Ухвала суду № 26203758, 20.09.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-6131/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Літвінова А.В.

Суддя-доповідач: Беспалов О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"20" вересня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Беспалова О.О.,

суддів Парінова А.Б., Грибан І.О.,

при секретарі Маджар О.М.

за участю представника позивача, представника відповідача, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Улісс енд Ко" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 липня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Улісс енд Ко" до Державної податкової служби України, треті особи -Державна податкова служба у місті Києві, Державна податкова інспекція у Шевченківському районі міста Києва державної податкової служби про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Улісс енд Ко" звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової служби України, в якому просило визнати протиправною бездіяльність Державної податкової служби України щодо не внесення до Реєстру платників ПДВ запису про відміну анулювання реєстрації ТОВ "Юридична фірма "Улісс енд Ко" платником ПДВ та неповернення Свідоцтва платника ПДВ № 100280320 на бланку ф. № 2-ПДВ, серія НБ № 323482, виданого Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва, дата початку дії Свідоцтва -19 квітня 2010 року; зобов'язати Державну податкову службу України внести до Реєстру платників ПДВ запис про відміну анулювання реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Улісс енд Ко"; зобов'язати Державну податкову службу України повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Улісс енд Ко" Свідоцтво платника ПДВ № 100280320 на бланку ф. № 2-ПДВ, серія НБ № 323482, видане ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, дата початку дії Свідоцтва -19 квітня 2010 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 липня 2012 року в задоволенні позову було відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явились перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва від 24.06.2011 року № 500/29 анульовано реєстрацію платника ПДВ Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Улісс енд Ко»(податковий номер 37026380) (а.с. 18).

Як вбачається з рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва, причиною анулювання реєстрації платника податку на додану вартість являється те, що станом на 14.06.2011 року в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців наявний запис про відсутність юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Улісс енд Ко»за її місцезнаходженням, що підтверджено відомостями з реєстру від 14.06.2011 року № 10741440004036285.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням Товариство з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Улісс енд Ко»звернулось до Державної податкової адміністрації у місті Києві із скаргою від 28.04.2011 року (а.с. 19-23), яку, як свідчить повідомлення пошти про вручення поштового відправлення, отримано органом державної податкової служби 02.08.2011 року (а.с. 26).

Про розгляд скарги позивача повідомлено листом Державної податкової адміністрації у місті Києві від 31.08.2011 року № 8738/10/29-105 (а.с. 27-30).

Враховуючи, що відповідний лист Державної податкової адміністрації у місті Києві від 31.08.2011 року надісланий на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Улісс енд Ко»лише 07.09.2011 року, позивач із посиланням на приписи пункту 56.9 статті 56 Податкового кодексу України звернувся до Державної податкової адміністрації України із заявою від 29.09.2011 року про внесення до Реєстру платників податку на додану вартість запису про відміну анулювання реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Улісс енд Ко»та повернення Товариству свідоцтва платника ПДВ №1 000280320 на бланку ф. №2-ПДВ, серія НБ № 323482, виданого Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі міста Києва або видачу нового свідоцтва з датою початку дії 19.04.2010.

Листом Державної податкової служби України від 02.11.2011 року № 4782/6/18-3115 Товариство з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Улісс енд Ко»було повідомлено про розгляд його заяви, заяву залишено без задоволення.

Позивач не погоджується із зазначеним, вважаючи наявними ознаки бездіяльності Державної податкової служби України, позивач звернувся із позовною заявою до суду.

Відповідно до приписів підпункту «ж»пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України реєстрація платника ПДВ діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців наявний запис про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням (місцем проживання) або запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.

Процедура реєстрації платників податку на додану вартість, анулювання реєстрації платників податку на додану вартість, ведення реєстру платників податку на додану вартість на час винесення Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі міста Києва рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 25.06.2011 року № 550-29 була врегульована Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 року № 978 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2010 року за № 1400/18695.

З 16.12.2011 року набрало чинності Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 07.11.2011 року № 1394 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 29.11.2011 року за № 1369/20107.

З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Улісс енд Ко» звернулось до Державної податкової адміністрації у місті Києві із скаргою на рішення державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва 28.07.2011 року (отримано адресатом - 02.08.2011).

Про розгляд скарги позивача повідомлено листом Державної податкової адміністрації у місті Києві від 31.08.2011 року № 8738/10/29-105, який надісланий на адресу позивача лише 07.09.2011 року.

Відповідно до приписів статті 56 Податкового кодексу України (пунктів 56.1 та 56.2) рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Відповідно до пунктів 56.8 та 56.9 статті 56 Податкового кодексу України контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. Керівник (або його заступник) відповідного контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 цієї статті.

Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника контролюючого органу (або його заступника), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.

Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника контролюючого органу (або його заступника) про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення 20-денного строку, зазначеного в абзаці першому цього пункту.

Як вбачається із матеріалів справи за результатами розгляду скарги позивача орган державної податкової служби повідомив Товариство лише 07.09.2011 року.

Посилання органу державної податкової служби на приписи пункту 6.1 розділу V Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, відповідно до яких у разі надходження скарги від особи, реєстрацію якої анульовано за ініціативою податкового органу, така скарга розглядається у строки та порядку, визначені Законом України «Про звернення громадян», не вірно приймались судом першої інстанції до уваги з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої та четвертої статті 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Із врахуванням наведеного, оскільки Податковий кодекс України є правовим актом, який має вищу юридичну силу відносно Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 року № 978, яке розроблене відповідно до вимог Податкового кодексу України, проте яке не відповідало нормам останнього в частині визначення процедури оскарження рішення контролюючого органу, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо застосування до спірних правовідносин в цій частині приписів Податкового кодексу України.

Враховуючи приписи пункту 56.9 статті 56 Податкового кодексу України, а також те, що відповідачем не спростовані доводи позивача щодо порушення третьою особою (Державною податковою адміністрацією у місті Києві) строків розгляду адміністративної скарги платника податків на рішення контролюючого органу про анулювання свідоцтва платника ПДВ, скарга позивача від 28.07.2012 року вважається в силу закону повністю задоволеною на користь платника податків з 23.08.2011 року.

Разом з тим, враховуючи, що Податковим кодексом України не визначена процедура внесення до Реєстру запису про відміну анулювання реєстрації, суд, в даній частині виходить з приписів пункту 6.2 розділу V Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, відповідно до якого підставою для внесення до Реєстру запису про відміну анулювання реєстрації, що відбулась за ініціативою податкового органу, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення податкового органу про відміну анулювання реєстрації та скасування свого рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ. Рішення із копіями відповідних документів направляються до центрального органу державної податкової служби для розгляду та внесення відповідних змін до Реєстру.

Рішення податкового органу про відміну анулювання реєстрації та скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ викладається з описом ситуації, посиланням на Кодекс, зазначенням мотивів та обґрунтувань прийняття такого рішення, оформляється на бланку та підписується керівником такого органу чи особою, яка виконує його обов'язки.

Отже, незважаючи на те, що скарга позивача від 28.07.2012 року на рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва вважається в силу закону повністю задоволеною Державною податковою адміністрацією у місті Києві на користь платника податків з 23.08.2011 року, норми чинного на час звернення позивача із заявою до Державної податкової адміністрації України законодавства передбачали, що підставою для внесення до Реєстру запису про відміну анулювання реєстрації, що відбулась за ініціативою податкового органу, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення податкового органу про відміну анулювання реєстрації та скасування свого рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ.

Проте, за посиланням самого позивача, рішення, дії або бездіяльність Державної податкової адміністрації у місті Києві та Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва з приводу анулювання реєстрації позивача як платника ПДВ, ним в судовому порядку не оскаржувались.

За таких обставин відсутнє рішення суду, яке набрало законної сили, про відміну анулювання реєстрації позивача як платника ПДВ. Також позивачем не надано суду доказів щодо наявності рішення податкового органу про відміну анулювання реєстрації та скасування свого рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ, яке б відповідало вимогам пункту 6.2 розділу V Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість.

Бездіяльність Державної податкової адміністрації у місті Києві та Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва з приводу не надіслання такого рішення до Державної податкової адміністрації України, позивачем також не оскаржувалась.

Заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Улісс енд Ко»від 29.09.2011 року на адресу Державної податкової адміністрації України про внесення до Реєстру платників ПДВ запису про відміну анулювання реєстрації Товариства, не відноситься до кола документів, які вимагаються законодавством як підстава для внесення до Реєстру запису про відміну анулювання реєстрації.

Крім того, Державною податковою службою України за наслідками розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Улісс енд Ко» від 29.09.2011 року надано останньому відповідь від 02.11.2011 року № 4782/6/18-3115, якою заяву позивача залишено без задоволення.

Отже за наслідками розгляду заяви позивача від 29.09.2011 року судом першої інстанції вірно не встановлено бездіяльності відповідача із розгляду названої заяви і вчинення певних дій.

Відмова Державної податкової служби України від 02.11.2011 року у задоволенні заяви від 29.09.2011 року позивачем також не оскаржується.

Враховуючи, що до Державної податкової служби України не надсилались згідно встановленої законодавством процедури відповідне рішення суду або рішення податкового органу про відміну анулювання реєстрації позивача як платника ПДВ, на заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Улісс енд Ко»від 29.09.2011 року, судом першої інстанції правильно не встановлено бездіяльності відповідача щодо невнесення до Реєстру платників ПДВ запису про відміну анулювання реєстрації позивача платником ПДВ та не повернення свідоцтва платника ПДВ № 1000280320 на бланку ф. №2-ПДВ, серія НБ № 323482, виданого Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі міста Києва, а відтак відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог.

Відповідно до статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи із системного аналізу норм законодавства, оцінивши докази, які є у матеріалах справи суд першої інстанції вірно дійшов висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Улісс енд Ко»не підлягає задоволенню.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи і дійшов вірного висновку щодо правомірності дій відповідача.

Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Згідно зі ч. 1 ст. 198, п. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і апеляційним судом відхиляються, оскільки вони вже були предметом розгляду суду першої інстанції і їм дано належну правову оцінку.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Улісс енд Ко" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 липня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Улісс енд Ко" до Державної податкової служби України, треті особи -Державна податкова служба у місті Києві, Державна податкова інспекція у Шевченківському районі міста Києва державної податкової служби про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 липня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Беспалов О.О.

Судді: Грибан І.О.

Губська О.А.