Постанова № 26208118, 19.07.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2012 р. Справа № 2а/0470/6663/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіТурова О.М. при секретаріФоменко О.В. за участю: представника позивача: Андреюк В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Новомосковського міськрайонного центру зайнятості до ОСОБА_5 про стягнення безпідставно виплаченої допомоги по безробіттю у сумі 1 262,81 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Новомосковський міськрайонний центр зайнятості звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_5 безпідставно виплачену йому за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття допомогу по безробіттю у сумі 1 262,81 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався на те, що всупереч вимогам Законів України «Про зайнятість населення» від 01 березня 1991 року № 803-XII, «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02 березня 2000 року N 1533-III, Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України 20 листопада 2000 року N 307, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 грудня 2000 року N 915/5136, відповідач, перебуваючи на обліку в Новомосковському міськрайонному центрі зайнятості як безробітний з 20.04.2011 р. по 29.07.2011 р. з 06 червня 2011 року працевлаштувався до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Овен», не поінформувавши про це позивача, та продовжував незаконно отримувати допомогу по безробіттю. На вимогу позивача повернути суму безпідставно виплаченої допомоги не реагує.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Відповідач у судове засідання не з'явився, був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим поштовим повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення з особистою розпискою ОСОБА_5 про його отримання. Заяв про відкладення розгляду справи відповідач не подавав, заперечень на позовну заяву не надавав.

Враховуючи приписи ч.4 ст.128 КАС України, згідно яких у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, суд, заслухавши думку представника позивача, ухвалив розглядати справу без участі відповідача.

Дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази, заслухавши пояснення представника позивача, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку, що заявлений адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно до статті 2 Закону України «Про зайнятість населення» від 01 березня 1991 року № 803-XII безробітними визнаються, зокрема, працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Статтею 7 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02 березня 2000 року N 1533-III передбачено, що видом забезпечення за цим Законом є, зокрема, допомога по безробіттю.

Пунктом 6.6 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України 20 листопада 2000 року N 307, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 грудня 2000 року N 915/5136, встановлено, що допомога по безробіттю нараховується до дня останнього відвідування центру зайнятості включно.

Так, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 20.04.2011 року до Новомосковського міськрайонного центру зайнятості звернувся ОСОБА_5 із заявою про надання йому статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю у відповідності до Законів України «Про зайнятість населення» від 01 березня 1991 року № 803-XII, «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02 березня 2000 року N 1533-III (а.с. 23).

Як вбачається з персональної картки № НОМЕР_2 ОСОБА_5, за якою він обліковувався в Новомосковському МРЦЗ, та Витягів з наказів про прийнятті рішення по особі ОСОБА_5, з 20.04.2011 року відповідачу було надано статус безробітного та призначено виплату допомоги по безробіттю залежно від страхового стажу відповідно до п.п.1,3,4 статті 22, п.1 статті 23 Закону України N 1533-III та п. 2.1 Порядку N 307. На обліку в Новомосковському МРЦЗ відповідач знаходився до 29 липня 2011 року та був знятий з обліку у зв'язку із працевлаштуванням безробітного (а.с. 12-13, 20).

13 березня 2012 року у відповідності до Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13 лютого 2009 N 60/62 Постанова Управління Пенсійного фонду України від 13 лютого 2009 N 7-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 12 березня 2009 р. за N 232/16248 було проведено звірку даних Новомосковського міськрайонного центру зайнятості та Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції (Магдалинівське відділення) на підставі податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за ІІ квартал 2011 року ТОВ «Агро-Овен» з метою перевірки обґрунтованості виплат матеріального забезпечення по безробіттю ОСОБА_5

За результатами перевірки був складений акт № 29 від 13 березня 2012 року про розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», яким встановлено, що безробітний ОСОБА_5, перебуваючи на обліку в центрі зайнятості як безробітний, працював в ТОВ «Агро-Овен» та отримував за місцем роботи заробітну плату (а.с.31-32).

Так, згідно наказу про прийняття на роботу від 06 червня 2011 року № 127 ОСОБА_5 було призначено на посаду електромонтера з ремонту та обслуговування електрообладнання в ТОВ «Агро-Овен» (а.с. 16).

З податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку Форми № 1ДФ, поданого ТОВ «Агро-Овен» до Новомосковської ОДПІ (Магдалинівське відділення) за ІІ квартал 2011 року, вбачається, що з 06.06.2011 року ОСОБА_5 (ідентифікованого за ідентифікаційним номером НОМЕР_1) нараховувався та виплачувався дохід протягом звітного періоду у вигляді заробітної плати (а.с. 17-19, 24).

Довідкою Новомосковського МРЦЗ від 19.032012 р. підтверджується, що з 06 липня 2011 року по 20 липня 2011 року ОСОБА_5 було отримано дохід у розмірі 1262 грн. 81 коп. у вигляді допомоги по безробіттю. При цьому про працевлаштування до ТОВ «Агро-Овен» відповідач Новомосковський МРЦЗ не повідомляв.

Зважаючи на наведене, суд приходить до висновку, що за період з 06 червня 2011 року по 20 липня 2011 року відповідачем була безпідставно отримана за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття допомога по безробіттю у сумі 1 262,81 грн.

У відповідності до частини 3 статті 36 Закону України N 1533-III сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно пункту 6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13 лютого 2009 N 60/62 Постанова Управління Пенсійного фонду України від 13 лютого 2009 N 7-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 12 березня 2009 р. за N 232/16248 у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

Якщо відомості про доходи є недостовірними з вини особи, центри зайнятості припиняють відповідні виплати, а суми здійснених виплат з дня їх призначення повертаються особою відповідно до пункту 7 цього Порядку, а саме рішення про повернення коштів особою оформлюється наказом. Протягом двох робочих днів після прийняття рішення центр зайнятості надсилає особі рекомендованим листом повідомлення про необхідність протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення повернути незаконно виплачені кошти.

В порядку виконання зазначеної вимоги Новомосковським міськрайонним центром зайнятості було видано наказ № НТ120319 від 19 березня 2012 року про повернення безпідставно виплачених відповідачу коштів.

Повідомлення про необхідність повернення коштів було направлене відповідачу 17.04.2012р. за вих. № 742 (а.с. 14).

Однак, станом на дату розгляду справи у судовому засіданні відповідач не надав суду доказів про відшкодування безпідставно виплаченої йому допомоги по безробіттю у сумі 1 262,81 грн.

З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку, що позивачем - суб'єктом владних повноважень була доведена правомірність та обґрунтованість підстав стягнення з відповідача суми безпідставно виплаченої допомоги по безробіттю, натомість відповідачем не було надано суду жодного доказу щодо спростування позиції позивача, викладеної в заявленому адміністративному позові, та доказів добровільної сплати означеної суми боргу на момент розгляду справи.

Відповідно до ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати по справі з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 122, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Новомосковського міськрайонного центру зайнятості до ОСОБА_5 про стягнення безпідставно виплаченої допомоги по безробіттю у сумі 1 262,81 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_5 АДРЕСА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Новомосковського міськрайонного центру зайнятості (пл. Перемоги, буд. 8, м. Новомосковськ, Дніпропетровська область, 51200, р/р 37178001002827, ГУДКУ в Дніпропетровській області, МФО: 805012, ЄДРПОУ: 20306617) суму безпідставно виплаченої допомоги по безробіттю у розмірі 1 262 грн. 81 коп. (одна тисяча двісті шістдесят дві гривні вісімдесят одна копійка).

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 цього Кодексу до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови складено 16 липня 2012 року

Суддя О.М. Турова