Постанова № 26208463, 24.09.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2012 р. Справа № 2а/0570/10982/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 09 год. 40 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Тарасенко І.М.

при секретарі Бебешко Ю.О.

за участю:

третьої особи ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Донецьк, вул.50 Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації м.Донецька», третя особа: ОСОБА_1 про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації м. Донецька», третя особа: ОСОБА_1 про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 04 листопада 2011 року рішенням Ленінського районного суду м. Донецька за ОСОБА_2 та його сестрою ОСОБА_3 визнано право власності у порядку спадкування за законом на ј частину квартиру АДРЕСА_1 і на Ѕ частину квартири АДРЕСА_2 24 листопада 2011 року дане рішення набрало законної сили.

Крім того, позивач зазначив, що в квартирі АДРЕСА_2 було зроблено перепланування. Однак, воно було здійснено без дотримання передбаченого законодавством порядку і не було введено в експлуатацію, про що є відмітка в технічному паспорті, як самовільно возведена.

Проте, реєстратором КП «БТІ м. Донецька» було зареєстровано право власності не нерухоме майно, а саме на Ѕ частину квартири АДРЕСА_2 за ОСОБА_3.

На думку позивача такі дії реєстратора є незаконними, оскільки державний реєстратор зареєстрував право власності за ОСОБА_1 на Ѕ частину квартири АДРЕСА_2 без наявності сертифіката відповідності, тобто дана квартира не була прийнята в експлуатацію, внаслідок чого не виникло право власності на неї.

Таким чином, позивач просить суд визнати рішення державного реєстратора КП БТІ м. Донецька про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно Ѕ частину квартири АДРЕСА_2 незаконним, скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на нерухоме майно, а саме на Ѕ частину квартири АДРЕСА_2 та визнати недійсним витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно на ім'я ОСОБА_1 на Ѕ квартири АДРЕСА_2 від 02.06.2012 року.

Позивач та його представник у судове засідання не з'явилися, були повідомлені належним чином, надіслали заяви про розгляд справи у їх відсутність, позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, був повідомлений належним чином, надав суду письмові заперечення, в яких зазначив, що ОСОБА_1 у відповідності з законодавством надане замовлення №199096 на виготовлення технічного паспорту на Ѕ квартири АДРЕСА_2 на підставі рішення Ленінського районного суду м. Донецька. Технічний паспорт було виготовлено та правовстановлюючий документ зареєстрований з дотриманням норм діючого законодавства.

Також, в своїх запереченнях представник відповідача зазначив, що 23.01.2012 року за заявою ОСОБА_2 також було зареєстровано право власності на Ѕ квартири АДРЕСА_2 на підставі рішення Ленінського районного суду м. Донецька від 04.11.2011 року,. реєстровий запис 2-568/11.

Таким чином, представник відповідача вважає, що з боку КП «Бюро технічної інвентаризації м. Донецька» порушень не має, так як зареєстрував право власності на нерухоме майно, а саме: на Ѕ квартири АДРЕСА_2 за ОСОБА_3 та ОСОБА_2 воно виконало рішення Ленінського районного суду м. Донецька.

Третя особа - ОСОБА_3 в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечувала, надала суду пояснення, де наголошувала на тому, що позивач зазначеним позовом намагається обмежити її права на користування та володіння нерухомим майном, у зв'язку з чим просила відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Заслухавши пояснення третьої особи, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідно до статей 2, 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» речові права на нерухоме майно підлягають обов'язковій державній реєстрації в порядку, встановленому цим Законом; такою державною реєстрацією є офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав, зокрема на нерухоме майно, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.

Згідно з пунктом 5 розділу V «Прикінцеві положення» Закону до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації.

Бюро технічної інвентаризації на основі законодавства делеговані владні повноваження у сфері суспільних правовідносин, пов'язаних зі здійсненням від імені держави дій щодо реєстрації прав власності на нерухоме майно.

Пунктом 1.12 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07.02.2002 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 лютого 2002 року за № 157/6445, передбачено, що рішення про реєстрацію прав приймає реєстратор прав власності на нерухоме майно (далі - реєстратор), що є працівником БТІ, який безпосередньо здійснює реєстрацію прав власності на нерухоме майно. Реєстрація прав включає в себе, зокрема: прийняття рішення про реєстрацію прав власності або про відмову в реєстрації прав; унесення записів до Реєстру прав; видачу витягів із Реєстру прав про реєстрацію прав (пункт 1.13 Тимчасового положення).

За приписом пункту 10 Переліку правовстановлювальних документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна (додаток № 1 до пункту 2.1 Тимчасового положення) до числа відповідних документів віднесено, зокрема, рішення суду про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна, про встановлення факту права власності на об'єкти нерухомого майна, про передачу безхазяйного нерухомого майна до комунальної власності.

Так, в судовому засіданні встановлено, що рішенням Ленінського районного суду м. Донецька від 04 листопада 2011 року у справі №2-568 позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності у порядку спадкування за законом задоволені у повному обсязі. Визнано за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_2 та право власності на ј частину квартири АДРЕСА_1 у порядку спадкування з законом після смерті ОСОБА_4 померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про збільшення частки у частині спадщини, визнання права власності задоволені частко. Визнано за ОСОБА_2 право власності на Ѕ частку квартири АДРЕСА_2 у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Дане рішення набрало законної сили 19 листопада 2011 року.

Як вбачається з витягу про державну реєстрацію прав від 02.06.2012 року за №34362727 виданого Комунальним підприємством «Бюро технічної інвентаризації м.Донецька» за ОСОБА_3 зареєстровано право власності за рішенням Ленінського районного суду м. Донецька від 04.11.2011 року у справі № 2-568 на Ѕ частку квартири АДРЕСА_2, реєстровий номер 782 в книзі 3/19дк-40.

Позивач з рішенням державного реєстратора щодо реєстрації права власності на Ѕ частку квартири АДРЕСА_2 за ОСОБА_1 не згоден та вважає його незаконним.

Проблемою даного спору є питання щодо правомірності дій КП «Бюро технічної інвентаризації м. Донецька» відносно реєстрації прав власності на Ѕ частку квартири АДРЕСА_2 за ОСОБА_1

З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.

Згідно з частиною 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відносини, пов'язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно регулюються нормами Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» (зі змінами та доповненнями).

Статтею 2 Закону встановлено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Державна реєстрація прав є обов'язковою (ч. 1 ст. 3 Закону).

Згідно статті 15 Закону державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться згідно встановленого порядку.

Таким порядком є Тимчасове положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затверджене Наказом Міністерства юстиції України 07.02.2002 року N 7/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 28.07.2010 N 1692/5), зареєстроване в Міністерстві юстиції України 18 лютого 2002 року за N 157/6445.

Згідно п.1.1. Тимчасового положення, це положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно визначає порядок проведення державної реєстрації права власності та права користування (сервітуту) на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельних ділянках; права користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; довірчого управління нерухомим майном; права власності на об'єкти незавершеного будівництва (далі - державна реєстрація прав), а також порядок взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.

У відповідності до п. 1.2. державна реєстрація прав - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, а також права власності на об'єкти незавершеного будівництва шляхом внесення відповідного запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Відповідно до пункту 1.5 Тимчасового положення державній реєстрації підлягають право власності та інші речові права на таке нерухоме майно: житлові будинки; квартири; будівлі, в яких розташовані приміщення, призначені для перебування людини, розміщення рухомого майна, збереження матеріальних цінностей, здійснення виробництва тощо; споруди (інженерні, гідротехнічні тощо) - земельні поліпшення, що не належать до будівель та приміщень, призначені для виконання спеціальних технічних функцій; приміщення - частини внутрішнього об'єму житлових будинків, будівель, квартир, обмежені будівельними елементами.

Приписами пунктів 2.1 та 2.2 розділу ІІ Тимчасового положення передбачено, що для проведення державної реєстрації виникнення, переходу або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно власник (власники), інший правонабувач (правонабувачі) або уповноважена ним (ними) особа подає реєстратору БТІ заяву про державну реєстрацію прав за формою, визначеною у додатку 1. До заяви про державну реєстрацію прав додаються правовстановлювальні документи (додаток 2), їх нотаріально засвідчені копії, документи, що підтверджують оплату за проведення державної реєстрації прав та видачу витягу про державну реєстрацію прав, а також інші документи, визначені Положенням.

Разом з тим, у відповідності до статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав проводиться на підставі, договорів, укладених у порядку, встановленому законом; свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону; свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; рішень судів, що набрали законної сили; інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Також, частиною 10 додатку 2 до Тимчасового положення одним із переліку правовстановлювальних документів, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності на нерухоме майно є рішення суду про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна, про встановлення факту права власності на об'єкти нерухомого майна, про передачу безхазяйного нерухомого майна до комунальної власності.

Як вже зазначалось судом раніше, рішенням Ленінського районного суду м. Донецька від 04 листопада 2011 року у справі №2-568 за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнано право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_2 та право власності на ј частину квартири АДРЕСА_1 у порядку спадкування з законом після смерті ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Таким чином, ОСОБА_5, як власник вищезазначеного нерухомого майна, яка має право володіти, користуватися та розпоряджуватися цим майном, яке визнано судовим рішенням звернулась до Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації м. Донецька» з заявою реєстраційний номер 199096 на виготовлення технічного паспарту на Ѕ частку квартири АДРЕСА_2 та реєстрацію права власності на вказаний об'єкт.

Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Суд звертає увагу на те, що рішення Ленінського районного суду м. Донецька є тим правовстановлювальним документом, на підставі якого може бути проведена державна реєстрація прав власності.

В судовому засіданні підтверджено та не спростовано сторонами, що Комунальним підприємством «Бюро технічної інвентаризації м. Донецька» за ОСОБА_3 було зареєстровано право власності за рішенням Ленінського районного суду м. Донецька від 04.11.2011 року у справі № 2-568 на Ѕ частку квартири АДРЕСА_2, реєстровий номер 782 в книзі 3/19дк-40, що підтверджується витягом про державну реєстрацію прав від 02.06.2012 року за номером 34362727.

Однак, в судовому засіданні встановлено та матеріалами справи підтверджено, зокрема, витягом про державну реєстрацію прав від 23.01.2012 року за №32934660, що Комунальним підприємством «Бюро технічної інвентаризації м. Донецька» також зареєстровано право власності за ОСОБА_2 на підставі рішення Ленінського районного суду м. Донецька від 04.11.2011 року у справі № 2-568 на Ѕ частку квартири АДРЕСА_2, реєстровий номер 782 в книзі 3/19дк-40.

Таким чином, суд звертає увагу на те, що Комунальним підприємством «Бюро технічної інвентаризації м. Донецька» у відповідності до чинного законодавства було виконано рішення Ленінського районного суду м. Донецька та за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було зареєстровано право власності на Ѕ частку квартири АДРЕСА_2, що в свою чергу підтверджено витягами про державну реєстрацію права.

Крім того, в своїй позовній заяві позивач посилається на те, що згідно з п. 1.6 Тимчасового положення державній реєстрації підлягає право власності на закінчене будівництвом нерухоме майно, яке прийняте в експлуатацію, оскільки в квартирі АДРЕСА_2 ОСОБА_2 було зроблено переобладнання, таким чином, воно повинно було введено в експлуатацію.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 1.6 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затверджене Наказом Міністерства юстиції України 07.02.2002 року № 7/5 державній реєстрації підлягає право власності на закінчене будівництвом нерухоме майно, яке прийняте в експлуатацію у встановленому законодавством порядку.

В даному випадку після смерті спадкодавця - ОСОБА_4 померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року її донька ОСОБА_1 та її син ОСОБА_2 прийняли спадщину у вигляді квартири АДРЕСА_2 та у вигляді Ѕ частини квартири АДРЕСА_1.

Крім того, суд звертає увагу на те, що рішенням Ленінського районного суду м. Донецька встановлено, що квартира АДРЕСА_2 належала на праві власності спадкодавцю ОСОБА_4 і є спадщиною.

Таким чином, комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації м. Донецька» зареєструвало право власності як за ОСОБА_2 так і за ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_2, як спадкову масу, яке належить на праві приватної власності спадкодавцю - ОСОБА_4

Також, суд звертає увагу на те, що як і ОСОБА_3 так і ОСОБА_2 зареєстрували право власності на квартиру АДРЕСА_2 на підставі поданих заяв, тим самим отримали спадщину та виконали рішення суду.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до пункту 9 розділу V Прикінцевих положень Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України прийнято наказ від 24.06.2011 N 91, зареєстрований в Міністерстві юстиції 11.07.2011 за № 830/19568 (далі - наказ N 91), який дає можливість за спрощеною процедурою прийняти в експлуатацію закінчені будівництвом індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, громадські будинки I та II категорій складності, збудовані до 31.12.2009 без дозволу на виконання будівельних робіт, заяви про прийняття в експлуатацію яких подано до 31.12.2012, а також визначає механізм проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж.

Таким чином, посилання позивача на порушення відповідачем п. 2 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів та Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не відповідають дійсності та не можуть бути взяті судом до уваги.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд вважає, що державний реєстратор реєструючи право власності на нерухоме майно, а саме: на Ѕ частку квартири АДРЕСА_2 за ОСОБА_1 діяв у спосіб, що передбачений діючим законодавством України.

З огляду на викладене, суд відмовляє у задоволенні зазначеного адміністративного позову у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 71, 86, 94, ст. 105,112,136, 158 - 163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації м. Донецька», третя особа: ОСОБА_1 про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.

Вступна та резолютивна частини постанови проголошені у судовому засіданні 24 вересня 2012 року.

Повний текст постанови складений 28 вересня 2012 року.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд з одночасним надісланням апеляційної скарги особою, яка її подає до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складання постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Тарасенко І.М.