Рішення № 26191261, 28.09.2012, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа №812/2785/12

2/812/1894/12

рішення

Іменем України

21 травня 2012 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Холода Р.С.,

при секретарі Луньовій С.М.,

за участі представника позивача Дорожнюк К.А.,

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя, цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Український Бізнес Банк»до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, а також судових витрат, -

в с т а н о в и в:

Позивач ПАТ «Український Бізнес Банк»звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитом в сумі 15 377 грн. 26 коп. та судові витрати, посилаючись на те, що 22.05.2008 року між Акціонерним банком «Український Бізнес Банк», правонаступником якого є позивач, та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №АП 979, згідно вимог якого, відповідач отримав кредит у розмірі 11 320,88 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 25,1% відсотків на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 21.05.2010 року. Однак ОСОБА_2 порушила вимоги кредитного договору, а саме, не виконала в обумовлені строки зобов'язання щодо сплати кредиту та відсотків по ньому, тому позивач змушений звернутися до суду за захистом своїх порушених прав. В подальшому, представник позивача уточнив позовні вимоги щодо суми стягнення заборгованості, зазначивши в уточненому позові суму у розмірі 14 772, 26 коп.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позов у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, та просив його задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Український Бізнес Банк»визнала у повному обсязі та зазначила, що не виконувала свої обов'язки по поверненню кредиту через тяжке матеріальне становище.

Суд, вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи та дослідивши письмові докази, приходить до наступних висновків.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

22.05.2008 року між Акціонерним банком «Український Бізнес Банк», правонаступником якого є позивач, та ОСОБА_2 (позичальник) було укладено кредитний договір № АП 979, згідно умов якого, банк надав позичальнику кредит у розмірі 11 320 грн. 88 коп. на умовах його забезпечення строковості, повернення та плати за користування, а позичальник зобов'язався прийняти, належним чином використати та повернути кредит у зазначеній сумі та сплатити відсотки за користування кредитом в розмірі 25,1 % річних в порядку, на умовах та в строки, визначені договором.

Пунктом 2.2.1 кредитного договору передбачено, що відповідач зобов'язаний був щомісячно, не пізніше дати, зазначеної у графіку погашення кредиту, що підписаний сторонами та є невід'ємною частиною кредитного договору, сплачувати заборгованість за кредитом та відсотки за користування грошовими коштами рівними платежами в сумі не менше за 604,78 грн. На останню дату погашення за графіком ОСОБА_2 повинна сплатити всю суму фактичного залишку заборгованості за кредитом, відсотками та комісіями, встановленим кредитним договором.

Відповідно до п.2.4.1 кредитного договору у випадку виникнення у позичальника тимчасових фінансових або інших труднощів з причин, що не залежать від позичальника, останній має право поставити перед банком питання про перенесення строків платежу за кредитом.

Разом із тим, ОСОБА_2 наданим правом не скористалася та не виконує вимоги кредитного договору № АП 979 від 22.05.2008 року. В обумовлені строки кредит та відсотки по ньому не сплачує, станом на 21.05.2012 року у відповідача виникла заборгованість за кредитним договором в сумі 14 772 грн. 26 коп., а саме: 8 572,94 грн. -заборгованість за кредитом, 6 19,32 грн. -заборгованість за відсотками.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч.1 ст.345 Господарського кодексу України кредитні операції банків полягають у розміщенні від свого імені, на власних умовах та на власний ризик залучених коштів юридичних осіб (позичальників) та громадян. Кредитними визнаються банківські операції, визначені як такі законом про банки і банківську діяльність.

Статті 47 та 49 Закону «Про банки і банківську діяльність»визначають операції банків із розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик як кредитні операції, незалежно від виду валюти, яка використовується. Вказані операції здійснюються на підставі банківської ліцензії.

Частиною 2 статті 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, тобто норми про договір позики.

На підставі ч.1 ст.1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч.1 ст.1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Частиною 1 статті 1056-1 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозиції, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно ст.ст.610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом. Боржник, який прострочив зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливості виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до ч.1 ст.1050 Цивільного кодексу України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, на підставі ч.2 якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший процентів не встановлений договором або законом.

На підставі ст.617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, відсутність у боржника відповідних коштів.

Згідно ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Таким чином, суд приходить до висновку, що в ході судового розгляду справи встановлено, що на підставі кредитного договору № АП 979 від 22.05.2008 року акціонерний банк «Український Бізнес Банк», правонаступником якого є позивач, надав відповідачу ОСОБА_2 кредит. Однак, відповідач порушила вимоги вказаного кредитного договору, а саме, не виконала в обумовлені строки зобов'язання щодо сплати кредиту та відсотків по ньому, тому, є підстави для стягнення з ОСОБА_2 на користь позивача суми заборгованості по несплаченому кредиту та відсотках, відповідно до приведеного позивачем розрахунку, який суд визнає належним доказом по справі.

Враховуючи викладене, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.88 Цивільно-процесуального кодексу України, так як судове рішення ухвалюється у повному обсязі на користь позивача, понесені ним і документально підтверджені судові витрати підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.610, 611, 612, 617, 625, 651, 1048, 1049, 1050, 1054, 1056-1 ЦК України, ст.ст.47, 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність», ч.4 ст.169, ст.ст.209, 214-215 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов Публічного акціонерного товариства «Український Бізнес Банк»до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, а також судових витрат -задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Український Бізнес Банк»(на розрахунковий рахунок №3739006 в ПАТ «Український Бізнес Банк», МФО 334969, код ЄДРПОУ 19388768) 8 572 (вісім тисяч п'ятсот сімдесят дві) гривні 26 копійок -заборгованість за кредитом, 6 199 (шість тисяч сто дев'яносто дев'ять) гривень 32 копійки -заборгованість за відсотками, а всього 14 772 (чотирнадцять тисяч сімсот сімдесят дві) гривні 26 копійок заборгованості по кредитному договору № АП 979 від 22.05.2008 року.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь на користь Публічного акціонерного товариства «Український Бізнес Банк»(на розрахунковий рахунок №3739006 в ПАТ «Український Бізнес Банк», МФО 334969, код ЄДРПОУ 19388768) 214 (двісті чотирнадцять) гривень 60 (шістдесят) копійок витрат по сплаті позивачем судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Запорізької області через Комунарський районний суд м. Запоріжжя.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя Р.С. Холод