Рішення № 26199058, 25.09.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" вересня 2012 р.Справа № 5023/3541/12 (н.р. 5023/9200/11) вх. № 3541/12 (н.р. 9200/11)

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аюпової Р.М.

при секретарі судового засідання Лобові Р.М.

за участю представників:

позивача - не з"явився;

відповідача - не з"явився;

розглянувши справу за позовом Регіонального відділення фонду Державного майна України по Донецькій області, м. Донецьк;

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток Телеком", м. Харків;

про стягнення коштів у розмірі 4123,30 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток Телеком" неустойки у розмірі 4123,30 грн. за період з червня 2011 року по вересень 2011 року у зв'язку з несвоєчасним поверненням орендованого майна.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 04.09.2012р. відкладено розгляд справи на 25.09.2012р.

У призначене судове засідання 25.09.2012р. представник позивача не з'явився, про причини неявки у судове засідання суд не повідомив.

Представник відповідача в судове засідання 25.09.2012р. не з"явився, заперечень по суті спору у даній справі не надав, але 24.09.2012р. надав через канцелярію суду клопотання про відкладення розгляду справи. Вобгрунтування вказаного клопотання відповідач вказує на те, що представник відповідача - Розсошенко І.І., знаходиться з 24.09.2012р. у відпустці. Крім того, на думку відповідача, доцільним буде відкладення розгляду даної справи ще й у зв"язку з тим, що відповідачем було надіслано до Вищого господарського суду України лист, від 11.09.2012р. за №1175, з проханням повідомити результати розгляду заяви ТОВ "Восток Телеком" про допуск справи до провадження про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 18.07.2012р. у справі №5023/9200/11 Верховним судом України. Тому відповідач вважає, що відповідь Вищого господарського суду України буде слугувати підставою для зупинення провадження у даній справі до вирішення пов"язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. Разом із клопотанням відповідач надав копію листа №1175 від 11.09.2012р. та докази його вручення адресату.

Розглянувши клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, суд відмовляє у його задоволенні з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу; неподання витребуваних доказів; необхідність витребування нових доказів та інше.

Положеннями ч. 2 п.3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011р. регламентується, що господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 Господарського процесуального кодексу України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 Господарського процесуального кодексу України), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

В даному разі на думку суду обставини справи свідчать про наявність у справі матеріалів достатніх для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення. Крім того, суд приймає до уваги, що судом сторонам були створені належні умови для надання усіх необхідних доказів (надано достатньо часу для підготовки до судового засідання, надання нових докази тощо). Проте, нових доказів відповідачем не надано та про можливість їх надання в майбутньому в клопотанні про відкладення справи не зазначено.

З огляду на вищевикладене, те, що підстави, зазначені відповідачем в обгрунтування свого клопотання про відкладення розгляду справи, не підтверджені жодними доказами, а саме ані доказів знаходження у відпустці Розсошенка І.І. ані доказів на підтвердження неможливості заміни представника і неможливості розгляду справи без участі представника, - суд відмовляє в задоволенні вказаного клопотання як необгрунтованого.

Посилання відповідача на відповідь Вищого господарського суду України на лист відповідача, яка, на думку відповідача, може слугувати підставою для зупинення провадження у даній справі до вирішення пов"язаної з нею іншої справи, взагалі не може бути прийнята як належний доказ в обгрунтування необхідності відкладення розгляду даної справи у розумінні ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Щодо клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, заявленого 21.08.2012р., то суд відмовляє у його задоволенні, як у необгрунтованому та заявленому безпідставно.

Так ухвалою суду від 21.08.2012р. суд зобов"язав відповідача надати докази, які підтверджують допуск Вищим господарським судом України справи до провадження та ухвали про відкриття Верховним судом України провадження у справі №5023/9200/11.

З огляду на те, що в силу ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, те, що відповідні докази відповідачем надано не було, суд відмовляє в задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України ( Закон України від 17.07.1997 року № 475/97 - ВР ), кожній особі гарантовано право на справедливий і відкритий розгляд при визначенні її громадських прав і обов'язків впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Враховуючи це, враховуючи також достатність часу, наданого учасникам судового процесу для підготовки до судового засідання та підготовки витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, враховуючи приписи Постанови Вищого господарського суду України від 18.07.2012р. у справі №5023/9200/11, суд встановив наступне.

02.12.2006 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Телекомунікаційна компанія "Велтон.Телеком", правонаступником якого внаслідок виділення та перейменування є Товариство з обмеженою відповідальністю "Восток Телеком" (орендар), укладено договір оренди № 3036/2006 (том 1-ий, арк. спр. 10-13), за яким орендодавець передав орендарю в строкове платне користування нерухоме майно - нежитлове вбудоване приміщення площею 13,64 м.кв., розташоване за адресою: м. Донецьк, пр. Київський, 57, що знаходиться на балансі Вищого професійного училища № 107 м. Донецька (балансоутримувач), відповідно до акта приймання-передачі (том 1-ий, арк. спр. 15).

Договір укладено з 12.12.2006 року по 07.12.2007 року (п.10.1 договору).

Згідно п. 10.6 договору, у разі відсутності заяви про припинення або зміну договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий термін та на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

Пунктом 5.7 договору передбачено зобов'язання орендаря повернути балансоутримувачу орендоване майно у належному стані у випадку припинення або розірвання договору.

Припинення дії договору оренди № 3036/2006 від 12.12.2006 року встановлено рішенням господарського суду Донецької області від 05.10.2009 року по справі № 16/112пн (том 1-ий, арк. спр. 29-31), що набуло законної сили (залишено в силі постановою Вищого господарського суду України №16/112пн від 16.03.2010р., том 1-ий, арк. спр. 32-34), та згідно з яким позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області задоволено, зобов'язано ТОВ "Восток Телеком" повернути балансоутримувачу -Вищому професійному училищу № 107 м. Донецька орендоване майно - нежитлове вбудоване приміщення загальною площею 13,64м.кв., розташоване за адресою: м. Донецьк, пр. Київський, 57 за актом приймання-передачі в місячний термін з дня набрання рішенням чинності в зв'язку із своєчасним повідомленням орендаря - Донбаської філії ТОВ "ТК "Велтон.Телеком" про відмову в пролонгації договору оренди.

Згідно з ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

20.10.2011 року позивач листом за вих. № 11-06-03-10328 (том 1-ий, арк. спр. 20-22) повідомив відповідача про необхідність сплати неустойки за несвоєчасне повернення орендованого майна за договором оренди за період з червня 2011 року по вересень 2011 року в розмірі 4123,30 грн. (заборгованість з неустойки за період до червня 2011 року стягнута іншим судовим рішенням).

Вимоги позивача мотивовані безпідставним перебуванням відповідача у приміщенні після припинення дії договору, внаслідок чого заборгованість останнього по неустойці, нарахована на підставі ч. 2 ст. 785 ЦК України за несвоєчасну передачу орендованого майна, склала 4123,30 грн. за період з червня 2011 року по вересень 2011 року.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 29 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" за невиконання зобов'язань за договором оренди, в тому числі за зміну та розірвання договору в односторонньому порядку, сторони несуть відповідальність, встановлену законодавчими актами України та договором.

Згідно зі статтею 283 ГК до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Частинами 2, 3 статті 291 Господарського кодексу України визначено, що договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено. Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України. Аналогічні норми щодо обов'язку орендаря повернути орендодавцю орендоване майно закріплені і в частині 1 статті 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна".

Статтею 785 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено у договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Положення частини шостої статті 232 ГК України щодо нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання в межах шести місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, застосовується до відповідних правовідносин в разі, якщо інше не встановлено законом або договором.

Разом з тим, неустойка, стягнення якої передбачено частиною другою статті 785 ЦК України, є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин (право на яку виникає в орендодавця у разі несвоєчасного повернення орендованого майна орендарем) та підлягає стягненню за весь час прострочення зобов'язання щодо повернення речі, що виключає можливість застосування шестимісячного та річного строків нарахування, встановлених частиною шостою статті 232 ГК України та пунктом 1 частини 2 статті 258 ЦК України, оскільки нормами закону (частина друга статті 785 ЦК України) встановлено нарахування неустойки за весь час прострочення. Вказана позиція викладена й у Постанові Верховного Суду України від 18.04.2011р. № 3-33гс11 Про стягнення суми неустойки.

З огляду на те, що законодавством, яке регулює орендні правовідносини, встановлено можливість стягнення неустойки за весь час прострочення виконання зобов'язання щодо повернення об'єкта оренди після закінчення строку дії договору, те, що відповідачем не було повернуто орендоване приміщення після припинення дії договору оренди, суд вважає позовні вимоги в частині заявленого розміру неустойки в сумі 4123,30грн., за період червня 2011 року по вересень 2011 року, обгрунтованими, правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керується ст. 49 ГПК України. Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються на відповідача і підлягають стягненню на користь Державного бюджету України в сумі 1609,50грн.

На підстав ст. ст. 258, 526, 530, 763, 785 Цивільного кодексу України, ст. ст. 232, 291 Господарського кодексу України, та, керуючись, ст. ст. 1, 22, 32, 33, 34, 35, 43, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток Телеком" (61007, м. Харків, вул. Академіка Проскури, 1, код ЄДРПОУ 30184815) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна по Донецькій області (83001, м. Донецьк, вул. Артема, 97, код ЄДРПОУ 13511245; р/р №31117093700002, МФО 834016, код бюджетної класифікації 22080200, отримувач УДК у м. Донецьку ГУДКСУ у Донецькій області, код ЄДРПОУ 34686537) 4123,30 грн. неустойки за період з червня 2011 року по вересень 2011 року у зв'язку з несвоєчасним поверненням орендованого майна.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток Телеком" (61007, м. Харків, вул. Академіка Проскури, 1, код ЄДРПОУ 30184815) на користь Державного бюджету України (отримувач коштів - УДКСУ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області, код за ЄДРПОУ 37999654, МФО 851011, номер рахунку 31215206783003, банк отримувача ГУДКСУ у Харківській області, код класифікації доходів бюджету 22030001) 61609,50грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 25.09.2012 р.

Суддя Аюпова Р.М.

справа №5023/3541/12

(н.р. 5023/9200/11)