Постанова № 26208097, 27.09.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2012 р. Справа № 2а/0470/9030/12 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Луніна О.С., розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Орджонікідзе Дніпропетровської області (далі -УПФУ) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в:

У серпні 2012 року позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ФОП ОСОБА_1, в якому просив стягнути з відповідача на користь УПФУ заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування за 2011 рік у сумі 4010,30 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що заборгованість відповідача виникла внаслідок необчислення та несплати ним у встановлені законом строки єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування за 2011 рік.

Відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення 20.08.2012 року. Відповідач протягом строку, встановленого ч. 3 ст. 183-2 КАС України, заперечень проти позову до суду не надав та позов не визнав.

Згідно пункту 2 частини 5 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження не пізніше трьох днів - у разі якщо протягом семи днів з дня закінчення строку, передбаченого частиною третьою цієї статті, до суду не надійшло заперечення відповідача та за умови, що справа не розглядається судом за місцезнаходженням відповідача.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи позовної заяви та дослідивши письмові докази, суд вважає за необхідне адміністративний позов задовольнити з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ФОП ОСОБА_1, перебуває на обліку в УПФУ та з 01.01.2011 є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування. Також, відповідач є суб'єктом підприємницької діяльності, який обрав особливий спосіб оподаткування та є платником єдиного податку.

З матеріалів справи вбачається, що заборгованість у відповідача виникла на підставі наступного.

Так, відповідачем в було подано до УПФУ звіт від 30.03.2012 про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми єдиного внеску за 2011 рік.

Як вбачається з копії звіту, відповідач суму єдиного внеску яка підлягає сплаті за 2011 рік не обчислив.

Положеннями п. 3.4 розділу ІІІ Інструкції про порядок нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування № 21-5 від 27.09.2010 встановлено, що для платників, зазначених у підпункті 2.1.3 пункту 2.1 розділу II цієї Інструкції, які обрали спрощену систему оподаткування, - 34,7 відсотка суми, що визначається такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід).

Керуючись вищенаведеною нормою права, УПФУ було самостійно нараховано відповідачу суму єдиного внеску, яка підлягає сплаті за 2011 рік, у розмірі мінімального страхового внеску на місяць, що складає 4010,30 грн. за 12 місяців.

06 червня 2012 року УПФУ було сформовано та направлено відповідачу вимогу №90 про сплату боргу у сумі 4030,10 грн. Дана вимога була отримана відповідачем 11.06.2012, про що свідчить копія відповідного поштового повідомлення, проте останнім протягом встановленого законом строку не виконана.

Згідно розрахунку суми боргу відповідача, наданого УПФУ, станом на 28.08.2012 відповідач заборгованість по єдиному внеску за 2011 рік у сумі 4030,10 не сплатив. Доказів сплати такої заборгованості відповідач протягом розгляду справи суду не надавав.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування»та Інструкцією «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України № 21-5 від 27.09.2010 року та зареєстрованої в Міністерстві юстиції 27.10.2010 року за № 994/18289.

Так, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 наведеного закону, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Положення п.1 ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування»передбачають, що Платниками єдиного внеску є роботодавці, -підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Згідно ч. 2 ст. 6 цього ж закону, платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

У відповідності до ч.8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим періодом для відповідача є календарний місяць.

Положеннями ч. 4 ст. 25 цього ж закону втановлено, що Територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

Таким чином, з вищенаведеного вбачається, що відповідачем не нараховано та не сплачено у встановлений законом строк суми єдиного внеску за 2011 року у розмірі встановленому законом, у зв'язку з чим у нього утворилась недоїмка у сумі 4010,30 грн., яка підлягає стягненню.

Приписами ч. 12 ст. 9 цього ж закону передбачено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Норми п.7 ч. 1 ст. 13 закону передбачають, що Пенсійний фонд та його територіальні органи мають право стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно з ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивачем доведено наявність у відповідача заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування за 2011 року у сумі 4010,30 грн., а тому позовні вимоги УПФУ підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 158-163, 183-2, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в м. Орджонікідзе Дніпропетровської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь в управління Пенсійного фонду України в м. Орджонікідзе Дніпропетровської області (ЄДРПОУ 21928215) заборгованість у сумі 4010,30 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги, з подачею її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Суддя О.С. Луніна