Рішення № 26197659, 11.07.2012, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 801/4889/2012

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"11" липня 2012 р. Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

у складі:

головуючого -судді Ревуцького С.І.

при секретарі -Мазняк О.Ю.

розглянувши в судовому засіданні в м.Бердянську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про виселення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому зазначає, що 27 травня 2008 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», яке надалі було перейменовано у ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», та відповідачем ОСОБА_2 був укладений договір №014/17-22/3228-70, у відповідності до якого відповідач отримала кредит в сумі 148700 доларів США строком погашення до 27.05.2022р. включно із сплатою за користування кредитом відсотків в розмірі 13% річних. В забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору між вказаними особами 27.05.2008р. був укладений договір іпотеки, предметом якого є нерухоме майно, а саме: 5-кімнатна квартира АДРЕСА_1 та 2-кімнатна квартира АДРЕСА_2.

Рішенням Бердянського міськрайонного суду від 19.10.2011р. було звернено стягнення на вказані предмети іпотеки в рахунок погашення заборгованості по вказаному кредиту. 20.02.2012р. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. Вказане рішення суду на час звернення з позовом до суду не виконано тому, що у квартирі АДРЕСА_2 проживають відповідачі, за вказаною адресою зареєстровано місце їх постійного проживання.

Тому позивач звернувся до суду та просить виселити відповідачів із вказаної квартири та зобов'язати СГІРФО Бердянського МВ ГУМВС України в Запорізькій області зняти з реєстрації місця проживання вказаних осіб у вказаній квартирі, стягнути з відповідачів солідарно витрати на судовий збір в сумі 107,30 грн.

В судове засідання позивач надав до суду заяву з проханням розглянути справу без участі його представника, позовні вимоги підтримав, проти винесення заочного рішення не заперечував.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання двічі не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

На підставі ст.224 ЦПК України суд розглянув справу за відсутності сторін в заочному порядку на підставі наявних доказів.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог частково на підставі наступного.

Викладені в позовній заяви факти про наявність зазначених договірних відносин між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 повністю підтверджується наданими до суду документами, тому суд вважає їх доведеним. Вказані факти також підтверджуються рішенням суду від 19.10.2011р.

Згідно рішення Бердянського міськрайонного суду від 19.10.2011р., звернено стягнення на предмети іпотеки, в тому числі квартиру АДРЕСА_2 в рахунок погашення заборгованості по кредиту.

Згідно відповідних довідок СГІРФО Бердянського МВ ГУМВС України в Запорізькій області, відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зареєстровані у вказаній квартирі.

Згідно листа позивача до відповідачів від 10.02.2012р., їм запропоновано добровільно звільнити вказану квартиру протягом 30 днів з моменту отримання вимоги про це. Згідно відмітки на поштовому конверті, вказана поштова кореспонденція була направлена на адресу відповідачів, але повернулась відправнику за закінченням терміну зберігання.

Відповідно до ч.3 ст.109 ЖК УРСР, звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають у ньому, за винятками, встановленими законом. Після прийняття кредитором рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотеко держателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги, якщо сторонами не погоджено більший строк. Якщо громадяни не звільняють жиле приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Аналогічні положення містяться у ст.ст.39-40 Закону України «Про іпотеку»та п.43 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України №5 від 30.03.2012р. «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин».

При таких обставинах, законні підстави для виселення відповідачів із предмету іпотеки, на яке звернено стягнення, присутні, добровільно у встановлений строк вони вказане житлове приміщення не звільнили, тому позовні вимоги в частині виселення відповідачів із квартири АДРЕСА_2 підлягають задоволенню.

В той же час, відповідно до ст.7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою…

При таких обставинах рішення суду про виселення певних осіб є законною підставою для зняття цих осіб з реєстрації місця проживання, тому додаткового рішення у цій частині не потребує. Крім того, покладання зобов'язання виконати певні дії на особу, що не є відповідачем по справі, і взагалі не залучена до участі у розгляді справи, при відсутності інформації про наявність спору з цього приводу, є неприйнятним. Тому позовні вимоги в частині зобов'язання СГІРФО Бердянського МВ ГУМВС України в Запорізькій області зняти відповідачів з реєстраційного обліку у вказаній квартирі задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідачів витрат позивача на сплату судового збору в сумі 107,30 грн., також підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ч.3 ст.109 ЖК УРСР, ст.ст.39-40 Закону України «Про іпотеку», п.43 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України №5 від 30.03.2012р. «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», ст.7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», ст.ст.88, 212-218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Виселити ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з квартири АДРЕСА_2, що належить на праві приватної власності ОСОБА_2.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»в особі Запорізької обласної дирекції «Райффайзен Банк Аваль»(р/р №6499475 в ЗОД «Райффайзен Банк Аваль», МФО 313827, ЄДРПОУ 23794014) витрати на сплату судового збору в сумі 107,30 грн.

В задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції протягом 10 днів з дня його проголошення. У разі якщо рішення було постановлено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Суддя: С. І. Ревуцький