Постанова № 26207902, 25.09.2012, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

25 вересня 2012 р. Справа № 2а/0270/4289/12

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Шаповалової Тетяни Михайлівни,

за участі секретаря судового засідання: Мошняги Валентина Івановича

представник позивача: Солоненко Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: прокурора Мурованокуриловецького району в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України у Мурованокуриловецькому районі

до: Мурованокуриловецького міжгосподарського цегельного заводу

про: стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ :

12 вересня 2012 року до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернувся прокурор Мурованокуриловецького району в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України у Мурованокуриловецькому районі (далі - УПФУ у Мурованокуриловецькому районі) до Мурованокуриловецького міжгосподарського цегельного заводу про стягнення заборгованості по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 20315 грн. 47 коп.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, прокурор зазначив, що Мурованокуриловецький міжгосподарський цегельний завод своєчасно не сплатив суму єдиного внеску до фонду, в зв'язку з чим утворилась заборгованість зі сплати єдиного внеску за період з лютого 2012 року по червень 2012 року в загальній сумі 20315 грн. 47 коп.

Оскільки заборгованість в добровільному порядку не погашена прокурор Мурованокуриловецького району, на підставі статті 60 КАС України, звернувся в інтересах держави в особі УПФУ у Мурованокуриловецькому районі до суду з позовом про стягнення коштів.

Представник прокуратури в судове засідання не з`явився, хоча про час, дату та місце судового засідання повідомлений вчасно та належним чином.

Представник позивача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив врахувати обставини викладені у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, хоча про час, дату та місце судового засідання повідомлений вчасно та належним чином, що підтверджується повідомленням вручення судової повістки (а.с. 42).

Окрім того, відповідачем не було подано письмових заперечень на позов чи доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Мурованокуриловецький міжгосподарський цегельний завод зареєстрований Мурованокуриловецькою районною державною адміністрацією Вінницької області як юридична особа відповідно до свідоцтва № 783166 Серії А00 від 19 серпня 1997 року (а.с. 9).

Відповідно до довідки № 5101 Мурованокуриловецький міжгосподарський цегельний завод включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с. 34).

Мурованокуриловецький міжгосподарський цегельний завод зареєстрований в управлінні Пенсійного фонду України у Мурованокуриловецькому районі за № 0213040037 та є платником з 01 січня 2011 року єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (а.с. 8).

Відносини, що виникають між Пенсійним фондом України та платниками єдиного внеску, регулюються Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" № 2464-VІ від 08 липня 2010 року (далі - Закон №2464-VІ).

Згідно положень статті 1 Закону №2464-VІ - єдиний внесок - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Частина 3 статті 9 Закону №2464-VІ вказує, що обчислення єдиного внеску територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до територіальних органів Пенсійного фонду, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Відповідно до частини 8 статті 9 вказаного Закону, платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Згідно із пунктом 7 частини 1 статті 13 Закону №2464-VІ Пенсійний фонд та його територіальні органи мають право стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску.

Також положеннями статті 25 Закону №2464-VІ визначено, що суми єдиного внеску своєчасно не сплачені страхувальниками у вищезазначені строки вважаються простроченою заборгованістю зі сплати єдиного внеску і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій. У даному випадку територіальний орган Пенсійного фонду має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.

Згідно із частиною 5 статті 7 даного Закону, єдиний внесок нараховується незалежно від джерел фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати. Відповідно до положень частини12 статті 9 Закону №2464, єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати.

Платники єдиного внеску зобов'язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок відповідно до пункту 1 частини 2 статті 6 Закону №2464.

Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, в встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилають платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Протягом десяти днів із дня надходження вимоги про сплату недоїмки, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суму недоїмки та фінансових санкцій.

Як випливає із матеріалів справи, відповідачу були надіслані вимоги № Ю-46 від 03 квітня 2012 року, 03 травня 2012 року, 05 червня 2012 року та від 02 серпня 2012 року на загальну суму 80895 грн. 99 коп. (а.с. 30-33). В зазначені вимоги включено заборгованість за даним адміністративним позовом та заборгованість на загальну суму 60580,52 грн., відносно якої набрали законної сили рішення суду у справах за адміністративними позовами. Отримання даних вимог про сплату боргу підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с. 30-33). Однак боржник протягом десяти робочих днів після отримання вимог не сплатив зазначених сум у вимогах в повному обсязі та не оскаржив їх. Таким чином, відповідач має борг зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 20315 грн. 47 коп., що підтверджується розрахунком боргу по єдиному соціальному внеску за період з лютого 2012 року по червень 2012 року (а.с. 6).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що обставини, викладені у позовній заяві, знайшли підтвердження, сума заборгованості підтверджується належними доказами, а тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статей 11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно зі статтею 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) відповідно до частини 4 статті 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Мурованокуриловецького міжгосподарського цегельного заводу (вул. Димитрова, 10, смт. Муровані Курилівці, Вінницька область, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 13299377, р/р 26008300937 Райффайзен Банк Аваль, МФО 380805) на рахунок управління Пенсійного фонду України у Мурованокуриловецькому районі (вул. Леніна, 141, смт. Муровані Курилівці, Вінницька область, р/р 37192049000213 у відділені Державного казначейства, МФО 802015,код ЄДРПОУ 24901713) заборгованість по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 20315 (двадцять тисяч триста п'ятнадцять) гривень 47 копійок.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Шаповалова Тетяна Михайлівна