Рішення № 26201994, 01.10.2012, Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

01.10.2012

Справа № 2215/2989/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.09.2012 року м. Старокостянтинів

Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючої -судді Сагайдак І.М.

секретаря Загоруйко О.В.

з участю: позивачки ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2

державного нотаріуса Старокостянтинівської державної

нотаріальної контори -Заворотної Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Старокостянтинові справу за позовом ОСОБА_1 до Старокостянтинівської державної нотаріальної контори про визнання незаконною постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії та зобов»язання видати свідоцтво про право на спадщину за законом,

в с т а н о в и в:

В серпні 2012 року ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до Старокостянтинівської державної нотаріальної контори і просить визнати незаконною постанову державного нотаріуса Старокостянтинівської державної нотаріальної контори ОСОБА_3 від 26 липня 2012 року про відмову у вчиненні нотаріальної дії, зобов»язати державного нотаріуса видати на її ім»я свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті чоловіка ОСОБА_4 на майнові права фермерського господарства «Аліна»с. Воронківці Старокостянтинівського району, а також визнати поважною причину пропуску нею терміну звернення в державну нотаріальну контору із заявою про відмову у прийнятті спадщини від імені малолітніх дітей.

В обґрунтування заявленого позову вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер її чоловік ОСОБА_4 До складу спадщини після його смерті увійшов цілісний майновий комплекс фермерського господарства «Аліна», власником і засновником якого являвся померлий.

Спадкоємцями ОСОБА_4 є вона та двоє її неповнолітніх дітей: донька ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, та син ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2. Вказує, що згідно чинно законодавства успадкування неповнолітніми дітьми фермерського господарства є неможливим, а тому вона звернулась до органу опіки та піклування виконкому Старокостянтинівської міської ради про отримання дозволу на відмову від імені неповнолітніх дітей від права на спадщину після смерті ОСОБА_4 Таку відмову орган опіки та піклування надав її лише 13 жовтня 2011 року, а 25 червня 2012 року нею подано нотаріусу заяви про відмову від прийняття спадщини від імені дітей та заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину на своє ім»я.

Однак, 26 липня 2012 року державний нотаріус ОСОБА_3 своєю постановою відмовила їй та її дітям у видачі такого свідоцтва, посилаючись на те, що із заявами про відмову від прийняття спадщини від імені дітей вона звернулась поза межами строку, встановленого ст.1270 ЦК України.

Вважаючи відмову нотаріуса у цій частині незаконною, позивач вказує, що вона вчасно звернулась до органу опіки та піклування про отримання дозволу на відмову від спадщини від імені малолітніх дітей, однак 17 березня 2011 року їй було у цьому відмовлено. Оскільки незаконне рішення органу опіки і піклування нею оскаржувалось до суду, то саме з вини державного органу вона пропустила строк на подачу заяви про відмову від прийняття спадщини від імені малолітніх дітей. Державний нотаріус не врахувала цієї об»єктивної обставини та винесла 26 липня 2012 року незаконну постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 підтримала позов у повному обсязі.

Представник позивачки ОСОБА_2 також підтримав позовні вимоги та пояснив, що згідно Закону України «Про фермерське господарство»засновниками фермерського господарства можуть бути лише повнолітні особи, а тому погоджується із висновками нотаріуса щодо неможливості видачі свідоцтва на фермерське господарство «Аліна»на трьох осіб: ОСОБА_1 та двох її дітей. Підтвердив, що постанова нотаріуса оскаржується позивачкою в частині відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом лише на ОСОБА_1 одноосібно, оскільки вона з поважних причин -через прийняття органом опіки та піклування незаконного рішення, яке їй довелось оскаржувати в суді, вчасно не подала нотаріусу заяву про відмову від спадщини від імені дітей.

Державний нотаріус ОСОБА_3 проти позову заперечила та пояснила, що чинним законодавством визначено шестимісячний строк протягом якого особа, в тому числі і від імені неповнолітніх дітей, може відмовитись від права на спадщину, подавши нотаріусу відповідну заяву. Цей строк поновленню не підлягає. Оскільки ОСОБА_1 подала заяви про відмову від спадщини від імені неповнолітніх дітей поза межами цього строку, тому вони правового значення не мають і спадкоємцями ОСОБА_4 залишається вона та двоє її неповнолітніх дітей.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши надані докази, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.34 Закону України «Про нотаріат»нотаріуси вчиняють такі нотаріальні дії, зокрема видають свідоцтва про право на спадщину.

Пунктом 2 частини 1 статті 49 Закону України «Про нотаріат»визначено, що нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо особою не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії.

Нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти (ст.50 Закону України «Про нотаріат»).

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_4 Після його смерті відкрилась спадщина до складу якої увійшов майновий комплекс фермерського господарства «Аліна»с. Воронківці Старокостянтинівського району, який складається із земельної ділянки площею 1,9725 га, сільськогосподарської техніки та грошових коштів, які знаходяться в ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», засновником та власником якого був ОСОБА_4 Спадкоємцями за законом після смерті ОСОБА_4 є його дружина ОСОБА_1, яка у визначений законом шестимісячний строк подала нотаріусу заяву про прийняття спадщини, а також малолітні, на день смерті, діти померлого: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2. Батьки спадкодавця -ОСОБА_9 та ОСОБА_10 в межах визначеного законом шестимісячного строку подали нотаріусу заяви про відмову від спадщини, яка відкрилась після смерті сина.

Вказані обставини сторонами не оспорюються та підтверджуються свідоцтвом про смерть ОСОБА_4, свідоцтвом про одруження ОСОБА_4 та ОСОБА_1, свідоцтвами про народження дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6, статутом фермерського господарства «Аліна», матеріалами спадкової справи №172/2011, заведеної Старокостянтинівською державною нотаріальної конторою до майна померлого ОСОБА_4

Судом також встановлено, що 02 березня 2011 року ОСОБА_1 звернулась з заявою до органу опіки та піклування виконкому Старокостянтинівської міської ради про надання дозволу на відмову від імені малолітніх дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6 від спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_4 Рішенням органу опіки та піклування виконкому Старокостянтинівської міської ради №139 від 17 березня 2011 року ОСОБА_1 відмовлено у наданні такого дозволу, з посиланням на те, що надання дозволу на відмову від спадщини призведе до порушення майнових прав дітей.

Вказане рішення органу опіки та піклування ОСОБА_1 оскаржила до суду і постановою Старокостянтинівського районного суду від 20 вересня 2011 року, яка не оскаржувалась та набрала законної сили, вищезазначене рішення органу опіки та піклування виконкому Старокостянтинівської міської ради №139 від 17 березня 2011 року було скасовано та зобов»язано орган опіки та піклування надати ОСОБА_1 дозвіл відмовитись від імені дітей від права на спадщину після смерті ОСОБА_4

13 жовтня 2011 року орган опіки та піклування виконкому Старокостянтинівської міської ради на виконання постанови Старокостянтинівського районного суду від 20 вересня 2011 року надав дозвіл ОСОБА_1 відмовитись від імені дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6 від прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті їх батька ОСОБА_4

25 червня 2012 року ОСОБА_1 від імені малолітнього сина ОСОБА_6 подала нотаріусу заяву про відмову від прийняття ним спадщини після смерті батька ОСОБА_4, заяву про відмову від спадщини після смерті батька за погодженням із матір»ю ОСОБА_1 подала неповнолітня донька ОСОБА_5, яка вже досягла 14-річного віку, а сама ОСОБА_1 подала заяву про видачу на своє ім»я свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4, зокрема на майнові права фермерського господарства «Аліна».

26 липня 2012 року державний нотаріус ОСОБА_3 винесла постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, якою відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на ім»я ОСОБА_1 та її дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6. Обґрунтовуючи свою відмову, державний нотаріус посилається на те, що відповідно до ст.5 Закону України «Про фермерське господарство»засновником фермерського господарства може бути лише особа, яка досягла 18-річного віку, а тому неповнолітні та малолітні особи, а також батьки в їх інтересах не можуть набувати майнових прав у фермерському господарстві, через що не може видати свідоцтва про право на спадщину за законом на фермерське господарство «Аліна»на ОСОБА_1 та її дітей. Нотаріус також вказує, що позбавлена можливості видати свідоцтво про право на спадщину за законом на фермерське господарство «Аліна» й на саму тільки ОСОБА_1, оскільки окрім неї спадкоємцями є також і її діти, від імені яких у визначений законом шестимісячний строк вона не зверталась із заявою про відмову від прийняття ними спадщини.

Оскільки постанова нотаріуса від 26 липня 2012 року про відмову у вчиненні нотаріальної дії оскаржується позивачкою лише в частині відмови нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на неї одноосібно, що також підтвердив в судовому засіданні її представник ОСОБА_2, тому суд перевіряє правомірність дій нотаріуса саме в цій частині.

Відповідно до ч.1 ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, в тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив та батьки (ст.1261 ЦК України).

Відповідно до положень ч.3 ст.1268, ч.1 ст.1269, ч.1 ст.1270 ЦК України спадкоємець вважається таким, що прийняв спадщину, якщо він постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини і не заявив про відмову від неї протягом строку, визначеного ст.1270 цього Кодексу, або якщо він на час відкриття спадщини постійно не проживав із спадкодавцем, але у шестимісячний строк з часу відкриття спадщини подав заяву про її прийняття.

Згідно ч.4 ст.1268 ЦК України малолітня, неповнолітня особа вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу.

Статтею 1273 ЦК України визначено, що спадкоємець за законом може відмовитись від прийняття спадщини протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу шляхом подачі нотаріусу за місцем відкриття спадщини заяви про відмову від її прийняття. Батьки можуть відмовитись від прийняття спадщини, належної малолітній особі, лише з дозволу органу опіки та піклування.

Оскільки в межах визначеного законом шестимісячного строку з часу відкриття спадщини ОСОБА_1 не зверталась до нотаріуса із заявами про відмову від прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_4, належної, на той час, її малолітнім дітям ОСОБА_5 та ОСОБА_6, а подала такі заяви лише 25 червня 2012 року, тому нотаріус обґрунтовано відмовила їй у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4 лише на неї одноосібно, дійшовши вірного висновку, що окрім ОСОБА_1 спадкоємцями ОСОБА_4 є також діти ОСОБА_5 та ОСОБА_8.

Посилання позивачки ОСОБА_1 на те, що вона з поважних причин вчасно не подала заяв про відмову від спадщини від імені малолітніх дітей, оскільки змушена була оскаржувати до суду рішення органу опіки та піклування виконкому Старокостянтинівської міської ради від 17.03.2011 року, яким її було відмовлено у наданні дозволу на відмову від спадщини від імені дітей, не заслуговують на увагу, оскільки відмова від прийняття спадщини допускається лише протягом строку, встановленого для прийняття спадщини, а тому після пропуску цього строку особа вважається такою, що прийняла спадщину. Чинним законодавством не передбачено можливості прийняття нотаріусом заяв про відмову від спадщини, в тому числі і від імені малолітніх дітей, після визначеного законом шестимісячного строку з часу відкриття спадщини незалежно від причин пропуску цього строку.

Таким чином, в межах заявлених позовних вимог у суду відсутні правові підстави для задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 1217 ч.1; 1261; 1268 ч.3, ч.4; 1269 ч.1; 1270 ч.1; 1273 ЦК України, ст.ст. 34 ч.1 п.3; 49 ч.1 п.2; 50 Закону України «Про нотаріат», суд

в и р і ш и в:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Старокостянтинівської державної нотаріальної контори про визнання незаконною постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 26 липня 2012 року, зобов»язання видати свідоцтво про право на спадщину за законом та визнання поважною причину пропуску строку звернення із заявою про відмову у прийнятті спадщини від імені малолітніх дітей відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Хмельницької області через Старокостянтинівський районний суд шляхом подання в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя: