.1997 р. № 283/97-ВР (надалі Закон № 334/94), занижено податок на прибуток в сумі 286784 грн., ч.5 ст. 203, ч.1.2 ст. 215, ст. 216 ЦК України, п.п.134.4 ст. 134, пп.135.5.4 п.135.5 ст. 135, пп.138.1.1 п.138.1, п.138.4 ст. 138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VІ, занижено податок на прибуток на суму 490008грн., п.1, п.2 ст. 215, ст. 203, ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України, пп.3.1.1 п.3.1 ст. 3, п.4.1 ст.4, пп.7.3.1 п.7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. (надалі Закон № 168), занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті в бюджет в сумі 41252 грн., пп.198.1, пп.198.3 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VІ, занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті в бюджет в сумі 232185 грн.

На підставі акту перевірки ДПІ у Жовківському районі винесено податкове повідомлення-рішення від 22.03.2012 р. № 0000302300, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТзОВ «ВП «Укрзахідавтоспецмаш»з податку на додану вартість в сумі 330748,75 грн., з яких 273437 грн. зобов'язання за основним платежем, 40311,75 грн. -за штрафними (фінансовими) санкціями та податкове повідомлення-рішення від 22.03.2012 р. № 0000312300, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача на 744852, 50 грн., з яких 695309 грн. зобов'язання за основним платежем, 49543,5 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Згідно п 4.1. ст. 4 Закону № 334/94 валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Статтею 135 Податкового кодексу України передбачено порядок визначення доходів, які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування та їх склад.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону № 334/94 валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті. (п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону № 334/94).

Згідно п.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону № 334/94 не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до п.139.1.9 ст. 139 Податкового кодексу України до складу витрат не включаються витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У відповідності до п. 1.7 ст. 1 Закону № 168 податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно п.п.7.4.1 п.7.4. ст. 7 № 168 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п.7.4.4 п.7.4 ст. 7 зазначеного закону, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту) (п.7.4.5. п.7.4 ст. 7 Закону).

Згідно п.198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійсненні операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів ( у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п.198.2 зазначеної статті датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається даті тієї з подій, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За змістом п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 зазначеного Кодексу та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст. 193 Податкового кодексу України, протягом звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (в тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу (п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.201.1 ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Суд вважає, що позивачем дотримано вищенаведені норми Законів № 334/94 та № 168, а також Податкового кодексу України, покликання на їх порушення є безпідставним з огляду на наступне.

Висновки про порушення норм податкового законодавства позивачем ґрунтуються на доводах податкового органу про те, що не відбувались господарські операції між ТзОВ «ВП «Укрзахідавтоспецмаш»та його контрагентами -ПП «Львівкомфортгруп і К», ПП «Воллі», ТзОВ «ВПТК «Аверс», ТзОВ «Трансавтолюкс», ПП «Компанія «Галторгсервіс», ТзОВ «ТД «Автомеханіка», ПП «Західбудсервіс», ТзОВ «Сталевий дім», а договори, які укладались зазначеними юридичними особами є нікчемними.

До перевірки та для огляду суду позивачем на підтвердження здійснення господарських операцій з вказаними контрагентами представлено належним чином оформлені первинні документи -договори, видаткові та податкові накладні, акти на підтвердження виконання робіт, докази оплати та ін.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ визначається як документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно із ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Відповідно до частини 1, 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Факт здійснення позивачем господарських операцій з купівлі-продажу товарів (виконання робіт, надання послуг) та використання їх у власній господарській діяльності підтверджений відповідними первинними документами, що складені відповідно до вимог чинного законодавства та містять необхідні реквізити.

Посилання представника відповідача на недійсність договорів, укладених ТзОВ «ВП «Укрзахідавтоспецмаш»з вищевказаними контрагентами не приймаються судом до уваги з огляду на наступне.

Відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Відповідно до статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

В процесі розгляду справи відповідачем не було надано доказів на підтвердження недотримання сторонами в момент укладення договорів вимог, встановлених частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України, що є підставою для визнання правочинів недійсними.

На підставі частини 3 статті 228 ЦК України чи статті 207 Господарського кодексу України доводити недійсність правочинів (господарських зобов'язань) органи державної податкової служби зобов'язані виключно у судовому порядку.

Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

ДПІ у Жовківському районі Львівської області посилається на акти перевірок контрагентів позивача у яких прописано нікчемність правочинів, укладених за участю вищезазначених суб'єктів господарювання. У даних актах міститься нічим не підтверджені доводи про відсутність адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по укладених угодах та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань, відсутність наміру створення правових наслідків.

Позивачем представлено належним чином оформлені первинні документи на підтвердження дотримання ним норм податкового законодавства.

Щодо Приватного підприємства «Воллі»податковий орган посилався на матеріали кримінальної справи № 139-0342, зазначав, що його директор ОСОБА_3 не здійснював жодної фінансово-господарської діяльності, не підписував жодних документів від імені підприємства, щодо ПП «Львівкомфортгруп-К»- матеріали кримінальної справи № 179-0467. Судом встановлено, що на час проведення перевірки, а також розгляду даної справи відсутні вироки судів у зазначених кримінальних справах. Суду не представлено документи, зібрані під час розслідування даних справ, які б достовірно свідчили про фіктивність досліджуваних угод та недійсність податкових накладних.

Тому, суд вважає, що твердження податкової інспекції про документальне оформлення господарських операцій без фактичного їх проведення є не обґрунтованим.

З огляду на викладене, позов слід задоволити, скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Жовківському районі Львівської області № 0000312300 від 22.03.2012 р. та № 0000302300 від 22.03.2012 р.

Згідно до вимог ст. 94 КАС України, судові витрати, понесені позивачем підлягають стягненню з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 2, 69-71, 86, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задоволити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Жовківському районі Львівської області № 0000312300 від 22.03.2012 р.

Скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Жовківському районі Львівської області № 0000302300 від 22.03.2012 р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ТзОВ «ВП «Укрзахідавтоспецмаш»2147 грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Крутько О.В.