Рішення № 26199492, 27.03.2012, Вижницький районний суд Чернівецької області

Справа № 2-297/12

< ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ >

27.03.2012

Вижницький районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді Кибич І.А.

з участю секретаря Козубовській О.Д.

за участю прокурора Бойко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вижниця цивільну справу за позовом прокурора Вижницького району Чернівецької області в інтересах держави в особі Чернівецької обласної клінічної лікарні до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину, -

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Вижницького району Чернівецької області в інтересах держави в особі Чернівецької обласної клінічної лікарні звернувся до суду з позовом про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину до відповідача ОСОБА_1, посилались на те, що ОСОБА_2 визнано потерпілим по кримінальній справі по обвинуваченню ОСОБА_1 у скоєнні злочину передбаченого ст.122 ч.1 КК України, а саме нанесення тілесних ушкоджень, які відносяться до середньої ступені тяжкості, як такі, що призвели до тривалого розладу здоров'я. У зв'язку з отриманими тілесними ушкодженнями ОСОБА_2 перебував на стаціонарному лікуванні, у відділенні хірургічної стоматології обласної клінічної лікарні з 16.06.2011 року по 17.06.2011 року та у відділені торакальної хірургії обласної клінічної лікарні з 17.06.2011 року по 11.07.2011 року (24 л/дні). В цілому витрати на лікування у відділенні хірургічної стоматології та у відділені торакальної хірургії обласної клінічної лікарні склали 4016,63 грн. Постановою Вижницького районного суду Чернівецької області від 05.09.2011 року ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності по ст.122 ч.1 КК України, на підставі ст.1 п. «В» Закону України «Про амністію у 2011 році» від 08.07.2011 року. Просять стягнути із відповідача ОСОБА_1 на користь Чернівецької обласної клінічної лікарні витрати на стаціонарне лікування потерпілого від злочину в сумі 4016,63 грн.

Прокурор в судовому засіданні заявлений позов підтримала, посилалась на обставини викладені в позовній заяві, просила стягнути з відповідача на користь Чернівецької обласної клінічної лікарні витрати на стаціонарне лікування потерпілого від злочину в сумі 4016,63 грн.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про що є відомості в матеріалах справи, про причини неявки суд не повідомив, в зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.

Суд, заслухавши прокурора, відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно постанови Вижницького районного суду Чернівецької області від 05.09.2011 року ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності по ст.122 ч.1 КК України, на підставі ст.1 п. «В» Закону України «Про амністію у 2011 році» від 08.07.2011 року.

Судом встановлено, що по кримінальній справі по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні злочину передбаченого ст. 122 ч.1 КК України, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця смт.Берегомет - визнано потерпілим. У зв'язку з отриманими тілесними ушкодженнями ОСОБА_2 перебував на стаціонарному лікуванні, у відділенні хірургічної стоматології обласної клінічної лікарні з 16.06.2011 року по 17.06.2011 року та у відділені торакальної хірургії обласної клінічної лікарні з 17.06.2011 року по 11.07.2011 року, що підтверджується копією довідки Чернівецької обласної клінічної лікарні.

Згідно довідки Чернівецької обласної клінічної лікарні виданої заступником головного лікаря з економічних питань Т.А. Шелест вбачається, що середня вартість лікування за 1 ліжко-день у відділені хірургічної стоматології склала 142,31 грн., середня вартість лікування за 1 ліжко-день у відділені торакальної хірургії склала 161,43 грн. В цілому витрати за 25 ліжко-днів склали 4016, 63 грн.

Згідно ст.93-1 КПК України кошти, витрачені закладом охорони здоров'я на стаціонарне лікування особи, потерпілої від злочину, за винятком випадку завдання такої шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або в стані сильного душевного хвилювання, що раптово виникло внаслідок протизаконного насильства чи тяжкої образи з боку потерпілого, стягуються судом при постановленні вироку за позовом закладу охорони здоров'я, органу Міністерства фінансів України або прокурора в порядку, передбаченому статтею 28 та частинами другою і третьою статті 93 цього Кодексу.

У разі, коли при постановленні вироку рішення про відшкодування коштів, витрачених на стаціонарне лікування потерпілого, не було прийнято, стягнення їх провадиться в порядку цивільного судочинства за позовом осіб, зазначених у частині першій цієї статті.

У такому ж порядку відшкодовуються витрати на стаціонарне лікування особи, яка постраждала від злочинного діяння, в разі закриття кримінальної справи чи відмови у порушенні справи за обставин, передбачених пунктами 3, 6 частини першої статті 6, статтями 7, 7-2, 8, 9 і 10 цього Кодексу.

Положеннями ст.1166 ЦК України передбачено відшкодування матеріальної шкоди при наявності складу правопорушення: протиправних дій особи, заподіяння шкоди, причинний зв'язок між протиправною поведінкою і наслідками, вини особи, що причинили збиток.

Відповідно до ст.1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину.

Згідно п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат" № 11 від 07.07.1995 року, судам слід мати на увазі, що питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з "Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 545 від 16 липня 1993 року. Як передбачено цим Порядком, сума коштів, що підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров'я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, з урахуванням кількості ліжко-днів, проведених ним у стаціонарі, та щоденної вартості його лікування. Термін і обґрунтованість перебування потерпілого від злочину на стаціонарному лікуванні визначається на підставі даних лікувального закладу, де він перебував на лікуванні. До справи має бути приєднана довідка - розрахунок бухгалтерії цього закладу із записом про вартість одного ліжко-дня та загальну суму фактичних витрат на лікування потерпілого. Витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі і зараховуються до відповідного державного бюджету залежно від джерел фінансування закладу охорони здоров'я або на рахунок юридичної особи, якій належить останній.

Згідно абз. 2 п. 2 Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 545 від 16 липня 1993 року, визначення суми витрат на лікування потерпілого за один ліжко-день провадиться виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми фактичних витрат за місяць (в якому проводилось лікування) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентарю та обладнання.

Таким чином, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що внаслідок неправомірних дій відповідача ОСОБА_1, Чернівецька обласна клінічна лікарня понесла витрати на стаціонарне лікування потерпілого від злочину, між діями ОСОБА_1 та цими витратами є прямий причинний зв'язок, що встановлено постановою суду, яка набрала законної сили, а тому обов'язок по відшкодуванню шкоди слід покласти на відповідача ОСОБА_1

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що заявлений позов підлягає задоволенню та з відповідача ОСОБА_1 належить стягнути на користь Чернівецької обласної клінічної лікарні витрати на стаціонарне лікування потерпілого від злочину в сумі 4016,63 грн.

Також з відповідача ОСОБА_1 слід стягнути на користь держави судовий збір в сумі 214,60 грн.

На підставі викладеного, ст.ст. 1166, 1206 ЦК України, ст.93-1 КПК України, п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат" № 11 від 07.07.1995 року, керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 212-215, 224-227 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов прокурора Вижницького району Чернівецької області в інтересах держави в особі Чернівецької обласної клінічної лікарні - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованого та мешканця АДРЕСА_1 на користь Чернівецької обласної клінічної лікарні (58001 м.Чернівці, вул. Головна, 137, р/р35422002002704, ГУДКСУ в Чернівецькій області, МФО 856135, код 02005734) витрати на стаціонарне лікування потерпілого від злочину в сумі 4016 (Чотири тисячі шістнадцять) гривень 63 (Шістдесят три ) копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 214,60 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення - з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду Чернівецької області через Вижницький районний суд Чернівецької області.

Дане заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.

СУДДЯ: