Постанова № 26207873, 30.08.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 серпня 2012 р. Справа №2а-7525/12/0170/1

(12:13) м.Сімферополь

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Трещової О.Р., при секретарі Веретенниковій Ю.В., за участю

представника позивача - Слюсарь В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі" до Державної податкової інспекції у м. Керчі АР Крим ДПС про скасування податкового повідомлення рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду АР Крим звернулося із адміністративним позовом Кримське республіканське підприємство "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі"до Державної податкової інспекції в м. Керчі про скасування податкового повідомлення рішення № 0000721701/1 від 19.06.2006 року.

Ухвалою Господарського суду АРК від 13.09.2006 року відкрито провадження по справі № 2-19/15758-2006а.

05.12.2006 року позивачем подано уточнений адміністративний позов, в якому позивач просив скасувати податкове повідомлення - рішення № 0001232301/1 від 19.06.2006 року про застосування штрафних санкцій в сумі 94660,56 гривень.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилався на те, що фінансові санкції, застосовані за порушення ним граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання за період, коли підприємство знаходилось в процесі банкрутства, є безпідставними. Уточненням до адміністративного позову позивачем заявлено додаткові підстави для скасування спірного податкового повідомлення - рішення, а саме, що податковим органом в порушення діючого законодавства самостійно змінено призначення поточних платежів, скерованих платником податку за поточні податкові зобов'язання в рахунок погашення податкового боргу, в результаті чого сума фінансових санкцій не відповідає дійсності.

У зв'язку з закінченням строку повноважень судді ГС АРК Мокрушина В.І., на підставі резолюції Голови Господарського суду АРК Луцяка М.І. від 15.08.2007 року справу було передано на розгляд судді Омельченко В.А. з привласненням номеру № 2-16/15758-2006 А.

Постановою Господарського суду АР Крим від 11.02.2008 року по справі № 2-16/15758А в задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 26.05.2008 року апеляційну скаргу позивача залишено без задоволення, постанову Господарського суду АР Крим від 11.02.2008 року по справі № 2-16/15758-2006а залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05.06.2012 року по справі К/9862/08 постанову Господарського суду АР Крим від 11.02.2008 року та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 26.05.2008 року по справі № 2-16/15758-2006А скасовано та справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АРК від 11.07.2012 року справу прийнято до провадження суддею Трещовою О.Р. та призначено судове засідання на 30.07.2012 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АРК від 30.08.2012 року замінено відповідача Державну податкову інспекцію в м. Керчі АР Крим її правонаступником Державною податковою інспекцією у м. Керчі АР Крим ДПС.

У судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримав, просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

У судове засідання 30.08.2012 року представник відповідача не зявився, повідомлений належним чином про час, дату та місце розгляду справи.

В судовому засіданні 15.08.2012 року представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, просив відмовити у їх задоволенні.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 КАС України справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 ч.1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено коло суб'єктів владних повноважень, до яких віднесено орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п.п.41.1.1 п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Отже, враховуючи вищезазначене, Державна податкова інспекція у м. Керчі АРК ДПС у відносинах з Кримським республіканським підприємством "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі" під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є суб'єктом владних повноважень.

Відповідно до частини 1 статті 55 Господарського кодексу України суб'єктом господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків встановлених законом. Згідно з п. 1 частини 2 статті 55 ГК України юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України та зареєстровані в установленому законом порядку визнаються суб'єктами господарювання.

Судом встановлено, що Кримське республіканське підприємство "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі" є юридичною особою, зареєстрованою 15.05.1992 року виконавчим комітетом Керченської міської ради АР Крим, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 641891, довідкою з ЄДРПОУ № 34-01-22-35/499 від 05.12.2006 року.

Кримське республіканське підприємство "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі" взято на податковий облік в органах державної податкової служби, є платником ПДВ.

Таким чином, Кримське республіканське підприємство "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі" є суб'єктом господарювання, зобов'язане виконувати обов'язки, покладені на нього законами у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності.

Судом встановлено, що на підставі направлення від 30.03.2006 року № 192/23-1/41, виданого Керченською міжрайонною державною податковою інспекцією, податковими ревізорами - інспекторами Керченської міжрайонної державної податкової інспекції в м.Керчі проведена виїзна планова документальна перевірка фінансово-господарської діяльності Керченського виробничого підприємства Водопровідно-каналізаційного господарства (ЄДРПОУ 19195199) з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.04.2003 року по 31.12.2005 року, питання збереження майна, що знаходиться в заставі за період з 10.06.2005 року по 01.03.2006 року відповідно до затвердженого плану перевірки, за результатами проведення якої складено акт перевірки від 12.05.2006 року № 762/23-1/19195199 (надалі - акт перевірки).

З акту перевірки вбачається, що підприємство повідомлено про проведення планової перевірки повідомленням КМДПІ від 20.03.2006 року № 3479/23-1/10, яке фактично отримано 20.03.2006 року.

В акті перевірки зазначено, що направлення на перевірку вручено під розписку 30.03.2006 року.

З акту перевірки вбачається, що перевірку проведено з відома директора КВПВКГ Остапенко В.Д. та в присутності головного бухгалтера Макарової О.М.

Перевірка проведена з 30.03.2006 року по 27.04.2006 року.

З акту перевірки вбачається порушення позивачем п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення обов'язків перед бюджетами і державними цільовими фондами» в частині недотримання граничних термінів сплати податкових зобов'язань з ПДВ за листопад 2004 року в сумі 189321,13 гривень.

Судом встановлено, що на підставі акту перевірки за встановлене перевіркою порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання з ПДВ Керченська міжрайонна ДПІ податковим повідомленням - рішенням від 22.05.2006 року № 0001232301/0 за затримку більш 90 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання в розмірі 189321,13 гривень до позивача застосовано штраф в розмірі 50 % у сумі 94660,58 гривень.

Позивач, не погодившись з податковим повідомленням - рішенням від 22.05.2006 року № 0001232301/0, звернувся до Керченської міжрайонної ДПІ зі скаргою від 31.05.2006 року, в якій просив скасувати податкове повідомлення - рішення від 22.05.2006 року № 0001232301/0.

Рішенням про результати розгляду скарги від 19.06.2006 року № 6794/10/25-0 Керченська міжрайонна ДПІ залишила без змін податкове повідомлення - рішення № 0001232301/0.

За результатами апеляційного оскарження податкового повідомлення - рішення від 22.05.2006 року № 0001232301/0, Керченською міжрайонною ДПІ за встановлене перевіркою порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання з ПДВ прийнято податкове повідомлення - рішення від 19.06.2006 року № 0001232301/1 на підставі п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», яким за затримку більш 90 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання в розмірі 189321,13 гривень до позивача застосовано штраф в розмірі 50 % у сумі 94660,58 гривень.

Позивач, не погодившись з податковим повідомленням - рішенням Керченської міжрайонної ДПІ від 19.06.2006 року № 0001232301/1 звернувся до Голови ДПА в АРК зі скаргою від 29.06.2006 року № 485/13-13-20, в якій просив скасувати податкове повідомлення - рішення Керченської міжрайонної ДПІ від 19.06.2006 року № 0001232301/1.

В матеріалах справи відсутні докази розгляду ДПА в АРК скарги позивача на податкове повідомлення - рішення Керченської міжрайонної ДПІ від 19.06.2006 року № 0001232301/1.

Позивач, не погодившись з результатами розгляду його скарг за результатами оскарження спірного податкового повідомлення - рішення в адміністративному порядку, звернувся з позовом до суду.

Перевіряючи правомірність прийняття Керченською міжрайонною ДПІ податкового повідомлення - рішення від 19.06.2006 року № 0001232301/1, судом встановлено наступне.

Суд вважає за необхідне зазначити, що оскільки податковим органом здійснювалася перевірка за період з 01.04.2003 року по 31.12.2005 року, суд перевіряє відповідність висновків акту перевірки нормам Закону України «Про порядок погашення обов'язків перед бюджетами і державними цільовими фондами», який були чинним на той час.

В акті перевірки зазначено, що позивачем в перевіряємому періоді допущено порушення п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення обов'язків перед бюджетами і державними цільовими фондами» в частині недотримання граничних термінів сплати податкових зобов'язань з ПДВ за листопад 2004 року в сумі 189321,13 гривень з урахуванням суми 69624,87 грн., сплаченої раніше та відображеної в акті невиїзної позапланової перевірки від 22.06.2006 року № 321/15-2/19195199.

З акту перевірки вбачається порушення позивачем п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення обов'язків перед бюджетами і державними цільовими фондами» в частині порушення граничних термінів сплати податкових зобов'язань з ПДВ за листопад 2004 року в сумі 189321,13 гривень.

З розрахунку штрафних санкцій до акту перевірки вбачається, що податковим органом застосовано до позивача штрафні санкції в розмірі 50 % на підставі п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення обов'язків перед бюджетами і державними цільовими фондами» з урахуванням наступної сплати позивачем ПДВ за листопад 2004 року:

- 19859,86 гривень, строк сплати 28.09.2005 року, фактично сплачено 23.02.2006 року, строк затримки сплати: більше 90 днів;

- 3757,05 гривень, строк сплати 28.09.2005 року, фактично сплачено 24.02.2006 року, строк затримки сплати: більше 90 днів;

- 7512,47 гривень, строк сплати 28.09.2005 року, фактично сплачено 27.02.2006 року, строк затримки сплати: більше 90 днів;

- 15018,36 гривень, строк сплати 28.09.2005 року, фактично сплачено 28.02.2006 року, строк затримки сплати: більше 90 днів;

- 3843,47 гривень, строк сплати 28.09.2005 року, фактично сплачено 07.03.2006 року, строк затримки сплати: більше 90 днів;

- 7762,14 гривень, строк сплати 28.09.2005 року, фактично сплачено 22.03.2006 року, строк затримки сплати: більше 90 днів;

- 11031,56 гривень, строк сплати 28.09.2005 року, фактично сплачено 31.03. 2006 року, строк затримки сплати: більше 90 днів;

- 15593,68 гривень, строк сплати 28.09.2005 року, фактично сплачено 31.03.2006 року, строк затримки сплати: більше 90 днів;

- 102994,34 гривень, строк сплати 28.09.2005 року, фактично сплачено 20.04.2006 року, строк затримки сплати: більше 90 днів;

- 1948,20 гривень, строк сплати 28.09.2005 року, фактично сплачено 20.04.2006 року, строк затримки сплати: більше 90 днів.

Перевіряючи обґрунтованість вищезазначених висновків акту перевірки, судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що позивачем 20.12.2004 року було подано декларацію з ПДВ за листопад 2004 року, в якій позивачем задекларовано податкове зобов'язання в розмірі 413529,00 гривень, податковий кредит в сумі 154915 гривень, суму ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду в сумі 258614,00 гривень.

Суд зазначає, що відповідно до п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення обов'язків перед бюджетами і державними цільовими фондами» платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Таким чином, відповідно до п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення обов'язків перед бюджетами і державними цільовими фондами» граничний строк сплати позивачем податкового зобов'язання, зазначеного ним у декларації з ПДВ за листопад 2004 року, є 30.12.2004 року.

Згідно з п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення обов'язків перед бюджетами і державними цільовими фондами» у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Щодо посилань позивача на безпідставність застосування штрафних (фінансових) санкції до нього протягом дії мораторію у справі про банкрутство, суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання або неналежне виконання грошових зобов'язань та зобов'язань відносно сплати податків і сборів (обов'язкових платежів). Мораторій вводиться з моменту порушення провадження по справі про банкрутство та діє до припинення провадження по справі.

Наведені норми регулюють правовідносини, які виникли між боржником і кредиторами у зв'язку з неспроможністю боржника виконати після настання встановленого строку існуючі зобов'язання і спрямовані на відновлення платоспроможності боржника або його ліквідації з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів.

Отже, системний аналіз змісту ст. 1 та ст. 12 вищевказаного Закону свідчить про те, що мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли після дня введення мораторію, а отже, і не припиняє заходів, спрямованих на їх забезпечення.

З порушенням провадження у справі про банкрутство не пов'язується завершення підприємницької діяльності боржника, він має право укладати договори та вчиняти інші правочини, у зв'язку з чим у нього виникають права та обов'язки, виконання яких забезпечується на загальних засадах.

З огляду на наведене можна зробити висновок про те, що дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів.

Що стосується зобов'язань поточних кредиторів, то за цими зобов'язаннями, згідно із загальними правилами, нараховуються неустойка (штраф, пеня), застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою ГС АРК від 09.06.2003р. по справі № 2-11/9636-2003 за заявою ДПІ в м.Керчі до боржника Керченського виробничого підприємства водопровідно-каналізаційного господарства порушено провадження по справі про банкрутство позвиача, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Ухвалою ГС АРК від 10.06.2005р. по справі № 2-11/(8631.1-04)493.1-2005 за заявою ДПІ в м.Керчі до боржника Керченського виробничого підприємства водопровідно-каналізаційного господарства, яка набрала законної сили згідно з ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 27.09.2005р. по справі № 2-11/493.1-2005, провадження по справі про банкрутство позивача припинено.

Таким чином, з вищевикладеного вбачається, що мораторій діяв з 09.06.2003р. по 27.09.2005р.

Як вбачається з акту перевірки штрафні санкції застосовані до позивача спірним податковим повідомленням - рішенням за прострочення сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість за листопад 2004р., тобто до поточного зобов'язання, яке виникло після дня введення мораторію, а, отже, при несвоєчасній сплаті позивачем податкового зобов'язання з ПДВ за листопад 2004 року застосування відповідачем до нього штрафних санкцій з цього приводу є правомірним.

Перевіряючи правомірність застосування відповідачем до позивача штрафних санкцій в розмірі 50 % на підставі п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення обов'язків перед бюджетами і державними цільовими фондами» в сумі 94660,58 гривень, судом встановлено наступне.

Як встановлено вище, позивачем в поданій декларації з ПДВ за листопад 2004 року задекларовано суму ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду в сумі 258614,00 гривень.

Отже, граничний строк сплати позивачем податкового зобов'язання в розмірі 258614,00 гривень, зазначеного ним у декларації з ПДВ за листопад 2004 року, є 30.12.2004 року.

Судом встановлено, що раніше відповідачем вже перевірялася своєчасність сплати позивачем вказаного податкового зобов'язання за листопад 2004 року в розмірі 69624,87 грн., що зафіксовано в акті невиїзної позапланової перевірки від 22.06.2006 року № 321/15-2/19195199, а також додаткового відображено в акті від 12.05.2006 року № 762/23-1/19195199.

Стосовно цієї суми відповідачем на підставі акту від 22.06.2006 року № 321/15-2/19195199 було прийнято податкове повідомлення-рішення, яке не є предметом розгляду данної справи, та своєчасність сплати вказаної суми в розмірі 69624,87 грн не була предметом перевірки згідно акту від 12.05.2006 року № 762/23-1/19195199.

Крім того, згідно акту перевірки від 12.05.2006 року № 762/23-1/19195199 відповідач також перевіряв своєчасність сплати лише частини податкового зобов'язання позивача за листопад 2011 року в розмірі 189321,16 гривень та саме стосовно цієї суми відповідачем були застосовані санкції на підставі спірного податкового повідомлення-рішення № 0001232301/1 від 19.06.2006 року в сумі 94660,56 гривень.

Враховуючи зазначене, суд, обмежений перевіркою відповідача, також перевіряє своєчасність сплати позивачем податкового зобов'язання за листопад 2004 року в сумі 189321,16 гривень та правомірність застосування фінансових санкції за його несвоєчасну сплату.

Судом встановлено, що позивачем податкове зобов'язання з ПДВ за листопад 2004 року в розмірі 189321,16 гривень своєчасно, в межах гранічного треміну сплачено на суму 150000,00 гривень, у тому числі:

- 40000,00 гривень - 21.12.2004 року згідно платіжного доручення № 2071,

- 20000,00 гривень - 22.12.2004 року згідно платіжного доручення № 2097,

- 40000,00 гривень - 23.12.2004 року згідно платіжного доручення № 2111,

- 50000,00 гривень - 30.12.2004 року згідно реєстру платежів.

Даний факт також підтверджується виписками з рахунків позивача, отриманими від органів Державного казначейства у вигляді електронного реєстру розрахункових документів в 2004 році, особовим рахунком позивача за цей період.

Отже, відповідачем безпідставно застосовані фінансові санкції стосовно сплати податкового зобов'язання за листопад 2004 року на суму 150000 гривень, а тому суд вважає, що в цій частині податкове повідомлення-рішення № 0001232301/1 від 19.06.2006 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Перевіряючи своєчасність сплати податкового зобов'язання за листопад 2004 року на суму 39321,16 гривень (189321,16 - 150000), суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що позивачем в січні 2005 року здійснено часткову оплату податкового боргу з ПДВ за листопад 2004 року на суму 16614,00 гривень шляхом перерахування 8000,00 гривень, 3614,00 гривень та 5000,00 гривень, що підтверджується виписками рахунків позивача, отриманими від органів Державного казначейства у вигляді електронного реєстру розрахункових документів в березні 2005 року, особовим рахунком позивача за цей період.

Таким чином, відповідно до п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення обов'язків перед бюджетами і державними цільовими фондами» у зв'язку з затримкою сплати позивачем узгодженої суми податкового зобов'язання з ПДВ за листопад 2004 року в розмірі 16614,00 гривень до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати, відповідач мав застосувати до Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі" штраф в розмірі 10 % погашеної суми податкового боргу, тобто, 1661,4 гривень, а не в розмірі 50 %, що зроблено відповідачем на підставі спірного податкового повідомлення-рішення № 0001232301/1 від 19.06.2006 року.

Суд зазначає, що до компетенції адміністративного суду відноситься лише перевірка правомірності прийняття суб'єктом владних повноважень рішень, у тому числі стосовно застосування фінансових санкцій, суд не має повноважень самостійно застосовувати фінансові санкції або притягувати осіб приватного права до відповідальності.

З урахуванням викладеного, оскільки відповідач неправомірно застосував до позивача фінансові санкції в розмірі 50% за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання з ПДВ за листопад 2004 року в розмірі 16614,00 гривень, та відповідач самостійно не застосував до відповідача санкції в розмірі 10%, як це визначено п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення обов'язків перед бюджетами і державними цільовими фондами», суд вважає, що в цій частині податкове повідомлення-рішення № 0001232301/1 від 19.06.2006 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Перевіряючи своєчасність сплати податкового зобов'язання за листопад 2004 року на суму 22707,16 гривень (189321,16 - 150000-16614), суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що погашення залишку податкового боргу позивача за листопад 2004 року в розмірі 22707,16 гривень відбулося за рахунок перерозподілу податковим органом платежів, які здійснювалися Кримським республіканським підприємством "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі" без чіткого визначення призначення платежу за межами 90 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання позивача з ПДВ за листопад 2004 року, що підтверджується виписками з рахунків позивача, отриманими від органів Державного казначейства у вигляді електронного реєстру розрахункових документів в 2004 році, особовим рахунком позивача за цей період.

Відповідно до п.п.7.7 ст.7 Закону України «Про порядок погашення обов'язків перед бюджетами і державними цільовими фондами» податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Враховуючи, що позивачем чітко призначення платежу на суму 22707,16 гривень визначено не було, податковий орган правомірно здійснив перерозподіл такого платежу на рахунок погашення залишку податкового боргу Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі" з ПДВ за листопад 2004 року.

Отже, податковий орган правомірно відповідно до п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення обов'язків перед бюджетами і державними цільовими фондами» застосував до позивача штраф в розмірі 50 % погашеної суми податкового боргу позивача за листопад 2004 року в сумі 22707,16 гривень, тобто, в розмірі 11353,58 гривень, оскільки такий борг був погашений відповідачем за межами 90 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання.

Таким чином, податкове повідомлення - рішення Керченської міжрайонної Державної податкової інспекції від 19.06.2006 року № 0001232301/1 в частині застосування до позивача штрафу в розмірі 11353,58 гривень є правомірним.

В іншій частині фінансові санкції в розмірі 83307 гривень, застосовані до позивача податковим повідомленням - рішенням Керченської міжрайонної Державної податкової інспекції від 19.06.2006 року № 0001232301/1 є безпідставним.

Суд враховує, що рішення, дії суб'єкта владних повноважень не можуть бути упередженими, тобто здійснюватися дискримінаційно через власний, у тому числі фінансовий, корпоративний інтерес. Суд також враховує, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів.

Отже, спірне податкове повідомлення - рішення Керченської міжрайонної Державної податкової інспекції від 19.06.2006 року № 0001232301/1 в частині застосування до позивача штрафу в розмірі 83307 гривень не може бути визнано таким, що прийнято на підставі закону, безсторонньо (неупереджено) та добросовісно.

Таким чином, податкове повідомлення - рішення Керченської міжрайонної Державної податкової інспекції від 19.06.2006 року № 0001232301/1 в частині застосування до позивача штрафу в розмірі 83307 гривень належить визнати протиправним та скасувати.

Отже, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Під час судового засідання, яке відбулось 30.08.2012 року були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено у повному обсязі 31.08.2012 року.

Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Керченської міжрайонної Державної податкової інспекції від 19.06.2006 року № 0001232301/1 в частині застосування до Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі" штрафу в розмірі 83307 гривень.

3.Стягнути з Державного бюджету України на користь Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі" (ЄДРПОУ 19195199) судовий збір в розмірі 3,40 гривень.

4. В решті позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Трещова О.Р.