Рішення № 26196934, 27.09.2012, Нахімовський районний суд міста Севастополя

27.09.2012

НАХІМОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Справа № 2704/3920/2012

Кат.18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(повний текст)

27 вересня 2012 року Нахімовський районний суд м. Севастополя в складі:

Головуючого -судді Пекарініної І.А.,

при секретарі - Карманові К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства ім. С. Перовської в особі голови правління Горбенко Олександра Миколайовича про стягнення орендної плати за землю та відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1, уточнив позовні вимоги. просить суд стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі за землю за 2010-2011 роки у сумі 5000 гривень (із розрахунку 2500 гривень за рік), 3% річних від номінальної вартості паю у 2009 році 85049 грн. - 2551,47 грн., з урахуванням 500 днів прострочення, 3% від простроченої суми річних з урахуванням інфляції -1750 грн., всього на загальну суму 7500 грн., а також відшкодувати на його користь моральну шкоду, спричинену невиконанням обов'язків по сплаті орендної плати за використання належної йому земельної ділянки у розмірі 800 грн.

Свої вимоги мотивує тим, що на підставі сертифікату на земельну частку (пай) йому належить право на земельну частку пай розміром 2,18 га, в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), яка виділена в натурі єдиним масивом відповідно до схеми розділу земель ПАТ С. Петровської на земельні паї. У період з 01.01.2005 року по 31.12.2009 року між сторонами діяв договір оренди вказаної земельної ділянки, яка була передана ОСОБА_1 для сільськогосподарського використання відповідачу, зі сплатою орендної плати щорічно у розмірі 1,5% від вартості земельної частки (паю), що складало 1011,48 грн. Після закінчення строку договору позивач неодноразово звертався до відповідача з пропозицією укласти договір оренди на новий термін, але відповідач, підписав договір зі свого боку на новий термін, його екземпляр позивачу не надав, продовжуючи використовувати земельній пай, що належить позивачу, та отримувати дохід від його використання, що примусило позивача звертатися до суду за захистом свого права на отримання орендної плати від використання належної йому земельної ділянки.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги позову не визнав, просив суд відмовити в задоволенні позову, вказував на те, що договір оренди був укладений між сторонами 24.12.2004 року на строк з 01.01.2005 року по 31.12.2009 року, пунктом 2.2. договору була передбачена орендна плата за використання паю у розмірі 1011,48 грн., договір між сторонами продовжений не був, новий не укладався, тому у позивача немає підстав для звернення до суду для стягнення суми орендної плати та інших виплат за 2010-2011 роки. Не заперечував, що у теперішній час збір врожаю багаторічних насаджень (виноградників), які належать ПАТ С. Петровської ведеться на розпайованих землях.

Суд, вислухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, приходить до висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на підставі сертифікату КМ № 0172272 від 19.03.1997 року, володіє земельною часткою (паєм) яка перебуває у колективній власності ПАТ С. Перовської м. Севастополя, площа земельної частки складає 2,18 га.

Вартість 3% земельної частки, згідно державної нормативної-грошовій оцінці землі під багаторічними насадженнями, згідно відомостей викладених у газеті «Слава Севастополя», з 01.01.2010 року складає 90067,09 грн. х 3% = 2702,01 грн., з 01.01.2011 року складає 107876,09 грн. х 3% = 3236,28 грн. (вказані обставини були встановлені судовим рішенням по цивільної справі № 2-2928/11 за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства ім. С. Перовської про стягнення суми орендної плати від 18.01.2012 року, та рішення Апеляційного суду м. Севастополя від 07.06.2012 року, тому не підлягають доказу при розгляді даної справи, відповідно до ст. 61 ч.3 ЦПК України).

Статтею 13 Закону України «Про оренду землі»передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння та користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до п. 3.2. договору оренди укладеного між сторонами 24.12.2004 року на строк з 01.01.2005 року по 31.12.2009 року, орендатор після закінчення строку орендного договору, зобов'язаний повернути орендодавцю земельну ділянку (пай) у належному стані.

Відповідно до ст. 412 ЦК України, право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб припиняється у разі спливу строку, на який було надано право користування.

Однак, всупереч вказаного договору орендатор після закінчення строку договору земельну ділянку (пай) позивачу не повернув, орендної плати за використання земельної ділянки (паю) позивачу не сплачував, продовжував використати земельну ділянку для сільськогосподарських потреб, чим позивач ОСОБА_1 був позбавлений права користуватися земельною ділянкою, чим йому спричинені збитки у розмірі неодержаної орендної плати.

Згідно із ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно із п.п. 3, 4, 5 ст. 1 ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин, чи слід позов задовольнити або в позові відмовити.

Відповідно до ч.1 ч.2 п.8 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого майнового, або немайнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до ст. 34 Закону України «Про оренду землі», у разі припинення або розірвання договору оренди землі, орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

У разі невиконання орендарем обов'язку щодо умов повернення орендодавцеві земельної ділянки, орендар зобов'язаний відшкодувати орендодавцю завдані збитки.

Згідно з відповіддю Головного управління Держкомзему у м.Севастополі №8-2.1.1/5091 від 30 травня 2012 року, за даними ПАТ С.Перовської розмір відсоткової ставки орендної плати від нормативно грошової оцінки земельної долі (паю) складає 1,5%-3% (цивільна справа № 2-2928/11 за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства ім. С. Перовської про стягнення суми орендної плати (а.с.88).

Таким чином, суд вважає, що позов ОСОБА_1 в частині стягнення з ПАТ С.Перовської на його користь частки доходу від використання його земельного паю у 2010 році у сумі - 2702,01 грн., та частки доходу від використання його земельного паю у 2011 році у сумі - 3236,28 грн. підлягає задоволенню, в межах заявлених позовних вимог у розмірі 5000 гривень.

Вимоги про стягнення 3% річних та індексу інфляції у розмірі 1700 гривень задоволенню не підлягає, оскільки ст. 625 ЦК України, яка передбачає сплату суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, регулює відповідальність за порушення саме грошових зобов'язань, а не збитків, спричинених невиконанням обов'язку по поверненню земельною ділянки.

Вимоги позивача про компенсацію моральної шкоди, яка була заподіяна відповідачем у розмірі 800 грн., також задоволенню не підлягають, оскільки посилання його в обґрунтування позовних вимог про стягнення моральної шкоди на невиконання відповідачем обов'язків по отриманню коштів від використання його земельного паю, не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні. Зобов'язально - договірні відносини з оренди землі, що виникли між сторонами, не передбачають під собою будь-яку компенсацію моральної шкоди, як наслідок порушення договору позичальником внаслідок неповернення грошей, стаття закону, яка б регулювала компенсацію моральних страждань за вказаними правовідносинами, позивачем не зазначена.

Відповідно ст. 88 ЦПК України, підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача судовій збір в сумі 214,60 грн., та судовій збір в сумі 107,30 грн., сплачений ним за подання клопотання про витребування доказів по справі.

На підставі статей 3, 22, 23, 412, 611 Цивільного Кодексу України, Закону України «Про оренду землі», ч.2 ст. 22, ст. 93,95 Земельного Кодексу України, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214-215, 218 Цивільного процесуального Кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства ім. С. Перовської на користь ОСОБА_1 5000 гривень, як частку доходу від використання його земельного паю у 2010-2011 роках, судові витрати в загальної сумі 321,90 грн., а всього 5321 гривну 90 копійок.

В решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Севастополя через Нахімовський районний суд м. Севастополя на протязі десяти днів з дня проголошення рішення суду.

Суддя -підпис

Копія вірна

Суддя Нахімовського районного

суду міста Севастополя І.А. Пекарініна