Постанова № 26197130, 30.08.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2012 р. Справа № 2а-1870/4691/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Перцової Т.С.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Жигилія С.П.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтингово-видавнича компанія "Ділові перспективи" на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 21.06.2012р. по справі № 2а-1870/4691/12

за позовом Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтингово-видавнича компанія "Ділові перспективи"

про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,-

ВСТАНОВИЛА:

Сумське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (надалі -СОВ ФСЗІ, позивач) звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтингово-видавнича компанія "Ділові перспективи" (надалі -ТОВ "КВК "Ділові перспективи", відповідач), в якому просило стягнути з відповідача на свою користь адміністративно-господарські санкції у сумі 8395,46 грн. та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 10,08 грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 21 червня 2012 року позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ділові перспективи" (ідентифікаційний код 32318449) на користь Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (отримувач: ГУДКСУ у Сумській області, банк отримувача: ГУДКСУ у Сумській області, рахунок: 31212230700002, МФО: 837013, ЕДРПОУ: 37970593) адміністративно-господарські санкції у розмірі 8395 грн. 46 коп. та пеню у розмірі 10 грн. 08 коп., загальний розмір стягнення 8405 грн. 54 коп. (вісім тисяч чотириста п'ять грн. 54 коп.).

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 21 червня 2012 р. по справі № 2а-1870/4691/12 в повному обсязі та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог СОВ ФСЗІ про стягнення з ТОВ "Ділові перспективи" адміністративно-господарські санкції у сумі 8395,46 грн. та пені у розмірі 10,08 грн.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що суд першої інстанції, порушивши ст.86 КАС України, проігнорував доводи позивача та без належного обґрунтування не взяв зміст останніх до уваги. З посиланням на ч.3 ст.18, ст.ст.19,20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", ст. 20 Закону України "Про зайнятість населення", п. 5 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №314 1995 р. стверджує про те, що відповідач виконав обов`язок, передбачений нормами чинного законодавства щодо соціальної захищеності інвалідів в Україні, по забезпеченню певної кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів. А саме, з квітня по грудень 2011 року відповідач надавав до Сумського міського центру зайнятості звіти форми № 3-ПН "Звіт про наявність вільних робочих місць (вакантних посад)"; у 2011 році взяв участь у ярмарку вакансій з метою працевлаштування інваліда. З огляду на викладене, вважає, що підстави для застосування до відповідача адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця для працевлаштування інвалідів та, відповідно, нарахування пені, у позивача відсутні.

Представник Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів надіслав до суду відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому, не погоджуючись із доводами апеляційної скарги, просив суд залишити її без задоволення, а постанову Сумського окружного адміністративного суду від 21 червня 2012 року №2а-1870/4691/12 - без змін. У зв`язку з відсутністю бюджетного фінансування на відрядження, просив розглянути справу без участі представника Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів. Стверджує, що підприємства зобов`язані створювати робочі місця шляхом працевлаштування на ньому інваліда, або сплачувати адміністративно-господарські санкції за кожне нестворене робоче місце для працевлаштування інваліда. Також зазначає, що звіти форми № 3-ПН, в яких були вказані вільні робочі місця та вакантні посади для інвалідів, надавалися до СОВ ФСЗІ не систематично, а лише з квітня по грудень 2011 року, тому відповідачем не було належним чином інформовано органи працевлаштування про вільні робочі місця для працевлаштування інвалідів, у зв`язку з чим органи працевлаштування були позбавлені можливості направити до відповідача інваліда для забезпечення працевлаштування. Вважає, що відповідачем не було вжито всіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення щодо працевлаштування інвалідів.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Консалтингово-видавнича компанія "Ділові перспективи", зареєстроване як юридична особа та відповідно до вимог Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" перебуває на обліку за місцем реєстрації в СОВ Фонду соціального захисту інвалідів.

Відповідно до поданого відповідачем звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2011 рік форми № 10-ПІ (а.с.5) середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтингово-видавнича компанія "Ділові перспективи" за 2011 рік становила 11 осіб, тому відповідно до ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", норматив числа робочих місць для працевлаштування інвалідів для відповідача становить 1 робоче місце, фактично ж у 2011 році на підприємстві не працювало жодної особи, якій відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не виконано належним чином обов`язок щодо інформування державних органів щодо наявних вакансій для працевлаштування інвалідів, створення належних умов для направлення компетентним державним органом інвалідів для працевлаштування на вакантні робочі місця, тому існують підстави для застосування до ТОВ "КВК "Ділові перспективи" адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця для працевлаштування інвалідів.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, де настала інвалідність, з урахуванням побажань інваліда, наявних у нього професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико-соціальної експертизи.

Підприємства, установи і організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно до ч.3 ст.18-1 Закону № 875 державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендації МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

Таким чином колегія суддів вважає необґрунтованим твердження позивача про те, що підприємства зобов`язані створювати робочі місця шляхом працевлаштування на ньому інваліда, оскільки зі змісту наведених норм випливає, що обов'язок підприємства щодо створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком підбирати і працевлаштовувати інвалідів на створені робочі місця. Такий обов'язок покладається на органи працевлаштування, зазначені в частині першій ст. 18 Закону № 875.

Відповідно до вимог вказаного Закону виконанню відповідними органами обов'язку працевлаштувати інвалідів повинно передувати вжиття підприємством необхідних заходів для забезпечення такого працевлаштування, до яких належать, зокрема, створення в установленому порядку робочих місць у межах нормативу та інформування відділення Фонду соціального захисту інвалідів про наявність вакансій для інвалідів.

На підприємство покладено обов'язок створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів та інформувати про таку кількість створених робочих місць органи працевлаштування інвалідів.

Колегія суддів зазначає, що обов'язок щодо створення робочого місця для працевлаштування інваліда ТОВ "КВК "Ділові перспективи" було виконано, про що свідчить наказ від 01.04.2011 р. щодо створення на підприємстві робочого місця для інваліда відповідно до ст.19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (а.с.16), відповідачем також розроблено посадову інструкцію по створеному робочому місці для інваліда (а.с.17)

Щодо інформування ТОВ "КВК"Ділові перспективи" про кількість створених робочих місць органи працевлаштування інвалідів, колегія суддів вважає необхідним зазначити наступне.

Відповідно до п. 2 "Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 70 від 31.01.2007р., інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Згідно форми 10-ПІ "Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів" за 2011 рік, що надавався відповідачем до СОВ ФСЗІ, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу підприємства у 2011 році становила 11 осіб, чисельність інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів, встановленого ст. 19 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" не становила жодної особи.

Як вбачається із наданих до матеріалів справи копій звітів про наявність вакансій за формою 3-ПН (а.с.20-27), які подавались до Сумського районного центру зайнятості 27.04.2011 р., 01.06.2011 р., 01.07.2011 р., 01.08.2011 р., 01.09.2011 р., 03.10.2011 р., 01.11.2011 р., 01.12.2011 р. ТОВ "КВК "Ділові перспективи" пропонувалися центру вакантні посади для працевлаштування інвалідів в кількості 1 робочого місця.

Із звітів відповідача, поданих до Сумського районного Центру зайнятості за формою статистичної звітності №3-ПН, затвердженої наказом Міністерством праці та соціальної політики України за погодженням Державного комітету статистики №420 від 19.12.05 року, вбачається, що підприємство в 2011 році належним чином інформувало центр зайнятості про наявність вільних робочих місць на підприємстві та потребу у направленні йому центром зайнятості інвалідів для працевлаштування.

Доводи суду першої інстанції та представника позивача про те, що відповідач належним чином не інформував державні органи щодо наявних вакансій для працевлаштування інвалідів, оскільки звіти форми № 3-ПН у 2011 році ним подавалися не кожного місяця, а саме не подавались звіти за січень, лютий, березень, травень 2011 року, колегія суддів вважає помилковими з наступних підстав.

По-перше, з огляду на дату винесення наказу по підприємству від 01.04.2011 р. щодо створення на підприємстві робочого місця для інваліда відповідно до ст.19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" обов'язок у відповідача щодо інформування державних органів про наявні вакансії для працевлаштування інвалідів виник тільки в квітні 2011 року.

По-друге, діючим законодавством не передбачено обов'язку щомісячної подачі підприємством вищезазначеної звітності за формою 3-ПН, передбачена лише подача такої звітності при наявності вакансій. Тобто, відповідачем подавалась така звітність у випадку конкретизації затребуваної кількості або спеціалізації працівників. Колегія суддів вважає, що органи працевлаштування не були позбавлені можливості направити до відповідача інваліда для забезпечення працевлаштування.

Крім того, колегія суддів вказує, що відповідачем у 2011 році було вжито заходи, направлені на працевлаштування інвалідів, а саме ТОВ "КВК "Ділові перспективи" приймало участь у ярмарку вакансій для осіб з обмеженими фізичними можливостями із заявленою вакансією "консультант з економічних питань", що підтверджується листом Сумського міського центру зайнятості від 27.04.2012 року (а.с.14).

Таким чином, висновок суду першої інстанції про неналежне інформування відповідачем державних органів щодо наявних вакансій для працевлаштування інвалідів, є помилковим, оскільки з матеріалів справи вбачається створення відповідачем необхідної кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів, про наявність яких було належним чином проінформовано органи державної служби зайнятості як шляхом надання відповідачем звітів за формою 3-ПН про наявність вакансії для інвалідів, так і шляхом участі у ярмарку вакансій для інвалідів.

Згідно ч.1 ст. 217 ГК України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

Адміністративно-господарські санкції за незайняті інвалідами робочі місця не є податком, збором (обов`язковим платежем), обов`язкова сплата яких передбачена Конституцією України та Законом України від 25 червня 1991 року №1251-ХІІ «Про систему оподаткування», а є заходом впливу на правопорушника у сфері господарювання у зв`язку зі скоєнням правопорушення.

Відповідно до ч.1 ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частиною 2 наведеної статті встановлено, зокрема, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для пропущення господарського правопорушення.

Статтею 238 Господарського кодексу України передбачено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Таким чином, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані за порушення правил, встановлених законодавчими актами.

З урахуванням досліджених письмових доказів та встановлених у справі фактичних обставин, колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем були виконані вимоги Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" щодо вжиття заходів для працевлаштування інвалідів. Доказів, які б свідчили про те, що відповідач безпідставно відмовив у прийнятті на роботу інвалідам, які самі безпосередньо зверталися до відповідача або які були направлені переліченими у ст. 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" органами, позивачем не були представлені, і у матеріалах справи відсутні. Скарг від інвалідів, які були направлені до відповідача для працевлаштування органами державної служби зайнятості й яким відповідачем було відмовлено у працевлаштуванні, не надходило.

Оскільки відповідачем були виконані вимоги Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" щодо прийняття заходів для працевлаштування інвалідів, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для застосування до відповідача адміністративно-господарських санкцій, а відтак, позовні вимоги СОВ ФСЗІ про стягнення з ТОВ "КВК "Ділові перспективи" адміністративно-господарських санкцій та пені у загальному розмірі 8405 грн. 54 коп., задоволенню не підлягають.

Отже, вимоги апеляційної скарги ТОВ "Ділові перспективи" є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ч.2 ст.205 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може прийняти нову постанову, якою суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Сумського окружного адміністративного суду від 21 червня 2012 року по справі № 2а-1870/4691/12 підлягає скасуванню через порушення норм матеріального та процесуального права, з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів про стягнення з ТОВ "КВК "Ділові перспективи" адміністративно-господарські санкції у сумі 8395,46 грн. та пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 10,08 грн.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, п. 3 ст. 198, п.п. 3, 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтингово-видавнича компанія "Ділові перспективи" задовольнити.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 21.06.2012р. по справі № 2а-1870/4691/12 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтингово-видавнича компанія "Ділові перспективи" про стягнення адміністративно-господарських санкцій у сумі 8395,46 грн. та пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 10,08 грн. відмовити у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Перцова Т.С.Судді Дюкарєва С.В. Жигилій С.П.