Рішення № 26196068, 25.09.2012, Люботинський міський суд Харківської області

Справа № 2026/475/2012

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2012 року м. Люботин

Люботинський міський суд Харківської області у складі головуючого судді Зінченка О.В., за участю секретаря судового засідання Медяник А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Люботин цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" до ОСОБА_2 про звернення стягнення на житловий будинок, виселення та зняття з реєстрації,

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просить в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № НАU2GK00000003 від 21.07.2008 року, в розмірі 59905,12 доларів США звернути стягнення на житловий будинок житловою площею 26,20 кв. м. та земельну ділянку, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) від імені відповідача шляхом укладання договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» всіх дій, необхідних для продажу предмету іпотеки. Виселити відповідача та інших осіб, які зареєстровані та/або проживають у житловому будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_1, зі зняттям їх з реєстраційного обліку в органах МВС України. Стягнути з відповідача судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між сторонами було укладено кредитний договір № НАU2GK00000003 від 21.07.2008 року, згідно якого відповідач отримав кредит у розмірі 26 074,51 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15.00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 21.07.2018 р. В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, між сторонами був укладений договір іпотеки № НАU2GK00000003 від 21.07.2008р., згідно якого передано в іпотеку житловий будинок, розташований за адресою АДРЕСА_1. Відповідач взяті на себе зобов'язання за кредитним договором не виконує, в зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 59905,12 доларів США. Виходячи з того, що відповідач на вимогу позивача про повернення суми кредиту, процентів, пені та штрафних санкцій відповідач не реагує, позивач вимушений звернутись до суду із позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Представник позивача в судовому засіданні 25.09.2012р. подав до суду заяву, в якій просив залишити позов без розгляду в частині вимог про звернення стягнення на земельну ділянку.

Ухвалою Люботинського міського суду Харківської області від 25.09.2012р. позовну заяву в частині вимог про звернення стягнення на земельну ділянку залишено без розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, просив його задовольнити.

Відповідач та його представник в судовому засіданні в цілому проти позовних вимог не заперечували, вказавши, що фактично у даній справі відсутній предмет спору, оскільки на момент розгляду справи відповідач виселився з житлового будинку, який є предметом іпотеки, та знявся з реєстраційного обліку, а також не заперечує проти реалізації будинку в рахунок погашення зобов'язань за кредитним договором. В задоволенні позову в частині виселення просив відмовити, оскільки він із дружиною вже фактично виселились, про що представником банку складено відповідний акт.

Під час судового розгляду судом встановлено наступне.

21 липня 2008 року між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" (далі по тексту - Банк, позивач) та ОСОБА_2 (далі по тексту - Позичальник, відповідач) був укладений кредитний договір № НАU2GK00000003 (далі по тексту - Договір). Згідно умов вказаного договору Банк надав Позичальнику кредит у розмірі 29 319,61 доларів США, з яких 25 000 доларів США на купівлю нерухомості, 750 доларів США на сплату винагороди за надання фінансового інструменту у момент надання кредиту, 193,36 доларів США для сплати страхового платежу страхування майна за договором страхування майна за перший рік дії договору кредиту, 130,95 доларів США для сплати особистого страхування за договором особистого страхування за перший рік дії договору кредиту, а також у розмірі 3245,10 доларів США на сплату страхових платежів у разі не сплати їх самостійно Позичальником.

Згідно п. 8.1 Договору, а також графіку погашення кредиту, що є додатком № 2 до Договору, погашення кредиту має відбуватись шляхом щомісячного надання Позичальником Банку коштів у розмірі 492,63 долари США. Таким чином сума кредиту разом із процентами за його користування мали бути повністю погашені відповідачем до 21.07.2018р.

В забезпечення зобов'язань за кредитним договором, сторонами був укладений договір іпотеки № НАU2GK00000003 від 21.07.2008р. (далі по тексту - Договір іпотеки), згідно якого відповідачем надано в іпотеку нерухоме майно, а саме житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1

Об'єкт іпотеки належить відповідачу на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу від 21.07.2008р., посвідченого приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу ОСОБА_3, що підтверджується Інформаційною довідкою з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 29.07.2012р., виданою КП "Люботинське БТІ".

Відповідач зобов'язання за Договором не виконує, в зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 59905,12 доларів США, яка складається з заборгованості за кредитом у розмірі 26057,60 доларів США, заборгованість за відсотками у розмірі 11812,03 доларів США,заборгованість з комісії у розмірі 3042,32 доларів США, заборгованість з пені у розмірі 16110,71 доларів США, штрафні санкції у розмірі 2882,46 доларів США. Розмір заборгованості підтверджується розрахунком заборгованості за кредитним договором (а.с. 5-6).

Факт неналежного виконання зобов'язань за Договором, а також сума заборгованості відповідачем визнаються.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та його представника, повно і всебічно з'ясувавши обставини справи, підтверджені доказами, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі (ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України).

Статтями 610, 611 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

З матеріалів справи суд вбачає, що Банк 24.02.2011р. звертався до позичальника із вимогою про погашення заборгованості за кредитним договором (а.с. 7), однак ця вимога відповідачем не була виконана.

Відповідно до п. 1 розділу 1 Договору іпотеки в разі невиконання Іпотекодавцем зобов'язань забезпечених іпотекою, Іпотекодержатель отримує право одержати задоволення своїх вимог за рахунок майна переданого в іпотеку.

Об'єктом іпотеки є житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 який належить відповідачу на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу від 21.07.2008р., посвідченого приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу ОСОБА_3, що підтверджується Інформаційною довідкою з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 29.07.2012р., виданою КП "Люботинське БТІ".

Відповідно до ч. 1. ст. 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно п. 3 ч. 2 ст. 592 ЦК України заставодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, а якщо його вимога не буде задоволена, - звернути стягнення на предмет застави у випадках встановлених договором.

Пунктом 18.8.1 Договору іпотеки встановлено, що іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку, якщо в момент настання термінів виконання будь-якого із зобов'язань, передбачених Кредитним договором, вони не будуть виконані.

Судом встановлено, що останнє погашення частини кредиту здійснене відповідачем 31.07.2009р., тобто відповідач прострочив виконання зобов'язання за кредитним договором майже на 3 роки до моменту звернення Банку до суду.

Згідно з ч. 3. ст. 33 Закону України "Про іпотеку" звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Відповідно до п. 18.10 Договору іпотеки у разі звернення стягнення на предмет іпотеки згідно з п. 18.8 даного договору, іпотекодержатель має право задовольнити за рахунок предмету іпотеки свої вимоги в повному обсязі, що визначаються на момент фактичного задоволення, включаючи відсотки, винагороди та інші платежі, відшкодування збитків, неустойки, витрати на утримання предмету іпотеки, а також на здійснення забезпечених іпотекою вимог.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог Банку щодо звернення стягнення на передане Позичальником в іпотеку нерухоме майно - житловий будинок.

Відповідно до ч. 5 ст. 38 Закону України "Про іпотеку" дії щодо продажу предмета іпотеки та укладання договору купівлі-продажу здійснюються іпотекодержателем від свого імені, на підставі іпотечного договору, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки, без необхідності отримання для цього будь-якого окремого уповноваження іпотекодавця.

Аналізуючи викладену норму, суд дійшов висновку про те, що у разі звернення стягнення на передане в іпотеку майно за рішенням суду, його продаж здійснюється іпотекодержателем також від свого імені, отже відсутні підстави для надання позивачу права здійснити продаж предмету іпотеки від імені відповідача, як він про це просить у позовній заяві.

Початкова ціна продажу предмета іпотеки встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Відповідно до статті 39 Закону України "Про іпотеку" у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки;початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для звернення стягнення на предмет іпотеки з метою задоволення вимог Банку за кредитним договором шляхом продажу позивачем предмета іпотеки від власного імені за ціною не нижче за звичайні ціни на цей вид майна, за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або встановленою на підставі оцінки майна, проведеної суб'єктом оціночної діяльності.

Відповідно до ст. 39 Закону України "Про іпотеку" одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя виносить рішення про виселення мешканців за наявності підстав, передбачених законом, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення.

Згідно ч. 1 ст. 40 Закону України "Про іпотеку" звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом.

Суд вважає за необхідне задовольнити позов в частині виселення відповідача та інших осіб із житлового будинку, що є предметом іпотеки. При цьому суд відхиляє доводи відповідача та його представника про те, що відповідач добровільно виселився із будинку, що підтверджується актом, оскільки наявність такого акту сама по собі не породжує правових наслідків щодо дій, які можуть бути вчинені відповідачем після його складання, а саме повторного вселення в будинок.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

Аналізуючи викладену норму, суд дійшов висновку, що рішення суду про виселення з житлового будинку, яке набрало законної сили, саме по собі є підставою для зняття з реєстрації осіб, які там зареєстровані, виходячи з чого відсутня необхідність окремого рішення суду про зняття з реєстрації.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 88 ЦПК України якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Позивачем заявлено вимоги майнового характеру, а саме звернення стягнення на житловий будинок та земельну ділянку, а також немайнові вимоги - про виселення та зняття з реєстрації. Враховуючи, що частина майнових вимог залишена без розгляду за клопотанням представника позивача (згідно п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" судовий збір не повертається), а в частині немайнових вимог належить відмовити, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача половини сплаченого судового збору.

Керуючись ст.ст. 88, 208, 209, 213-215, 218, 223, 294, 296 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" до ОСОБА_2 про звернення стягнення на житловий будинок, виселення та зняття з реєстрації задовольнити частково.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № НАU2GK00000003 від 21.07.2008 року, в розмірі 59905,12 доларів США, яка складається з заборгованості за кредитом у розмірі 26057,60 доларів США, заборгованість за відсотками у розмірі 11812,03 доларів США,заборгованість з комісії у розмірі 3042,32 доларів США, заборгованість з пені у розмірі 16110,71 доларів США, штрафні санкції у розмірі 2882,46 доларів США; звернути стягнення на житловий будинок житловою площею 26,20 кв. м., реєстраційний номер в реєстрі прав власності на нерухоме майно 23521598, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) від свого імені шляхом укладання договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» всіх дій, необхідних для продажу предмету іпотеки.

Виселити ОСОБА_2 та інших осіб, які зареєстровані та/або проживають у житловому будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" судовий збір у розмірі 1663 грн. 15 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області через Люботинський міський суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: О. В. Зінченко