Постанова № 26208276, 27.09.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2012 р. Справа № 2а/0470/9461/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЗахарчук Н. В. при секретаріКузнецов С.М. за участю: представника позивача - Зуєва Н.В. представника відповідача - Духневич Т.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного підприємства «Ареолл» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська про визнання протиправними дії органів державної влади.

ВСТАНОВИВ:

13 серпня 2012 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного підприємства «Ареолл», до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська в якій позивач з урахуванням уточнених позовних вимог просить:

1. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська щодо складання в Акті № 2003/22-2/37150813 від 26.07.2012 висновків про порушення ПП «Ареолл» ч. 5 ст. 203, ч. 1, 2 ст. 215, ст. 216, ст. 655, ст. 656, ст. 662 ЦК України по правочинах з придбання та продажу товарів (послуг) за січень-березень 2012 року.

2. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська щодо складання в Акті № 2003/22-2/37150813 від 26.07.2012 висновків про відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у підприємств-постачальників та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємцям-покупцям за січень-березень 2012 року в розумінні ст. 185 Податкового кодексу України від 02.12.2010.

В обґрунтування позову Приватне підприємство «Ареолл» зазначило, що під час організації та проведення документальної позапланової невиїзної перевірки відповідачем порушено вимоги Податкового кодексу України. Крім того, висновки, викладені в Акті перевірки, є безпідставними, не відповідають дійсним обставинам та протирічать нормам чинного законодавства, оскільки ґрунтуються виключно на припущеннях посадових осіб відповідача. З огляду на зазначені обставини дії ДПІ у Жовтневому районі щодо складання висновків в Акті порушують права та законні інтереси позивача.

Відповідач проти позову заперечував, подавши письмові заперечення, в яких зазначив, що посадові особи ДПІ при проведенні перевірки та складанні акту діяли відповідно до вимог законодавства України, в межах наданих їм законом повноважень, у зв'язку з чим їх дії є правомірними. Також відповідач зазначив, що висновки, викладені в акті перевірки, є обґрунтованими, оскільки перевіркою встановлено, що позивач здійснював діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних за наданням податкової вигоди третім особам та має ознаки «податкової ями». Крім того, акт перевірки не є рішенням суб'єкту владних повноважень, а відтак не породжує для платника податків настання будь-яких юридичних наслідків та не впливає на його права, обов'язки та законі інтереси, що виключає можливість оскарження акту в судовому порядку. Отже позовні вимоги ПП «Ареолл» є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Вирішуючи справу по суті заявлених позовних вимог, дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, заслухавши доводи представників сторін суд встановив наступне.

Державною податковою інспекцію у Жовтневому районі м. Дніпропетровська на підставі службового посвідчення серія УДН № 050155, виданого ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська, згідно з п.п. 78.1.1, п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78, п. 79.1, п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України та відповідно до наказу ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська від 17.07.2012 № 546 було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Приватного підприємства «Ареолл» з питань достовірності формування показників податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за січень-березень 2012 року, за результатами якої складено Акт № 2003/22-2/37150813 від 26 липня 2012 року.

Перевіркою встановлені наступні порушення:

- ч. 5 ст. 203, ч. 1,2 ст. 215, ст. 216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПП «Ареолл» при придбанні та продажу товарів (послуг). Товар (послуги) по вказаних правочинах не був переданий в порушення ст.ст. 662,655 та 656 ЦК України по операціях з придбання та продажу товарів (послуг) за січень-березень 2012 року;

- відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у підприємств-постачальників та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам-покупцям за січень-березень 2012 року, в розумінні ст. 185 Податкового кодексу України.

В судовому засіданні представник позивача зазначив, що в порушення ст. 79 Податкового кодексу України посадовими особами органу державної податкової служби було розпочато проведення документальної невиїзної перевірки без вручення або надіслання платнику податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Крім того, відсутність юридичної особи за місцезнаходженням не підтверджено у встановленому законодавством порядку.

Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що жодних документів від ДПІ в Жовтневому районі ПП «Ареолл» не отримував, окрім направленого кур'єрською службою «Skynet worldwide express» за юридичною адресою позивача (м. Дніпропетровськ, вул. Мільмана, 110-А) Акту перевірки, отриманого позивачем 09.08.2012, про що свідчить підпис директора Стокозенко С.А. у відповідній графі курєрської накладної, копія якої наявна в матеріалах справи.

Також позивач зауважив, що в порушення ст. 75 Податкового кодексу України перевірка була проведена відповідачем без дослідження жодних первинних бухгалтерських документів, а висновки, зроблені в акті, не відповідають дійсності, ґрунтуються виключно на припущеннях відповідача та є незаконними. Крім того позивач зазначає, що правочини, вчинені ПП «Ареолл» при придбанні та продажу товарів (послуг), оформлені належним чином, придбання та продаж товарів підтверджується первинними документами (які наявні в матеріалах справи), проте відповідачем в Акті було безпідставно складено висновок щодо нікчемності зазначених правочинів, що призвело до необгрутованих висновків щодо відсутності об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у підприємств-постачальників та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам-покупцям за січень-березень 2012 року.

Представник відповідача в судовому засіданні надав пояснення, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться на підставі наказу керівника органу державної податкової служби та за наявності підстав для її проведення. Крім того, в акті перевірки зазначено, що з метою вручення ПП «Ареолл» письмового повідомлення від 19.07.2012 № 17827/22-225 та наказу № 546 від 13.07.2012 про проведення документальної невиїзної перевірки 19 липня 2012 року здійснено виїзд за юридичною адресою підприємства: м. Дніпропетровськ, вул. Мільмана, 110-А, проте за вказаною адресою встановлено відсутність ПП «Ареолл» та його посадових осіб, про що складено Акт від 19.07.2012 № 536.

Також представник відповідача наголосив, що в ході перевірки не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) від ПП «Ареолл» підприємствам покупцям, що свідчить про те, що правочини між ПП «Ареолл» та покупцями здійснені без мети настання реальних наслідків.

Надаючи оцінку доводам представників сторін, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з п. 75.1.2 ст. 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

За змістом наведеної норми, документальна перевірка має проводитись на підставі перелічених у вищезазначеному підпункту документів фінансової і податкової звітності, а також первинних бухгалтерських документів.

Вимога щодо проведення перевірки на підставі первинних бухгалтерських документів та документів фінансової і бухгалтерської звітності, також передбачена Порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженим Наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 № 984, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 за № 34/18772.

Всупереч наведеному, будь-які первинні документи щодо правочинів за участю ПП «Ареолл» посадовими особами ДПІ в Жовтневому районі м. Дніпропетровська під час перевірки не досліджувалися, оскільки, в акті про це не зазначено.

Більш того, відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Частина ч.5 статті 203 ЦК України передбачає, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Таким чином для визнання правочину нікчемним повинні існувати наступні умови: наявність самого правочину; відсутність у сторони (сторін) в момент вчинення правочину спрямованості на реальне настання правових наслідків, що ним обумовлені; наявність умислу на вчинення такого правочину.

Крім того з 01.01.2011 набрали чинності зміни, внесені до ЦК України, зокрема, було викладено ч. 1 ст. 203 у новій редакції та доповнено частиною 3 ст. 228 . На підставі ч. 3 ст. 228 ЦК України, ст. 207 Господарського кодексу України доводити недійсність правочинів (господарських зобов'язань) органи державної податкової служби зобов'язані виключно у судовому порядку.

Також необхідно звернути увагу, що відповідно до листа ДПА України від 03.02.2009 № 2012/7/10-1017 доведення факту існування нікчемного правочину повинно здійснюватись певними засобами доказування з урахуванням індивідуальних обставин кожної справи, про які ДПА України неодноразово зазначала у своїх листах, наказах, інших документах (оглядових листах). Слід врахувати, що не може бути доказом посилання в акті перевірки на відсутність інформації щодо підтвердження чи спростування будь-яких фактів: переміщення товарів, наявності транспортних засобів тощо.

Отже висновки посадових осіб ДПІ щодо недодержання позивачем вимог ч. 5 ст. 203, ч. 1, 2 ст. 215, ст. 216 Цивільного кодексу України в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПП «Ареолл» при придбанні та продажу товарів (послуг) за січень-березень 2012 року, не ґрунтуються на системному аналізі первинних документів та не підтверджені допустимими і достатніми доказами, а тому не можуть вважатися об'єктивними та доведеними.

Окрім цього суд зазначає, що згідно з п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, послуг, з ввезення товарів на митну територію України або вивезення товарів за межі митної території України.

Отже, для перевірки ПП «Ареолл» щодо достовірності формування показників податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість контролюючому органу у даному випадку слід встановити зміст та реальність господарської операції.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

З огляду на вищенаведене суд зазначає, що відповідач зобов'язаний був звернутися до позивача з дотриманням порядку отримання податкової інформації, встановленого статтею 73 Податкового кодексу України. У разі відмови з боку позивача - скласти акт про таку відмову. У разі отримання таких документів дослідити їх та систематизовано, як того вимагає пункт 4 Розділу І Порядку № 984, викласти факти, що міститься в таких первинних документах та надати їм об'єктивну оцінку.

В судовому засіданні представник відповідача, заперечуючи проти позову, посилався на те, що ПП «Ареолл» не надав до перевірки жодних первинних документів, а також що в ході перевірки не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) від ПП «Ареолл» підприємствам покупцям, оскільки у позивача відсутні необхідні умови для здійснення господарських операцій, відсутні основні фонди, технічних персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби. Проте, відповіді на жодне питання головуючого щодо доказів в обґрунтування позиції відповідача та щодо предмету спору представником відповідача не надані.

Статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. Проте жодних доказів в обґрунтування своєї позиції представником відповідача не надані.

В ході судового розгляду справи позивачем спростовані висновки відповідача щодо відсутності об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у підприємств-постачальників та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам - покупцям за січень-березень 2012 року, шляхом надання копій первинних документів (договорів, податкових накладних, видаткових накладних, рахунків на оплату, товарно-транспортних накладних, рахунків-фактур, специфікацій, податкових розрахунків).

За таких обставин, викладені в Акті перевірки посадовими особами органів податкової служби факти та висновки є безпідставними, оскільки ґрунтуються на припущеннях і не містять достатніх фактичних даних на підтвердження висновків про відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у підприємств-постачальників та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємцям-покупцям за січень-березень 2012 року в розумінні ст. 185 Податкового кодексу України, а відповідно є такими, що складені з порушенням норм чинного законодавства України.

Доводи представника відповідача щодо відсутності у позивача законних підстав для оскарження акту в судовому порядку, оскільки акт перевірки не є рішенням суб'єкту владних повноважень, а відтак не породжує для платника податків настання будь-яких юридичних наслідків та не впливає на його права, обов'язки та законі інтереси, не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки позивач не оскаржує акт як рішення суб'єкта владних повноважень, а оскаржує саме дії суб'єкта владних повноважень - ДПІ в Жовтневому районі м. Дніпропетровська.

Враховуючи сукупність викладених обставин суд доходить висновку, що спірні податкові повідомлення є неправомірними та підлягають скасуванню.

З питання розподілу судових витрат суд зазначає, що відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 160, 162, 163, 254 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства «Ареолл» задовольнити.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська щодо складання в Акті № 2003/22-2/37150813 від 26.07.2012 висновків про порушення ПП «Ареолл» ч. 5 ст. 203, ч. 1, 2 ст. 215, ст. 216, ст. 655, ст. 656, ст. 662 ЦК України по правочинах з придбання та продажу товарів (послуг) за січень-березень 2012 року.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська щодо складання в Акті № 2003/22-2/37150813 від 26.07.2012 висновків про відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у підприємств-постачальників та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємцям-покупцям за січень-березень 2012 року в розумінні ст. 185 Податкового кодексу України.

Присудити на користь Приватного підприємства «Ареолл» документально підтверджені судові витрати в розмірі 33 (тридцять три) грн. 06 коп. з Державного бюджету.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена протягом десяти днів з дня отримання повного тексту постанови шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним її направленням до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 28 вересня 2012 року

Суддя Н.В. Захарчук