Рішення № 26187215, 19.09.2012, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 2524/664/2012 Провадження № 22-ц/2590/3119/2012 Головуючий у I інстанції - Шаповал З.О.Категорія - цивільна Доповідач - Бойко О. В.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 вересня 2012 року АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіБойко О.В.суддів:Квача М.О., Смаглюк Р.І.при секретарі:Зіньковець О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду в м.Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ПАТ „Комерційний банк „Приватбанк" на рішення Щорського районного суду від 08 серпня 2012 року у справі за позовом ПАТ „Комерційний банк „Приватбанк" до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про передачу в заклад заставленого майна та про звернення стягнення на предмет застави,

в с т а н о в и в:

В травні 2012 року ПАТ „Комерційний банк „Приватбанк" звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про передачу в заклад заставленого майна та про звернення стягнення на предмет застави, обгрунтовуючи свої вимоги тим, що 07.12.2007 року уклав договір кредиту з ОСОБА_5 на суму 7500 дол. США зі сплатою 16 % річних з кінцевим терміном повернення до 05.12.2012 року.

В забезпечення виконання зобов"язань за кредитним договором 07.12.2007 року сторонами був укладений і договір застави № 66-МК/2007/Z1, відповідно до якого ОСОБА_5 надав у заставу Банку належне йому майно, а саме чотирьохсторонній багатофункціональний верстат С26-2 і обрізний верстат.

Також, 07.12.2007 року позивач уклав договір поруки з ОСОБА_6, згідно умов якого відповідачка солідарно відповідає перед кредитором за належне виконання боржником договору кредиту.

У зв"язку з тим, що ОСОБА_5 належним чином свої зобов"язань за кредитним договором не виконував, станом на 04.05.2012 року виникла заборгованість в загальній сумі 11513, 51 дол. США.

Отже, позивач, з посиланням на ст.ст. 526, 527, 530, 590 ЦК України, ст.25 Закону України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", ст.ст. 19, 20 Закону України „Про заставу", просив суд передати в заклад ПАТ „КБ „Приватбанк" шляхом вилучення у ОСОБА_5 належне йому на праві власності заставлене майно згідно договору застави від 07.12.2007 року № 66-МК/2007/Z1; в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором в сумі 11513,51 дол. США звернути стягнення на заставне майно шляхом безпосереднього продажу конкретному покупцю з правом укладання заставодержателем договору купівлі-продажу предмета застави від імені заставодавця; стягнути з відповідачів судові витрати в сумі 919 грн. 43 коп..

Рішенням Щорського районного суду від 08 серпня 2012 року позов задоволено частково.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 66-МК/2007/Тr1 від 07.12.2007 року в сумі 11513, 51 дол. США звернено стягнення на предмет застави : чотирьохсторонній багатофункціональний верстат модель С26-2, рік випуску 1977, потужність 25 кВТ та обрізний верстат, потужність 7 кВТ, 2007 року (виготовлений самостійно), що належить на праві власності ОСОБА_5 та ОСОБА_6 шляхом продажу вказаного предмета застави ПАТ „КБ „Приватбанк" з укладанням від імені ОСОБА_5 і ОСОБА_6 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою - покупцем, з наданням ПАТ „КБ „Приватбанк" всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Стягнуто з ОСОБА_5 і ОСОБА_6 солідарно на користь позивача судові витрати в сумі 919 грн. 43 коп.. В решті вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ „Комерційний банк „Приватбанк" просить змінити рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог про передачу предмета застави в заклад ПАТ „КБ „Приватбанк" шляхом вилучення його у ОСОБА_5 та задовольнити вимоги в цій частині. Судові витрати стягнути з ОСОБА_5, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального закону.

Доводи скарги зводяться до того, що суд не врахував положень чинного цивільного законодавства, зокрема, ст.ст. 575, 629 ЦК України, норм Закону України „Про заставу", а також умов договору застави, що був укладений з ОСОБА_5, відповідно до п.17.10 якого, сторонами було погоджено, що заставодавець зобов"язується передати предмет застави заставодержателю у заклад у випадку порушення зобов"язання за кредитним договором.

Зазначає, що незадоволення такої вимоги, зробить неможливим виконання рішення суду щодо звернення стягнення на предмет застави, оскільки предмет застави знаходиться у відповідача.

Посилається на порушення судом норм ст. 213 ЦПК України, адже суд неповно з"ясував всі обставини справи та не звернув уваги на положення закону та умов договору.

Вислухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Як вбачається із матеріалів справи, ПАТ „Комерційний банк „Приватбанк" 07.12.2007 року уклав договір кредиту з ОСОБА_5 на суму 7500 дол. США зі сплатою 16 % річних з кінцевим терміном повернення до 05.12.2012 року.

Так, відповідач зобов"язувався повернути кредит та відсотки за користування ним у строки та в порядку, встановленому кредитним договором.

В забезпечення виконання зобов"язань за кредитним договором, 07.12.2007 року позивач уклав договір поруки з ОСОБА_6, згідно умов якого відповідачка солідарно відповідає перед кредитором за належне виконання боржником договору кредиту.

07.12.2007 року сторонами був укладений і договір застави № 66-МК/2007/Z1, відповідно до якого ОСОБА_5 надав у заставу Банку належне йому майно, а саме чотирьохсторонній багатофункціональний верстат С26-2 і обрізний верстат.

Із розрахунку заборгованості за кредитним договором (а.с. 8-9) вбачається, що ОСОБА_5 умов договору не виконав і станом на 04.05.2012 року прострочив сплату кредиту та відсотків.

З наведеного слідує, що ОСОБА_5 належним чином не виконував взятих на себе зобов"язань.

Закон України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" від 18.11.2003 року визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов"язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна.

Статтею 25 зазначеного Закону передбачено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначається і спосіб його реалізації із застосуванням однієї із процедур, передбачених статтею 26 Закону.

З суті позовних вимог слідує, що обраний позивачем спосіб звернення стягнення на предмет обтяження, а саме продаж предмета застави шляхом укладення договору купівлі-продажу іншою особою - покупцем, не суперечить вимогам статті 26 Закону, а тому рішення суду в частині задоволення позову про звернення стягнення на предмет застави відповідає матеріалам справи та положенням ст.ст. 525, 526, 589, 590, 1050 ЦК України.

Проте, дійшовши такого висновку, суд першої інстанції безпідставно відмовив в частині задоволення вимог про передачу в заклад ПАТ „КБ „Приватбанк" шляхом вилучення у ОСОБА_5 і ОСОБА_6, належні їм на праві спільної власності чотирьохсторонній багатофункціональний верстат модель С26-2, рік випуску 1977, потужність 25 кВТ та обрізний верстат, потужність 7 кВТ, 2007 року (виготовлений самостійно), у зв"язку з чим, рішення суду підлягає скасуванню в цій частині з наступних підстав.

Згідно ч.2 ст.575 ЦК України, ст.ст. 44-48 Закону України „Про заставу" виділяється такий вид застави, як заклад, при якому, предмет застави рухоме - майно, передається у володіння заставодержателя.

Беручи до уваги зазначене та виходячи з того, що п.17.10 договору застави від 17.12.2007 року № 66-МК/2007/Z1 сторонами було погоджено, що у випадку порушення заставодавцем зобов"язань за кредитним договором, останній зобов"язується передати в заклад заставодержателю предмет застави, вимоги ПАТ „КБ „Приватбанк" про передачу в заклад шляхом вилучення у відповідачів належного їм майна, що є предметом застави, грунтуються на законі та договорі і є такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 526, 575, 589, 590 ЦК України, Законом України „Про заставу", ст.ст. 303, 307, 309, 314, 316, 319, 325 Цивільного процесуального кодексу України, апеляційний суд,

В И Р І Ш И В:

Апеляційну скаргу ПАТ „Комерційний банк „Приватбанк" задовольнити частково.

Рішення Щорського районного суду від 08 серпня 2012 року в частині відмови у задоволенні позову ПАТ „Комерційний банк „Приватбанк" про передачу в заклад шляхом вилучення у ОСОБА_5 і ОСОБА_6 належного їм на праві спільної власності заставленого майна скасувати.

Позовні вимоги в цій частині задовольнити.

Передати в заклад Публічному акціонерному товариству „Комерційний банк „Приватбанк" шляхом вилучення у ОСОБА_5 і ОСОБА_6, належне їм на праві спільної власності майно, а саме чотирьохсторонній багатофункціональний верстат модель С26-2, рік випуску 1977, потужність 25 кВТ та обрізний верстат, потужність 7 кВТ, 2007 року (виготовлений самостійно).

Стягнути з ОСОБА_5 і ОСОБА_6 солідарно на користь ПАТ „Комерційний банк „Приватбанк" судові витрати в розмірі 470 грн..

В іншій частині рішення залишити без зміни.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: